Ринок землі в Україні буде не раніше від 2024 року – Марчук  

Вільного ринку землі в Україні досі нема зокрема тому, що не заповнений державний земельний кадастр, каже громадський діяч Денис Марчук. Відсутність цієї бази, за його словами, спричиняє й інші складнощі, а на вирішення проблеми потрібен час, мінімум до 2024 року. На думку Євгена Олейникова, вільний обіг землі можна запровадити раніше, але тільки за умови комплексного підходу до справи з урахуванням низки чинників.

Відсутність заповненого земельного кадастру – це головна перешкода запровадження ринку землі, переконаний Денис Марчук, заступник голови громадської організації «Всеукраїнська аграрна рада». Ця ж проблема, за його словами, спричиняє численні рейдерські захоплення в Україні. Причому на швидке її розв’язання експерт не розраховує.

«Відкриття ринку землі може відбутися в Україні не раніше першого січня 2024 року.

Серед важливих пунктів, які ми зазначаємо: це наповнення державного земельного реєстру, друге питання – говоримо про те, що треба врешті-решт закінчити розпаювання між тими людьми, які внаслідок реформи не отримали землі», – сказав він в студії «Ранкової Свободи».

Як пояснює Марчук, досі не закінчено децентралізацію в земельних відносинах, тож об’єднані територіальні громади не знають, якими землями можуть розпоряджатись.

«Ми почали процес децентралізації щодо об’єднаних територіальних громад, але не завершили процес децентралізації передання права користуватись землями за межами населених пунктів тим самим громадам, щоб вони реально наповнювати бюджет. Потрібно навести порядок і провести інвентаризацію щодо земель запасу і земель резерву», – переконаний він.

Крім того, зазначає аграрій, ринок землі не може існувати без законодавчої бази. Тож, поки депутати не проголосують за закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, мораторій на продаж землі буде автоматично подовжуватись щороку.

Економіст Євген Олейніков звертає увагу на те, що електронний земельний кадастр України має непогані характеристики з точки зору функціоналу, але брак інформаційного наповнення дійсно породжує низку складнощів.

«У тому числі те, що в нас за останні 20 років стільки випадків, коли земельні ділянки не збігаються з реальними межами», -- каже Олейников.

«Є випадки, коли навіть за документами одна ділянка находить на частину інших», – наводить він приклад.

Що робити з дрібними фермерами?

Крім того, за словами Олейнікова, в скасуванні мораторію та запровадженні вільного обігу землі не зацікавлені певні групи, яким вигідне поточне становище. Вони, за його прогнозом, чинитимуть опір змінам, але цим коло проблем не обмежується.

«Земельне питання не тільки економічне, воно ще має і суттєвий соціальний вимір. Як би там не було, але, якщо подивитись на досвід тієї ж Європи, зокрема тих же Нідерландів, то вони свого часу теж зіткнулися з ситуацією, коли дрібні фермери почали банкрутувати, бо не могли витримати конкуренції з великими господарствами. Голландці постали перед проблемою того, що будуть робити з напливом колишніх безземельних фермерів, які продали свої ділянки, витратили кошти. І що вони роблять далі? Вони йдуть у міста, а в містах для них роботи нема. Виникає запитання, що робити з цією потенційно протестною масою».

Як згадує економіст, Європа вирішила питання, запровадивши комплексні програми підтримки дрібних аграріїв, що дозволило фермерам утриматись у своїй галузі і не створювати додаткового тиску на ринок праці. Втім, зауважує він, в України немає для цього необхідних коштів.

Та все ж вільний обіг землі необхідний, переконаний Денис Марчук, адже він дозволяє фермерам будувати довгострокові плани з виробництва на власній землі. Натомість, орендуючи її у власника, вони не можуть бути впевнені, що за декілька років з ними не переукладуть угоду. Утім, він погоджується, що аграрії побоюються можливих зловживань через недосконалу судову систему.

«У велику кількість судів направлені позови стосовно рейдерських захоплень через ці проблеми в шпаринах. Звичайно, що всі бояться цього ринку землі, тому що люди проінвестували не один мільйон доларів у своє виробництво», – визнає експерт.

Для захисту дрібних фермерів, на його думку, потрібні запобіжники на рівні законодавства.

«Якщо це фізична особа, то, звичайно, скільки можеш собі дозволити, стільки й придбай», -- каже Марчук.

«Але якщо це велика юридична особа, для того, щоб доступ був і в малого, і в середнього, і у великого бізнесу, то юридичні особи в межах одного району будуть обмежені тими законопроектами, які ми ініціюємо в рамках асоціації. Це обробка в межах району не більше 30%, в межах області – не більше 2%, в межах цілої України – не більш 0,5% обробки землі. Таким чином ми сформуємо реальні умови для того, щоб розвивався ринок і заходили різні учасники», – переконаний Марчук.

Коли можна запустити земельний ринок?

На відміну від нього, Євген Олейников вважає, що ринок землі реально запустити впродовж двох-трьох років, але для цього необхідно комплексно підійти до вирішення проблеми.

«Це економічний фактор, соціальний фактор, фактор підтримки дрібного та сільського господарства і взагалі підтримка національного товаровиробника. Це якраз до питання, що прийдуть іноземці і все скуплять. Якщо буде ефективна система підтримки, то для цього будуть поставлені достатньо серйозні застороги, бо в наших виробників будуть конкурентні переваги. Але для того, щоб це зробити, треба, умовно кажучи, починати це робити зараз», – радить він.

Денис Марчук анонсує законопроект, який, на його сподівання, допоможе вирішити проблему рейдерства.

«Власне, цей законопроект, який має вирішити питання боротьби з рейдерством, несе в собі комплексне вирішення наповнення державного земельного кадастру і реєстру майнових прав у Міністерстві юстиції. Тобто ми вже бачимо певні кроки, які можуть призвести до того, щоб ці питання починали вирішуватись», – зазначив аграрій.

Марчук сподівається, що законопроект з’явиться у Верховній Раді вже до кінця року і стане першим етапом у законотворчій роботі, яка уможливить дерегуляцію ринку землі.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі