Доступність посилання

ТОП новини

На виборах в Угорщині удару по Орбану можуть завдати його «тісні» відносини з Китаєм – експерти


Прем’єр-міністр Угорщини Віктором Орбаном і президент Китаю Сі Цзіньпін. Пекін, 25 квітня 2019 року
Прем’єр-міністр Угорщини Віктором Орбаном і президент Китаю Сі Цзіньпін. Пекін, 25 квітня 2019 року

В Угорщині тривають напружені передвиборчі змагання. Міцні відносини між прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном та Пекіном стали ціллю для критики опозиції, тож тепер влада намагається дистанціюватися від своєї найбільш суперечливої політики щодо Китаю.

Крім цієї тактики у нинішній передвиборчій кампанії, є ще одна новинка – Петер Маркі-Зай, консервативний мер невеликого містечка та кандидат від об’єднаної опозиції. Він має більше шансів усунути Орбана від влади аніж будь-хто інший за останнє десятиріччя.

Маркі-Зай пообіцяв внести розлад у теплі відносини Угорщини та Китаю і нині критикує фінансовані Китаєм проєкти, натомість Будапешт вдається до нового підходу у цих змаганнях, що завершаться виборами до парламенту країни навесні 2022 року.

«Угорська влада мовчить про пов’язані з Китаєм проблеми та намагається говорити лише про позитивне у відносинах, як от кількість китайських інвестицій до Угорщини», – сказав у розмові з Радіо Свобода Тамас Матура, доцент Університету Корвіна.

За десятирічне правління Обрана Угорщина розбудувала міцні зв’язки з Китаєм.

Відносини розшилися після проголошення політики «Відкриття Сходу», яка спрямована на зміцнення відносин із Пекіном та Москвою для залучення інвестицій.

Відтоді в Угорщини з’явилася ціла низка суперечливих китайських ініціатив та проєктів. Це, зокрема, фінансований Китаєм університет у Будапешті, залізна дорога до Белграду, замовлення китайських вакцин та апаратів штучної вентиляції легень. Опозиція критикувала їх через збільшення державного боргу та можливу корупцію.

За соціологічними опитуваннями рівень підтримки Маркі-Зай та партії Орбана «Фідес» майже однакові, тож опозиційний кандидат вирішив спрямувати суспільну увагу на зв’язки Обрана з Китаєм та закликав переглянути відносин між країнами.

Усе потрібно переглянути, також виявити всю корупцію
Петер Маркі-Зай

Кандидат від опозиції також звинуватив Орбана в корупційній складовій у фінансуванні залізниці Будапешт – Белград. Уряд взяв 20-річний кредит у Китаю розміром 1,9 мільярда американських доларів. Маркі-Зай пообіцяв, що не блокуватиме санкції Євросоюзу проти КНР.

Посадовці ЄС повідомили Радіо Свобода, що Угорщина не висловлювала заперечення щодо поновлення санкцій проти Пекіна через Сіньцзян. Це означає, що Будапешт хоче уникнуть критики від опозиції щодо Китаю.

«Усе потрібно переглянути, також виявити всю корупцію. Залізницю Будапешт-Белград і закупівлю вакцин мають вивчити незалежні та прозорі органи влади», – сказав Маркі-Зай у коментарі для South China Morning Post.

«Відкриття Сходу» і Маркі-Зай

Критика Маркі-Зая змусила Орбана ризикнути та змінити політику щодо Китаю, як всередині Угорщини, так і за кордоном.

Зміни відчули у Брюсселі. Раніше угорські посадовці були готові прийти на допомогу Пекіну, щоб залучити більше китайських інвестицій. Вони хотіли зберегти дипломатичну підтримку КНР, яку потребували через занепад демократії в Угорщині.

У березні Пекін та Брюссель по черзі наклали один на одного санкції. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто засудив ці заходи і назвав їх «безглуздими, шкідливими та спрямованими на самозвеличення».

Учасник протесту в столиці Угорщини тримає плакат, на якому прем'єр Віктор Орбан нагадує очільника Китаю Мао Цзедуна. Будапешт, 5 червня 2021 року
Учасник протесту в столиці Угорщини тримає плакат, на якому прем'єр Віктор Орбан нагадує очільника Китаю Мао Цзедуна. Будапешт, 5 червня 2021 року

У квітні та травні Угорщина, єдина з 27 країн-членів ЄС, не підтримала пакет заходів, що мав бути відповіддю Єврозоюзу Китаю за введення в дію закону про нацбезпеку в Гонконзі. Угорщина досі блокує подібні заходи.

Однак за лаштунками в Брюсселі посадовців ЄС сказали Радіо Свобода, що за Угорщина пообіцяла не блокувати розширення санкцій, які стосуються репресій Пекіна проти уйгурів у Сіньцзяні. На час складних виборів угорська влада уникатиме іміджу союзника Китаю.

Відносини Угорщини з Китаєм виділять її серед країн у Центральній та Східній Європі.

Тим часом новий уряд Чехії заявив, що займе більш ворожу позицію щодо Пекіну, а новостворена німецька коаліція планує оновити берлінську політику щодо Китаю після того, як Ангела Меркель намагалася зробити Пекін партнером.

