Тяжкі часи для Олександра Лукашенка: чим у міцніші обійми Путіна потрапляє він, тим більше політичних помилок робить. Реакції на те, що Лукашенко запропонував бойовикам угруповання «ЛНР» доступ до затриманого блогера Романа Протасевича, спричинив шквал міжнародного обурення; Україна погрожує новими санкціями, якщо хоч один літак білоруської авіакомпанії опиниться на території окупованого Криму; Європейський союз і Україна закрилися не лише для пасажирів державної компанії «Белавіа», а й для білоруських вантажних авіаперевезень. І, ніби в додаток до всього – ще й на гру між командами Росії й Білорусі у Чемпіонаті світу з його улюбленого хокею прийшов лише… 1 (один) глядач. Дайджест подій і реакцій на дії і погрози Лукашенка.
Слово «не горобець»
Гострі реакції спричинила заява Олександра Лукашенка про можливі польоти в окупований Крим.
«Ми зафіксували для себе висловлювання пана Лукашенка щодо звернення до Росії і Путіна із можливим відкриттям авіарейсів до окупованого Криму», – заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.
«Ми діятимемо миттєво проти будь-яких спроб легітимізувати окупацію Криму Росією, проти будь-яких намагань нав’язати контакти з так званими «ЛНР» чи «ДНР». І якщо хоч один літак білоруської авіакомпанії опиниться на території окупованого Криму, санкції будуть неминучі з усіма негативними наслідками», – наголосила Джеппар в інтерв’ю Радіо Свобода.
За її словами, вся повнота відповідальності за санкції й обмеження державами світу, у тому числі Україною, повітряного сполучення з Білоруссю і за незручності, які відчувають через це громадяни Білорусі, лежить на Лукашенкові.
Влада Білорусі перетнула чергову червону лінію стосовно не лише своїх громадян, а й громадян інших країн і міжнародного права, зазначила Джеппар.
У Крим іще не полетять?
Тим часом генеральний директор «Белавіа» Ігор Чергінець на ютуб-каналі «Соловйов-лайв» повідомив у суботу, що Національна білоруська авіакомпанія не планує літати до Криму до ухвалення політичного рішення.
«Ми ще не будемо летіти до Криму». Він додав, що «має бути політичне визнання Криму, в даному випадку, як [частини] російської держави».
29 травня Олександр Лукашенко відвідав Сочі для зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним. За підсумками зустрічі вони доручили міністерствам транспорту двох країн «організувати всі аспекти повітряного зв’язку». Водночас, за словами прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова, питання можливості польотів білоруської авіакомпанії «Белавіа» до Криму на зустрічі в Сочі не порушувалося.
Закрите небо
24 травня на саміті Європейського союзу через інцидент із примусовою посадкою літака компанії Ryanair ухвалили заборонити білоруським авіакомпаніям виконувати польоти в аеропорти країн ЄС і літати над цими країнами, а також рекомендували європейським перевізникам утримуватися від польотів у повітряному просторі Білорусі.
«Белавіа» припинила польоти в 21 країну через закриття низкою країн свого повітряного простору.
«Белавіа» продовжить виконувати рейси у Вірменію, Азербайджан, Грузію, Росію, Ізраїль, Казахстан, Туреччину, Узбекистан і ОАЕ.
Україна одна з перших у Європі спочатку скасувала прямі рейси з Білоруссю, а потім можливість використання білоруськими літаками українського неба під час польоту в інші країни.
Щотижня здійснювалося 80 прямих рейсів між Україною та Білоруссю.
Український уряд очікує, що збитки будуть компенсовані примусовою переорієнтацією іноземних авіакомпаній на політ над українським небом у південному напрямку.
Білоруська влада негайно відреагувала на закриття українського неба. Українські кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір та упаковка, цегла, скляні ампули, сільськогосподарська техніка, пральні машини і меблі відтак підлягають індивідуальному ліцензуванню в Білорусі.
Білоруські вантажні авіакомпанії: втрати на ринку після інциденту з Ryanair
Європейський союз і Україна закрилися не лише для пасажирів «Белавіа», а й для білоруських вантажних авіаперевезень. Білоруські літаки перевозили швидкопсувні товари, запасні частини, квіти, гуманітарну допомогу, навіть курей.
28 травня керівництво компанії RubyStar Airways, яка займається чартерними перевезеннями вантажів, дізналося, що опівночі Україна закриває для них свій повітряний простір. Повітряний коридор Росії залишається відкритим. Якщо вам потрібно летіти, наприклад, до Туреччини, це означає додаткову годину польоту. В результаті вантажоперевезення подорожчають.
