Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову вирізнився на тлі своїх європейських колег позицією, що різко контрастує з загальноприйнятою в Євросоюзі. Цього разу він не робив публічних заяв, а ділився своїми геополітичними прогнозами у вузькому колі соратників, яких зібрав в угорському селищі Кетче. На його думку, війна в Україні може тривати до 2030 року й завершитися для України втратою третини, а то і половини своїх територій. Санкціями проти Росії «Європа стріляє собі в ногу», й Віктор Орбан спробує переконати колег не подовжувати їх, сподіваючись, що з приходом нових політсил до влади в Італії матиме шанс на успіх. Не виключає і розвалу ЄС до 2030 року.
До угорського Кетче прем’єр-міністр, урядовці, парламентарі, бізнесмени традиційно з’їхалися на запрошення партії Віктора Орбана – в такому форматі зустрічаються щороку, координуючи свої позиції зі стартом нового політичного сезону. Нарада зазвичай проходить у закритому режимі, на ній були присутні представники проурядових ЗМІ, втім, цитат із виступу прем’єра вони не публікували. Переказ його промови оприлюднила Угорська служба Радіо Свобода зі слів інших учасників зустрічі.
У фокусі уваги угорського прем’єра цілком очікувано була війна на території України. Проросійська позиція Віктора Орбана – загальновідома. Після повномасштабного вторгнення російської армії на територію України Будапешт хоч і підтримував запровадження антиросійських санкцій в унісон із іншими європейськими столицями, але саме Угорщина підірвала єдність ЄС у посиленні тиску на Росію, відмовившись приєднатися до пакету обмежень, що передбачав нафтове ембарго. В уряді Орбана це пояснювали шкодою власній економіці й, зрештою, свою згоду на санкції обміняли на винятки для себе: трубопровідну нафту з-під обмежень – вивести.
Не прагне Угорщина, на відміну від інших країн ЄС, і скорочувати газову залежність від Росії: влітку глава угорського МЗС полетів до Москви домовитись про додаткові 700 мільйонів кубометрів газу, тим самим перервавши дипломатичну блокаду країни-агресора посадовцями ЄС.
Закиди у проросійськості підігрівав і Віктор Орбан. Він став єдиним лідером ЄС, що відправився до Москви на похорон останнього лідера СРСР Михайла Горбачова, й відзначився заявами, що штрафні заходи не похитнули Росію, натомість у Євросоюзі від моменту їх запровадження пішли у відставку чотири уряди. ЄС закликав напрацювати нову стратегію, націлену на мирні переговори з РФ. А санкції називав не ефективними, зауважуючи, що вони шкодять передусім Євросоюзу.
Про те, що погляди Орбана не зазнали істотної трансформації, свідчить і його промова перед прихильниками у Кетче.
«Найцікавішим, як на мене, у цій промові було те, що війна триватиме до 2030 року, й Україна внаслідок цього може втратити від третини до половини своєї території. Але окремої уваги тут заслуговує таймінг: думки були озвучені 10 вересня. Це був третій день успішної контрнаступальної операції українських військових на Харківщині. Мене це наштовхує на думку, що ця частина промови не була оновленою чи, так би мовити, підігнаною до поточної ситуації», – ділиться своїми припущеннями Андрас Коса, журналіст Угорської служби Радіо Свобода, якому й вдалося ознайомитися з цитатами Орбана.
Водночас медійник зауважує, що вкрай малоймовірно, що Орбан не був обізнаний щодо того, що відбувається в цей час на фронті, адже є дані від розвідки й дипломатів. «У мене є інформація від дипломатичних джерел, що (…) пан Орбан усе ще твердо переконаний, що навіть якщо Росія війну не виграє, то якимось чином рішення знайдеться. Можливо, це буде новий заморожений конфлікт, як у Трансністрії чи у Грузії. І він вірить, що упродовж багатьох років Володимир Путін лишатиметься при владі, а Євросоюз певним чином втомиться від санкцій і за пів року чи рік почне налагоджувати знову бізнес із Росією. Орбан вважає, що за такого розвитку ситуації він отримає певні вигоди від Путіна», – каже Коса.
