Конфлікт України – Угорщини: пастка Орбана чи невдячність Києва?

27 січня нинішнього року глава МЗС Угорщини Петер Сіярто відвідає з візитом Україну. Про це повідомив в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар. Раніше в українському дипвідомстві анонсували цей візит, але точної дати не називали. Сіярто зустрінеться зі своїм колегою Дмитром Кулебою і, можливо, буде підписано меморандум про перспективи розвитку двосторонніх відносин. Майже сім років відносини держав-сусідів є обміном «болісними ударами», за висловом Кулеби. Чому триває цей «пінг-понг»? Радіо Свобода спробувало розібратися.

Відносини між двома державами залишаються напруженими з весни 2014 року. Саме тоді прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що угорці в Україні «мають право на подвійне громадянство та на автономію». Відтоді відлиги у двосторонніх відносинах змінюються черговим загостренням. Найгостріші фази – осінь 2017 року і торік.

Україна – Угорщина: «пінг-понг»

Вересень 2017-го: Україна ухвалила закон «Про освіту». Його 7-а стаття передбачає навчання рідною мовою у школах та класах нацменшин у початковій школі. Раніше таке навчання було можливе і в середній, і у вищій школі. Будапешт назвав це рішення наступом на права угорської меншини. Угорщина грозилася блокувати подальшу інтеграцію України до НАТО, поки Київ не змінить освітнє законодавство.

Жовтень 2020-го: під час місцевих виборів в Україні глава МЗС Угорщини Петер Сіярто закликав угорців Закарпаття підтримати певну політсилу та агітував за мера Берегового.

МЗС України розцінило заяву Сіярто як «пряме втручання у внутрішні справи». Той назвав такі оцінки «абсурдними».

Листопад 2020-го: угорський глава МЗС захворів на COVID-19, український колега побажав йому швидкого одужання, Сіярто подякував за підтримку. Як розповів голова МЗС України Дмитро Кулеба у Facebook, «ми нормально поговорили. Про роботу, «ковід», життя і футбол. Звісно, і про останнє падіння в наших відносинах. Петер підтримав мою пропозицію перегорнути сторінку, на якій Україна та Угорщина нещодавно обмінялися болісними ударами».

Але невдовзі – черговий обмін «болісними ударами» між двома державами. 21 листопада під час складення присяги депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади (Ужгородський район) частина депутатів виконала, з точки зору критиків, національний гімн Угорщини.

В угорському посольстві стверджували, що обранці начебто співали молитву.

30 листопада СБУ провела обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України». Сіярто розкритикував обшуки, Кулеба наголосив, що слідчі дії проведені в межах повноважень СБУ. Глава МЗС України назвав спекуляцією твердження про нібито «залякування» угорців на Закарпатті.

Січень 2021-го: 27 січня нинішнього року глава МЗС Угорщини відвідає з візитом Україну. Як зазначив Радіо Свобода заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар, усі непорозуміння між Будапештом і Києвом можна вирішити.

«Окреслено наше бачення, і ми отримали пропозиції угорської сторони. Дипломатичний шлях узгодження не припинявся, навіть незважаючи на існуючі або виникаючі проблеми. Ми рухаємося. І наша мета – нормальний, зрозумілий діалог і співпраця, вигідна обом сторонам. Це непросто. Але ми (Україна і Угорщина – ред.) не маємо якогось конфлікту, який неможливо вирішити. Є суперечності, є певні порушення (на наш погляд) з угорського боку, і ви знаєте, що є кримінальна справа, яку веде Служба безпеки. Але ми відриті до обговорення комплексу питань», – зауважив Боднар.

Компроміс і «червоні лінії»

Водночас Василь Боднар наголосив, що при всьому прагненні до компромісу з Угорщиною Україна не перетне «червоні лінії» стосовно освіти, української мови тощо. А закиди Будапешта щодо начебто порушення прав угорської меншини в Україні, додав він, є політизованими.

«Формальності у наших відносинах ні до чого не приводять. Нам треба вийти з вирішенням питань, які знімали б із порядку денного, як ми вважаємо, політизовану тему щодо нібито порушення прав угорської меншини та рухатися далі у розвитку двосторонніх відносин. У розвитку партнерства НАТО, в європейській інтеграції тощо», – зазначив Василь Боднар.

Натомість Будапешт підкреслює, що не посягав і не посягатиме на державний суверенітет України, на її «червоні лінії». Мета Угорщини – лише захист прав 150 тисяч угорців в Україні. А відстоювання прав меншин не є внутрішньою справою держави, де вони живуть, стверджує Петер Сіярто.

«Ми не вимагаємо додаткових прав для угорців на Закарпатті, лише тих прав, які вони мали раніше», – зауважив глава МЗС Угорщини у грудні 2019 року на саміті НАТО в Лондоні.

Відносини можуть стати ще гіршими – Клімкін

Крига у відносинах України та Угорщини може бути ще міцнішою. Цього не виключив у коментарі Радіо Свобода міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін. На його погляд, позиції України на переговорах з Угорщиною залежать не тільки від дипломатів, а й від економічного розвитку і протидії корупції, злочинності всередині держави. Якщо значна частина жителів Закарпаття виїжджає для заробітку за кордон і у цьому регіоні процвітає контрабанда, це не додає козирів Києву у відносинах із Будапештом, хоча щодо закарпатського «бізнесу» на контрабанді є чимало питань саме до Угорщини, додає Павло Клімкін. Адже з угорського боку кордон набагато краще обладнаний, ніж з українського.

