Варшава – Президенти України, Польщі і Литви провели тристоронні переговори в польському Любліні. Під час перебування в цьому місті Петро Порошенко, Анджей Дуда і Даля Ґрібаускайте відвідали штаб «ЛитПолУкрбригу», військової бригади, яка складається з представників Збройних сил Литви, Польщі й України. Після цього візиту український президент узяв у часть у закладенні пам’ятника Омелянові Ковчу, греко-католицькому священикові, який загинув у концтаборі «Майданек». Як наголосив для Радіо Свобода польський аналітик Даріуш Матерняк, зустріч президентів у «ЛитПолУкрбризі» – це декларація того, що попри розбіжності в оцінці історії Польща й Україна поглиблюють співпрацю у військовій сфері.
Зустріч трьох президентів у Любліні присвятили 450-річчю Люблінської унії, внаслідок якої виникла Річ Посполита – спільна держава поляків, литовців, українців і білорусів. Даля Ґрібаускайте прибула до Польщі вже в середу й провела переговори з Анджеєм Дудою.
Ми вважаємо, що немає іншого шляху – окупацію Криму, як і Луганської й Донецької областей, треба припинити. Росія мусить звідти пітиАнджей Дуда
Польські видання зазначають, що її візит до Варшави і Любліна – подвійно символічний, так би мовити, прощальний, адже невдовзі закінчується її термін перебування на посаді президента.
Після зустрічі Дуда і Ґрібаускайте заявили, що Польща і Литва однозначно підтримують Україну, яка протистоїть російській агресії.
Ми знаємо, звідки приходять наші проблеми – зі сходу. Коли ми разом, то ми сильніДаля Ґрібаускайте
«Наші позиції в цьому питання однозначні. Ми вважаємо, що немає іншого шляху – окупацію Криму, як і Луганської й Донецької областей, треба припинити. Росія мусить звідти піти», – сказав Дуда.
«Ми разом так, як були разом 450 років тому в Любліні. Ми знаємо, звідки приходять наші проблеми – зі сходу. Коли ми разом, то ми сильні», – додала Ґрібаускайте.
Президенти перевірили готовність до оборони – Дещиця
У четвер до президентів Польщі та Литви приєднався голова української держави Петро Порошенко. Утрьох вони зустрілися з особовим складом спільного українсько-польсько-литовського військового підрозділу «ЛитПолУкрбриг».
Андрій Дещиця, посол України в Польщі, у мережі Twitter зазначив: «Президент України разом із президентами Польщі та Литви перевірили готовність «ЛитПолУкрбригу» до виконання важливих завдань у сфері оборони безпеки наших держав і цілого регіону».
На зустріч трьох президентів у Любліні в соцмережах зреагував міністр оборони України Павло Клімкін. На своєму мікроблозі в мережі Twitter він розмістив фотографію «ЛитПолУкрбригу» з промовистим коментарем: «А хто сказав, що нова Люблінська унія неможлива? У цьому питанні у мене все більше однодумців».
Після тристоронньої зустрічі у верхах Петро Порошенко прибув до музею «Майданек» – місця пам’яті жертв нацистського концтабора. Президент України взяв участь у церемонії закладення першого каменя до пам’ятника Омелянові Ковчу – блаженному греко-католицької церкви, який потрапив у концтабір за допомогу переслідуваним євреям. За встановлення пам’ятника героїчному українському священикові одноголосно проголосувала міська рада Любліна. У постанові міськради наголошується, що Омелян Ковч був символом примирення і злагоди між людьми.
Після урочистості Петро Порошенко поспілкувався з представниками української меншини в Польщі.
Чому у програмі візиту Порошенка до Польщі був штаб міжнародної бригади?
Зустріч трьох президентів у Любліні коментує Даріуш Матерняк, експерт із польсько-українських відносин. За його словами, візит голів держав у міжнародну військову бригаду – це своєрідна декларація намірів про пріоритети у відносинах Варшави й Києва. На думку Матерняка, таким чином Дуда й Порошенко з участю Ґрібаускайте заявили, що попри суперечки навколо історії Україна й Польща успішно співпрацюють у військовій сфері.
«ЛитПолУкрбриг» – це один із тих проектів, які цілком добре функціонують у польсько-українських відносинахДаріуш Матерняк
«Починаючи з 2015 року, коли виникла ця бригада, а особливо після 2016-го, коли польський Сейм прийняв ухвалу про геноцид поляків на Волині, «ЛитПолУкрбриг» – це один із тих проектів, які цілком добре функціонують у польсько-українських відносинах. Мабуть, саме тому відбувся цей візит у бригаду – щоб показати, що є сфера, де співпраця Польщі й України цілком добре розвивається, тож маймо надію, що так воно буде й надалі», – розмірковує аналітик.
За словами Матерняка, існування «ЛитПолУкрбригу» – це підтвердження українських прагнень до членства в НАТО. Натомість для Польщі й Литви вельми цікавий досвід українських військових, здобутий ними протягом останніх років на Донбасі і в процесі подолання гібридних загроз.
