Після початку повномасштабної війни в Україні розпочалася найбільша міграційна криза у світі з часів Другої світової війни. У 2024 році кількість людей, змушених покинути свої домівки, досягнула історичного максимуму – понад 123 мільйони, повідомляє у своєму звіті за 2024 рік Агентство ООН у справах біженців. З них 8,8 мільйона – українці.

Майже 60% з них стали внутрішньо переміщеними особами – це також рекордний показник у сучасній історії. Водночас, попри зміну лінії фронту, тривалість збройних конфліктів і економічну кризу, дедалі більше людей повертаються додому.

До Всесвітнього дня біженців, який відзначають 20 червня, проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував актуальні тенденції міграції і як українці вплинули на них.

Понад 123 мільйони у пошуках дому

Станом на кінець 2024 року 123,2 мільйона людей були змушені залишити свої домівки – як біженці, так і внутрішньо переміщені особи. Це на 7 мільйонів – або 6% – більше, ніж наприкінці 2023-го. Таким чином кожна 67-ма людина у світі стала вимушено переміщеною.

Понад третина з усіх переселенців – громадяни лише чотирьох країн: Судану (14,3 млн), Сирії (13,5 млн), Афганістану (10,3 млн) та України (8,8 млн). За даними Агентства ООН у справах біженців, головними причинами міграції залишаються війни, конфлікти, переслідування та порушення прав людини. У випадку України, як ідеться, головними чинниками залишаються: зміна лінії фронту, тривалі й інтенсивні бойові дії, масовані ракетні атаки, обстріли цивільної інфраструктури (хоча керівництво РФ і заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер).

Серед усіх вимушено переміщених осіб: 41% – діти віком до 18 років та 50% – жінки і дівчата. Ці показники залишаються стабільними, попри зміни кількості мігрантів з Афганістану, Сирії, Судану та України.

Хоча загальна кількість шукачів притулку за останнє десятиліття майже подвоїлася, у другій половині 2024 року темпи міграції у світі сповільнилися – щоправда, лише на 1%. На думку організації, подальший розвиток ситуації залежатиме від: досягнення миру або припинення бойових дій, зокрема в Україні, фінансової підтримки біженців різними державами, умови, які країни пропонуватимуть людям для безпечного повернення додому.

Німеччина – лідер серед європейських країн

За даними Агентства ООН у справах біженців, нині у світі є майже 50 мільйонів біженців. До п’ятірки держав, які прийняли найбільше людей, що рятуються від війни чи переслідувань, увійшли Іран, Туреччина, Колумбія, Уганда та, серед європейських країн, Німеччина. Загалом ФРН надала притулок 2,7 мільйона мігрантів, з яких 1,2 мільйона – біженці з України.

Станом на кінець минулого року в Європі перебували понад 5 мільйонів українців, зазначає агентство. Міжнародний захист впродовж 2024-го (переважно тимчасовий у державах-членах ЄС) отримали 856 800 громадян України.

Окрім Німеччини, найбільше українців знайшли прихисток у Польщі (991 200 осіб) та Чехії (388 400 осіб). Впродовж минулого року кількість українців у ФРН зросла на 10% у порівнянні з 2023-тим, а в Польщі та Чехії – на 4%.

У своєму звіті агентство підкреслює взаємовигідність: біженці отримують захист і можливість реалізуватися, а країни – доступ до кваліфікованих і мотивованих людей. Водночас зазначається, що закони і політика деяких країн стали жорсткішими, що обмежує можливості для інтеграції та працевлаштування біженців.

У лютому 2025-го США призупинили розгляд поданих імміграційних заяв за низкою програм, зокрема «Єднання заради України» (U4U). Це – одна з основних програм, за якою українські воєнні мігранти могли потрапити до країни та отримати «гуманітарний пароль», заручившись перед виїздом підтримкою американців (спонсорів), готових надати допомогу. За інформацією Міністерства внутрішньої безпеки США, станом на березень 2024 року в межах цієї програми до держави прибули понад 187 тисяч українців. У Міністерстві внутрішньої безпеки США пояснили це необхідністю додаткових перевірок, щоб запобігти шахрайству та загрозам національної безпеки.

Розгляд заяв поновили 9 червня після рішення американського суду, про що повідомила міграційна адвокатка, почесний консул України у Філадельфії Ірина Мазур.

