Україна «змагається» за звання найгіршого забруднювача повітря в Європі своїми вугільними електростанціями, свідчать результати звіту, який підготував незалежний дослідницький центр у галузі впливу енергетики на довкілля Ember. Її конкурентами в цьому «змаганні» стали Туреччина й країни Західних Балкан – незважаючи на відносно менший розмір останніх. Саме ці лічені країни відповідальні за найбільші частки забруднень повітря в Європі внаслідок діяльності вугільної енергетики.
У дослідженні розглянені всі 27 країн-членів Європейського союзу плюс Велика Британія, а також країни-члени Енергетичної спільноти (в неї, крім ЄС, входять іще дев’ять країн, які зобов’язалися втілити в себе енергетичне законодавство Євросоюзу, – Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія і Україна, – а також Грузія, яка в це дослідження не ввійшла) і ще Туреччина.
Забруднення від їхніх вугільних електростанцій розглядаються за трьома показниками викидів: двоокису сірки (SO2), твердих частинок розміром до 10 мікрометрів (PM10) і окисів азоту (NOx). Як з’ясували дослідники, Україна веде перед за двома з цих показників і стала третьою серед досліджених країн іще за одним (дані наводяться на 2019 рік).
При цьому, зауважено в дослідженні, дані щодо викидів в Україні стосуються тільки підконтрольної урядові території; даних щодо окупованих територій не було.
Україна попереду найгірших
Зокрема, українські вугільні електростанції дають величезну більшість викидів твердих частинок PM10: серед десяти таких електростанцій, які викидають їх найбільше, відразу вісім із України, а в першій тридцятці українських 18.
Крім того, Україна дає 27 відсотків від усіх забруднень SO2, перебуваючи і в цьому на найгіршому першому місці. У першій тридцятці найгірших за такими забрудненнями вугільних електростанцій українських відразу 12; на першому місці списку – Бурштинська.
І тільки за показником викидів NOx Україна з її 16 відсотками «пропустила вперед» Туреччину (20%) і Німеччину (16%). Але й тут у першій тридцятці вугільних електростанцій, які викидають такі забруднення, українських найбільше – дев’ять (Туреччина й Німеччина мають таких по шість), із них Запорізька на другому місці списку.
Вісім із українських вугільних електростанцій потрапили до тридцяток найгірших за всіма трьома показниками. Це Курахівська, Бурштинська, Трипільська, Луганська, Вуглегірська, Слов’янська, Ладижинська і Запорізька.
Україна, мовиться в дослідженні, виробляє 34 відсотки від споживаної в країні електроенергії на 20 вугільних електростанціях, збудованих іще до 1976 року, на жодній із них, за єдиним винятком, немає обладнання для десульфурації – очищення димових газів від сполук сірки. Цим винятком є новий другий енергоблок Трипільської електростанції, на якому застосована технологія десульфурації димових газів як пілотний проєкт.
Як зазначають дослідники, більшість країн-членів Енергетичної спільноти 2019 року не дотрималися національних обмежень на шкідливі викиди. Водночас вони зауважили цікавий факт: Україна, вугільних електростанцій із якої так багато серед найбільших забруднювачів, при цьому за всіма трьома показниками забруднень і близько не досягла своїх лімітів.
Вугільна енергетика і шкідлива, і витратна
Україна, Туреччина і країни Західних Балкан, наголошено в дослідженні, підтримують свої «брудні» вугільні електростанції або прямим фінансуванням, або опосередковано – не дотримуючись екологічних стандартів. При цьому вони мають значний потенціал відновлюваних джерел енергії, який міг би, отримавши підтримку, легко замінити вугільну енергетику.
«Туреччина, Україна і країни Західних Балкан – головні джерела забруднення повітря внаслідок роботи вугільної енергетики в Європі. Викиди в повітря можуть переноситися на тисячі кілометрів. Тому це питання не національного рівня, а континентального. Замість того, щоб витрачати гроші на субсидії вугільній енергетиці і дорогі інвестиції в оновлення цих станцій, щоб вони відповідали стандартам щодо викидів, Україна, Туреччина і країни Західних Балкан мали б прискорити перехід на свої багаті альтернативні джерела «чистої» енергії», – заявив один із авторів дослідження, аналітик із питань електроенергетики і кліматичних даних Уфук Альпарслан.
Як мовиться в дослідженні, інвестиції, що були б потрібні в вугільну енергетику в країнах Енергетичної спільноти для того, щоб вона відповідала Директиві щодо промислових викидів, іще станом на 2013 рік оцінювалися в 7,85 мільярда євро, плюс іще по 473 мільйони євро щороку на підтримання такого стану, а також 1–2 відсотки від загального виробництва електроенергії на вугільних станціях має витрачатися на роботу установок десульфурації.
Так само дорого коштує й підтримання використання вугільної енергетики. За даними дослідження, країни Енергетичної спільноти протягом 2015–2019 років витратили на підтримку вугільної енергетики 2 мільярди євро.
Перейти на «чисту» альтернативу
Тим часом альтернативи «брудній» вугільній енергетиці цілком реальні, зазначають дослідники: і Україна, і Туреччина, і країни Західних Балкан мають добрі перспективи для сонячної енергетики й вітроенергетики, Туреччина ж має змогу наростити потужність своїх наявних гідроелектростанцій.
Зокрема, мовиться в документі, Україна має величезний енергетичний потенціал і в сонячній енергетиці (55 ГВт), і в вітроенергетиці (319 ГВт), що може дозволити країні повністю відмовитися від вугільної енергетики до 2030 року. Крім того, всі згадані країни, що є нині найбільшими забруднювачами повітря через вугільні електростанції, могли б повністю забезпечити своє енергоспоживання, віддавши менш ніж 5 відсотків від своєї території під сонячні електростанції. У будь-якому разі, вони мали б прискорити свій перехід на альтернативну «чисту» енергетику.
За словами дослідників, забруднення повітря вугільними електростанціями щороку призводить до трьох тисяч передчасних смертей на Західних Балканах і 4818 передчасних смертей у Туреччині. Даних про Україну вони не навели.
