Чи буде вулиця, до якої примикає Києво-Печерська лавра, – найбільша християнська святиня Східної Європи – знову перейменована на вулицю гетьмана Івана Мазепи? Відповідна петиція у Києві набрала необхідну кількість голосів і нині питання розглядається у Київраді. Ім’я Мазепи з більшої частини відповідної вулиці в Києві забрали в часи президенства Віктора Януковича на догоду РПЦ і патріарху Кирилу, й ту частину вулиці назвали Лаврською. Чи прийшов час повернути вулиці ім’я гетьмана, який так багато зробив для розбудови Києво-Печерської лаври?
Петицію на сайті Київської міської ради було зареєстровано в останні дні минулого року. Вона швидко зібрала потрібні шість тисяч голосів і в лютому цього року потрапила на практичний розгляд Київради.
«Українці, кияни мають право самостійно визначати назви вулиць столиці, без вказівок з москви або вимог російської церкви. В часи, коли рпц благословляє вбивства українців і заохочує війну проти нашої держави, а настоятель лаври не вважає росію агресором, ми не маємо зберігати назви, нав’язані проросійськими силами. Натомість продовження вулиці Івана Мазепи до Києво-Печерської лаври буде потужним актом відновлення історичної справедливості і продовженням дерусифікації символічного простору Києва», – йдеться у тексті петиції, яка назву Росії, її столиці та її церкви пише з малої літери (збережено стиль оригіналу).
Українці, кияни мають право самостійно визначати назви вулиць столиці, без вказівок з москви або вимог російської церквиЗ тексту петиції
Автор петиції Андрій Лупак отримав листа від київської міської влади з проханням подати додаткові аргументи і більше інформації про Івана Мазепу – чому саме його ім’ям має бути названа вулиця.
Комісія із місцевого самоврядування в Києві вже підтримала перейменування, а ще повинні сказати своє слово Комісія з питань культури Київради, а також Комісія з питань перейменувань. Але вони ніби прихильно до цього ставляться, як кажуть джерела Радіо Свобода. Тепер протягом двох місяців має тривати громадське обговорення. Остаточне ж рішення – за Київрадою.
Від моменту реєстрації петиції відбулись тектонічні зміни в українському православ’ї, пов’язані з Києво-Печерською лаврою.
У січні на Різдво за юліанським календарем Православна церква України відслужила літургію в Успенському соборі лаври і богослужіння ПЦУ тепер стали регулярними у Верхній лаврі.
Після усунення УПЦ (МП) з Верхньої лаври, тепер Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» оголосив 10 березня про розірвання договору оренди з УПЦ, яка перебуває в єдності з Московським патріархатом.
Заповідник попереджає про розірвання договору з 29 березня 2023 року – тобто до кінця березня УПЦ (МП) має звільнити і Нижню лавру.
«На догоду Москві, на догоду РПЦ»
В радянські часи вулиця носила назву Січневого повстання, на честь повстання пролетарів «Арсеналу», підбурюваних проросійськими більшовиками, проти української Центральної Ради.
Іван Мазепа – один з найвидатніших діячів, який доклався до побудови або реставрації храмів на території лавриАндрій Лупак
Але в жовтні 2007 року вулиця Січневого повстання почала носити ім'я Івана Мазепи.
Як взагалі сталося, що ім’я гетьмана Мазепи було усунути з назви вулиці?
Треба повернутись до 2010 року. Віктор Янукович на початку того року став президентом України.
Патріарх РПЦ Кирило (Гундяєв) зачастив тоді зі щорічними візитами в Україну на День хрещення Русі-України, який відзначався в кінці липня (зараз це День української державності).
Перед його приїздом влітку 2010 року було вирішено перейменувати більшу частину вулиці Івана Мазепи на Лаврську – зокрема ту частину, на якій, власне, й розташована Києво-Печерська лавра.
Київська міська влада, – а мером тоді був дуже суперечливий Леонід Черновецький – протягнула це рішення, не дивлячись на порушення регламенту й ігноруючи протести киян проти перейменування.
За перейменуванням, безумовно, стояла Росія, режим Януковича. Також стояла РПЦ, яка є частиною путінського режимуТарас Шамайда
«Уявляєте, в якій політичній ситуації перебувала Україна у 2010 році, що на догоду патріарху РПЦ Кирилу Гундяєву, який хотів приїхати до Києва, але дуже не хотів, щоб лавра була на вулиці Мазепи, і тому більшу частину вулиці було перейменовано на Лаврську. Такої назви вулиця ніколи раніше не носила. Все було зроблено на догоду патріарху Кирилу», – каже в інтерв’ю Андрій Лупак, громадський активіст, киянин, автор петиції про повернення вулиці імені Мазепи.
Тарас Шамайда, координатор громадського руху «Простір свободи», був одним з тих, хто організовував акції протесту проти перейменування вулиці Мазепи на Лаврську в 2010 році.
