Висококонкурентні і демократичні президентські вибори в Україні підвищили градус дискусії, що може відкрити можливості для радикалізації суспільства. Тому мирна демократична передача влади є надзвичайно важливою для об’єднання суспільства. Про це Українська служба «Голосу Америки» поспілкувалась із Джонатаном Брансоном, експертом із асиметричної війни, який раніше служив дипломатом США в Україні.
В українському суспільстві посилюється негативний діалог, і з цього може скористатись Росія і проросійські олігархи, вважає Брансон.
«Гадаю, є одна причина, чому 75% людей обрали інший шлях. Їм не подобається олігархічна система. Вона не змогла не лише провести ключові реформи, але і дати відповіді на відкриті питання про часи Майдану і те, що відбулось потім. Тепер є звинувачення в шахрайстві в оборонній сфері, на які оточення Порошенка відповіло, що Зеленський ухилявся від повісток. Це роздмухує негативний діалог у суспільстві. Незважаючи на те, чи справедливі звинувачення, значення має викликане ними враження, бо з такого діалогу отримує зиск не лише російська преса, але і проросійські олігархи», – переконаний експерт.
Мирна і демократична передача влади надзвичайно важлива, наголошує Брансон. Він навів слова колишнього посла США в Росії Майкла Макфола, який, вітаючи Зеленського з перемогою, також привітав Порошенка з мирною і демократичною передачею влади і сказав: «Досить революцій і Майданів».
Брансон погоджується з Макфолом: «Гадаю, варто звертати більше уваги на спроби – сподіваюсь, малоймовірні, але про які багато хто думає, – адміністративно втрутитись у результатів виборів перед парламентськими виборами, або розпустити парламент, або перешкодити йому (Зеленському – ред.) обійняти посаду».
Хоча доказів проросійської позиції Зеленського не багато, заклики зупинити російський реванш все ж звучать, вважає експерт.
Є уявлення про те, що Зеленський і Коломойський, якщо він справді підтримує Зеленського, певним чином проросійські чи антиукраїнські. Гадаю, це уявлення виникло всупереч тому, що Коломойський допомагав постати Національній гвардії одразу після Майдану, і його патріотичному внесковіДжонатан Брансон
«Я не бачив нічого, крім гумору Зеленського і чуток про його відносини з Коломойським і підтримку Коломойського, що свідчило б, що він є певною загрозою для України», – каже аналітик.
«Є уявлення про те, що Зеленський і Коломойський, якщо він справді підтримує Зеленського, певним чином проросійські чи антиукраїнські. Я беру це в лапки, – каже Брансон. – Гадаю, це уявлення виникло всупереч тому, що Коломойський допомагав постати Національній гвардії одразу після Майдану, і його патріотичному внескові».
Зеленський заслуговує на шанс, переконаний аналітик, і «будь-яка антидемократична діяльність, спрямована проти цього, тільки підігріватиме найгірші зразки російської пропаганди» про Україну.
«Янукович може сидіти в Росії, або на Донбасі, і говорити: «так я і казав, вони реабілітують тих, хто сприяв Голокостові, вони забороняють російську мову, вони заборонили комуністичну партію, а російська православна церква зникає», – каже Брансон.
«Я розумію прагнення закрити вразливі точки в часи гібридної війни», – каже дослідник, однак зазначає, що це може створити враження відходу від демократії.
«Україна – велика країна, і якщо українці будуть жити разом, у єдиній країні має бути місце усім», – додає він.
Брансона, зокрема, стурбували нещодавні заяви голови Верховної Ради Андрія Парубія, а також директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, що пролунали перед виборами і де висловлювались сумніви у перемозі Зеленського і лунали заклики до «активної меншості» діяти.
У нещодавніх заявах «ішлося про те, що думка активної меншості більш важлива, ніж думка пасивної більшості, озвучувались міркування про те, щоб перенести протистояння на вулиці в суди, у Раду, в урядові офіси. Гадаю, такі розмови є шкідливими для міжнародної репутації країни», – каже Брансон.
«Такі заяви – не жарт, – каже аналітик. – У цих людей – тисячі послідовників в інтернеті і, можливо, стільки ж прихильників».
