Чи зможе Україна подолати вето Угорщини на євроінтеграцію – зокрема відкриття переговорних кластерів? Хто тут союзники Києва? Що таке – ці кластери? Чому затягування цього процесу може мати серйозні негативні геополітичні наслідки? Розбираємо.

Що таке кластери

Усього в ЄС 35 переговорних глав, які згруповані в шість кластерів, які треба «закрити» для того, щоб стати членом ЄС. Саме довкола них і «вертяться» переговори щодо членства.

Отже, цими шістьма кластерами є:

1. «Основи (Фундаментальні сфери)»;

2. «Внутрішній ринок»;

3. «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»;

4. «Зелений порядок денний і сталий зв’язок»;

5. «Ресурси, сільське господарство та згуртованість»;

6. «Зовнішні відносини».

Коли країна уніфіковує своє законодавство по всіх цих параметрах, і це визнається усіма 27-ма членами ЄС, тоді країні дають добро на членство в ЄС після процесу ратифікації усіма державами-членами.

Консенсус потрібен і на попередніх етапах, включно з кластерами.

Чому не відкрили за Польщі?

За головування Польщі в першому півріччі цього року було сподівання на відкриття хоча б першого кластера «Основи», а можливо, навіть і двох-трьох.

Але в Польщі були президентські вибори, і під час виборчої кампанії були сильно розкручені антиукраїнські настрої – тому було якось не до українських кластерів.

Та й вже після перемоги на виборах президент Кароль Навроцький не полишив скепсис – він різко виступає проти членства України в НАТО, а також вважає несвоєчасним членство України в ЄС.

«Сьогоднішня дискусія про членство України в Європейському Союзі є передчасною і, як я вже казав, я, як президент Польщі, не беру участі в таких дискусіях і більше зосереджуюся на тому, що поляки роблять із 2022 року», – сказав Навроцький під час візиту до Литви 9 вересня.

Данія

В другому півріччі 2025 року головує Данія, яка активно підтримує членство України в ЄС.

Як повідомила міністерка Данії у справах Європи Марі Б’єрре в Брюсселі 16 вересня, «всі держави-члени, окрім Угорщини, заявили, що хочуть, щоб ми просувалися вперед із переговорами з Україною».

Данія має амбіції спробувати натиснути на Угорщину, яка блокує відкриття кластерів з Україною, щоб все ж відкрити хоча б три кластери цього року.

«Ми все ще тиснемо на Угорщину. Нашою початковою метою залишається відкриття першого кластера і, бажано, також й інших кластерів», – зауважила Б’єрре.

Київ зі свого боку вважає себе готовим до відкриття усіх шести кластерів вже до кінця 2025 року.

Угорщина і вето

Угорські претензії до України починались із прав угорської національної меншини на Закарпатті. Мовляв, місцевих етнічних угорців змушують вчитись українською і є проблеми з угорською мовою та іншими правами.

Потім угорський прем’єр Віктор Орбан почав робити закиди, що в Україні війна і в разі членства України в ЄС українці, мовляв, принесуть цю війну в і Європу, і до Угорщини, втягнувши й її в конфлікт.

Паралельно Орбан почав робити наголос на нібито небезпеці членства України в ЄС для угорських фермерів.

До закидів на адресу України з боку офіційного Будапешта долучилась навіть «мафія»: угорське керівництво заявило, що членство України в ЄС «дозволить українській мафії проникнути в Угорщину».

Також раніше цього року Орбан та його уряд організували референдум в Угорщині, в якому взяли участь 2,3 мільйона угорців (населення країни – 9,5 мільйонів). Відтак Орбан оголосив 26 червня, що 95% учасників Voks2025 відхилили вступ України до ЄС.

«Мій голос став гучнішим і мужнішим, але я все одно скажу голосом понад двох мільйонів угорців під час переговорів, що Угорщина не підтримує вступ України до Європейського Союзу», – сказав тоді Орбан.

Раніше скепсис лунав і від Братислави. Але словацький прем’єр Роберт Фіцо, зустрівшись на початку вересня в Ужгороді з президентом Володимиром Зеленським та прем’єркою Юлією Свириденко, зняв свої застереження.

Ба більше – 16 вересня Фіцо після зустрічі з одним зі своїх віцепрем’єрів заявив, що членство України в ЄС може навіть бути вигідне Словаччині. За його словами, Україна має бути «максимально готовою» до вступу в ЄС.

Позиція Росії

Залишившись майже на самоті в своєму опонуванні євроінтеграції України, можна було б подумати, що проросійський Віктор Орбан, блокуючи Україну, виконує забаганки Москви, якій може не подобатись геополітичний дрейф України до Європи.

Але от що цікаво – сам російський керманич Володимир Путін заявив, що Москва не проти членства України в ЄС.

