Результати виборів у ФРН, які відбулися 23 лютого 2025 року, можуть суттєво змінити ситуацію українських біженців, адже саме питання міграції та соціальної допомоги стало однією з головних тем виборчої кампанії. Перемогу здобув консервативний блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), друге місце посіла ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (АдН), а історично низький результат соціал-демократів (СДПН) зробив формування майбутньої коаліції складним.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, чи зміниться статус українців, які рятувалися від війни, чи отримуватимуть вони фінансову допомогу надалі та які перспективи їхнього подальшого перебування у Німеччині.
Соціальна допомога: від Bürgergeld до Asylbewerberleistungen?
Перемога консервативного блоку ХДС/ХСС на позачергових виборах у Німеччині може суттєво вплинути на життя понад мільйона українських біженців, які знайшли притулок у країні після повномасштабного вторгнення Росії. Хоча формування коаліції ще триває, ключові ініціативи партій-переможниць вказують на три можливі тенденції: обмеження соціальних виплат, акцент на працевлаштуванні та можливе посилення роботи в напрямку повернення частини біженців в Україну.
Однією з головних тем виборчої кампанії ХДС/ХСС було скорочення витрат на підтримку біженців. У грудні 2024 року лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц заявив про намір змінити систему соціальної підтримки для новоприбулих українських біженців у разі перемоги на виборах. Замість виплат за програмою «громадянських грошей» (Bürgergeld) він запропонував надавати допомогу у відповідності до закону про допомогу шукачам притулку, що передбачає менші суми.
Політик неодноразово критикував систему «громадянських грошей», згідно з якою українські біженці отримують допомогу на рівні з німецькими громадянами. Політик наголошував, що вона створює надмірне навантаження на федеральний бюджет. «Найбільший блок витрат – це так звані «громадянські гроші» (соціальна допомога Bürgergeld – ред.). Ми плануємо змінити цю систему та впровадити новий підхід до базового соціального забезпечення», – заявив він.
Щодо українських біженців, Мерц пропонує змінити підхід до їхньої інтеграції: «Для новоприбулих ми перейдемо від «громадянських грошей» до закону про пільги для шукачів притулку. Натомість вони одразу отримають дозвіл на роботу та швидке визнання професійної кваліфікації. Люди можуть краще вивчити мову на роботі, ніж лише на курсах, які заповнені на тижні вперед».
Кілька разів фракція ультраправої АдН в Бундестазі вносила пропозицію перевести українців з Bürgergeld (563 євро на місяць) на Asylbewerberleistungsrecht (допомога для шукачів притулку – 460 євро). Хоча сама АдН не увійде до уряду, бо інші провідні партії виключають коаліцію з ультраправими, її риторика все ж впливає на дискусію.
Як зазначається в їхньому запиті до Бундестагу від жовтня 2024 року, ухвалене у травні 2022 року рішення дозволило українцям переходити з системи допомоги для шукачів притулку до отримання Bürgergeld, що дало їм змогу подавати заявки на соціальні виплати одразу після прибуття до Німеччини. Фракція вимагає від федерального уряду підготувати законопроєкт, який скасує цю зміну й поверне українських біженців до системи допомоги для шукачів притулку.
Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) та партія «Зелені» не планують змінювати поточну політику щодо біженців. За їхніми заявами, українці зможуть і надалі користуватися чинною системою соціальних виплат і підтримкою інтеграції. За даними дослідження ARD-DeutschlandTrend, 56% німців на заході та 76% на сході виступають за обмеження допомоги для біженців, що створює тиск на новий уряд.
Працювати в Німеччині чи повертатися в Україну: що чекає на біженців?
У червні минулого року Александр Добріндт, представник партії ХСС, заявив в інтерв’ю Tagesschau, що його парламентська група виступає за повернення українських біженців на батьківщину, якщо вони не знайдуть роботу в Німеччині. «Цей принцип має діяти вже понад два роки після початку війни: знайди роботу в Німеччині або повертайся в безпечні райони заходу України», – наголосив Добріндт в інтерв’ю Bild am Sonntag.
Ця пропозиція тоді викликала жорстку критику з боку СДПН і «Зелених». Депутат парламентської фракції СДПН Дірк Візе в коментарі виданню наголосив, що президент Росії Володимир Путін продовжує завдавати ударів по всій території України.
«А тепер Добріндт хоче відправити туди жінок і дітей, які, можливо, вже втратили своїх батьків на фронті», – обурився Візе. Він також заявив, що партії ХСС має бути соромно за такі вимоги та порадив їй виключити з назви літеру «Х», яка означає «християнський».
