Український ринок праці з початку повномасштабного вторгнення опинився у надзвичайно складній ситуації. Щоб замінити працівників, які або виїхали за кордон, або долучилися до Сил оборони, українські підприємства вдалися до кількох варіантів вирішення проблем із кадрами. Почали перенавчати фахівців, наприклад, жінок на ті професії, які колись вважалися «чоловічими». Залучати до роботи більше молоді й людей старшого віку. А також пропонувати вищі зарплати і пакети соціальної підтримки.
Але навіть цього виявилось недостатньо. Тож все частіше у публічній площині нині звучать тези про необхідність залучення трудових мігрантів в Україну з інших країн. Ця ідея не має однозначної підтримки в українському суспільстві.
То чи справді трудові мігранти – неминуче майбутнє України?
Приклад Закарпаття
Близько місяця тому стало відомо, що меблева компанія в Тячівській громаді Закарпаття, яка здебільшого працює на експорт, планує працевлаштувати у себе 160 працівників з Народної Республіки Бангладеш на основі трудового договору. Інформацію про це публічно поширив начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. У коментарі Радіо Свобода комерційний директор підприємства «Ламелла» Ярослав Щербан уточнив, що йшлося про значно меншу кількість людей.
«Побудували новий цех з виготовлення м’яких меблів. І потребували працівників. Протягом року не змогли знайти відповідну кількість. 60 людей було загалом. А Бангладеш – ми проплатили перших шість у МЗС і в рекрутингову компанію. Трьом із них було відмовлено одразу у візах, а троє були на стадії оформлення віз. Але так нічого і не відбулось. На той момент ми ще проплатили 25 працівників цій рекрутинговій агенції і в МЗС, щоб дозамовити. Загалом їх було 28 у процесі оформлення. Але так нікого ми ще не отримали. Самі не розуміємо, де і на якому етапі це гальмувалося. Фактично після набутого резонансу підключилися наші Центри зайнятості і пообіцяли нам знайти працівників», – каже Ярослав Щербан.
Фактично після набутого резонансу підключилися наші Центри зайнятості і пообіцяли нам знайти працівниківЯрослав Щербан
Точної відповіді на запитання про те, чому підприємство не може знайти необхідну для працевлаштування кількість людей, на меблевій фабриці не знають. Пов’язують це зі складною ситуацією на ринку праці, що склалась після повномасштабної війни. Не відкидають і процес мобілізації.
«Ми працюємо офіційно. Якщо йдете на роботу, мусите ставати на облік. Ми маємо бронь, у нас 50 відсотків заброньовані від кількості поданих, коли підприємство отримало статус критичного. Ми не знаємо, чому не йдуть і чому ми не можемо набрати кількість персоналу, яка потрібна на роботу», – додає Щербан.
Відтак підприємство зважилося шукати працівників за кордоном. З умов, які готові запропонувати – середню зарплату по підприємству, а це до 25 тисяч гривень. Крім того, підприємство викупило колишній готель, приміщення якого переобладнали під гуртожиток. Проживання і довезення до роботи готові забезпечити. Також для працівників передбачене безкоштовне харчування один раз на день.
«Із Європи ми ж не залучимо працівників, ми їм не можемо дати їхні зарплати. Гарантували нашу середню зарплату, яка є по підприємству, – це 20-25 тисяч гривень на цей момент», – зазначає комерційний директор підприємства. Потреба є саме у чоловічій робочій силі, адже «ми робимо меблі з масиву, кришка дуже важка і жінка не може підняти і поставити на обробку на верстат», – продовжує комерційний директор.
«У нас багато жінок працює – це близько 60 відсотків. Вони працюють на верстатах, де є невеликі деталі. Але є позиції, що потрібна чоловіча сила», – зазначають на фабриці.
Що важливо, залучати планували тих іноземців, які володіють англійською мовою. Принаймні у їхніх анкетах про це було сказано.
«Ми хотіли хоча б одного працівника, щоб зрозуміти, наскільки він буде ефективний. Надіємось, що будуть наші, українці – і нам буде легше із ними», – підсумовує Ярослав Щербан.
Радіо Свобода надіслало запит до МЗС із запитаннями про те, з якими країнами і чи веде Україна перемовини про залучення трудових мігрантів, чому на меблеву фабрику у Закарпатській області їх не вдалось залучити. Однак на момент виходу цього матеріалу відповіді ми так і не отримали.
