Декілька місяців у Польщі працює представництво уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Основна його ціль – захистити права та свободи українців, які перебувають у цій країні. Хто звертається до Офісу представництва уповноваженого ВРУ в Польщі, з якими проблемами і як їх вдається вирішувати? Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дізнався деталі в представниці омбудсмана у Польщі Вероніки Марчук та керівниці інституції Анни Стожко.
Чому відкрили представництво
Омбудсман – це посадова особа, на яку покладено функції контролю за дотриманням законодавчих прав та інтересів громадян у діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб. В Україні ця посада існує з 1998 року. Нині її обіймає Дмитро Лубінець. В Омбудсмана є представники в Україні та за кордоном.
Потреба відкрити представництво уповноваженого ВРУ в Польщі з’явилася через велику кількість біженців, які були змушені покинути Україну через російську збройну агресію. Ідеться про людей, які живуть у Польщі і часто стикаються з порушенням їхніх прав або проблемами, що виникають внаслідок розбіжності польського та українського законодавств, пояснює представниця омбудсмана України в Польщі Вероніка Марчук, відома польська адвокатка, експертка з польсько-українських відносин. Вона народилася в Києві, але вже понад 30 років живе і працює в Польщі. Є віцепрезиденткою ради Польсько-української господарчої палати та очільницею «Товариства друзів України» у Варшаві. До правозахисної діяльності, яку надає представництво уповноваженого ВРУ в Польщі, Марчук залучила кілька десятків польських і українських експертів, які на громадських засадах допомагають реагувати на проблеми українців.
«Це авторитетні юристи, які спеціалізуються на цивільних та кримінальних справах, фахівці у сфері захисту прав дітей, експерти імміграційного права та інтеграції мігрантів, з питань освіти та гуманітарної допомоги. Наприклад, у нашій команді – Аґата Яшталь, яка має багаторічний досвід роботи в Офісі уповноваженого з прав людини та Офісі уповноваженого у справах дітей в Польщі», – розповідає Вероніка Марчук.
За її словами, звернення від українців, які надходять до польського представництва, скеровують до омбудсмана України в Києві. Якщо це питання неможливо вирішити з території України, тоді підключаються польські фахівці: «Тобто ми переважно займаємось розв’язанням конкретної проблеми, яка потребує перебування в Польщі. Якщо в таких країнах, як Словаччина, Люксембург – це поодинокі звернення, то у Польщі є великі пласти проблем, які ми ставимо собі за мету вирішувати».
За її словами, одна з місій – представляти уповноваженого і піклуватися про «своїх людей» за кордоном.
Це демонстрація того, що українська держава не перекладає всіх обов’язків щодо захисту своїх громадян на приймаючу країнуВероніка Марчук
«Поляки нервуються, бо в країні багато українців, і вони тут вже давно. Було сподівання, що їх приймають у гості, але ці гості засиділися, бо війна триває. Тому відкриття такого представництва – це дипломатичний хід номер один, це демонстрація того, що українська держава не перекладає всіх обов’язків щодо захисту своїх громадян на приймаючу країну. Ми хочемо показати українцям, які перебувають у Польщі, що у випадку, коли їх кривдять, вони можуть спробувати отримати допомогу і підтримку від своєї держави. Це простягнута рука з Києва до тих людей, які за кордоном», – каже представниця уповноваженого ВРУ з прав людини в Польщі.
Широкий спектр проблем
Найчастіше звернення біженців стосуються питань легалізації, продовження чи поновлення закордонних паспортів, освіти, прав захисту дітей, конфіскації майна. Про допомогу просять люди, які не мають де жити – ті, яких орендодавець з тих чи інших причин виганяє з помешкання або нараховує необумовлені раніше платежі. Також, за словами Вероніки Марчук, часто надходять звернення щодо використання мови ненависті: «Якщо це відбувається в якихось державних установах, то ми домагаємося, щоб людина, яка образила громадянина України, отримала догану або вибачилася. До суду зазвичай такі справи не доходять, але у разі потреби ми б рекомендували подавати».
Кожне друге звернення до польського представництва надходило від чоловіків, які не могли забрати готові закордонні паспорти, які замовили в ДП «Документ», перебуваючи за кордоном. Ці скарги, каже Марчук, передавали до Києва: «Там Офіс уповноваженого ВРУ з прав людини проводив нараду з представниками міністра оборони і внутрішніх справ, аби розв’язати проблему, і вже знаємо, що є результати».
