Від початку повномасштабної війни Росії проти України більше мільйона українських біженців знайшли прихисток у Німеччині, серед них — сотні кваліфікованих лікарів, які прагнуть продовжити свою медичну практику на новому місці.
За даними видання Welt am Sonntag, від лютого 2022 року 1 674 українські лікарі подали заявки на отримання ліцензії на роботу в Німеччині. Однак процес підтвердження дипломів виявився довгим і складним: лише 187 заявок були схвалені, тоді як більшість – 1402 – досі перебувають на розгляді.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українськими лікарями, які після 2022 року стали біженцями у Німеччині. Ті поділилися своїм досвідом та розповіли про проблеми, з якими вони стикаються під час визнання кваліфікації та чому цей процес може розтягнутися на роки.
«Це замкнене коло»
Складність бюрократичних процедур викликає розпач серед українських медичних фахівців. Український лікар-уролог Артем Гарагатий наразі мешкає у німецькому Фрідріхсгафені. Він приїхав сюди разом із родичами у квітні 2022 року, рятуючись від щоденних ракетних обстрілів Харкова. Останні два роки перед війною чоловік очолював відділення в Харківському урологічному центрі, маючи загалом понад 12 років досвіду.
Лікар згадує, як важко було адаптуватися до нового життя в Німеччині: «Коли ми приїхали, зайняло деякий час, щоб зрозуміти, що буде далі, адже ми абсолютно не планували виїзд за кордон».
Після того, як стало зрозуміло, що родина залишиться в Німеччині, українець почав процес підтвердження свого диплома.
«Мені пішло десь півроку, щоб вивчити німецьку та отримати сертифікат на знання мови рівня B2. Потім довелося ще деякий час витратити на отримання документів з України», – ділиться біженець.
Щоб працювати лікарем у Німеччині, потрібно отримати апробацію (Approbation) – необмежений у часі дозвіл на медичну діяльність. Він необхідний як для випускників німецьких, так і закордонних університетів. Отримати її можна двома способами:
- Експертиза (Gutachten), в рамках якої спеціаліст аналізує отриману вами медичну освіту та клінічний досвід і визначає, чи відповідає це німецьким стандартам вищої медичної освіти;
- Іспит (Kenntnisprüfung) з кількох клінічних дисциплін, який складають усно.
- Дисципліни для іспиту можуть не відповідати спеціалізації, за якою лікар планує працювати в Німеччині. Список дисциплін, з яких лікар має складати іспит, оголошується за кілька тижнів до проведення іспиту, тому необхідно готуватися до всіх предметів.
Артем вирішив обрати перший варіант апробації – Gutachten. Тобто професіонал у сфері медицини (Gutachter) оцінює, чи відповідає рівень українського диплома й навчального плану німецькому. Біженець не розглядав можливість отримання апробації через іспит Kenntnisprüfung, бо там потрібно було готуватися до всіх дисциплін заново.
Також важливим аргументом стало те, що після отримання апробації шляхом цього іспиту лікарю фактично «обнуляються» післядипломний досвід та підвищення кваліфікації, здобуті в Україні. Згодом це унеможливлює отримання звання Facharzt (спеціалізованого лікаря) раніше, ніж за шість років.
«Я вже не молодий, як і багато моїх колег, які приїхали сюди, – розповідає українець. – Наприклад, у мене вже 12 років досвіду після університету. Але є й ті, хто приїхав із 20-25 роками стажу, вони працювали у своїй спеціальності, намагалися підтримувати рівень знань у певній галузі. І тепер, через 25 років, їм потрібно знову згадувати все те, що вивчали в університеті. Це досить складний іспит».
У березні 2023 року чоловік подав заявку на підтвердження свого диплома. Кілька днів по тому отримав підтвердження про прийом документів, але на цьому все зупинилося.
«Далі я не отримував жодних новин протягом майже п'яти місяців. Всі мої запити залишалися без відповіді, і на мої спроби щось дізнатися чиновники казали, що я заважаю їхній роботі», – згадує лікар.
На спроби щось дізнатися чиновники казали, що я заважаю їхній роботіАртем Гарагатий, біженець
Довгі очікування відповідей з боку німецьких чиновників змусили Артема звернутися до адвоката. «Коли адвокат підключився до справи, мені дали відповідь про те, що документи подані в повному обсязі, і я можу переходити до реєстрації на фаховий мовний іспит», – розповідає він.
