Туристів – обмаль. Гіди у Львові у пошуку нових ідей і роботи

Радіо Свобода у рубриці #МояІсторія розповідає історії людей, на життя яких вплинула пандемія коронавірусу COVID-19. Це – лікарі, які рятують життя; пацієнти, які борються з недугою, та їхні родичі; малі підприємці, які рятують свій бізнес чи відкривають нові можливості.

Пандемія коронавірусу практично залишила без роботи гідів у більшості туристичних міст світу. У Львові, де туризм у пріоритеті, екскурсоводам від березня до червня було заборонено працювати. Потім дозволили проводити екскурсії для невеликих груп. На сьогодні багато гідів шукають нових можливостей для заробітку, стають більш винахідливими, а чимало залишають цю справу.

Якщо до пандемії, особливо у вихідні, годі було пройти центром Львова через велику кількість екскурсійних груп, то сьогодні їх зустрінеш зрідка. Раніше на львівських вулицях було чути переважно польську, англійську, українську мови. Нині, зазвичай, українську і російську. Туристичні автобуси з польськими номерами вже не заповнюють паркінги. Львів переживає туристичний штиль. На багатьох приміщеннях у самісінькому центрі висять оголошення: «Здам в оренду».

Полишає улюблену екскурсійну справу львівський історик, науковець Михайло Клапчук. До пандемії коронавірусу він проводив 22-23 екскурсії у місяць. За весь час карантину до нього надійшли 6 запитів із проханням про екскурсію.

«Порівняйте: понад 20 – у місяць і 6 – за пів року. Були різні групи, з якими працював, переважно іноземці зі США, Канади, Британії, Австралії, Японії, Гонконгу. Були й українські групи. Перша екскурсія, яку я провів англійською за весь карантин, була минулого тижня. Приїхав чоловік зі США шукати родинне коріння у Львові і по області, ми були в селі, де шукали цвинтар. Цей чоловік має своє бачення щодо ситуації, здає постійно тести і попри це все подорожує», – каже Михайло Клапчук.

Цю екскурсію Михайло назвав останньою і зараз він у процесі зміни роботи. Вже проходить стажування в одній із компаній, яка не пов’язана з туризмом.

Довелося тимчасово закрити невеличкий офіс у центрі Львова відомому історику, автору книги «Львівська Кухня» Ігореві Лилю. Однак для нього у цій важкій ситуації дуже важливо зберегти колектив.

Ігор Лильо розповів Радіо Свобода, що іноземних туристів у Львові практично немає. Їдуть хіба до друзів чи знайомих, але це поодиноко. Згорнувся і діловий туризм. Бо всі заплановані конференції перейшли в онлайн режим.

«Раз у тиждень маю екскурсію, у кращому випадку. У нас була заборона на професію з березня до червня, потім дозволили групи до 8 людей, щоб гід міг заплатити комунальні платежі. Це не бізнес. Зараз приїжджають у Львів громадяни України, переважно з Києва. Люди їдуть своїми автомобілями чи ризикують їхати потягами. Інколи їдуть із Одеси. Сьогоднішні заробітки гідів – це хобі, а не робота. Рівень заробітку впав нижче 10%. Ті поодинокі іноземці, які приїжджають у відрядження, це ж не зовсім туризм, а приватні випадки. Тому на сьогодні більшість гідів тотально без роботи. Супер, найкращі гіди ще щось підловлюють. Є групи з Трускавця, бо люди мусять проходити лікування», – говорить Ігор Лильо.

У Львові до карантину, за даними управління туризму Львівської міської ради, гідами працювали близько 400 осіб.

«Були гіди, для яких ця професія була єдиною, які жили лише за рахунок цієї справи і таких до 100 осіб. Все решта це хаотичний ринок, бо в Україні немає поняття професії гіда, повна дерегуляція, про це пробують уже говорити. Львівські гіди дисципліновані, вони працювали як ФОПи, але ми мали велику кількість чорних гідів, з них львівських десь 3-4 особи, натомість були проблеми з гідами ззовні, у першу чергу закордонними, які, користаючись відсутністю захисту внутрішнього ринку, робили, що хотіли», – каже Ігор Лильо.

Пандемія і втрати туризму

Через пандемію коронавірусу прибуток міжнародного туризму за перші вісім місяців цього року впав на 730 млрд доларів, а це у вісім разів більше, ніж у час глобальної кризи у 2009 році. Такі дані оприлюднила Всесвітня організація туризму ООН. Причиною спаду туризму у світі є закриття кордонів. Найбільше туристів втратив Азійсько-Тихоокеанський регіон, Африка та Близький Схід, Європа і Американський регіон.

У львівській мерії наголошують, що після послаблення карантину почалось деяке відновлення екскурсійної діяльності. Втім, найбільше зазнають збитків ті екскурсоводи, які працювали з іноземцями.