І взагалі помилкою України є не дискримінація меншин (дискримінації немає), а брак уваги до них, додає Клімкін.

«Я дуже хочу помилитися, але, напевно, розмова (Кулеби і Сіярто – ред.) буде дуже складна. Заяви за підсумками будуть біль-менш нормальними, однак на перспективу найближчих декількох місяців я жодного покращення не бачу. І, як на мене, ключові моменти можливого покращення – не те, як ми говоритимемо з угорцями. Ключові моменти – збільшення нашої присутності, присутності України на Закарпатті. Щоб ми там разом із угорцями контролювали фінансування, так, як це відбувається в багатьох інших державах. Тобто, щоб ми реально вкладалися в питання підтримки національних меншин. А наразі ми не маємо відвідних механізмів. Я вважаю, що має бути інститут спеціального уповноваженого. Уповноваженого, підпорядкованого безпосередньо прем’єру України», – сказав Клімкін.

За якою Угорщиною сумує Орбан?

Павло Клімкін відзначає особливу роль у відносинах двох держав прем’єра Віктора Орбана. Той уже понад десять років керує Угорщиною. Більшою каденцією керування країною ЄС може похвалитися тільки канцлер Німеччини Ангела Меркель. Як нагадує Клімкін, до угорського прем'єра накопичилося чимало питань і з боку ЄС загалом, і з боку окремих держав спільноти зокрема (у ЄС критикували Орбана за міграційну політику, за обмеження громадянських прав і свободи преси – ред.). Тому, констатує дипломат, угорський прем’єр може через Україну торгуватися і з ЄС, і з новою адміністрацією США (вже завтра, 20 січня, Дональда Трампа має замінити у Білому домі Джо Байден). Іншими словами, Орбана цікавлять передусім поступки від ЄС і США, а не від України. Україна потрібна йому, каже Клімкін, для підняття ставок у таких торгах.

Зі свого боку голова українського представництва німецької фундації Heinrich-Boell-Foundation Сергій Сумлєнний констатував Радіо Свобода дуже критичне ставлення до політики Орбана з боку найпотужнішої держави ЄС – Німеччини.

«Так ставляться у Німеччині до Орбана вже багато років. Вже від початку його другої каденції на посаді прем’єр-міністра Угорщини – від 2011 року. В цілому Європейський союз не підтримує Орбана», – вважає Сергій Сумлєнний.

Народний депутат від «Європейської солідарності», голова парламентського комітету з питань інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе звертає увагу Радіо Свобода на внутрішньополітичні мотиви угорського прем’єра, нагадування його партією «Фідес» минулого держави. Климпуш-Цинцадзе згадує, як в Угорщині відзначили торік 100-річчя так званого Тріанонського договору. Йдеться про документ, підписаний у Версалі (Франція) 4 червня 1920 року між країнами-переможницями у Першій світовій війні та Угорщиною – однією з країн-правонаступниць Австро-Угорської монархії, яка зазнала поразки. Тодішня Угорщина втратила дві третини своїх територій, у тому числі Закарпаття. Правляча коаліція партій «Фідес» і християнських демократів більшістю голосів у парламенті Угорщини проголосила 2020-й «Роком національної єдності», назвавши Тріанонський договір «диктатом миру». Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає таке відзначення цієї дати «відстоюванням ідеї Великої Угорщини».

«Як на мене, всі ці дії Будапешта на захист угорських меншин – як в Україні, так і, наприклад, у Румунії – є складовими внутрішнього порядку денного конкретної політичної сили «Фідес», яку представляють прем’єр-міністр Орбан і міністр закордонних справ Сіярто. Вони намагаються нібито на захисті прав національної меншини, на захисті прав угорців, на відстоюванні навіть уже не підсвідомому, а відкритому ідеї Великої Угорщини (ми бачили, з яким жалем вони відзначали річницю Тріанонського договору) – от цей сентимент пробують нарощувати всередині Угорщини, і це є внутрішня політика. Нам потрібно не піддаватися на ці пастки Угорщини, які вона розставляє зовнішнім сусідам. А Україні слід захищати свої національні інтереси і водночас із повагою ставитися до національних меншин. Що Україна й робить. Зокрема, стосовно угорської меншини», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Невдячна» Україна?

Натомість Віктор Орбан наполягає на законності своєї політики із відстоювання інтересів Угорщини та захисту прав угорських меншин. Водночас Орбан нагадує, що очолювана ним держава підтримала Угоду про асоціацію України з ЄС і активно виступала за безвізовий режим для України.

За 2014-2017 роки Угорщина прийняла на лікування десятки ветеранів бойових дій на Донбасі. Крім того, у Будапешті нагадують про реверс газу в Україну. Угорське керівництво вважає себе послідовним захисником інтересів України. І Віктор Орбан назвав «важкою та сумною» історію відносин двох держав внаслідок дій Києва.

Василь Боднар повідомив Радіо Свобода, що Україну може відвідати (після візиту Петера Сіярто) і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Питання здійснення цього візиту теж обговорюється між двома сторонами.