Припущення, що українці їдуть до нас заради соціальної допомоги, ігнорує жахи війни, розв’язаної ПутінимОмід Нуріпур
Німецьке видання Welt повідомляє, що голова партії «Зелених» Омід Нуріпур розкритикував твердження про нібито зловживання біженцями системою соціальної допомоги в Німеччині: «Припущення, що українці їдуть до нас заради соціальної допомоги (Bürgergeld), ігнорує жахи війни, розв’язаної Путіним». Він також відкинув пропозиції від представників ХДС/ХСС не надавати українцям одразу соціальну допомогу, а спершу відправляти їх у звичайну процедуру надання притулку. «Звісно, ми повинні ще швидше інтегрувати українців у ринок праці. Але нові правові бар’єри, яких прагне ХДС, тут не допоможуть – навпаки, вони тільки зашкодять».
Водночас у Бундестазі тривають дискусії щодо можливих змін у політиці щодо переселенців. Однак реалізація таких ініціатив може ускладнитися через коаліційну співпрацю партії Фрідріха Мерца з СДПН.
Що може чекати на українських військовозобов’язаних чоловіків у Німеччині
Після виборів до Бундестагу також може посилитися тиск на молодих чоловіків-українців у Німеччині. Депутат Бундестагу від партії ХДС, фахівець з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер неодноразово наголошував на необхідності підтримки України в її зусиллях щодо мобілізації чоловіків призовного віку, які проживають у ФРН.
У травні 2024 року в інтерв’ю німецькому виданню RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND) політик заявив: «У Німеччині проживає щонайменше 200 тисяч українських чоловіків призовного віку, яких бракує Україні, аби боронити країну». Він пояснив, що військовим, які вже майже два роки безперервно перебувають на передовій, вкрай необхідне підкріплення.
Я не розумію, чому українські чоловіки призовного віку в Німеччині ухиляються від захисту своєї країниРодеріх Кізеветтер
«Я не розумію, чому українські чоловіки призовного віку в Німеччині ухиляються від захисту своєї країни», – сказав депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер.
Політик запропонував, щоб Німеччина сприяла створенню справедливих умов для їхнього добровільного повернення: «Німеччина повинна підтримати Україну в тому, щоб зробити справедливі пропозиції чоловікам, придатним до військової служби, і заохотити їх до добровільного повернення. У свою чергу Німеччина могла б, наприклад, призупинити виплату грошової допомоги для цієї групи громадян і допомогти їх виявити та доставити їм сповіщення». Водночас Кізеветтер наголосив, що повернення цих чоловіків не конче означає відправку на передову, адже в Україні бракує персоналу і в багатьох інших сферах, де вони могли би бути корисними.
Як пише німецьке видання Merkur, якщо українських чоловіків у Німеччині зобов’яжуть повернутися до України, багато з них зіткнуться з обов’язковою військовою службою у країні з активними бойовими діями. За німецькими законами про надання притулку, це може вважатися примусовою депортацією у зону конфлікту, що суперечить принципу «non-refoulement» – фундаментальна норма міжнародного права, яка забороняє депортацію осіб до країн, де їхнє життя або свобода під загрозою. Цей принцип закріплений у Статті 3 Європейської конвенції з прав людини, а також у §60 німецького закону про надання притулку.
Тому питання повернення цих чоловіків викликає сумніви з погляду чинних правових норм ФРН і міжнародних зобов’язань.
Раніше стало відомо, що більше половини українських біженців хочуть залишитися в Німеччині. Результати нового дослідження Інституту ринку праці та зайнятості (IAB) та Федерального відомства з питань міграції ФРН показують, що серед тих, хто прибув у перші місяці війни (лютий–травень 2022 року), таких 59%, а серед пізніших мігрантів – 69%.
Основними факторами, що впливають на рішення про повернення в Україну, є завершення війни (90% опитаних) та економічна ситуація в країні (60%). Водночас дослідження виявило значні труднощі з інтеграцією українців у німецький ринок праці. Серед головних проблем – невизнання професійних дипломів, нестача місць у дитячих садках та бюрократичні перешкоди. Через складну процедуру визнання кваліфікації 57% жінок і 50% чоловіків змушені працювати на посадах, що не відповідають рівню їхніх навичок та досвіду.
Майже 75% українських біженців у Німеччині – жінки, хоча кількість чоловіків, які прибувають для возз’єднання з сім’ями, поступово зростає.
Форум