Агентство ООН у справах біженців також наголошує, що стійка присутність українців в ЄС потребує довгострокових рішень щодо їхньої інтеграції, захисту та підтримки цих людей.

13 червня Рада Європейського Союзу одноголосно підтримала пропозицію продовжити тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року. Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк повідомив, що польське головування ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після «досягнення справедливого миру».

А 4 червня Європейська комісія рекомендувала країнам ЄС самостійно розробити механізм переходу українців до інших правових статусів, які «краще відображають їхню нову ситуацію». У цьому контексті йдеться про володіння мовою країни перебування, працевлаштування чи здобуття освіти. Як зазначено в заяві Єврокомісії, ці люди повинні мати можливість перейти до національних або правових статусів ЄС. Окремо комісія запропонувала впровадити так звані ознайомчі поїздки до України, які можуть «допомогти тим, хто розглядає можливість повернення, ухвалити обґрунтоване рішення».

Найбільша кількість ВПО у сучасній історії

Станом на кінець минулого року у світі зафіксували 73,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб – це найвищий показник у сучасній історії, зазначає організація. Торік вимушено переселилися 20,1 мільйона людей у різних країнах – на 9% більше, ніж у 2023-му.

Понад 60% усіх ВПО припадає на п’ять країн: Судан, Демократичну Республіку Конго, М’янму, Україну, Гаїті. Серед усіх переміщених осіб 53% становлять жінки та дівчата, ще 46% – діти. Найбільша частка дітей серед ВПО – у Сомалі та Буркіна-Фасо. Натомість Україна – серед країн із найнижчим показником: лише 24% переселенців є неповнолітніми.

Торік вперше статус ВПО в Україні отримали 740 000 осіб. Загалом на кінець року нараховувалося 3,7 мільйона переселенців – цей показник залишився незмінним, порівняно з 2023 роком.

У звіті організації зазначається, що на внутрішню міграцію в Україні продовжує впливати інтенсивність бойових дій у східних та південних областях, що створює небезпеку для населення та ускладнює умови повернення додому. Тож Агентство ООН у справах біженців наголошує на підтримці не лише ВПО, а й громад, які їх приймають або куди люди повертаються.

Динаміка повернення

Торік організацією зафіксовано найбільшу кількість повернень з 2002 року – майже 10 мільйонів людей. Особливо помітним стало зростання у другій половині року. Загалом показник повернень зріс на 60%, порівняно з 2023-м. Додому повернулися 1,6 мільйона біженців – 92% з них становлять громадяни Афганістану, Сирії, Південного Судану та України.

Попри повномасштабну війну, до України з-за кордону переїхали 209 100 людей. У звіті зазначено, що серед них – переважно представники вразливих категорій, які стикнулися з труднощами в доступі до прав і послуг у країнах, що їх прийняли.

Агентство ООН у справах біженців наголошує: більшість мігрантів хочуть повернутися до своїх країн, але такі рішення мають бути добровільними, безпечними і гідними. На повернення впливають відсутність миру, економічні кризи, погіршення безпекової ситуації, депортації з країн, які прийняли біженців.

20 травня журналісти The Washington Post, посилаючись на внутрішні документи американського уряду, повідомили, що адміністрація президента США Дональда Трампа планує витратити близько 250 мільйонів доларів, призначених на зовнішню допомогу, на депортацію іноземців з країни. Під програму «добровільного повернення» можуть потрапити українці, гаїтяни, афганці, палестинці, лівійці, суданці, сирійці та єменці, йдеться у публікації. За даними видання, в документах зазначено, що Міжнародна організація з міграції – структура, пов’язана з ООН, яка опікується поверненням мігрантів додому, – не підтримує репатріацію людей у жодну з цих країн.

На початку травня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон у коментарі Euronews заявив, що країна планує збільшити суму фінансової допомоги мігрантам, які погодяться повернутися на батьківщину. Наразі розмір цієї допомоги становить 900 євро, але з 1 січня 2026-го він зросте до 32 тисяч.

Також минулоріч до своїх регіонів повернулися 8,2 мільйона ВПО – це на 61% більше, ніж у 2023 році. І це другий найвищий показник за весь час спостережень організації. Найбільше повернень зафіксовано в Ефіопії, Демократичній Республіці Конго, Лівані, Сирії та Україні. Зокрема, в межах України додому повернулися 782 000 людей.