«Це війна засідок»: як українська армія зупиняє навалу Росії?

Вже понад два тижні Україна успішно відбиває повномасштабний наступ Росії. Станом на 13 березня просування російських військ сповільнилось, на окремих ділянках повністю зупинилось, а подекуди українська армія проводить контратаки. Донбас Реалії розповідають, як Україна проводить оборонну операцію проти багатотисячної армії РФ і як може війна розвиватися далі.

9 березня у Київській області неподалік Броварів колона з десятків одиниць російської бронетехніки потрапила під вогонь української артилерії та піхотинців. У російської армії чергові тяжкі втрати.

«Результати засідки – це мінус 2 танки, мінус БТР і мінус особового складу приблизно 30 чоловік. У тому числі і командир полку. Вони йшли дуже повільно. Дуже повільно. Десант сидів на броні. Я не знаю, на що вони сподівалися», – розповідає військовослужбовець ЗСУ з позивним «Кум».

«2 куми – мінус 4 танки. Особисто кум «сидів» на РПГ-7. В мене РПГ-22 було. Три. З трьох було 2 цілі. Тактика в них не змінилася. Вони збирають велику групу і пробують знову робити наступ. Вони малими силами наступ не роблять», – додає військовослужбовець ЗСУ з позивним «Біс».

У цьому ж бою українські військові захопили російський танк. Кажуть, що техніка справна. Наступного дня ЗСУ знищили і захопили ще щонайменше 7-8 одиниць російської бронетехніки на межі Київської та Чернігівської областей. Війна, яка зараз триває, відрізняється від минулих боїв на Донбасі, зазначають військові.

«На сході ти сидиш і тримаєш свій сектор. Плюс-мінус просунувся в «сіру зону». І на тому все. А тут, бачите – сьогодні село наше, завтра їхнє, післязавтра знову наше», – розповідає військовослужбовець ЗСУ з позивним «Кум».

«Найефективніша зброя – протитанкові ракети»

Одна з ілюстрацій війни, яку Росія розв'язала проти України – це багатокілометрові військові колони на українських дорогах. Вони вже потрапляють під точкові удари ЗСУ.

За даними українського Генштабу, Росія вже втратила у війні понад 12 тисяч військових, три з половиною сотні танків, 140 одиниць авіації, понад тисячу бойових броньованих машин та багато іншої техніки.

«Цю війну сміливо можна назвати війною засідок, тому що основні сили противника знищуються не в контактних боях, а із засідок. Із засідок малими мобільними групами. Це дуже хороша тактика. Російське угруповання вторгнення не досягло поставлених цілей. Воно, можна сказати, зависло, йому терміново потрібні резерви і підкріплення, інакше воно буде розгромлене. Саме протитанкові засоби, протитанкові ракети і гранатомети знищують більшість бойової техніки Російської Федерації. Тобто найбільш ефективна зброя цієї війни – це протитанкові ракети. І ракети Stinger», – розповідає азербайджанський військовий аналітик Агіль Рустамзаде.

«Росія мала велику перевагу, створювала її, нарощувала її системно багато років, тому звичайно ця перевага технічна залишається. Але Росія не врахувала одне – головне. Можна захопити, вибомбити землю. Але не можна вибомбити і захопити народ. Це основний чинник, Путін думав тероризувати народ, зробити тут такий сценарій Чехословаччини 1968 року: раптове вторгнення, параліч управління, параліч комунікації. Не здатність організувати спротив», – каже головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов.

«Сили НАТО, інструктори НАТО протягом багатьох років працювали з українською армією і працювали так, що українські військові почали виглядати як військові НАТО, зі схожим командуванням і тактикою, духом, мораллю, як в країнах Альянсу. І це теж один з факторів, які дають перевагу українським військовим над російськими військовими, які багато в чому тренуються, як в старому Радянському Союзі. І у нас є старий Радянський Союз, який атакує Україну, яку захищає українська армія, яку тренували за найбільш сучасними техніками країн НАТО. І забезпечена ними ж», – розповідає колишній заступник міністра оборони США з питань НАТО і Європи Джим Таунсенд.