«У серпні почала ситуація трішки вирівнюватися, групи з іноземцями не їдуть. А почали їхати громадяни України з Києва, Одеси, Вінниці, Харкова. Листопад у нас традиційно низький сезон щодо туристів і цьогоріч буде ще менше. Після того, як був відновлений в’їзд для іноземців, то у міський центр туристичної інформації звертались 218 українців, кілька осіб із Туреччини, Азербайджану, Німеччини», – говорить заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Час пандемії Ігор Лильо використовує для реалізації нових проєктів. Два рази у місяць він організовує «розумні сніданки» – «Смачні історії Галичини з Ігорем Лильо», присвячуючи певній відомій родині, яка жила колись у Львові. Один із ресторанів готує їжу, яка б нагадувала смаки того періоду, коли ці знатні особи жили, або ж що подавали в їхньому домі на стіл. Також Ігор Лильо записує відеоблоги і розповідає про цікавинки Львова.

«Аншлаг «на розумні сніданки» завжди є. Це певна місія, бо це важко назвати бізнесом. Робимо такі сніданки для 20 людей. Приходять просто фантастичні люди. Хочу подивитися на Львів іншими очима, через призму смаку, через людей, які мали дотичність до міста, через гастрономічні речей. За основу ідеї взяв «Історичні проходи по Львову» видатного історика Івана Крип'якевича і вирішив зробити таку данину пошани історику – «Гастрономічні проходи по Львову», щоб розповідати людям короткі історії. Поширюю через соціальні мережі», – розповідає Ігор Лильо.

Акцент на внутрішній ринок

Популярними серед львів’ян є подарункові сертифікати на екскурсію, які купують для рідних чи друзів на ювілей чи день народження. Приваблює мешканців Львова і атракція, як «Освідчення на дахах». Зголосились львів’яни у час карантину на ініціативу «Екскурсія для своїх». Адже люди втомились сидіти вдома і мали потребу у спілкуванні. Тобто, гіди шукають нові ідеї, щоб привабити ними львів’ян, переорієнтовуються на внутрішній ринок.

Олена Песоцька працює у дитячій туристичній агенції. Якщо порівняти жовтень минулого року і нинішнього, то різниця дуже велика щодо кількості екскурсійних програм. У ці шкільні канікули гід проводила заходи для львів’ян. Було обмаль дітей із районів області.

«Я постійно працюю. Хоча не така активна робота, як до карантину, звісно. На канікулах було багато квестів на свіжому повітрі, архітектурні програми. Я працюю з родинами, коли діти приходять з батьками. Ми проводили музичну екскурсію оперним театром. Стараюсь переорієнтуватись на внутрішній ринок, зробити програми на кшталт «Львів для львів’ян»», – розповіла Олена Песоцька.

Туристичний бум у Львові щороку спостерігався на Різдво. Наразі невідомо, чи взагалі буде різдвяний ярмарок у місті і якою буде різдвяна програма. Все залежатиме від ситуації зі захворюваністю на COVID.

Управління туризму Львівської міськради, щоб підтримати гідів, туристичну справу загалом, робить акцент на внутрішньому туризмі, закликає львів’ян замовляти екскурсії і вивчати своє місто, допоки тут немає туристів.

«Львів’яни ходять на екскурсію у двох випадках: коли з Канади цьоця приїхала і коли кооператив, сподіваюсь, зрозуміють, що саме я маю на увазі. Дуже часто саме львів’яни не знають міста, я не узагальнюю, бо є багато компетентних людей, але багато мешканців міркують так: «Я тут живу, я тут все знаю, спершу пів світу об’їду», – зауважив Ігор Лильо.

Сподівання на 2022

Гіди прогнозують, що екскурсійна діяльність у місті відновиться через два роки. Очікують, що у 2022 році вдасться повернутися до того напливу туристів, який був у 2019 році. Але це станеться за сприятливих умов, коли проводитиметься вакцинація від COVID, коли політична ситуація в Україні не відлякуватиме іноземних туристів. Найбільша кількість туристів була у Львові у 2016 році. Українці шукали трішки романтики у Львові, щоб на якийсь час забути про анексію Криму, війну на Донбасі.

Час туристичної тиші варто використати для започаткування культурних ініціатив, для створення фундаменту, щоб заохотити їхати у Львів туриста, який би цікавився окрім меню у ресторанах, ще й культурними особливостями міста, зазначають співрозмовники. Тому варто розкручувати історичні персони, які пов’язують Львів із Австрією, Німеччиною, Польщею.

Вже започаткували ідею «Львів +», тобто, екскурсія не лише у Львові, але й поза містом, такими багатими історично містечками, як Дрогобич, Жовква, Броди.

«Завжди є люди, які потребуватимуть спілкування, які хочуть вчитися, розважатися. Навіть у найтяжчі часи люди цього потребують. Бо той психологічний тиск, який переживаємо, страшенно виснажує.

У квітні було холодно, до мене на екскурсію, яку оголосила міськрада для львів’ян, прийшла дівчина вбрана, як на подіум. Вона, певно, страшенно змерзла, але сказала, що вже не витримувала сидіти у чотирьох стінах, що переживає депресію. Екскурсія для неї була виходом у люди в той час карантину. Ми зараз є психотерапевтами для людей. Ходжу з людьми і бачу, як вони виходять із посмішкою після екскурсії на свіжому повітрі», – зауважив Ігор Лильо.

У жовтні було більше екскурсій і львівські гіди кажуть, що нарешті до них телефонували люди, вони більше працювали і відчули, що таки потрібні.