Україна стає світовим хабом інформаційних технологій. Цю тезу люблять повторювати і президент Зеленський, і очільник міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров. Чи це справді так?
Дійсно, українська IT-галузь стабільно зростає: у 2019 році експорт IT-послуг зріс на рекордні 30 відсотків. Впродовж останніх трьох років експорт у галузі зростав мінімум на 20%.
Проте, такі показники України не є чимось унікальним, адже попит на IT зростає в усьому світі. Щоб дійсно перетворитися на інноваційний хаб (бодай регіональний), Україна має стати привабливішою в очах інвесторів та талантів з індустрії, ніж вона є зараз. А компанії, які працюють в Україні, – мають створювати власні продукти.
Доступність та якість українських фахівців вже давно вирізняють країну на ринку IT. Водночас відсутність достатньої інфраструктури та нереформовані українські суди є значними перешкодами для стрімкого розвитку галузі. Радіо Свобода аналізує, що може запропонувати держава Україна як внутрішнім, так і закордонним IT-інвесторам, і чи буде цього достатньо, щоб стати новим IT-хабом?
Білоруське поповнення
Через протести у сусідній Білорусі, а також намагання влади їх придушити. зокрема. і через обмеження інтернету, у Білорусі IT-бізнесу стало некомфортно, а подекуди – і небезпечно. У перші дні протестів у країні був відсутній інтернет, що поставило під загрозу роботу технологічних компаній.
У вересні також затримали кількох співробітників компанії PandaDoc. Імовірно, через те, що глава компанії публічно підтримав протести проти Олександра Лукашенка. В офісах деяких інших компаній провели обшуки.
Декілька білоруських IT-компаній через нестабільну ситуацію в країні вирішили переїхати в Україну. За словами заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, таких компаній вже десятки.
Українська держава намагається спростити міграцію саме білоруським IT-фахівцям. Для цього на початку жовтня президент Зеленський підписав указ про «залучення білоруських IT-спеціалістів». Згідно із ним, IT-фахівці з Білорусі та члени їхніх родин можуть тимчасово перебувати на території України до 180 днів, а не 90, як інші білоруси. Також документ має спростити процедуру отримання статусу ФОП для провадження підприємницької діяльності у галузі IT.
Проте, переїзд білоруських компаній до України – все ж вимушений крок, а не вибір на користь кращої юрисдикції для ведення бізнесу. Наприклад, у Білорусі існує «Парк високих технологій» – спеціальний правовий режим, за яким податок на доходи зафіксований на рівні 9%, що є істотно нижчим, аніж по країні в цілому. Також резидентів парку звільняють від податку на додану вартість та податку на прибуток.
Таких податкових преференцій в Україні, як у Білорусі, для IT-бізнесу немає. Поки що. Для поліпшення умов ведення бізнесу в інноваційній сфері Мінцифри презентувало проєкт Дія City. Ініціатива має на меті створити особливий правовий та податковий режим для IT-підприємців на території України.
У коментарі Радіо Свобода заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков каже, що Україна вже має фундамент, на якому IT-галузь стрімко зростає: це і розвинений аутсорс, і велика кількість кваліфікованих спеціалістів.
Керівний партнер парку інновацій UNIT.City Костянтин Євтушенко зауважує, що бракує інноваційної інфраструктури.
У Мінцифри хочуть, щоб в Україні створювалось більше власних компаній. які створюють власний IT-продукт.
«Проєкт покликаний розбудувати IT-екосистему, яка буде сприятливою для стартапів та продуктових компаній», – каже Борняков.
Про те, як саме нова ініціатива уряду може допомогти залучати закордонні інвестиції та створити кращі умови для розвитку IT-галузі, ми розповімо у наступних розділах.
Зрештою, щоб проєкт запустили, Верховна Рада має ухвалити декілька законопроєктів, які уможливлять існування особливого правового режиму всередині країни.
Чи можуть молоді стартапи залучати інвестиції в Україні?
Молоді компанії, які ще не мають свого продукту, а лише шукають необхідне фінансування та людські ресурси, раніше не надто прагнули залишатися в Україні. Як пояснює у коментарі Радіо Свобода Костянтин Євтушенко, до 2016 року такі стартапи при найменшій можливості виїжджали з України, бо вони не мали можливостей залучати інвестиції.
