Справжній корупційний скандал розгорівся під куполом Верховної Ради за півтора місяця до місцевих виборів, стверджує «Україна молода». «Слугу народу» Олександра Юрченка та його неофіційного помічника Івана Фіщенка НАБУ звинуватило у хабарництві, а саме в лобізмі правок до законопроєкту за чималеньку винагороду – 200 тисяч доларів.
Видання інформує: «Фігурантів ще з липня «вели» детективи НАБУ, а у серпні було відкрито кримінальне провадження. Минулого тижня Фіщенка було спіймано на гарячому, а Юрченко всіляко дистанціювався від нього: мовляв, то не мій помічник».
13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво.
Газета запитує: «Чи вистачить сміливості у генпрокурорки Ірини Венедіктової, щоб підписати підозру своєму колишньому колезі з фракції «слуг»?». За інформацією видання, Банкова чинить неабиякий тиск на Різницьку, бо президенту Зеленському такий негатив щодо партії «Слуга народу» перед місцевими виборами не потрібен. Утім, «НАБУ не відступає і наводить нові докази корумпованості «слуги». Про них докладніше йдеться в статті «Іншим – закон, «слугам» – усе: головне про корупційний скандал за участю Олександра Юрченка».
14 вересня в партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.
15 вересня НАБУ закликало генпрокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів.
У відомстві вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. Імені помічника не повідомляли.
У НАБУ заявили, що останніми днями передали в ОГП листа про необхідність внесення відомостей до ЄРДР стосовно дій народного обранця.
Утім, за твердженням генпрокурорки Ірини Венедіктової, на сьогодні немає правових підстав для оголошення підозри Олександру Юрченку. «На сьогоднішньому етапі слідства без встановлення факту використання службового становища для одержання неправомірної вигоди, факту одержання неправомірної вигоди повідомити будь-кого про вчинення службового злочину неможливо. А матеріали, які мені на сьогодні надано, не містять таких відомостей», – зауважила генпрокурорка.
Очільниця Різницької каже, що прокурори САП і вона особисто готові вивчити матеріали кримінального провадження, опрацювати їх і, «якщо буде достатньо підстав, повідомити про підозру», вона це зробить, бо нібито має «сміливість приймати відповідальні рішення».
Докладніше з позицією Венедіктової, яку вона озвучила днями з парламентської трибуни, читачів знайомить газета «Голос України».
Розпочатий новий політичний сезон в Україні особливих надій на позитивні зміни не обіцяє, пишуть «Факти». Обстановка дуже складна, пояснюють далі: ультиматуми росіян і представників так званих «ДНР» і «ЛНР» в Мінську, місцеві вибори, загроза великої війни, пандемія й економічна криза – ризиків і викликів зараз чимало.
Чи впорається з ними, за визначенням журналістів, «слабка і некомпетентна влада»? Про це вони розпитували Євгена Марчука, який був першим главою СБУ, працював секретарем РНБО, прем'єр-міністром і міністром оборони, а з травня 2015 року до травня 2019 року був у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
Марчук наголосив, що «ми маємо справу з диявольськи сильною, цинічною і дуже досвідченою російською машиною, яка добре забезпечена технічно і розвідувально». На його думку, Росії в якійсь мірі вдалося на цьому етапі наблизити Україну до того, щоб Україна виходила на прямі переговори з ОРДЛО.
Він переконаний, що всі ці роки Росія намагається довести, що до війни на Донбасі непричетна. «Чому Пушилін (ватажок угруповання «ДНР» – ред.) почав так себе вести? Напевно, йому веліли: «Поводься як воєначальник і став ультиматуми, щоб Україна почала реагувати саме на твої рішення». Адже до цього він ніколи не заявляв, що дасть команду обстріляти позиції ЗСУ».
Росія прагне змінити статус Тристоронньої контактної групи на формат чотири- або п'ятисторонньої (тобто вже з офіційною участю представників так званих «ДНР» і «ЛНР».) «Те, що в переговорах у Мінську беруть участь три сторони, а це учасники конфлікту Україна і Росія, плюс ОБСЄ як посередник, координатор і медіатор, має концептуальне значення», – наголошує Марчук.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
Причини падіння курсу гривні в газеті «День» пояснює голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин. У статті «Гривня слабшає» він досліджує, чому це відбувається та як позначиться на ключових макроекономічних показниках. Фінансист стверджує, що Нацбанк тримає ситуацію на валютному ринку під контролем. «Хочу відразу заспокоїти, ситуація прогнозована і перебуває під пильним моніторингом експертів НБУ», – наголошує Данилишин. Він прогнозує, що послаблення курсу гривні не матиме суттєвого впливу на посилення інфляційного тиску. А девальвація гривні матиме близький до нейтрального вплив на економічну активність.
«У середньостроковій перспективі знецінення курсу гривні матиме позитивний ефект на вирівнювання балансу торгівлі товарами, проте його короткостроковий ефект буде помірним, зважаючи на домінуючу роль долара США у ціноутворенні на товари і послуги, які беруть участь у зовнішній торгівлі», – зазначає банкір.
