Інтернет-мережі Twitter і Facebook викликали нову хвилю дискусій про їхню роль як засобів масової інформації і про боротьбу з дезінформацією, особливо під час виборів, після того, як вони вирішили обмежити поширення статті американського часопису New York Post зі звинуваченнями на адресу кандидата на президентську посаду Джо Байдена.
Ідеться про публікацію New York Post у середу, в якій на основі того, що названо електронними листами української компанії «Бурісма», датованими 2015 роком, газета стверджує, що член ради директорів «Бурісми» Вадим Пожарський міг мати зустріч із Джо Байденом, коли той був віцепрезидентом США.
Речник виборчого штабу Байдена Ендрю Бейтс у своїй заяві стверджує, що зустрічі віцепрезидента з представником української компанії, про якого йдеться у газетній статті, ніколи не було.
Президент Дональд Трамп і його політичні союзники неодноразово стверджували, що кількарічна робота Гантера Байдена, сина колишнього віцепрезидента США, у раді директорів «Бурісми» є підставою для підозр щодо дій Джо Байдена на державній посаді.
Трамп у дописі в твітері назвав «жахливим» те, що соціальні медіа, як він написав, «зняли» статтю, а також похвалив New York Post за те, що він назвав «викриттям величезної корупції» довкола Байдена.
Джо Байден послідовно відкидає будь-які звинувачення і наполягає, що ніколи не обговорював із сином його роботу.
Провідні американські ЗМІ не раз писали, що досі наявна інформація не давала підстав підозрювати Байдена чи його сина у порушеннях закону, хоча висловлювалися застереження щодо етичності тієї ситуації.
Речник виборчого штабу Байдена Ендрю Бейтс у своїй заяві наголосив, що нещодавнє розслідування сенатського комітету не знайшло порушень у діях Байдена щодо України.
Сенатори-республіканці у нещодавньому звіті припустили, що у тій справі може йти мова про конфлікт інтересів Джо Байдена.
І Twitter, і Facebook вирішили, що джерела звинувачень, висунутих у статті New York Post, сумнівні, і вдалися до обмежень, які вони використовують для блокування дезінформації.
Twitter закрив можливість користувачам поширювати посилання на інтернетну статтю New York Post, а Facebook зменшив частоту появи статті у стрічках новин користувачів і на інших своїх сторінках.
«Це частина наших стандартних дій, спрямованих на зменшення розповсюдження дезінформації», – заявив речник Facebook Енді Стоун.
Окремі застереження стосуються того, як те, що названо електронною поштою з компанії «Бурісма», потрапило до New York Post.
Twitter нагадав, що забороняє поширення матеріалів, отриманих шляхом викрадення приватної інформації чи бізнес-таємниць.
Сенатор-республіканець Тед Круз написав листа засновникові і виконавчому директорові компанії Twitter Джекові Дорсі зі словами: «Цензурування цієї статті в твітері досить лицемірне, якщо взяти до уваги можливість користувачам поширювати критику інших кандидатів із набагато менш перевіреними джерелами».
Джек Дорсі у своєму дописі визнав, що «наші роз’яснення дій стосовно статті New York Post були не найкращі».
Попри оголошені обмеження, повідомлення про цю статтю New York Post активно поширюються і в твітері, і в фейсбуці.
Гантер Байден у «Бурісмі»
Українська газова компанія «Бурісма» повідомляла, що Гантер Байден разом із іншими іноземцями був запрошений стати членом її ради директорів із 2013 року у межах намагань, які компанія назвала «залученням фахівців світового рівня».
«Як новий член ради директорів я вважаю, що моя допомога у консультуванні компанії з питань прозорості, корпоративного управління і відповідальності, міжнародного розширення й інших пріоритетів буде на користь економіці і народові України», – цитувала «Бурісма» Гантера Байдена у травні 2014 року, коли він увійшов у її керівництво, в офіційній заяві для преси.
Тоді ж одним із членів ради директорів компанії став і колишній президент Польщі Александр Квасневський.
Гантер Байден полишив «Бурісму» у квітні 2019 року, коли вибіг термін його контракту.
Українські розслідування щодо «Бурісми»
В Україні лунали підозри щодо «Бурісми» і засновника компанії Миколи Злочевського, який працював міністром охорони навколишнього природного середовища в 2010–2012 роках і на інших державних посадах за президентства Віктора Януковича.
2014 року щодо «Бурісми» в Україні були розпочаті розслідування, зокрема, щодо незаконного збагачення, відмивання грошей і несплати податків.
2016 року київський суд постановив, що ознак порушення закону засновником компанії Миколою Злочевським немає, і наказав Генеральній прокуратурі вилучити його ім’я зі списку розшукуваних осіб.
2017 року «Бурісма» заявила, що розслідування стосовно компанії й її власника Злочевського були закриті після того, як компанія заплатила додаткових податків на суму 180 мільйонів гривень.
Юрій Луценко, який був генеральним прокурором України в 2016–2019 роках, наголошував, що усі розслідування стосовно «Бурісми» і Миколи Злочевського стосувалися дій у період до 2016 року.
Український генеральний прокурор 2019–2020 років Руслан Рябошапка у листопаді 2020 року повідомляв, що Микола Злочевський і далі фігурував у 13 розслідуваннях, частина з яких, за його словами, мали бути передані слідчим органам, таким, як Національне антикорупційне бюро України, Служби безпеки України тощо.