Проте кілька років тому в Україні почали працювати фонди, які спеціалізуються на фінансуванні молодих компаній. Зокрема, почав роботу державний фонд Ukrainian Startup Fund. Згідно з даними на його офіційному сайті, за час існування фонд профінансував 47 стартапів на суму понад 40 мільйонів гривень.
Зараз ситуація, хоч і покращилась, проте докорінно не змінилась: великого фінансування для стартапів в Україні немає.
Звичайно, будь-яка стартап-компанія хоче їхати в Сполучені Штати, тому що там концентрація венчурного капіталу, фондів чи будь-кого, хто може вас правильно законектити з технологічними компаніями, менторами, фінансовими інституціямиКостянтин Євтушенко
«Це не проблема України як держави. Це питання світової кон'юнктури. 60 відсотків світових інновацій знаходяться в США...Звичайно, будь-яка стартап-компанія хоче їхати в Сполучені Штати, тому що там концентрація венчурного капіталу, фондів чи будь-кого, хто може вас правильно законектити (познайомити – прим. ред.) з технологічними компаніями, менторами, фінансовими інституціями», – каже Євтушенко.
А як щодо інших інвестицій?
Ті ж українські компанії, які вже мають свій продукт і не мають проблем із фінансуванням (часто – колишні стартапи), часто залишають свої операційні офіси в Україні. Причина проста – якісні IT-фахівці, при цьому їх зарплати нижчі за зарплати колег у тих же США. Якщо ж порівнювати із середньоринковими зарплатами в України, то айтішники отримують у 5-6 разів більше, тому і вони почувають себе комфортно, працюючи в Україні. Це робить українську робочу силу у сфері IT більш конкурентноздатною.
Це ж стосується і міжнародних компаній, які переводять на аутсорс частину робіт по обслуговуванню своєї IT-інфраструктури в Україну. Таким чином іноземні кошти вливаються в українську IT-індустрію.
Тому не дивно, що великі міжнародні компанії частіше відкривають в Україні свої бек-офіси та R&D центри (центри досліджень та розробок – ред.). Тож «витік кадрів» стає все менш характерним для української галузі IT: фахівці залишаються тут, щоб розробляти закордонний продукт.
Наприклад, R&D центри в Україні мають такі світові технологічні компанії, як Samsung, Google та Wargaming. Завдяки зростанню такого роду аутсорсу, росте і кількість інвестицій, а відповідно і надходжень у бюджет через податки. Україна давно є лідером в регіоні по рівню аутсорсу, а міністр цифрової трансформації Федоров навіть заявляє, що країна є третьої у світі по аутсорсу у сфері IT.
На переконання урядовця, закордонних інвесторів серед іншого приваблює «цифровізація» держави Україна.
«Завдяки цифровізації, робота IT-сектору стає простішою та зрозумілішою. Конкретний приклад – е-резидентство. Ми розробили конкретні механізми та процедури, щоб іноземці змогли віддалено вести діяльність в Україні... Іноземці отримають доступ до адміністративних послуг в Україні, а також можливість відкрити рахунок в українському банку онлайн. Це також дозволить віддалено іноземному бізнесу отримати кваліфікований електронний підпис та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Такі заходи дозволять українському IT-сектору набагато простіше залучати іноземні компанії та працівників до співпраці», – каже заступник Федорова Борняков.
Однак, болючим питанням залишається можливість захисту свого бізнесу в українських судах. Нереформована судова система відлякує будь-яких інвесторів, не лише в галузі IT. Для України ця проблема лишається актуальною. Як і тиск на бізнес з боку державних органів.
Відпустіть айтішників, відпустіть ці компанії, хай вони розвиваються, як вони хочуть. Хай до них не прийдуть і не заберуть сервери, не прийдуть і не почнуть створювати тиск з силових чи податкових органівКостянтин Євтушенко
«Думаю, що державі потрібно звернути увагу не на регулювання цієї сфери, а на те, щоб її лібералізувати. Відпустіть айтішників, відпустіть ці компанії, хай вони розвиваються, як вони хочуть. Хай до них не прийдуть і не заберуть сервери, не прийдуть і не почнуть створювати тиск з силових чи податкових органів….Не треба додатково нам допомагати, не заважайте просто. Ми самі все зробимо», – каже Костянтин Євтушенко.
