Доступність посилання

ТОП новини

Аналіз: чи може дозвіл на удари вглиб Росії змінити хід війни?


Випробування армійської тактичної ракетної системи (ATACMS) на ракетному полігоні у Нью-Мексико, США (архівне фото)
Випробування армійської тактичної ракетної системи (ATACMS) на ракетному полігоні у Нью-Мексико, США (архівне фото)

ВАШИНГТОН – Росія захоплює територію на сході України найшвидше за понад два з половиною роки саме тоді, коли її союзник Північна Корея відправляє тисячі нових військ на фронт.

Тим часом Сполучені Штати – найбільший донор України у війні з Росією – щойно обрали своїм наступним лідером Дональда Трампа, який критикував масштабну допомогу Україні. Це спричинило побоювання, що відсутність підтримки США в майбутньому може призвести до того, що Київ буде змушений поступитися територією в обмін на мир. Є також занепокоєння, що європейські партнери України виглядають занадто розділеними, щоб заповнити потенційну порожнечу.

Але подібно до того, як перспективи суворої зими зростають із початком нового російського контрнаступу, Україна, здається, забезпечила один із своїх найбільших воєнних запитів. Згідно з повідомленнями американських ЗМІ, адміністрація президента США Джо Байдена нарешті дала Києву зелене світло для удару всередині Росії потужною американською зброєю великої дальності.

«Це повідомлення Кремлю про те, що ми не просто згортаємо речі й чекаємо на Трампа, що Сполучені Штати не пішли», – сказав Радіо Свобода генерал-лейтенант США у відставці Бен Годжес, який командував силами армії США в Європі з 2014-го по 2017 рік.


Цей крок також дає змогу Великобританії та Франції взяти приклад зі США, потенційно дозволяючи Україні завдати Росії удару в критичний момент війни. Україна прагне зберегти територіальні здобутки в Курській області Росії, що може мати вирішальне значення для будь-яких майбутніх переговорів.

Київ місяцями благав адміністрацію Байдена надати дозвіл на далекобійну зброю, щоб знищити аеродроми, де розташовані російські бомбардувальники та винищувачі, які тероризують Україну.

Раніше цього року президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія щомісяця скидає на Україну близько 3000 керованих бомб. Ці бомби нищили українські сили, руйнували інфраструктуру та відчинили двері Москві для захоплення нової території.

Адміністрація Байдена, яка обережно ставилася до поставок потужних систем зброї в Україну з початку війни, раніше відхилила прохання Києва через побоювання, що це спровокує ескалацію з боку Росії. Адміністрація також заборонила Сполученому Королівству надати дозвіл на удари великої дальності, оскільки її крилаті ракети Storm Shadow також використовують американські частини.

Деякі експерти припустили, що адміністрація Байдена також була стурбована тим, що передвиборча кампанія Трампа може використати проблему дозволу на далекобійну зброю, щоб перед виборами 5 листопада посилити побоювання щодо ширшої війни. Трамп обіцяв припинити війну якнайшвидше.

Рішення Білого дому дозволити удари вглиб Росії ухвалили через день після того, як Росія запустила 210 ракет і безпілотників по Україні, що стало однією з найбільших повітряних атак Росії з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

Це також сталося після того, як Росія, за повідомленнями, направила 50 тисяч осіб, у тому числі тисячі північнокорейські війська, щоб відбити Курську область. Військові аналітики припускають, що Путін хоче відновити повний контроль над регіоном до того, як Трамп прийде до влади 20 січня, щоб зміцнити свою позицію на переговорах.

Вплив на бойові дії залежатиме від того, скільки ATACMS – ракет із радіусом дії до 300 кілометрів – та інших ракет великої дальності від союзників отримає Україна та які існують обмеження на їхнє використання. The New York Times і Washington Post повідомили, що Україна обмежиться ударом по Курській області.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро не підтвердив і не заперечив надання Україні дозволу застосовувати ракети SCALP для ударів углиб території Росії. Однак, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі 18 листопада, він нагадав, що раніше Париж виступав за послаблення обмежень, передає кореспондентка Радіо Свобода. Це створює тиск на Німеччину, яка досі відмовлялася поставити Україні свої ракети Taurus.

Колбі Бадгвар, канадський оборонний аналітик, який багато пише про ATACMS, сказав, що станом на грудень 2023 року Сполучені Штати мали на складах близько 2400 ракет великої дальності, термін давності приблизно половини з яких закінчився. Він наголошує, що понад 500 ATACMS додали до запасів за останній рік. Однак, за його словами, Пентагон не вагався постачати їх у великих кількостях.

Справа не лише в ракетах

Ви можете перемогти масу, якщо у вас є достатньо високоточної зброї, яка може знищити штаби, логістику та артилерію
Бен Годжес

Генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес заявив, що Україна може вплинути на поточний контрнаступ Росії на Курщині за допомогою достатньої кількості ракет.

«Ви можете перемогти масу, якщо у вас є достатньо високоточної зброї, яка може знищити штаби, логістику та артилерію», – сказав він.

На початку цього року, коли поширилися чутки про те, що Сполучені Штати можуть надати дозвіл на використання ATACMS у Росії, Кремль почав переміщати частину своїх військових активів поза межі їхнього ураження.

Бадгвар пише у мережі X, що на відстані враження все ще багато російських військових засобів.

Проте навіть успішні удари ATACMS не вирішать головну проблему України на полі бою, з чим Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО не можуть допомогти: живу силу.

Україна пізно зробила крок до посилення мобілізації, і зараз їй важко залучити та навчити достатньо людей, щоб відбивати постійні атаки російських військ. Хоча Росія, за підрахунками, втрачає 1500 осіб на день – більше, ніж Україна, – Кремль все ще може поповнити свої сили.

Повномасштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

Форум

XS
SM
MD
LG