Україна та Німеччина підписала Меморандум про будівництво вітрової електростанції навколо Чорнобильської АЕС. Це привітали експерти з ядерної енергетики та екологічні активісти – що Чорнобиль поступово перетворюється на символ відновлювальної енергетики майбутнього, розстаючись з іміджем лише місця найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, якої була аварія на ЧАЕС в 1986 році. В Чорнобилі вже відкрито сонячну електростанцію, а тепер ще збудують і вітрову, що може стати символом технологічного прориву для України після завершення війни.

За словами першого заступника міністра захисту довкілля Олександра Краснолуцького, плани побудови вітрової електростанції в Чорнобилі виношувались ще до широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Це ширший план перетворення Чорнобильської зони в Зону відновлення – там, де буле діяти екологічно чиста енергетика.

«Війна не змінила їх (плани), а тимчасово призупинила… Зона відчуження приваблива та перспективна територія розвитку не лише відновлювальної енергетики, а й інших екологічно чистих технічних рішень», – заявив Краснолуцький.

Меморандум про побудову вітрякової станції підписали 11 вересня під час візиту до України міністра закордонних справ Німеччини Аналени Бербок.

За словами німецького міністра, Берлін не відмовляється від «підтримки України в її захисті від агресії Росії: економічно, військово, гуманітарно». Вона також зазначила, що Україна має більше використовувати відновлювані джерела енергії. Бербок є лідеркою Партії зелених Німеччини, яка входить до урядової коаліції.

Зі слів Бербок, зелена електроенергія з Чорнобиля – «майбутня версія миру». Мається на увазі, що після війни і перемоги відбудова України має перетворити її на технологічну авангарду державу.

Меморандум про співпрацю над будівництвом підписали Міндовкілля, німецька компанія NOTUS ENERGY, НЕК «Укренерго» та Державне агентство України з управління зоною відчуження.

«Таке використання території зони відчуження принесе інвестиції та нові робочі місця. А це внесок в енергонезалежність України, розвиток зелених технологій та прибутки для держави», – зазначили в Міндовкілля.

Імідж Чорнобиля

За словами Ольги Кошарної, незалежної експертки з ядерної енергетики, рішення про побудову вітрової електростанції в Чорнобилі «можна лише вітати». Це, за її словами, допоможе розбити асоціацію Чорнобиля виключно з трагедією.

«Треба робити все, щоб розбити цей старий бренд катастрофи. Потрібен ребрендинг! Ребрендинг Чорнобильської зони. Та зона є багатим майданчиком для наукових досліджень. І не лише в галузі радіоекології чи радіобіології, а взагалі в широкому науковому сенсі. Чорнобильська зона містить багатий науковий потенціал і не лише для України, а й для цілого світу», – каже Кошарна в інтерв’ю Радіо Свобода.

В Чорнобилі вже діє сонячна електростанція, а тепер ще й з вітровою Чорнобиль перетвориться поступово на символ нової енергетики. І хоча асоціація з катастрофою 1986 року нікуди не дінеться, ясна річ, і нагадування про це буде існувати завжди, але Чорнобиль знайде нове застосування в епоху відновлювальної енергетики майбутнього.

«Я вважаю, що це корисно, що там розбудовуватимуться вітрові станції. Чому це робиться в Чорнобильській зоні? Ну, бо там є земля, є фахівці. Корисно, що такого роду речі там відбуваються», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода заступник директора громадської організації «Екодія» Олексій Пасюк.

«Я розумію ідею, щоб це не виглядало увесь час як трагедія. Але факт трагедії 1986 року нікуди не дінеться. Це нагадування про техногенну катастрофу і те, що взагалі може бути з атомною енергетикою», – додає еколог.

За словами Пасюка, роботи зі заведення електровітряків має відбуватися з розумінням ризиків для персоналу в плані впливу радіації на здоров’я.

«А по-друге, ми в принципі тримали Чорнобильську зону закритою зоною щоби запобігти і обмежити розповсюдження радіоактивних матеріалів. А чим більше туди їздять, чим більше їздять вантажівки, чим більше якоїсь активності там відбувається – тим складніше це контролювати», – зауважує Олексій Пасюк.

Про те, що зону краще не турбувати нагадали події ранньої стадії російської агресії коли її війська увійшли в Чорнобильську зону вперший день війни і окупували її разом з ЧАЕС. Сам рух танків і бронетранспортерів, а також копання окопів, як писали, незначно, але підняли рівень радіації в зоні відчуження. Російська окупація Чорнобиля тривала понад місяць.

Сонячна і вітрова

В Україні в останні півтора десятки років активно розвивалась сонячна енергетика. Зокрема на півдні і в Криму, але з окупацією півострова та бойовими діями на півдні, чимало цих станцій опинились в зоні або бойових дій або в окупації.

За словами Ольги Кошарної, Україні в плані розвитку відновлювальної енергетики треба трохи зсунути акцент з сонячних саме на вітрові електростанції.

«Я взагалі підтримую вітрові електростанції бо вони працюють і вночі. У нас був перекіс в бік сонячних електростанцій, які на півдні. Але вони ж працюють лише вдень, а вітрові – і вдень, і вночі. Тому в усьому світі надається перевага вітровим станціям бо балансувати вітровими станціями об’єднану систему краще, – пояснює Кошарна. – Зазвичай у відновлювальній енергетиці 75 відсотків в балансі – це вітрові станції, а 25 – це сонячні. А в нас навпаки – перекіс в бік сонячних станцій».

Еколог Пасюк застерігає, що проєкт побудови вітрової електростанції в Чорнобилі не повинен бути демонстративною річчю.

«Це не має бути одиночна, показова річ про Чорнобиль. Це має бути політика, направлена на побудову більшої кількості таких потужностей і щоб будувались вони скрізь по Україні», – зауважує він.

Майбутнє Чорнобильської зони

Чорнобильська зона після огородження в 30-кілометровому радіусі, стала світовим науковим майданчиком, який до війни протягував вчених з усього світу.

Там поступово відновилась природа, через брак людської присутності з’явилось багато звірів. Чорнобильська зона приваблювала до війни багатьох туристів-екстремалів – переважно зарубіжних.

Значним здобутком в плані подолання наслідків Чорнобильської катастрофи було зведення в 2019 році об’єкту «Укриття» над зруйнованим четвертий реактором ЧАЕС, який вибухнув в ніч 26 квітня 1986 року.

З тих пір новий саркофаг служить прикладом міжнародної співпраці по перетворенню зони і непрацюючої з 2000 року станції в безпечний об’єкт.

Вітряки, як каже Кошарна, навряд чи варто будувати з безпосередній близькості до станції, бо там ще є забруднені площі.

«Звичайно, там є промислова зона і ще досі є досить забруднені площі, але це все в радіусі 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Все решта – це для наукових досліджень, для туризму, для чистої енергетики, – каже експертка з ядерної енергетики. – І все це додає позитиву до бренду Чорнобиля».