Декілька країн регіону запросили до себе міністра закордонних справ Тайваню, який у жовтні здійснив вагому подорож Європою. Литва перебуває у жорсткому конфлікті з Пекіном через свої відносини з Тайбеєм.

І ця напруга, схоже, збільшуватиметься.

21 листопада Китай понизив рівень дипломатичних відносин з Литвою через відкриття тайванського представництва у Вільнюсі. Тим часом у Брюсселі готують законодавство для ЄС, що запобігатиме шантажу ЄС з боку третіх країн. Також розробляють нові процедури «належної обачності», які застосовуватимуть щодо ланцюгу постачань. Ці ініціативи можуть бути спрямованими зокрема проти Китаю, що погіршить відносини з Пекіном.

Віктор Орбан на саміті Китаю та країн Центральної і Східної Європи, 9 лютого 2021 року
Віктор Орбан на саміті Китаю та країн Центральної і Східної Європи, 9 лютого 2021 року

Через це Орбан потрапив у дуже незручну ситуацію і йому доведеться якось обходитись з антикитайськими настроями своїх сусідів, вважає Тамас Матура.

Орбан залишився одним із небагатьох друзів Пекіну в ЄС
Тамас Матура

«Це може підвищити вагу Орбана в очах Китаю, оскільки він залишився одним із небагатьох друзів Пекіну в ЄС, – каже Матура. – Разом з тим, він не може сильно підтримувати Китай під час своєї кампанії, тож я думаю, що наразі Орбан дотримується підходу «поживемо-побачимо».

Весняні вибори

Хоч китайські проєкти часто потрапляли у скандали за Орбана, проте справжнє питання для Маркі-Зай полягає в тому, чи його стратегія матиме резонанс електорату.

«Вони намагаються включити Китай у порядок денний виборів, але поки невідомо, чи це матиме успіх», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Домінік Істрате, аналітик з агенції консалтингу Kesarev.

Підозри про корупційну складову не полишали проєкт залізниці Будапешт – Белград від моменту його появи в публічному просторі у 2014 році. Це ж стосується закупівель китайської вакцини «Сінофарм»: вони потрапили у скандал через зависоку вартість, яку політики могли використати для власної наживи.

Проте найбільше суспільне невдоволення викликав план побудувати у Будапешті філіал китайського престижного Фуданського університету. У червні у ЗМІ потрапив документ, згідно з яким держава мала взяти у борг 1,5 млрд американських доларів у китайського бану для фінансування більшої частини вартості будови. Близько 10 тисяч людей вийшло на протест через це.

Демонстранти збираються навпроти будівлі угорського парламенту, щоб висловитися проти створення в Угорщині філіалу Фуданьського університету, одного з найпрестижніших у Китаї. Будапешт, 5 червня 2021 року
Демонстранти збираються навпроти будівлі угорського парламенту, щоб висловитися проти створення в Угорщині філіалу Фуданьського університету, одного з найпрестижніших у Китаї. Будапешт, 5 червня 2021 року

Обран заявив, що оголосить референдум з цього питання, проте це малоймовірно.

Фуданський проєкт лишається непопулярним: у серпні дві третини угорців були налаштовані проти побудови філіалу. Угорські опозиціонери, в тому числі мер Будапешту Гергель Корачонь, закликали провести референдум одночасно з виборами. Проте це зробити складно через правові питання, вирішення яких може призвести до того, що у 2022 році вибори не відбудуться.

Хоч Маркі-Зай критикує ухвалені Орбаном китайські мегапроєкти, проте сам він намагається уникнути антикитайського позиціювання. Мер маленького містечка Годмезевашаргей заявляв, що китайські інвестиції прийматимуть в країні за тієї умови, що вони «вигідні обом сторонам». Він поважає досягнення Пекіну.

Натомість влада перемістила акценти на інші питання, які можуть загітувати виборців та дозволити Орбану перемогти.

Ці вибори – це референдум щодо становища країни після 11 років правління «Фідес»
Домінік Істрате

Провладні спікери вже заявили, що «США суттєво втрутиться» у вибори 2022 року. Вони стверджують, що Маркі-Зай представляє іноземні інтереси, адже жив у США.

Влада також просуває свій власний референдум щодо того, чи обмежувати школи у викладанні матеріалу про гомосексуальність та трансгендерність. Орбан виставляє це частиною «ідеологічної війни» з ЄС.

«Все ж, ці вибори – це референдум щодо становища країни після 11 років правління «Фідес» та того, чи здатний Орбан керувати, – каже Істрате. – Врешті-решт, найважливішими питаннями будуть внутрішньополітичні».

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.
  • Зображення 16x9

    Рейд Стендіш

    Висвітлюю події у Росії та Євразії. Свого часу був редактором американського журналу Foreign Policy у Вашингтоні, писав, зокрема, для The Washington Post, The Atlantic, Politico, згодом був кореспондентом журналу Foreign Policy у Москві. Публікувався у низці інших видань Європи та Центральної Азії.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG