Україна веде непрості переговори з Міжнародним валютним фондом щодо продовження програми фінансової допомоги. Про їхній зміст відомо дуже мало: український Нацбанк і керівництво фонду обмежуються лаконічними репліками про роботу місії МВФ в Україні. Торік Україна змогла отримати лише один транш Фонду із трьох запланованих. Міжнародний валютний фонд – один із ключових фінансових донорів України: його позики під пільгові відсотки надходять лише в обмін на проведення реформ, і водночас – служать позитивним сигналом для валютного ринку, банків та іноземних інвесторів.
Радіо Свобода зібрало думки експертів про те, як можуть завершитися нинішні перемови з міжнародним донором, і як це вплине на курс гривні.
Національний банк України говорить про «високі шанси» перегляду програми співпраці України з МВФ. Але голова правління НБУ Кирило Шевченко не готовий детальніше коментувати зміст переговорів, доки в Україні працює місія фонду.
«Прогрес, безумовно, є. Національний банк сподівається на якнайшвидший перегляд програми Міжнародним валютним фондом. Наприкінці 2020 року було зроблено декілька важливих кроків: зареєстровано законопроєкт про внесення змін до Закону Про банки та банківську діяльність», доопрацьовано Державний бюджет на 2021 рік та ухвалено закон про відновлення відповідальності за умисне внесення недостовірних відомостей до податкової декларації», – наголосив Кирило Шевченко на брифінгу 21 січня.
Напередодні з представниками МВФ зустрілися українські урядовці. Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, ішлося про компроміси щодо тарифу на газ для населення, невтручання в який було однією з рекомендацій МВФ на початку програми фінансової допомоги Україні у 2020 році.
Раніше міністр фінансів Сергій Марченко констатував, що МВФ занепокоєний можливим поновленням держрегулювання ціни на блакитне паливо.
«Вони занепокоєні, що ми в якійсь частині переглядаємо раніше взяті зобов’язання. Зараз питання полягає в тому, що це може бути частиною механізму або тимчасовим рішенням»,– розповів Марченко в інтерв'ю «Радіо НВ».
Упродовж минулого року Радіо Свобода запитувало в керівництва Нацбанку про те, чи має регулятор план дій на випадок відмови МВФ надавати Україні допомогу в 2020 році, та які це матиме наслідки. В НБУ незмінно відповідали, що співпраця з МВФ є базовим сценарієм, який вони прогнозують. Втім, упродовж 2020 року цей прогноз не справдився.
Чи вдасться Україні оперативно домовитися з МВФ цього разу? Попри оптимізм українських посадовців, експерти бачать ризик того, що міжнародний донор знову відтермінує свою фінансову допомогу.
МВФ і Україна: коли та як вийде домовитися
Економічні та фінансові аналітики у коментарях Радіо Свобода наводять кілька сценаріїв, за якими може розвиватися співпраця з МВФ:
- Україна отримає наступний транш від МВФ навесні, якщо виконає рекомендації фонду і обґрунтує, що НБУ залишається незалежним, а втручання в ціни на газ – лише тимчасовий крок. Однак такий розвиток подій фахівці вважають малоймовірним.
Найімовірніше, ці переговори закінчаться нічим, і Україна не отримає грошейСергій Фурса
«Те, що переговори з МВФ тривають – підтримує той спокій на фінансовому ринку, який ми зараз бачимо, – пояснює в розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса. – Результат перемовин навряд чи щось змінить у короткостроковій перспективі, бо запасу міцності (в НБУ) вистачає. Найімовірніше, ці переговори закінчаться нічим, і Україна не отримає грошей».
У найближчий місяць-два не це зашкодить фінансовому ринку, припускає експерт.
- Україна та МВФ продовжують переговори, обмінюються заявами про співпрацю, а то й досягають попередньої «угоди на рівні персоналу», і це заспокоює ринок. І лише восени фінансові труднощі змушують уряд запроваджувати реформи, яких вимагає МВФ. Але при цьому влада намагатиметься діяти «так, щоб корупційна інфраструктура не постраждала».
До такого сценарію схиляється виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Все дає підстави вважати, що місія МВФ завершиться і видасть нейтральний пресреліз, що консультації продовжуютьсяГліб Вишлінський
«Найгірше, що немає виправлення проблем, немає прогресу. Не реформовано Вищу раду правосуддя. Залишаються проблеми з відновленням декларування... Для мене це все дає підстави вважати, що місія МВФ завершиться і видасть нейтральний пресреліз, що консультації продовжуються», – прогнозує Вишлінський.