За перейменуванням, безумовно, стояла Росія, режим ЯнуковичаШамайда
«За перейменуванням, безумовно, стояла Росія, режим Януковича. Також стояла РПЦ, яка є частиною путінського режиму. Вулицю спеціально перейменували під приїзд патріарха Кирила, який хотів заїздити до лаври не з вулиці Мазепи. Це був холуйський жест з боку режиму Януковича, який виконував забаганки Путіна. А київська міська влада на чолі з мером Черновецьким виконала ту забаганку», – пригадує Шамайда в інтерв’ю Радіо Свобода.
Треба сказати, що не всю вулицю Мазепи було перейменовано на Лаврську. Маленький відрізок – від метро «Арсенальна» до площі Слави (це трохи більше двох кварталів) – таки залишили за Мазепою, а значно довша частина вулиці – включно з відрізком біля самої лаври – стала Лаврською.
Мазепа – будівничий
Іван Мазепа окрім того, що був гетьманом і державним діячем козацької України, ще й був меценатом і великим будівничим. В ті часи чимало церков було збудовано його коштом в стилі козацького бароко, яке також часом називають мазепинським бароко.
Мазепа там будував все на цій вулиці. Тому назва вулиці на честь Мазепи – це цілком закономірноВолодимир Сергійчук
Його будівнича енергія торкнулась і Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.
«Мазепа там будував все на цій вулиці. І мур навколо лаври – це гроші Мазепи. І знищений Микільський військовий собор і кілька храмів в лаврі – це все Мазепа! Тому назва вулиці на честь Мазепи – це цілком закономірно. Там є Лаврський провулок і цього достатньо. Але вулиця – хай буде Мазепи», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода історик козацької доби, професор Володимир Сергійчук.
Справді, маловідомий факт – на нинішній Площі Слави стояв колись збудований Мазепою Військовий Микільський собор, підірваний більшовиками в 1934 році.
На території ж самої Києво-Печерської лаври за гроші Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква (збудована у 1106–1108 роках), та головний Успенський собор (1073–1089).
Мазепа збудував Церкву Всіх святих над Економічною брамою лаври (1696–1698).
Мури лаври по її периметру – це теж будувалось на кошти Мазепи. Кам'яний мур збудований в 1696–1701 роках, який також включає південно-західну башту (побудована 1696 року); південну башту (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 році був годинник); північну башту (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східну башту (Онуфрієвська – від церкви святого Онуфрія, або Палатна, бо там містилися палати Мазепи).
Цікаво, що довгий час – навіть після вимушеної еміграції і смерті гетьмана – лаврські мури називали саме «мазепинськими мурами».
«Іван Мазепа – це один з найвидатніших українських діячів, який дуже доклався до розвитку української культури, українства, доклався до побудови або реставрації храмів на території лаври», – каже в інтерв’ю Андрій Лупак.
…а також і державний діяч
Але співрозмовники Радіо Свобода наголошують на потребі увіковічнення пам’яті Івана Мазепи, виходячи не лише з його меценатства і патронажу над православ’ям та культурою.
«Мазепа першим показав приклад, що готовий покласти життя за Україну. Тому Москва його постійно і вважає зрадником. Нашу націю називають козаками, раніше частину суспільства, яка думала про самостійну Україну, називали «мазепинцями». Пізніше називали «петлюрівцями», ще згодом – «бандерівцями». А «хмельниченками» чи там «богданівцями» ж не називають! Чому? А тому, що Мазепа, Петлюра і Бандера були провідниками, які поклали життя за Україну», – каже в інтерв’ю професор історії Володимир Сергійчук.
Тарас Шамайда теж згоден, що Ім’я Мазепи стало символом української боротьби за свободу.
Продовження вулиці Івана Мазепи до лаври буде потужним актом відновлення історичної справедливостіЗ тексту петиції
«Мазепа очолив рух України за незалежність в 1708–1709 роках. І аж до початку 20-го сторіччя, людей, які боролись за незалежність України, російські імперіалісти називали «мазепинцями». Він зробив внесок також і у містобудування, в тому числі й на вулиці, яка має носити його ім’я», – каже активіст.
Шамайда додає: «А РПЦ – це інструмент російської державної машини. Українці не повинні оглядатися на Москву, на їхні «анафеми», на їхню церкву. Ми повинні будувати свій простір в своїй країні, в своїй столиці і гідно шанувати творців нашої держави».
Автор петиції Андрій Лупак сподівається, що вулиці Лаврській буде повернуто ім’я Івана Мазепи вже цього року. Хоча висувались і припущення що це може статись вже навіть цієї весни.
Як зауважує Лупак: «Ми вже відійшли від точки зору, яку нам нав’язували, подаючи гетьмана Мазепу як «зрадника». Мазепа хотів, щоб Україна жила вільним і незалежним життям. І зараз, через 300 років, ми боремося за те саме, за що боровся Іван Мазепа».