Ультрарадикали «отримують надзвичайну увагу, якої не заслуговують»: «Так, «C14» – група, яка налічує сотні учасників, але диктує заголовки світової преси»Джонатан Брансон
Ультранаціоналістичні групи є маргінальними в Україні і загалом не представляють Україну, переконаний Брансон: «Ідеться про декілька тисяч людей максимум, із мого досвіду». Українські ультранаціоналісти отримують більше уваги преси, ніж заслуговують, переконаний аналітик. «Вони отримують надзвичайну увагу, якої не заслуговують. Так, «C14» – група, яка налічує сотні учасників, але диктує заголовки світової преси», – каже він.
Ці радикальні групи, переконаний аналітик, можуть стати конструктивною частиною суспільства. «Якщо ці групи зможуть відмежуватись від радикалізації, вони можуть стати гарними діячами демократичної системи», – стверджує Брансон.
Він процитував слова колишнього посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, що партія «Свобода» довела свою справжню демократичність у 2014–2015 роках.
«Не знаю, наскільки це вірно, – каже експерт, – але це заява про довіру демократичній системі України».
Для того, щоб протистояти викликам радикалізації, Зеленському на посаді президента варто докласти зусиль, щоб роззброїти націоналістичні формування. «Гадаю, він має спробувати розформувати збройні формування, якщо вони отримали зброю незаконним шляхом. Думаю, наприклад, «Національні дружини». Також, гадаю, «C14» має зброю», – каже експерт.
Брансон, який досліджував маргінальні націоналістичні угруповання України, вказує на певні речі, які їх вирізняють. Зокрема, на відміну від інших ультрарадикалів у світі, ці групи не заявляють про себе як проросійські. Можливо, це через війну в країні, розмірковує аналітик.
Як ми знаємо, ультраправі в будь-якому іншому місці світу, крім України, більш-менш єдині з Росією, і росіяни відкрито фінансують деякі з цих груп, це широко відомо і на цей час є практично встановленим фактом. Лише в Україні – ніДжонатан Брансон
«Дуже цікавим елементом конфлікту є те, що багато з цих українських націоналістичних груп насправді до війни мали панслов’янське спрямування і співпрацювали через кордон із російськими групами зі схожою ідеологією. Лише коли вони почали стріляти один в одного на Донбасі, вони стали по різні боку конфлікту. Як ми знаємо, ультраправі в будь-якому іншому місці світу, крім України, більш-менш єдині з Росією, і росіяни відкрито фінансують деякі з цих груп, це широко відомо і на цей час є практично встановленим фактом. Лише в Україні – ні», – каже він. Достеменної інформації з цього питання немає, визнає експерт.
Брансон, який у 2018 році консультував проект Агентства міжнародного розвитку США (USAID) «Служба перехідних ініціатив» і досліджував ризики радикалізації в різних суспільних групах в Україні, відкидає загрозу радикалізації ветеранської спільноти в Україні.
Гадаю, загроза радикалізації спільноти ветеранів менша, аніж активної молодіДжонатан Брансон
«Гадаю, загроза радикалізації спільноти ветеранів менша, аніж активної молоді. Думаю, це видно з того, що голоси військових, які служать на Донбасі, розділились практично 50 на 50 між Порошенком і Зеленським. Отже, є широка підтримка Зеленського серед українських ветеранів і військових. Коли я був в Україні в один із попередніх разів, із оцінкою, що проводила «Служба перехідних ініціатив» стосовно ветеранів і можливих ризиків їхньої радикалізації, я говорив з багатьма з них про небезпеку радикалізації. На той час вони казали, що єдине, коли це можливо, це якщо ветерани об’єднаються з активістами недемократичним чином, це у випадку очевидного російського реваншу», – каже експерт.
У минулий свій приїзд до України як міжнародного спостерігача на виборах Брансон не побачив ознак радикалізації. «Я був у Харкові. ОБСЄ спрямувала мене до Харківської області. Все було дуже мирно. Людям подобалось виходити, вони довіряли один одному. Було багато позитивної енергії», – каже аналітик.
Дивіться також: Як реагують у Європі на перемогу Володимира Зеленського