Дефіцит кадрів шалений?
У Державному центрі зайнятості у відповідь на запит Радіо Свобода пояснили, що за видами економічної діяльності у 2024 році найбільший дефіцит кадрів був у сфері освіти – 25 тисяч осіб. На другому місці – переробна промисловість, в якій бракувало 9 тисяч осіб. І на третьому – сфера розміщення і харчування. Там дефіцит складав до 3 тисяч осіб.
За підсумками січня 2025 року, перша п’ятірка сфер, де бракує працівників, виглядає так:
- сфера освіти – 1,5 тисячі осіб (зокрема у дошкільній освіті – 0,8 тисячі осіб);
- наземний транспорт – 1,3 тисячі осіб;
- сфера виробництва готових металевих виробів – 0,6 тисячі осіб;
- виробництва меблів – 0,5 тисячі осіб;
- постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 0,3 тисячі осіб.
Через призов чоловіків на військову службу ускладнюється укомплектування робочих місць, на яких традиційно працювали чоловікиСтаніслав Павленко
«Основними причинами дефіциту кадрів є скорочення пропозиції робочої сили внаслідок воєнних дій, міграції населення, призову чоловіків та жінок на військову службу. Через суттєві зміни в економіці загострюється структурне безробіття. За багатьма професіями спостерігається гострий дефіцит кадрів, при цьому наявні шукачі роботи не володіють необхідними уміннями та навичками. Крім того, через призов чоловіків на військову службу ускладнюється укомплектування робочих місць, на яких традиційно працювали чоловіки. Якщо до початку війни у структурі безробітних жінки становили 55%, то сьогодні частка жінок зросла до 81%», – розповів Радіо Свобода заступник директора Державного центру зайнятості Станіслав Павленко.
Найбільший дефіцит робочої сили наразі спостерігається серед кваліфікованих робітників – це, зокрема, будівельники, електромонтери, водії, слюсарі-сантехніки, токарі, електрогазозварники, монтери колії, фрезерувальники, машиністи екскаватора, оператори верстатів з програмним керуванням.
На українському кадровому порталі GRC Радіо Свобода повідомили, що за підсумками 2024 року провели дослідження серед понад 6000 респондентів та більше ніж 2700 компаній по всій Україні. І результати показали, що наразі понад 70% українських компаній не залучають мігрантів до роботи, але водночас 8% компаній вже працюють або планують програми для залучення мігрантів.
«Ці компанії переважно зосереджені в безпечніших регіонах, таких як західні, і належать до агросектору, виробництва та будівництва», – відзначають GRC.
Видання Forbes повідомляло, що особливо дефіцит кадрів відчутний у будівництві – до 40%. Відтак українські забудовники розпочали процес залучення працівників-мігрантів. Радіо Свобода чекає на відповідь від кількох великих будівельних компаній, в яких, за нашими даними, вже можуть працювати іноземці.
На умовах анонімності у одній із рекрутингових компаній Радіо Свобода зазначили, що раніше в Україну запрошували трудових мігрантів, зокрема, із Молдови. Утім, після початку президентської кампанії в Молдові, яка тривала восени минулого року, робити це стало набагато складніше.
Трудові мігранти як порятунок?
Залучення мігрантів з-за кордону для підтримки української економіки демографи, соціологи, економісти та рекрутери вважають одним із головних інструментів зараз, а також в післявоєнний період.
«Я думаю, це відбудеться. І тут ми нічим не відрізняємось сильно від інших європейських країн.
Ми нічим не відрізняємось сильно від інших європейських країн. Тим більше, якщо ми дійсно зможемо стати частиною ЄС і у нас буде узгоджене законодавствоВолодимир Паніотто
Тим більше, якщо ми дійсно зможемо стати частиною ЄС і у нас буде узгоджене законодавство. І буде підвищуватися загальний економічний рівень. Тому що у нас менше людей і менша міграція – навіть не стільки через закони, які менше продумані і не розраховані, а скільки через один із найбільш низьких рівнів економічних в Європі. І тому біженці іноді розглядають Україну як транзитну країну. І потім переїжджають у різні країни. Але все одно Україна навіть із нинішнім рівнем має вищу і кращу ситуацію, ніж деякі африканські країни. І тому якийсь стимул переїжджати в Україну є. І якщо будуть створені додаткові умови, то, можливо, люди сюди приїдуть. Хоча тут теж доведеться конкурувати з Європою за біженців», – ділиться думками з Радіо Свобода український соціолог, доктор філософських наук, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор кафедри соціології університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Паніотто.