Про те, що президент вирішив це питання і паспорти видадуть українцям за кордоном, повідомила 16 вересня цього року заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. Цю заявку вона зробила після візиту президента України Володимира Зеленського до Варшави, де, серед іншого, він зустрічався з українською громадою. Утім, наразі це – лише анонсоване владою рішення.
Найбільше увага польського представництва прикута до українських дітей та їхніх законних представників. Зокрема, йдеться про дитячі будинки, які після 24 лютого 2022 року були змушені негайно евакуйовуватися.
«Перебувати в Україні було небезпечно, і ця ситуація потребувала ухвалення невідкладних рішень. Директори закладів, у яких перебували діти, у тому числі, які мають статус сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, давали доручення вихователям у терміновому порядку вивозити їх на безпечні території. Відтак українські діти опинились у Польщі, де знайшли прихисток», – розповідає Вероніка Марчук.
Відмінності в законодавстві країн створюють ситуації, коли Україна втрачає комунікацію та зв’язок із дітьмиВероніка Марчук
Вона каже, що за майже три роки повномасштабного вторгнення частина дітей вже повернулася на Батьківщину, проте багато хто все ще залишається на території Польщі: «Часто буває так, що поляки бачать, на їхню думку, недоліки у вихованні українських дітей – і повідомляють про це в прокуратуру, поліцію чи суди. Ті відбирають право на опіку в українських вихователів – і діти потрапляють під тимчасову опіку. Тоді польські опікуни не хочуть віддати цих дітей Україні і польські суди теж не хочуть. Таким чином відмінності в законодавстві країн створюють ситуації, коли Україна втрачає комунікацію та зв’язок із дітьми. Місцеві органи влади самостійно влаштовують дітей і перебирають на себе надмірну відповідальність за їхню подальшу долю. Це ускладнює процес повернення дітей додому та забезпечення їхніх прав».
Історія, де, до прикладу, на думку представниці омбудсмана України в Польщі, порушуються права дітей, трапилася у Кракові. Туди, тікаючи від війни, на початку повномасштабного вторгнення приїхала українка з двома усиновленими дітьми. У Польщі жінка померла, розповідає Вероніка Марчук, а дітей під тимчасову опіку взяла поліцейська, і вже два роки Україна не може їх повернути: «Таких справ багато – і ця справа вирішить усе, бо якщо суд ухвалить не повертати дітей, то це буде прецедент. Такі справи посипляться, і їх польські суди ухвалюватимуть не на користь України».
До справи залучені і дипломати, і уповноважений ВРУ з прав людини. Нещодавно, за словами Вероніки Марчук, вже мав бути вердикт, але суд передав справу на розгляд колегії трьох суддів. Каже: в Польщі під час розгляду сімейних справ таке рідко трапляється.
Усиновлення українських дітей іноземцями з часу повномасштабного вторгнення неможливеАнна Стожко
«За законами України, усиновлення українських дітей іноземцями з часу повномасштабного вторгнення неможливе, а пріоритет на усиновлення – за громадянами України. Усиновлення дітей в умовах воєнного стану здійснюється виключно відповідно до норм законодавства України», – пояснює ситуацію керівниця представництва омбудсмана України в Польщі Анна Стожко.
«Ми усвідомлюємо необхідність дбати вже сьогодні про те, щоб після війни діти мали можливість повернутися на Батьківщину. Навіть найкращі іноземні опікуни не здатні забезпечити їм середовище, де вони би чули українську мову. Відповідно до українського законодавства, ці діти підпадають під українську юрисдикцію, і саме Україна має визначати їхню подальшу долю. Українська служба у справах дітей вже ухвалила рішення щодо їхнього подальшого перебування та опікунів, однак польський суд поки що не готовий погодитися з цією позицією», – пояснює представниця уповноваженого ВРУ в Польщі.
Освіта українців у Польщі теж потребує допомоги омбудсмана. Марчук розповідає про звернення від української школи «Материнка», яка має п’ять закладів у різних польських містах. Щоб продовжити свою діяльність, школа мусить зареєструватися в польській системі освіти, утім, стикається з різними перепонами.
