У Росії побачили в рішенні України про воєнний стан провокації, можливість ескалації протистояння і проблеми для української економіки, а також «намагання президента Петра Порошенка втриматися при владі». Такий головний лейтмотив коментарів про запровадження воєнного стану в частині України з боку російських політиків та інших діячів. Слідом за ними (буквально хронологічно слідом) про провокації почали говорити і в підконтрольних Росії угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» на окупованій частині сходу України.
«Збереження особистої влади» – таку мету президента України Петра Порошенка побачив у рішенні Верховної Ради запровадити на частині території України воєнний стан голова Державної думи Росії В’ячеслав Володін. Як заявив він журналістам, мета Порошенка, на його думку, – «зачистити своїх опонентів до виборів і далі будувати виборчу кампанію, розуміючи, що немає альтернативи, ніхто не заважає, і саме це стало метою провокації, що розгорнулася на території Керченської протоки».
26 листопада Верховна Рада України 276 голосами затвердила указ президента Порошенка про запровадження воєнного стану на термін у 30 днів на території десяти областей, що межують із Росією, окупованим нею Кримом і фактично окупованим Придністров’ям у Молдові, а також в акваторії Азовського моря.
Виборча кампанія до виборів президента України почнеться лише наприкінці грудня, після того, як воєнний стан завершиться. Крім того, окремою постановою Верховна Рада вже наперед призначила вибори президента на їхній конституційний термін, 31 березня, посеред побоювань, що воєнний стан може якимсь чином призвести до відкладення цих виборів.
Росія хоче зміни ставлення Європи до України
Як заявив Володін, Державна дума, нижня палата російського парламенту, має намір ініціювати обговорення інциденту в Керченській протоці «на всіх міжнародних майданчиках». За словами голови Держдуми, він сподівається, що європейські країни зрозуміють: «такий сусід, як Україна, не може сьогодні не хвилювати інші держави, від нього можна чого завгодно очікувати».
Він також висловив побажання, щоб європейські країни сформували про Україну думку, що збігається з російською. «Хоча зараз вони багато в чому залишаються заручниками раніше ухвалених рішень», – констатував Володін підтримку України, яку після нападу в Керченській протоці висловили їй у світі, і зокрема в Європі.
25 листопада кораблі російських Прикордонних сил і Військово-морського флоту, після цілого дня небезпечних маневрів, погроз і кількох таранів розстріляли українські військові кораблі, які намагалися пройти з Чорного моря в Азовське через Керченську протоку. Шість українських моряків, за повідомленнями, були поранені, два кораблі з трьох пошкоджені.
Російські силовики захопили в полон українських військових моряків і кораблі і доставили їх до окупованого Криму. Там їх нині беруть під арешт, щоб судити за «порушення кордону Росії».
Москва вважає, ніби води навколо окупованого нею Криму є тепер її територіальними водами, а їхня межа – «кордоном Росії». Але навіть із такого російського погляду українські моряки діяли відповідно до міжнародного права і двосторонніх українсько-російських домовленостей, використовуючи своє право вільного мирного проходу – це право, в тому числі, гарантоване і у справжніх територіальних водах держави для кораблів і суден інших країн.
У світі засуджують дії російських силовиків, у Москві хвалять
Після інциденту дії Росії широко засудили численні європейські і світові державні діячі і політики, а також міжнародні організації. Адже, відповідно до міжнародного права, такий напад, як той, що здійснила Росія, становить акт агресії. У багатьох заявах пролунали і нові нагадування про те, яку загрозу світовому мирові і безпеці становлять такі дії Росії.
Натомість Володін висловив подяку російським прикордонникам за «рішучі і мужні» дії понад десятка великих російських кораблів проти двох українських військових катерів і невеликого буксира.
Про «провокацію України» (так Росія називає свій напад, складаючи вину на Україну) заявив заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко. «Це була цілком усвідомлена провокація. А те, що відбулося в Києві після цього, – негайно надійшла ініціатива запровадити воєнний стан, – це, власне, показує, до чого прагне уряд у Києві – загострити максимально ситуацію», – заявив він, перебуваючи в Берліні на міжнародній конференції з безпеки.
На цій самій конференції з боку західних партнерів України лунали заклики до Росії негайно звільнити захоплених українських моряків і кораблі, а також заклики до Євросоюз запровадити нові санкції проти Росії через її напад на українських військових.
Російські політики все бояться «скасування виборів» в Україні
Зі схожою російською риторикою про «провокації України» виступив секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев. У газетному інтерв’ю він твердив, що «провокацією на кордоні Порошенко вкотре підтвердив, що за браком зрозумілої передвиборчої програми маж намір будувати свою виборчу кампанію виключно на роздмухуванні вигаданих загроз». Також він, всупереч тому, що президентські вибори в Україні вже призначені на 31 березня, повторював думку, що «з запровадженням воєнного стану … можливе і скасування президентських виборів під приводом захисту України».
Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв теж висловив припущення Москви, що запровадження воєнного стану в Україні «дасть чинній владі як мінімум трохи пограти м’язами, збільшити підтримку з боку населення, а може, й максимальний варіант розглядається – відмова від проведення виборів».
Медведєв також стверджував, що воєнний стан буде «додатковим ускладненням у тих процесах, які відбуваються зараз в Україні» (не уточнивши, які процеси має на увазі), і що цей стан (який буде чинний всього 30 днів, із яких два вже фактично пройшли) «створить чи може створити серйозні проблеми для економіки України».
Президент Росії Володимир Путін, на відміну від свого прем’єра, свого ставлення до нападу його силовиків на українські кораблі і запровадження у відповідь в Україні воєнного стану ще не висловлював. Його речник Дмитро Пєсков обіцяв, що це має статися «найближчим часом».
«Загострення на Донбасі»? Кремль і «ДЛНР» єдині
Натомість ситуацію прокоментував сам Пєсков – і, за його словами, воєнний стан в Україні може призвести до ескалації напруженості на лінії фронту з окупованими територіями на Донбасі. «На тлі електорального процесу, звичайно, такий крок, як запровадження воєнного стану, має особливе і мало чим закамуфльоване забарвлення. Потенційно також запровадження воєнного стану в низці регіонів може нести загрозу для ескалації напруженості в конфліктному районі. Мається на увазі південний схід», – сказав Пєсков. При цьому він використав традиційне для Кремля поняття «Південний схід» України – його там почали широко застосовувати навесні 2014 року, коли в Москві сподівалися окупувати всю згадану частину України, яку представляли як нібито єдине російськомовне і проросійське ціле.
А тим часом у тій частині сходу України, яку таки вдалося окупувати, думку Пєскова повторили вже через пару годин після її оприлюднення в російських засобах інформації. Представники обох незаконних збройних сепаратистських угруповань, що підтримуються і спрямовуються Росією, а в Україні визнані терористичними, – «ДНР» і «ЛНР», – дуже схожими словами заявили, що теж тепер «очкують посилення напруженості і провокацій» із боку Збройних сил України після запровадження воєнного стану.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на кораблі ВМС України)
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український корабель у Керченській протоці)
Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій
Росія накопичує заручників – Фейгін про полонених моряків України