Утім, зазначає науковець, українське населення не зовсім готове, щоб в Україні жили мігранти з-за кордону.
«Тут потрібно з самого початку мати продуману систему і мати дуже суттєву систему пропагандистських чи інформаційних заходів», – каже Паніотто.
Невідомо, щоправда, за його словами, коли і на яких умовах закінчиться війна. Адже від цього будуть залежати обсяги відбудови України.
«Виходячи з того, що, на жаль, Україна перебуває в стані демографічної катастрофи, у нас дуже низька народжуваність, яка не покриває природне відтворення кількості нашого населення в нашій країні, враховуючи початок війни, яка триває вже 4-й рік, і у нас є значний відтік населення з нашої країни з невідомою перспективою їхнього повернення. Україна опиняється в ситуації, що, скоріш за все, нам буде не вистачати робочих рук найближчі роки. За різними оцінками Міністерства економіки України, нам будуть потрібні 4,6 мільйона робочих рук.
Україна опиняється в ситуації, що, скоріш за все, нам буде не вистачати робочих рук найближчі рокиВасиль Воскобойник
Міжнародна організація праці і Міжнародна організація міграції говорять про те, що нам буде потрібно 8,2 мільйона робочих рук. Це за умови, щоб темпи економічного зростання були б на рівні 7-10 відсотків на рік до 2032 року. Тобто нам буде потрібна така кількість людей. Я розумію, що, на жаль, внутрішніх резервів на покриття цієї нестачі ми не знайдемо. І тому Україна опиняється у ситуації, коли ми будемо вимушені запрошувати до України трудових мігрантів із інших країн», – вважає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, керівник проєкту «Візія-2033. Збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя» Василь Воскобойник.
На його думку, якщо не відбудеться процес залучення трудових мігрантів до України, то насамперед під великим питанням буде процес відбудови України.
«Нам буде не вистачати робочих рук. Нам буде не вистачати споживачів товарів і послуг, котрі будуть вироблятися в Україні. Нам буде не вистачати платників податків. Нам буде не вистачати кількості людей, котрі будуть сплачувати свої внески до нашого Пенсійного фонду. І з’являться питання, з яких грошей ми будемо виплачувати пенсії пенсіонерам. У випадку, якщо ми не будемо залучати людей з інших країн, ми перетворимось на країну літніх людей, яких нікому буде забезпечувати», – вважає Воскобойник.
Із яких саме країн в Україну будуть їхати трудові мігранти, залежить від того, яку економічну модель буде реалізовувати Україна.
А якщо без трудових мігрантів?
Ідею залучення трудових мігрантів в Україну з-за кордону підтримують не усі. Про ймовірні небезпеки такого процесу на прикладі Європи пише у своєму дописі капітан батальйону «Свобода» бригади НГУ «Рубіж» Андрій Іллєнко.
«За це ж ми і боремося, за мільйони мігрантів! Іншого шляху нема», – пише він у Facebook.
Про необхідність демографічної політики, яка стимулюватиме народжуваність і підтримуватиме молоді сім’ї, пише командир спецпідрозділу Kraken Костянтин Немічев.
Як іноземцям отримати дозвіл на роботу в Україні?
Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства можна отримати в регіональних центрах зайнятості. Це платна послуга, що передбачає адміністративні збори у залежності від того, на який строк видається дозвіл.
Крім того, існує цілий перелік підстав, що дають можливість скасувати дозвіл на застосування праці іноземців. Наприклад, виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах, яка не могла бути виявлена під час розгляду заяви або ж подання про скасування дозволу від Національної поліції України, Служби безпеки України, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, за підписом керівника органу, у разі якщо дії іноземця або особи без громадянства порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
За даними Радіо Свобода, протягом 2024 року роботодавці у службі зайнятості отримали 4 720 дозволів на працевлаштування іноземців, ще 1 407 дозволів були продовжені.
Форум