Синя рука може бути символом вторинної переробки сміття, вважають київські еко-активісти. У міжнародний день переробки, 15 листопада, вони організували акцію біля вже популярного в Києві пам’ятника і принесли із собою сині долоні, вироблені з вторинної сировини. За задумом, мала вийти інсталяція, де руки потопають у смітті і нагадують українцям про важливість сортування та переробки.
Так, в Україні немає сміттєпереробних заводів, окрім одного в Києві, який спалює сміття і не відповідає екологічним стандартам.
Але найбільша проблема – це відсутність інфраструктури для сортування сміття, знань у людей, культури та пропаганди щодо зменшення відходів та переробки.
Чому це найбільша проблема? Бо в Україні існують переробні підприємства, які працюють із вторсировиною, і вони змушені купувати макулатуру, бите скло чи поліетилен за кордоном, в той час як країна збільшує власні звалища, захоронюючи те, що можна було переробити, зазначає голова ГО «Друге життя» Сергій Волков.
15 листопада – Recycling Day або День вторинної переробки у деяких країнах світу. Еко-активісти хочуть започаткувати традицію відзначати його і в Україні, ще й більш широким колом.
Якщо виносити обговорення питань поводження з відходами на рівень конференцій і публічних дискусій, то й результати будуть кращими, переконаний Сергій Волков.
«Зараз в Україні переробляють заледве 7% обсягу сміття від того, що продукують. Сподіваємося, через 10 років це буде 70%», – пояснює Волков.
Наразі все більше людей долучається до культури роздільного збирання відходів, при тому, що такі контейнери біля будинків – рідкість. Такі умови для сортування можна побачити або в невеличких містах, де місцева влада приділяє увагу цьому питанню, або біля будинків, у яких свідомі керівники ОСББ чи вимоглива громада.
У своїй більшості ті, хто сортують сміття, мають самостійно знайти пункти прийому сировини та попіклуватись про доставку її до цього місця.
Є пункти прийому, в яких за вторсировину ще можна отримати кошти, втім, асортимент прийому поки що значно обмежений. В Києві це, наприклад, пункти «Київміськвторсировини».
«Щоб не ускладнювати, ми зараз запропонували лише три позиції: папір, пластикова пляшка і кришечки. Прагнемо приймати все, але це залежить від тих, хто продукує відходи, від пакувальників, від організації системи збору. Сподіваємося, нове законодавство допоможе вирішенню цього питання», – повідомляє голова ГО «Друге життя» і консультант компанії «Київміськвторресурси» Сергій Волков.
Папір прийматимуть по 2 гривні за кілограм, пляшку по 4 гривні за кілограм, а кришечки – 5 гривень за кілограм. Приймають пляшки всіх кольорів, лише пляшки з-під молока не візьмуть.
Є громадські сортувальні станції, такі, як «Україна без сміття». Тут за прийом вторсировини не платять, але можна здати набагато більше різновидів пластику, упаковки, поліетилену, паперу, металу, скла, дерев’яних виробів тощо.
У Києві пунктів прийому сировини від різних організації близько сотні, по всій Україні – кілька тисяч, чого замало, зазначає Сергій Волков..
Еко-активісти прагнуть підняти рівень сортування сміття, аби хоча б на 60% завантажити наявні переробні підприємства власною українською сировиною замість імпортного пластику, скла та паперу.