Далі чоловік склав успішно мовний іспит на професійну медичну лексику (Fachsprachenprüfung), який є однією з умов для отримання апробації та почав надсилати резюме на різні вакансії. Проте без апробації чи дозволу на роботу лікарем, отримував лише відмови. Зрештою він знайшов роботу в іншій землі ФРН, в університетській клініці в Північному Рейні-Вестфалії асистентом лікаря в хірургії.
«Я подав документи на отримання дозволу на роботу в Мюнстері, одному з округів землі Північний Рейн-Вестфалія. Навіть маючи на руках робочий контракт, я отримав відмову. Мені запропонували відмовитися від Gutachten у Баден-Вюртемберзі, повторно сплатити всі збори та подати документи заново в цій землі. Я вирішив не втрачати вже понесені витрати і наразі чекаю на результати перевірки мого диплому. Це замкнене коло», – розповідає біженець.
За словами чоловіка, переклад усіх дипломів та подача на апробацію коштували йому близько дев’яти тисяч євро. Клініка, яка готова була його прийняти, погодилася зачекати, поки він вирішить питання з документами. Однак досі невідомо, скільки часу це ще може тривати.
На думку українця, проблема низького рівня отримання апробацій серед українських лікарів у Німеччині не пов'язана з якістю українських дипломів, а радше з бюрократичними перешкодами німецької системи визнання медичної освіти.
Найбільше мене турбує витрачений час: я вже 11 місяців чекаюАртем Гарагатий, біженець
«Апробацію не отримують не через результати перевірки, а через її відсутність», — зазначає він. Чоловік підкреслює, що, з одного боку, Німеччина надає біженцям всебічну соціальну та матеріальну підтримку для якнайшвидшої інтеграції, але з іншого боку, бюрократія та відверта бездіяльність роблять ці спроби практично неможливими.
«Найбільше мене турбує витрачений час: я вже 11 місяців чекаю на результат Gutachten! – каже Артем. – А відповідно до рішень чиновників у Баден-Вюртемберзі та Мюнстері, якщо я хочу працювати, мені доведеться відмовитися від цих місяців очікування і почати все спочатку. Це означає, що я повинен чекати ще рік. А до цих двох років треба додати ще й грошові витрати».
«Мені довелося починати все з нуля»
Наталя, 44-річна терапевтка з Чернівців, прибула до Німеччини разом із двома доньками. Вдома вона вже побудувала успішну кар’єру та мала понад 15 років професійного досвіду. Проте її, як і Артема Гарагатого, війна змусила залишити все та шукати безпечний прихисток за кордоном.
У Джобцентрі не розуміли, що з нами робитиНаталія, біженка
«Я приїхала з нульовим рівнем мови, не маючи жодного уявлення, що з нами буде далі, – розповідає біженка. – Я нічого не знала про те, як тут відбувається підтвердження кваліфікації та які кроки потрібно робити. Бо люди, які приїжджають сюди у рамках трудової міграції, вже розуміють всі процедури, вивчають мову заздалегідь і приїжджають уже з рівнем B2. Ми ж не знали нічого. Коли ми потрапили до Джобцентру (Центру зайнятості, – ред.), то там не розуміли, що з нами робити».
Спочатку жінка пройшла інтеграційний курс вивчення німецької мови до рівня В1. Згодом вона здала мовний іспит з першого разу і одразу перейшла на курс B2 (вище середнього).
«Мені пощастило, що для підтвердження освіти потрібен був вищий рівень володіння мовою, і я без проблем змогла отримати оплату курсу B2», – згадує жінка.
У листопаді 2023 року, після запровадження німецьким урядом програми Job-Turbo для швидкого працевлаштування біженців, жінка почала отримувати пропозиції некваліфікованої роботи. Консультанти в Джобцентрі стали рекомендувати приймати будь-які вакансії, щоб не залежати від соціальних виплат. За словами жінки, відтоді майже неможливо отримати згоду на курс вивчення мови рівня C1, який вимагають від лікарів.
«Я з великими труднощами змогла отримати можливість пройти підготовку до мовного іспиту на професійну медичну лексику (Fachsprachenprüfung) у Білефельді, оскільки мої знання мови були ще досить слабкими. Вивчити німецьку за два роки складно, особливо, коли я тут сама з двома дітьми. Мені потрібно було організувати для них садочки та школи, опікуватися їхніми потребами, бо тут немає ні бабусі, ні інших родичів», – ділиться Наталя.