В уряді вочевидь розуміють проблему із українськими судами, і як неможливість захисту своїх прав відлякує потенційних інвесторів в українську IT-галузь. Для цього у концепції Дія Сity пропонують увести в українське законодавство деякі норми англо-американського права, а саме третейські суди. Завдяки таким судам, вирішення господарчих спорів може відбуватися у недержавних незалежних судах, які обирають самі сторони процесу.
Також новий правовий режим передбачає введення обмежень щодо арешту/виїмки обладнання і документів. Слідчі ж дії стосовно резидентів Дія City зможуть проводити лише центральні апарати СБУ та МВС.
Проте в асоціації «IT Ukraine» занепокоєні, що урядову концепцію не обговорювали з представниками індустрії. В асоціації вказують також і на те на те, що в новій концепції не згадано питання освіти, що є «надважливим».
А що з податками?
Оподаткування IT-бізнеса в Україні не надто відрізняється від інших юрисдикцій: податки на прибуток в IT не є значно нижчими чи значно вищими за інші країни.
Окрема історія – це ФОПи. Проте, такий вид співпраці є радше податковою оптимізацією. Ось як це працює. Якщо IT-фахівець має статус фізичної особи-підприємця, то він може сплачувати лише п’ять відсотків від прибутку та фіксований розмір єдиного соціального внеску, який зараз дорівнює 1100 гривень на місяць. Таким чином компанія може не наймати такого працівника у штат, а укладати окремі договори на надання послуг. Часто працедавці компенсують виконавцю податки, які він має сплатити як ФОП. Для компанії це є все одно більш економічно вигідним.
Костянтин Євтушенко каже, що міжнародні компанії зазвичай не вдаються до виплат гонорарів працівникам, які працюють на аутсорсі в Україні, через ФОП. Найчастіше вони сплачують 19,5 відсотка податку відповідно до цивільно-правової угоди зі своїм працівником.
Для таких бізнесів виплатити гонорар своєму українському працівнику залишається більш економічно виправданим, ніж наймати працівника з країн з прогресивною системою оподаткування. Там відсоток податку на середню зарплату фахівця в IT сфері все одно був би вищим.
Дія City також пропонує ввести і податкові преференції для IT-бізнесу. Згідно із концепцією, податок на прибуток (нині – 18%) планують замінити податком на виведений капітал за ставкою 9%. Ставку податку на доходи фізичних осіб також планують знизити з 18 до 5 відсотків.
Водночас в асоціації «IT Ukraine» зазначають, що в концепції не враховані можливості співпраці підприємств з контрактниками ФОП третьої групи.
«Поява нового державного регулятора може призвести до корупційних ризиків, складності адміністрування та непрозорості роботи нового податкового режиму. Тобто, до зворотнього ефекту», – застерігають в асоціації.
Яка роль парків інновацій?
Ключова ідея інноваційних парків – зібрати усі необхідні ресурси для розвитку компаній в одному місці. Компанії-резиденти можуть черпати нові таланти з пулу студентів, які навчаються в IT-школах. Ті ж навчаються та отримують доступ до нетворкінгу з представниками індустрії. Вони своєю чергою обмінюються досвідом між собою і укладають угоди про співпрацю.
Власне, інноваційні парки – середовища типу Кремнієвої долини у США, де технологічні компанії, інвестори та студенти можуть швидше та ефективніше спілкуватися.
«Це є точка росту. Наприклад, для іноземців, це є точка входу в український цифровий ринок. Їм не потрібно шукати десяток компаній в різних частинах міста, коли вони можуть приїхати в одну точку», – пояснює Костянтин Євтушенко.
В Україні таких парків небагато. Жоден з них не отримує державної підтримки, на відміну від подібних парків у багатьох країнах за кордоном. В уряді переконують, що такі парки цілком можуть утворитися самостійно, якщо держава зможе створити для них відповідні умови. Як то спеціальний правовий режим.
«Якщо держава буде створювати парки директивно, то ми нічого якісного не отримаємо. А Дія City як спеціальний правовий режим дає можливість бізнесу з традиційних галузей економіки самостійно знаходити зручні формати взаємодії з цифровою економікою», – каже Олександр Борняков.
Читайте ще:
Касові апарати з 2021 року: Рада не змогла відтермінувати. Що буде з ФОПами?
«Економічний аудит» попередників від Шмигаля і Зеленського: що це було
«Імператори онлайн-економіки»: про що лідери Amazon, Apple, Google та Facebook свідчили у Конгресі