Фактор територіальної оборони

Вже на початку березня Росія надіслала в Україну 95% із 170-тисячного угруповання, зібраного біля кордонів. У мирний час чисельність ЗСУ – 215 тисяч. Щоб відбити напад РФ в армію мобілізували оперативний резерв першої черги – ветеранів з бойовим досвідом і розпочали масовий набір у територіальну оборону, яка підпорядковується ЗСУ, але має свої специфічні завдання. У Києві, наприклад, до лав цих підрозділів влилося декілька десятків тисяч людей. Не всі з них мають бойовий досвід, тому зараз їх активно навчають і озброюють.

«Територіальна оборона по всій нашій державі мала складати 100 тисяч, а зараз вона вже перевищує за 200. Точно так само по Києву. У нас є бригада: 6 з половиною тисяч чоловік передбачалося по штату, а вже є в 12 разів більше. В мене аж дух перехоплює, коли я про них кажу. Люди просто піднялися», – розповідає заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ Володимир Шведюк.

Представники територіальної оборони, які зараз долучаються до підрозділів, опановують різні види озброєнь. В першу чергу йдеться про радянські зразки, які залишилися на озброєнні ЗСУ і які зараз є основою оборони. Але в тому числі велику увагу приділяють новим протитанковим засобам, новій стрілецькій зброї, яка надходить від партнерів. Наприклад, інструктори вчать бійців опановувати британські NLAW, які почали надходити ще до відкритого вторгнення і які продовжують постачати зараз. Також є гранатомети AT4 та M72, які перебувають на озброєнні низки країн Північноатлантичного альянсу.

«Це шведський протитанковий гранатомет AT4. Він трішки більший від M72. В ньому боєприпас, який пробиває майже все. І стріляє на 400, майже на 500, але ефективно стріляє на 400 метрів. Це та зброя, яка якраз повинна бути на озброєнні територіальної оборони, тому що міста – це маневр, маневр і ще раз маневр. Так, щоб з-за цього будинку вийти – жахнути. Переміститись до іншого – жахнути. Так, щоб будь-яке місто перетворилось на пастку для ворога», – розповідає військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ Олексій.

«Мені тяжко оцінювати загальну готовність міста, але готовність моїх хлопців – досить хороша. Ми кожен день тренуємось. Не думаю, що ми професійні вбивці, але той досвід, який ми вже отримали, ті заняття, які ми проводимо, і та підготовка – досить хороші. Нас навчають тактиці, стрільбі, нас навчають поводженню з новою зброєю. Дисципліні нас навчають, копати окопи у тому числі», – розповідає військовослужбовець сил територіальної оборони ЗСУ Сергій.

На думку бійців, зараз час грає на руку обороні Києва. Якщо в перші дні відкритої агресії поодиноким групам російських військових навіть вдавалося прорватись у межі міста і бої тривали безпосередньо на вулицях, то тепер це зробити буде значно складніше, оскільки за цей час збройні сили і територіальна оборона встигли вибудувати довкола столиці кілька ліній оборони. І якщо збройні сили зараз зупиняють російські підрозділи за межами міста або на околицях, то безпосередньо в місті це вже завдання і відповідальність територіальної оборони.

«Ми зараз будуємо дуже сучасну систему укріплень, для того, щоб стримати будь-який наступ або броньованої техніки, або піхоти, або навіть ДРГ. Ця система поєднує в собі різні технічні речі, я зараз не буду говорити, які саме. Але, фактично, це дозволяє нам і контролювати периметр, і спостерігати, і бути готовими до будь-яких провокацій, ДРГ і так далі», – розповідає військовослужбовець сил територіальної оборони ЗСУ Володимир.

«Зараз прорватися, як це відбувалося на Оболоні, противнику не вдасться через те, що ми вже заняли ці позиції, ми контролюємо підступи до міста. Немає можливості противнику безперешкодно проникнути у місто. Ми постійно чергуємо тут, ми організували караул. Тут дозволяє нам місцевість зупинити будь-яке невелике угруповання противника, яке буде прориватися», – розповідає військовослужбовець сил територіальної оборони ЗСУ Олександр.

