З якими проблемами зіткнулися ті жителі материкової України, зокрема, із окупованих територій Донбасу, які з початком бойових дій переселилися до окупованого Росією Криму. Що примушує переселенців повертатися назад? Проблему вивчали Крим. Реалії.
З початком російської агресії у 2014 році в Україні з'явилося близько півтора мільйона вимушених переселенців із непідконтрольних територій Криму та Донбасу.
На материковій частині України на офіційному обліку перебувають понад 40 тисяч вимушених переселенців з Автономної Республіки Крим і Севастополя.
Частина громадян України з окупованого Донбасу переїхала не на підконтрольну територію України, а до анексованого Росією Криму.
Багатьох громадян України, які переїхали до Криму, розповідає кримський активіст Олексій Єфремов, спіткало розчарування.
«Мене оточує чимало таких людей, багато з них вже вважають себе тут місцевими. Одні повернулися до родичів і друзів, які допоможуть і підкажуть. Інші ‒ це біженці з Донбасу, в яких тут взагалі немає нікого. Багато серед них жінок, молоді, яка не бачить там перспектив, а тут вони знаходять роботу, навчаються, обживаються, їм спростили отримання громадянства Росії. Є ті, хто, наслухавшись, який тут будуватимуть «рай на землі», вирішили перебратися до Криму. Звичайно, всіх цих громадян України очікували ті чи інші розчарування: відстала інфраструктура, проблемні транспорт і зв'язок, труднощі з документами. Плюс невільний інтернет, цензуровані ЗМІ, несвобода слова та ознаки поліцейської держави. Хтось поневірявся-поневірявся та й повернувся в Україну. Інші міцно пустили тут коріння і по-своєму отримують мазохістський кайф від води за графіком та інших «принад» невизнаної республіки», ‒ каже активіст.
За спостереженнями кримського активіста Павла Степанченка, багато громадяни України, які переїхали до Криму, повертаються додому.
«Можна розділити переселенців на дві групи. Перші ‒ бажані для влади, ті, які можуть собі дозволити жити на широку ногу й самі здатні облаштувати собі гідний «русский мир», такі персонажі, як нардеп та ексспікер парламенту «Новоросії» Олег Царьов, ексміністр оборони України Павло Лебедєв. Але в переважній більшості це вимушені переселенці, зокрема й ті, у кого родичі живуть на території Криму. Для влади вони навіть не мігранти ‒ їм не надається допомога, дітей до садка або школи практично нереально влаштувати, адже діти жителів Криму стоять у черзі в садки, з роботою так само непросто, а якщо вдається влаштуватися, то роботодавець повісить більше обов'язків, знаючи їхнє безвихідне становище. Говорити про допомогу кримської влади з житлом взагалі смішно. Таким чином, переселенці змушені повернутися на свою батьківщину і переоцінити погляди з питання гостинності «русского міра», ‒ розповів активіст.
Кримський активіст, отаман Сергій Акімов підтверджує цю інформацію. За його словами, багато переселенців не затрималися в Криму.
Велика кількість так званих біженців з Донецька та Луганська, але вже у 2015 році цей потік припинився, а більшість з тих, хто переїхав у 2014 році до Криму, переїхали в інші регіони Росії або повернулися додому
«Особисто я таких не знаю, щоб люди з [материкової] України, підконтрольної її владі території, переїхали жити до Криму. У 2014 році була велика кількість так званих біженців з Донецька та Луганська, але вже у 2015 році цей потік припинився, а більшість з тих, хто переїхав у 2014 році до Криму, переїхали в інші регіони Росії або повернулися додому. Всі ті, кого я знав, а їх чимало, всі говорили, що більше не можуть жити в Криму і краще житимуть у себе вдома, навіть незважаючи на військові дії», ‒ розповів активіст.
У коментарі Крим.Реалії кримський бізнесмен Олег Зубков також зазначив, що не знає людей, які б переїхали до Криму з підконтрольної Україні території, але знає багатьох, хто виїхав туди з Криму.
За словами кримської активістки, у Криму створені всі умови, щоб «витіснити» жителів материкової України, які перебралися на півострів.
Створені всі умови, щоб люди з [материкової] України не залишалися жити в Криму. Або отримуй паспорт Росії, або ні роботи, ні власного житла
«Створені всі умови, щоб люди з [материкової] України не залишалися жити в Криму. Або отримуй паспорт Росії, або ні роботи, ні власного житла. З березня 2021 року іноземці втрачають право володіти землею та нерухомістю в Криму. Влаштуватися на роботу з патентом теж складно. ФМС ‒ це окреме питання: міграційний облік, штрафи та вимоги... Я деякі моменти не можу озвучити публічно. Це може нашкодити людям. Скажу одне: негромадянам Росії в Криму складно», ‒ повідомила активістка.
Зі свого боку спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов раніше повідомляв, що Крим після анексії прийняв на постійне місце проживання близько 170 тисяч осіб, серед них 50 тисяч жителів материкової України.
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові.