«Як реагують замовники? Вони самі все ще аналізують ситуацію. Але на ринку є багато інших перевізників, крім білоруських. І цю нішу незабаром займе хтось інший», – констатують у головному офісі.
У компанії чотири літаки Ан-12, два літаки Іл-76 і один Boeing 747-400. Незважаючи на те, що минулої весни пасажиропотік критично впав через COVID-19, на фрахти вантажів це не вплинуло. Вони навіть були трохи зросли – за рахунок транспортування медичних товарів.
«Можливо, ми підпишемо якісь угоди з Росією. Але для них ми іноземці, нас туди ніхто не запрошує. Який новий ринок знайти? Зараз усе заповнене, ми роками заробляємо своїх клієнтів. Ми відомі у світі як надійний перевізник, – скаржаться у компанії. – Всі рейси зрушилися за один день, хоча офіційних документів із України і європейських країн немає, наша поштова програма зазнала збою, – додали в головному офісі. – «Був підписаний контракт на регулярний рейс DHL. Із 31 травня рейс Бухарест – Кишинів повинен був здійснюватися регулярно. Зараз нам відмовлено у зв’язку з рішенням Європарламенту».
Окрім «Белавіа», вантажними перевезеннями займаються чотири білоруські авіакомпанії. Дохід від авіаперевезень у 2019 році склав 918 мільйонів білоруських рублів (нині це понад 9 мільярдів 900 мільйонів гривень), витрати – 767,2 мільйона (понад 8 мільярдів 275 мільйонів гривень). Очевидно, Білорусь втратить частину цих грошей.
У союзниках – бойовики «ЛНР»
Олександр Лукашенко запропонував бойовикам угруповання «ЛНР» доступ до затриманого блогера Романа Протасевича «з метою слідчого експерименту».
Про це білоруський керманич повідомив під час засідання з участю членів уряду.
«Є нюанси: на сході України порушено кримінальну справу за цими персоналіями. На що я сказав президентові Путіну, це я йому нагадав, що порушена кримінальна справа, і сказав, що, якщо у них (мова йде про бойовиків «ЛНР») будуть питання до них, – ласкаво просимо до нас, будь ласка, ставте їм запитання», – сказав Лукашенко.
Він також прокоментував питання, чи загрожує Протасевичу смертна кара в Білорусі.
За словами Лукашенка, попри те, що журналісти заявили про максимальний термін покарання для Протасевича в 15 років ув’язнення, «він знав, що говорив, він розумів, що там, на південному сході України, йому можуть бути висунуті претензії, і це вже зовсім інша ситуація».
Як заявив Олексій Арестович, речник української делегації в ТКГ і радник голови Офісу президента, «якщо допит Протасевича справді відбудеться, то і українська влада, і делегація в ТКГ заявлять про втрату Лукашенком статусу посередника в Мінському процесі».
«А ТКГ завжди знайде інший майданчик, навіть коли закінчаться ковідні обмеження», – сказав Арестович у коментарі «Бі-бі-сі», додавши, що зближення Олександра Лукашенка з президентом Росії Володимиром Путіним вже означає фактичну втрату нейтральності.
«Він став людиною, яка вже впала у залежність від Росії, як колись Янукович», – вважає Олексій Арестович.
А колишній посол України у Білорусі Роман Безсмертний переконаний, що Лукашенко вже давним-давно заслужив «на Гаагу».
«Коли ми кажемо про червоні лінії, то там узагалі межі ніякої немає. Тобто це людина без будь-яких обмежень, іноді з такими психопатичними репліками, які він виголошує, і діями точнісінько такими ж. Один момент я дозволю собі скоригувати. Фактично з 1996 року суспільство протестує. І механізм роботи – це вбивства, це виштовхування за кордон, це катування, це знущання. Насправді, якщо взяти з 1996 року, то Лукашенко вже давно заслужив на Гаагу» – таку думку Безсмертний висловив в ефірі телеканалу «Прямий», додавши, що його вражає ставлення Заходу до злочинів режиму Лукашенка.
Улюблений хокей став жертвою
Тяжкі часи настали для Лукашенка – і не лише у політиці, а й у спорті.
На Чемпіонаті світу з хокею, що відбувається в Ризі після того, як його заборонили проводити у Білорусі, на матчі між збірними Росії й Білорусі, який відбувся 1 червня, був присутній тільки… один уболівальник.
«Інші сидять в інших місцях, не надто віддалених», – коментують у твітері.
Та й матч закінчився з рахунком 6:0 – не на користь Білорусі…