Історія успіху
За три місяці роботи, крім консультацій у Польщі, представництву омбудсмана вдалося вже позитивно вирішити кілька справ, каже Вероніка Марчук. Одна з них – про Інгу та її доньку Ксенію з Миколаєва, обидві – з інвалідністю. Вони жили в Німеччині, але там себе не знайшли, тож вирішили повернутися до Польщі і поновити тут тимчасовий захист.
«Департамент у справах іноземців ухвалив рішення відправити матір назад у Німеччину, бо там у неї буде краща опіка, а доньку, їй тоді вже виповнилося 18 років, залишити у Польщі. Тобто це відповідно до закону, бо донька – повнолітня і вже вважається дорослою. Але Інга та Ксенія одна без одної не можуть, у них – серйозна інвалідність, і вони потрібні одна одній навзаєм», – розповідає Марчук.
Після кількох тижнів аналізу документів та консультацій з працівниками департаменту у справах іноземців в Польщі, родину все ж не розділили. «Окрім законної можливості, зіграв і людський фактор. У тих самих управліннях сидять люди і, якщо це не порушення закону, то можна ухвалити різні рішення. Можливо, для Польщі краще було би відправити жінку до Німеччини, але ми змогли переконати, що розділення мами і доньки фактично порушуватиме права людей з інвалідністю», – вважає представниця омбудсмана України в Польщі.
Вона додає, що нині на розгляді перебуває 25 справ, і майже сотня українців у Польщі вже отримали консультативну допомогу від їхніх юристів.
Плани розвитку
Ми хочемо залучити ще більшу мережу експертів-партнерівВероніка Марчук
Зараз у планах представництва уповноваженого ВРУ з прав людини в Польщі ще більше підсилити команду фахівцями у різних регіонах країни.
«Це потрібно, зокрема, для так званих моніторингових візитів. Якщо щось стається у Щецині чи Гданську – і потрібно швидко відреагувати, перевірити інформацію, то ми, перебуваючи у Варшаві, не можемо терміново опинитися за кілька сотень кілометрів. Людина потрібна на місці. Ми хочемо залучити ще більшу мережу експертів-партнерів, які не тільки завдяки своїм професійним навичкам, а й авторитетністю та впізнаваністю у Польщі можуть втрутитися в складну проблему, наприклад, пов’язану з міжнародним правом. Під час розгляду таких справ в суді потрібен авторитетний висновок відомого правозахисника, з яким будуть рахуватися. Пересічний юрист такого не може зробити», – пояснює Вероніка Марчук польські реалії.
Вона додає, що діяльність представництва сьогодні базується на власних ресурсах, тому, щоб укріпити та розширювати його можливості, планують звертатися до міжнародних організацій і великих фондів про підтримку.
Надати допомогу польський офіс може і тим українцям, які перебувають у пенітенціарних закладах.
«Ми вже знайшли експертку – адвокатку Жанну Дембську з Познані, яка спеціалізується на цих справах, і вона погодилася братися, щойно з’явиться звернення про порушення прав засудженої людини», – ділиться представниця омбудсмана України в Польщі.
Також зараз триває процес налагодження співпраці з польським омбудсманом, розповідає Вероніка Марчук. Незабаром, за її словами, має відбутися візит та зустріч Дмитра Лубінця з польським колегою і підписання відповідного меморандуму.
Як отримати допомогу?
Звернутися до представництва омбудсмана України в Польщі люди можуть, зателефонувавши на гарячу лінію, написавши на електронну пошту або прийти на прийом, попередньо зареєструвавшись.
На сайті представництва є відповіді на запитання, які найчастіше ставлять люди. Цю інформацію підготували експерти з релокації біженців з України на основі набутого досвіду за час війни в Україні. «Це і юристи, і голови правління благодійних фондів, і волонтери. Усі вони вже давно допомагають українцям, які опинилися у складних життєвих ситуаціях через війну на Батьківщині. Тому їхній досвід не можна недооцінити та не використати, аби разом, у польсько-українському тандемі, розв’язувати проблемні питання українців у Польщі», – каже Анна Стожко.
Загалом за кордоном діє шість таких установ. Окрім Польщі, діють офіси у Великобританії, Іспанії, Люксембурзі, Словаччині та Молдові. «Омбудсман України Дмитро Лубінець призначав представниками тих людей, котрі активно, регулярно та вагомо допомагають українцям не один рік і мають певний, зокрема, правозахисний досвід у країні перебування», – зазначає керівниця представництва уповноваженого ВРУ в Польщі.
Форум