На його думку, український уряд зволікатиме в питанні співпраці з МВФ аж до вересня, коли треба буде робити значні виплати за попередніми запозиченнями.
- МВФ відкладає співпрацю з Україною через гальмування реформ, і держава деякий час втримує фінансову стабільність за рахунок значних золотовалютних резервів Нацбанку. Але це призведе до накопичення проблем у майбутньому, попереджає старший економіст «CASE-Україна» Володимир Дубровський.
Куди «поїде» гривня
Упродовж 2020 року, так само, як і в попередні роки, українська національна валюта показувала свою чутливість до новин, пов'язаних із роботою Нацбанку, з отриманням Україною кредитів, особливо – пільгових позик від МВФ та інших донорів. Так, після червневого траншу МВФ громадяни і бізнес не поспішали купувати долар, очікуючи його ослаблення – і він ослаблювався. Схожий вплив мали масштабні розміщення облігацій, груднева позика від ЄС на 600 мільйонів євро в рамках програми підтримки України та ухвалення бюджету-2021, «погодженого з МВФ».
І навпаки: проблеми зі зміною керівництва НБУ та затримки з траншами МВФ змушували бізнес і українців не поспішати й не продавати долар, доки гривня не впаде. І вона падала.
Наразі українська валюта є відносно стабільною, і цей тренд збережеться на найближчі місяці, очікує Сергій Фурса. Такого розвитку подій очікує і Володимир Дубровський. Якщо ж ситуація стане менш сприятливою, він прогнозує, що зростання курсу долара стримають за рахунок резервів Нацбанку.
«Ситуація зараз напрочуд стабільна: у світі зберігається попит на українську продукцію. Однак ситуація може швидко змінитися. Водночас, гривня не перетне позначки 30 за долар, резерви Нацбанку достатньо великі, тож він не дасть їй впасти», – прогнозує експерт.
За умови співпраці з МВФ, Україна могла б використати «сезонне» весняне зміцнення гривні, припускає Гліб Вишлінський. Однак у нинішніх умовах він очікує, що гривня залишатиметься на місці, або ж зростання буде мінімальним.
«Навряд чи нам варто очікувати сезонного посилення гривні до 26 за долар. А наприкінці літа, в ситуації нестабільності, коли наближатимуться виплати за зовнішнім боргом, проросійські сили нагнітатимуть ситуацію, пропонуватимуть оголосити дефолт. Тоді можлива девальвація», – визнає Вишлінський.
Життя в кредит: скільки коштує для українців державний борг
Кожну п'яту гривню, закладену до державного бюджету України на 2021 рік, доведеться позичати або отримати з емісії (фактично – надрукувати). Про це свідчать показники дефіциту бюджету та коментарі експертів, з якими під час бюджетного процесу говорило Радіо Свобода.
Тож державний борг, який вже перевищив 84 мільярди доларів, з високою імовірністю продовжить зростати. Якщо для його покриття використовуватимуть емісію, наслідки будуть карастрофічними і для курсу гривні, і для економіки: у цьому експерти є одностайними.
Тим часом кожен українець (опосередковано) виплачує відсотки за цими боргами: наразі вони становлять понад 6% від всіх податків, які платить пересічний найманий працівник, або приблизно 439 гривень на місяць: це випливає з даних «Укрстату» та з розрахунків проєкту «Ціна держави», який реалізує аналітичний центр «CASE-Україна».
Як можна зменшити ці виплати? Україна може скорочувати державний борг, якщо зменшуватиме видаткову частину бюджету, якщо мінімізуватиме так званий «корупційний податок», а також, якщо замінюватиме більш дорогі позики на більш дешеві. Наприклад, відсотки, які пропонують МВФ, Світовий банк та ЄБРР є в рази меншими, ніж Україна може отримати за облігації державної позики.
Про це говорять аналітики Київської школи економіки, Центру економічної стратегії, «CASE-Україна» та інші експерти.
Між тим, у ситуації, коли допомога МВФ відкладалася у часі, Україна практично не зменшила бюджетного дефіциту в порівнянні з 2020 роком, але продовжує нарощувати державний борг. Цю тенденцію визнає й Міністерство фінансів.
Читайте також: Гроші-2021: що записали в бюджет на новий рік і як це виконати.
