10 січня у Празі відкрили Центр допомоги та підтримки «Мрія» («MRIYA UA»), де будуть надавати інформаційну допомогу, а також проводитимуть навчання для дітей та молоді до 25 років. І хоча більш як 120 тисяч українців вже знайшли роботу в Чехії, досі лишаються тисячі людей, яким необхідна допомога, кажуть у центрі допомоги. Центр, створений за підтримки ЮНІСЕФ, має ще більше допомогти українцям інтегруватися у чеське суспільство.
У центрі українські біженці в індивідуальному порядку можуть отримати консультацію медиків щодо будь-яких питань, пов’язаних з чеською медициною: від того, яка довідка потрібна для дитини у табір, до того, як годувати дитину груддю. Також тут можна отримати допомогу у виборі сімейного лікаря та в оформленні медичного страхування.
Також у центрі працюють перекладачі, юристи та психологи, а для дітей організували окремий дитячий куточок та гуртки – батьки можуть залишати дитину на кілька годин у дитячому куточку, де нею будуть опікуватися кваліфіковані вихователі та вчителі. Для підлітків у центрі працює вчитель, який буде допомагати школярам із домашньою роботою та чеською мовою. Окремо буде працювати підготовка дітей 5-6 років до школи.
«Для нас зараз головне – соціалізувати дитину. Влітку вони могли гратися разом на вулиці, з холодами вже не так. А тут можна залишати дитину на кілька годин, щоб спілкуватися з ровесниками», – каже біженка із Харкова.
Дитячий куточок передусім створили для соціалізації та адаптації дітей. Як каже волонтерка та вихователька Інна Коноваленко, діти приїжджають замкнутими через травматичний досвід.
«Ми намагаємося знайти підхід до кожної дитини, спілкуємося з ними постійно. І ті діти, які вже виходять на контакт, починають розповідати про ситуації [які з ними сталися], але ми не поглиблюємо це – показуємо, що сонце встає, де б ми не були, а отже, все буде добре», – каже Коноваленко.
Також на другому поверсі організували мультипростір, який вільно можуть користуватися підлітки та молодь від 15 до 25 років. Тут можна користуватися комп’ютерами, друкувати, дивитися кіно, а також брати книжки з бібліотеки. Також тут організували кілька курсів: з чеської мови, IT, із соціальних мережах та з працевлаштування.
«Наразі ми перереєстровуємо людей та надаємо їм книжки, за якими вони можуть отримати допомогу у нашому центрі. У першому центрі, який розташовувався на Вацлавській площі, ми надали допомогу понад 40 тисяч людям. Однак тоді була проблема, що всі питання – гуманітарна та інформаційна допомога – вирішувалися в одному місці, що створювало великі черги. Зараз ми вирішили розділити центри», – розповідає співзасновниця та голова гуманітарного центру «Мрія» Олександра Сашка.
У цьому центрі можна отримати консультації, а також гігієнічні пакунки та розвиваючі пакунки для дітей. Гуманітарну допомогу – їжу, одяг та продукти – можна буде отримати в іншому центрі, який планують відкрити в кінці січня.
«Спочатку ми робили акцент на гуманітарному напрямку, але зараз центри мають різні концепції – в «Мрії» можна буде отримати більш кваліфіковану індивідуальну допомогу юристів, перекладачів та психологів», – каже Олександра Сашка.
Нове приміщення команда волонтерів отримала завдяки підтримці ЮНІСЕФ.
«Мрія» – це унікальна організація, якою опікуються самі біженці: а також діаспора українців. Ми надаємо технічну та фінансову допомогу, аби українці могли отримати послуги з адаптації в суспільстві, освіті, медицині, а також індивідуальні плани для захисту дітей», – розповідає Юлія Олейник, керівниця канцелярії ЮНІСЕФ з підтримки вирішення ситуації з біженцями в Чеській Республіці.
Також для кваліфікованої допомоги ЮНІСЕФ направить своїх експертів для роботи з експертами центру, аби надавати якісне обслуговування. Також Олійник зазначає, що ЮНІСЕФ виділив близько 74 мільйонів чеських крон для функціонування центру, деякі фінанси надає сам центр.
До того ж, ЮНІСЕФ надалі працює в Києві та інших регіонах України та підтримує госпіталі, школи й соціальну сферу, аби діти в Україні могли також отримувати повноцінну якісну допомогу.
Своєю історією ділиться Любов Синюшина, яка користується в центрі допомогою медиків та як гіпертонік отримує тут ліки: «Після пожежі на Запорізькій атомній станції ми страшенно перелякалися. Вирішили поїхати хоча б на захід України, але їхали під ракетами, тому вирішили перейти кордон. Приїхали в Прагу, щоб ближче до дому (Польща була переповнена). Спочатку поселились в готелі, потім нам надали житло в гуртожитку. Але хочеться додому. Готові їхати вже».
Перший гуманітарний центр на Вацлавській площі почав працювати вже 26 лютого, а офіційно його відкрили 11 березня. Однією із співзасновників центру є Олександра Сашка, яка працювала в чеській фірмі, однак через три тижні після початку повномасштабної війни звільнилась, щоб всю увагу приділяти біженцям.
«Я сама з України, мої родичі перебувають в Україні, тому хотіла якось допомогти. Пішла на демонстрацію і побачила, що багато людей шоковані, хочуть допомагати, але не знають, як. Водночас розуміла, що люди будуть тікати з України, і їм потрібна буде допомога тут», – ділиться Сашка.
Російське повномасштабне вторгнення в Україну спричинило найбільшу хвилю біженців з часів Другої світової війни, повідомила Організація ООН у справах біженців.
Як заявила представниця УВКБ ООН у Німеччині Катаріна Лумпп, за повідомленням DPA, «понад 7,9 мільйона людей покинули країну, а ще 5,9 мільйона є внутрішньо переміщеними особами».
Загальна цифра в майже 14 мільйонів становить більше третини загального населення країни, яке становить приблизно 41 мільйон.
В лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, атакувавши з півночі, сходу та півдня. Через це мільйони українців були змушені покинути свої домівки. За даними ООН, понад 5 мільйонів українських біженців станом на липень досі залишаються за межами України, в Європі.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