«Що стосується членства України в ЄС – ми ніколи проти цього не заперечували», – сказав Путін на зустрічі зі словацьким прем’єром Фіцо в Китаї 2 вересня, повторивши водночас опозицію Москви до членства України в НАТО.

«Нарешті ми чуємо сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі. Шкода, що вони сприймають реальність з такою затримкою… Якщо вже навіть Путін не заперечує, то позиції деяких країн, особливо Угорщини, щодо кластерів в перемовинах виглядає дійсно дивно», – заявив Зеленський на пресконференції з головою Євроради Антоніо Коштою 5 вересня в Ужгороді.

Але і це, як видно, не вплинуло на позицію Будапешта. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив в мережі Х 5 вересня, що його країна не змінює свою позицію щодо вступу України до ЄС.

За словами Сійярто, позиція Угорщини «не диктується з-за кордону».

«Нам байдуже, що Москва думає про членство України в ЄС. Єдине, що нас хвилює – це те, що думає угорський народ. І вони чітко висловилися: вони не хочуть, щоб Україна була в ЄС, оскільки це знищить наших фермерів, наш ринок праці та нашу безпеку», – написав Сійярто в соцмережі X.

Позиція США

Ще один чинник, який міг би вплинути на позицію Угорщини в питанні української євроінтеграції – є США і президент Дональд Трамп.

Річ у тім, що між Трампом та Орбаном склались досить приязні стосунки. Вони зустрічались кілька разів, Трамп неодноразово позитивно відгукувався про угорського прем’єра.

Стало відомо, що і президент Зеленський, і інші європейські лідери, які були присутні на зустрічі з Трампом у Білому домі 18 серпня 2025 року, просили Трампа вплинути на Орбана, щоб той не блокував членство України в ЄС.

Трамп навіть набрав Орбана і питав у нього, чому той блокує Україну на шляху до ЄС.

Тут іще момент – річ у тім, що зараз обговорюють гарантії безпеки, які країни-партнери України готові їй дати в разі досягнення перемир’я чи тривалого миру – щоб російська агресія не мала повторення у майбутньому.

І однією з таких гарантій безпеки і є членство України в ЄС – причому швидке, без зволікань на довгі роки.

«Серед гарантій безпеки, які ми бачимо – членство в Європейському Союзі», – заявив президент Зеленський після зустрічі «Коаліції охочих» 4 вересня в Парижі.

Що може змінити патову ситуацію?

То який же вихід? Коли Україні та ЄС відкривати переговорні кластери, щоб не марнувати час?

Тут є низка варіантів.

По-перше, Київ і далі намагається активно працювати на двосторонньому треку з Будапештом.

Віцепрем’єр Тарас Качка нещодавно відвідав Угорщину, зустрівся 17 вересня з послом Угорщини в Києві. Україна всіляко намагається «домовитись» з урядом Орбана, щоби той зняв свій спротив.

Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос сказала 9 вересня, що наполягає на відкритті кластерів, оскільки Україна виконала для цього всі передумови.

«Тому я закликаю Раду (ЄС) без подальших затримок ухвалити рішення про відкриття першого кластера», – сказала Кос 9 вересня під час виступу в Європарламенті.

Проте вона зауважила, що Єврокомісія все ж заохочує Київ продовжувати роботу над втіленням дорожніх карт, а особливо над планом дій щодо меншин – насамперед, вочевидь, угорської.

Також нікуди не подівся розрахунок українців та європейців на адміністрацію Трампа – щоб та активніше тиснула на Будапешт – особливо коли членство в ЄС розглядається як одна з ключових гарантій безпеки для України.

Також розрахунок і на креативність самого ЄС. Серед варіантів тут – почати роботу над реалізацією кластерів після завершення процесу так званого скринінгу українського законодавства, а потім – коли настане час – моментально відкрити кластери і швидко їх закрити, бо домашня робота вже буде проведена.

Але тут довелося б роз’єднати Україну й Молдову, які нині йдуть в зв’язці до членства в ЄС (Будапешт не заперечує проти відкриття кластерів для Молдови). Але проти роз’єднання (декаплінгу) України і Молдови виступають в Києві, Брюсселі, а також і в Кишиневі.

Десь, імовірно, є й розрахунок на зміну влади в Угорщині – на виборах в Угорщині, які мають відбутись у квітні 2026 року, непогані шанси на перемогу має опозиція. Але чи є гарантія її перемоги? І чи варто втрачати понад пів року?

Тим більше, що донині вималювався такий поки що нетвердий, але консенсус, що Україна могла б стати членом ЄС в 2030 році.

Бо якщо не вирішити «угорську проблему», то може справдитись більш песимістичний прогноз канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, що Україна навряд чи зможе вступити до Євросоюзу до 2034 року.