Згодом жінка зайнялася перекладом усіх дипломів і почала готувати документи для подання на апробацію через Gutachten (оцінку відповідності диплома німецькій вищій медичній освіті). У лютому 2024 року вона врешті змогла подати заявку. За словами жінки, наразі її витрати склали вже більше чотирьох тисяч євро.
Я самостійно перекладала диплом і оплачувала всі витратиНаталія, біженка
«Я самостійно перекладала диплом і оплачувала всі витрати, бо Джобцентр не має розуміння процедури визнання лікарської освіти в Німеччині. Там сказали, що перекладуть мій диплом, тільки коли я надам підтвердження, що мене беруть на роботу в лікарню. Але як лікарня може взяти мене на роботу, якщо вони не бачили мого диплому?» – каже біженка.
Наразі Наталія активно готується до фахового мовного іспиту (Fachsprachenprüfung), який відбудеться у вересні. Тоді ж вона розпочне оплачуване стажування в лікарні міста Гютерсло в психіатричному відділенні: «Наразі я отримуватиму мінімальну заробітну плату, але лікарня повідомила, що як тільки я успішно складу фаховий іспит та отримаю апробацію, я зможу працювати у них як асистент лікаря з повною лікарською зарплатою».
Попри всі труднощі, Наталя не планує здаватися на шляху до визнання лікарської освіти.
Це не робоча міграція, а втеча від війниНаталія, біженка
«В Німеччині більшість українських лікарів старші за 40 років, на відміну від молодших мігрантів з інших країн. Це не робоча міграція, а втеча від війни. Ми зіткнулися з величезним стресом, але я не хочу, щоб це затягнулося на роки, і ніхто з нас не зміг би інтегруватися», – каже вона.
Лікарка вірить, що після перемоги України повернеться додому, а поки прагне працювати за фахом: «Хочеться додому, там рідна земля. Але поки що я тут і роблю все можливе, щоб інтегруватися і продовжувати свою медичну кар'єру».
Реакція німецьких політиків
Міністр охорони здоров'я Нижньої Саксонії Андреас Філіппі вказав на відповідальність федерального міністра охорони здоров'я Карла Лаутербаха за бюрократичні перешкоди, які уповільнюють процес ліцензування іноземних лікарів в Німеччині.
«Ми закликаємо федерального міністра охорони здоров'я змінити Федеральні правила медичного ліцензування таким чином, щоб процедури визнання були цифровими, стандартизованими і значно швидшими», – сказав він у інтерв'ю газеті Welt am Sonntag, передає Die Welt.
Сюзанна Йохна, голова медичної асоціації Marburger Bund також зазначає, що лікарі з третіх країн все частіше віддають перевагу роботі в інших європейських країнах. «У цій тяжкій ситуації головним чином винні бюрократичні перепони і недоукомплектованість державних органів», – сказала Йохна
Тим часом Міністерство охорони здоров'я ФРН повідомляло, що федеральні землі мають можливість видавати професійні ліцензії українським лікарям, які закінчили навчання, без необхідності внесення законодавчих змін з боку федерального уряду. Проте на практиці це поки не працює.
Українські лікарі могли б стати для нас цінною підтримкоюЯнош Дахмен, депутат Бундестагу
«Німецька система охорони здоров'я сильно страждає від загального дефіциту робочої сили, українські лікарі могли б стати для нас цінною підтримкою», – каже Янош Дахмен, депутат Бундестагу, у коментарі німецькому виданню Die Welt.
Він вважає, що проблема лежить у площині федеральних земель: «Велика кількість заявок, які ще не були схвалені, свідчить про те, що нинішні процедури визнання не функціонують, є занадто обтяжливими і організовані федеральними землями дуже бюрократично».
Час очікування, згідно з дослідженням німецького видання, є тривалим не лише для українців: лікарі з країн, що не входять до Європейського Союзу, зазвичай витрачають від 15 місяців до трьох років, щоб подати заявку та отримати ліцензію на здійснення медичної практики.
- Pаніше стало відомо, що німецький уряд хоче полегшити доступ майбутніх лікарів з України до німецького ринку праці.
- Наразі уряд ФРН розглядає законодавчу поправку, яка дозволить українським лікарям, які не завершили навчання, продовжити його в Німеччині.
Форум