«Перевагами є те, що більшість особового складу – це саме мешканці цього району. Вони знають місцевість, вони мотивовані, вони знають, навіщо вони сюди приходять. Вони готові боронити свій дім, який, якщо чесно, у нашому підрозділі більшість бійців живуть тут навколо. Тобто, вони захищають саме своє місто, свій район, свій дім», – розповідає військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ Володимир.

«Без оголошення часткової мобілізації, на яку знадобиться щонайменше від двох тижнів до місяця, російська армія не в стані виставити таку кількість військовослужбовців, тому що Російська Федерація вже використовує близько 70-80% усіх своїх збройних сил», – розповідає Агіль Рустамзаде.

«Командири, кожен на своєму місці, бійці, вони не очікують наказів, вони шукають за найменшої можливості, як вони можуть ефективно бити ворога, нанести йому ураження, цієї думкою об'єднана вся країна. Звичайно, в цих умовах максимально ефективно можна застосувати будь-які неочікувані навіть тактичні прийоми. Зараз люди працюють по обстановці, наша армія діє максимально гнучко там, де є можливість. І, звичайно, не все виходить, але виходить дуже багато і цей фактор Росія також не врахувала», – розповідає Юрій Бутусов.

Війна надовго?

Вже зараз експерти впевнені, що війна, яку почала Росія, затягнеться. Оскільки від своїх планів у Кремлі не відмовляються і російські війська намагаються просунутися углиб України одразу на декількох напрямках, змінивши тактику: наносять удари по цивільних об'єктах, зокрема пологовому будинку в Маріуполі, використовують ракети, ховають колони у глибині захоплених міст і сіл.

«Стратегія Путіна провалилася, але тактично він має в деяких місцях значну перевагу, він не втратив ініціативу, він намагається за ініціативу битися. І, звичайно, загрози зберігаються по всіх напрямках, особливо Київ, південь України, Донбас. Це дуже проблемні зони, де йдуть дуже серйозні бої. Росія намагається повністю захопити Донбас, відрізати від України весь. Росія намагається повністю захопити південь України, взяти під свій контроль, і Росія намагається змусити Україну капітулювати через оточення Києва», – зауважує Юрій Бутусов.

«Наявність повітряних сил досить розвинених, а також величезна кількість ракет, може не таких нових, як вони по нас вже випускали, але старих в них дуже багато – це, звичайно, проблема. Вони будуть використовувати цю перевагу і, дійсно, питання закриття неба або хоча б часткового закриття неба, або хоча б посилення суттєвого наших протиповітряних спроможностей – це питання, яке зараз номер один», – наголошує ексміністр оборони України (2019–2020) Андрій Загороднюк.

«Балістичними ракетами вони б'ють по містах, в які легше влучити, тому що вони такі великі. Але це зброя терору. Це воєнні злочини – використовувати балістичні ракети проти міст. Замість ударів по воєнних цілях, ударів по аеродромах, які належать Україні, збивання літаків чи руйнування системи ППО, під прицілом російських ВКС і ракет – українські люди. І це трагедія і жах – бачити, що це відбувається», – розповідає Джим Таунсенд.

Російське міноборони стверджує, що знищило вже 98 українських літаків. За даними ж Пентагону, Україна може розраховувати на 80% своїх повітряних сил, в тому числі на протиповітряну оборону. Українські льотчики роблять до десяти вильотів на добу. Російські – у 20 разів більше, але їх вже третій тиждень збиває українська ППО.

«Була така позиція, особливо вона висловлювалася західними експертами, які ще з листопада говорили про потенційний напад, про можливу війну і вони всі як один говорили про те, що Росія точно займе панування, абсолютне панування в повітрі і після цього, як тільки вона це зробить, вона буде атакувати Збройні сили України, формування техніки і так далі і, власне кажучи, таким чином нанесе велику шкоду, яка буде неприйнятна, і не давали нам багато шансів. Ми сперечалися з цього питання, ми говорили про те, що панування в повітрі ще треба досягти і вони, як ми бачимо, абсолютного панування так і не досягли», – зауважує Андрій Загороднюк.

На третьому тижні війни в Росії шукають додаткові сили для війни – в Україні вже воюють строковики. Американське видання The Wall Street Journal розповіло про вербування найманців у Сирії. Путін погодився перекинути у зону бойових дій декілька тисяч начебто добровольців із Близького Сходу.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час