Війна була би локальною, однак Захід, втрутившись, зробив її глобальною, – іще один елемент виступу Орбана, що наводить Угорська служба Радіо Свобода. Він згадав у цьому контексті енергетичну кризу, зробивши прогноз, що взимку може зупинитися 40 відсотків європейської промисловості. Відтак угорський прем’єр на наступному саміті лідерів ЄС планує докласти зусиль, аби не допустити подовження санкцій. Наскільки вдалою може бути ця спроба, зважаючи на те, що Угорщина недавно зрештою поступилася вимогою викреслити з санкційних списків Євросоюзу трьох російських олігархів, – Радіо Свобода поцікавилася у віцепрезидента Globsec.
«Якби в цьому напрямку думала тільки Угорщина, проблема не була би настільки гострою. Але вона полягає в тому, що можуть бути й інші національні уряди, які таємно або ж явно підтримують Угорщину в цьому питанні. Ми бачили, як новий уряд Болгарії домовляється про газ із Росією, підриваючи консенсус усередині ЄС. Ми побачимо, як розвиватиметься ситуація в Італії після виборів. Великі шанси, що Джорджія Мілоні, представник націоналістичного руху, прийде до влади. І вона однозначно в певних питаннях стане на бік Віктора Орбана у Європейському союзі. Тож, на жаль, Угорщина не є повністю ізольованою всередині ЄС. І це – привід для занепокоєння не лише в Україні, а й у всьому об’єднанні», – каже Роланд Фройденштайн.
На це сподівається й Віктор Орбан – у розмові з соратниками згадував політичні процеси в Італії з надією, що у вересні там буде сформований уряд, який підтримає його позицію. А щодо майбутнього ЄС, Орбан дав досить глобальний геополітичний прогноз: буцімто об’єднання до 2030 року розвалиться. Тут уже експерт-міжнародник із Globsec налаштований більш скептично, нагадуючи, що Євросоюз за свою історію вже стикався з напрочуд серйозними викликами, й вони не позначилися на його існуванні як об’єднання.
Ці висловлювання Орбана набули розголосу в період, коли взаємини Будапешту й Брюсселю переживають чергове загострення. Європарламент абсолютною більшістю голосів схвалив резолюцію, якою більше не вважає Угорщину демократією, а називає її «гібридним режимом виборчої автократії».
А Єврокомісія рекомендувала не виділяти Угорщині 65% коштів за трьома програмами з ключового фонду ЄС через проблеми з верховенством права там – загальна сума сягає 7,5 млрд євро. Уряду Віктора Орбана дали час, щоби виправити ситуацію, і там декларують готовність взаємодіяти, що важко було уявити ще на початку 2022-го. Жест «доброї волі» в Будапешті відзначили й у Єврокомісії. Угорщина зараз переживає рецесію, її валюта – форинт – стрімко знецінюється, відтак гроші з фондів ЄС будуть напрочуд доречними задля стабілізації економіки. Втім, чи стане Віктор Орбан податливішим і у питаннях зовнішнього курсу? Чіткого взаємозв’язку експерти тут не бачать.
«Орбан не видається зляканим перспективою втратити фінансування ЄС, – зауважує Роланд Фройденштайн. – Немає прямого зв’язку між міжнародною політикою, яку він провадить, і грошима, які він отримає від партнерів як прояв економічної солідарності. Ви знаєте, що фінансування ЄС чітко прив’язане до конкретних аспектів верховенства права, а не до того, як голосує Угорщина в Раді ЄС. Тож, боюсь, він продовжить свою шкідливу поведінку на міжнародній арені настільки довго, настільки віритиме, що Путін може перемогти. І цей розрахунок може змінитися з початком українських перемог на полі бою».
19 вересня у Офісі президента Володимира Зеленського відреагували на заяви угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана про необхідність зняття санкцій з Росії, назвавши Угорщину «троянським конем».
«Орбан каже, що боротиметься за зняття санкцій з Росії. Називаймо речі своїми іменами: Угорщина – «троянський кінь», що прагне розвалу Європейського союзу за кошти європейських платників податків. Орбан ненавидить Україну та мріє про «русский мир» у Європі. То чи варто ЄС фінансувати ці диверсії?» – написав антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк.
