Спецтрибунал щодо злочину агресії. Захід підтримує гібридний суд, а Україна?

Майбутній спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України бачать у США у вигляді «інтернаціоналізованого суду в рамках судової системи України». Таку гібридну за форматом модель Трибуналу – у складі української національної системи судоустрою, але з «міжнародним характером» – вважає «ефективною» посол з особливих доручень в галузі глобального кримінального правосуддя Державного департаменту Сполучених Штатів Бет Ван Схаак.

З одного боку, заява про підтримку сама по собі є значущою. За рік, коли триває робота над заснуванням Спеціального трибуналу, США жодного разу публічно не висловлювалися стосовно нього.

З іншого боку, гібридний формат викликає чимало запитань.

«Неприйнятний і невдалий» гібрид

«Він («інтернаціоналізований суд в рамках судової системи України» – ред.) не вирішує одного з головних питань – питання імунітету Путіна, прем’єр-міністра Російської Федерації Мішустіна, міністра закордонних справ Лаврова, їхньої відповідальності. На міжнародному рівні вони користуються імунітетом від національних судових систем», – обґрунтував точку зору голова Комітету з питань правової політики Верховної Ради України Денис Маслов.

За словами народного депутата, Україна відстоює модель Трибуналу, засновану на підставі резолюції Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй. При тому, що цього вочевидь складно досягти. «Потрібно переконати більшість (до ГА ООН входять 193 держави – ред.) ухвалити таке рішення», пояснив Маслов.

Заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов також називає «найкращим варіантом» при створенні нового судового механізму саме угоду між ООН та Україною.

«Нам не потрібно рішення Трибуналу іменем України. Нам потрібно рішення Трибуналу іменем цивілізованого світу», – наполягає він у своєму дописі на своїй фейсбучній сторінці.

На думку Смирнова, «гібридний варіант містить ризики звуження юридичної оцінки агресії, що триває, до рівня міждержавного конфлікту».

«Якщо це буде трибунал без найвищого керівництва РФ, незрозуміло, навіщо він потрібен», – додав в інтерв’ю «Голосу Америки» генеральний прокурор України Андрій Костін.

В рамках українського законодавства можна покарати за злочин агресії, але...

Українське правосуддя має досвід притягнення до відповідальності конкретно за злочин агресії. Скажімо, у кримінальній справі військовослужбовців Головного розвідувального управління (ГРУ) Росії Александрова та Єрофеєва. В 2016 році український суд визнав їх винними у веденні агресивної війни (ч. 2 статті 437 Кримінального кодексу України).

Від початку повномасштабного вторгнення майже 200 військовослужбовців РФ притягнуто до відповідальності за злочин агресії. Такі дані навів співробітник Департаменту нагляду за розслідуванням злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора України Микола Говоруха. «Не йдеться про звичайних солдатів. Ми використовуємо міжнародний підхід стосовно злочину агресії», – сказав він.

Зі Спеціальним трибуналом, який як суд ad hoc стане частиною архітектури міжнародного правосуддя, справа на порядок складніша. Суд розглядатиме вчинення злочину агресії вищим військово-політичним керівництвом Російської Федерації – тими, хто за посадою або функціональними обов’язками віддавав накази розпочати та вести війну. За національним законодавством Україна не може висунути обвинувачення «трійці» російських високопосадовців із персональним імунітетом (Путін, Мішустін, Лавров).

Тому й хочуть винести покарання за злочин агресії на міжнародний рівень.

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич припускає, що звинувачення висунуть близько 20 особам. Злочин агресії – це leadership crime, наголошує він.

«Важливо не сприймати так, що протизаконна війни проти України є злочином виключно однієї особи, глави держави РФ. До агресії дотичні представники і військової ланки, і політичної. Ті ж постійні члени Ради безпеки РФ, голова уряду, міністр закордонних справ, начальник Генерального штабу, міністр оборони, очільник Росгвардії, командувачі родів військ», – зазначає Кориневич.

Які іще держави схиляються до «гібриду»?

Хто ще схиляється до «гібриду»? Наприклад, Німеччина, про що свідчить виступ міністра закордонних справ Анналени Бербок в Академії міжнародного права в Гаазі у січні 2023 року.

З повним текстом промови можна ознайомитись тут (офіційному сайті МЗС Німеччини).

Створення нового міжнародного трибуналу, вважає Бербок, «зашкодить Міжнародному кримінальному суду – інституту, який хочемо і повинні зміцнювати» (Німеччина є другим великим донором МКС – ред.)

Також вона зазначила:

– Наша з низкою партнерів ідея полягає (…) у суді, юрисдикція якого виходить із українського кримінального права. Для мене і, гадаю, для багатьох інших було б важливим, щоб цей суд був доповнений міжнародним компонентом (…), наприклад, за межами України, за фінансової підтримки партнерів, міжнародних прокурорів і суддів, щоб посилити неупередженість і легітимність цього суду.

Так, це буде новий формат. Попередні спеціальні трибунали – по Камбоджі, Косово та Сьєрра-Леоне (…) не стосувалися вторгнення однієї держави до іншої, тобто злочину агресії.

Позиція Великої Британії також полягає у створенні спеціального гібридного суду, який не дублюватиме роботу Міжнародного кримінального суду (МКС).

«Розслідування злочину агресії могло б доповнити існуючі механізми розслідування воєнних злочинів, включаючи Міжнародний кримінальний суд і внутрішній судовий процес України», – заявив міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі.

Зі свого боку, посол з питань глобального кримінального правосуддя Державного департаменту США Бет Ван Схаак, кажучи про підтримку Сполученими Штатами Америки створення так званого «інтернаціоналізованого суду в рамках судової системи України», пояснила: Трибунал доповнить роботу Міжнародного центру з розслідування злочину агресії (ICPA).

Документ про заснування ICPA з розташуванням у Гаазі погодили на міжнародній конференції United for Justice (U4J) за участю прокурорів, політиків і дипломатів. Захід пройшов на початку березня у Львові, отримавши неофіційну назву «юридичний Рамштайн».

Посол з особливих доручень Держдепартаменту США зауважила: «ICPA координуватиме розслідування акту агресії, вчиненого проти України, а також складатиме кримінальні справи проти тих лідерів, які несуть відповідальність за планування, підготовку, ініціювання чи ведення цієї агресивної війни для майбутніх судових процесів».

Як раніше повідомляв Офіс генерального прокурора України, у Гаазі Міжнародний центр з розслідування злочину агресії може запрацювати вже влітку 2023 року на базі Агентства Європейського союзу з питань співробітництва у кримінальній юстиції (Eurojust). Міністерство юстиції Сполучених Штатів відрядить туди свого прокурора – такий крок анонсував генеральний прокурор США Меррік Гарленд.

Який компроміс?

Між моделлю Спеціального трибуналу, на якій наполягає Україна, і тим, як бачать Трибунал деякі міжнародні партнери, компромісом може бути третій сценарій. Незалежний від попередніх двох, і також прийнятний з позиції України.

Спеціальний трибунал щодо злочину агресії РФ проти України може бути заснованим і працювати на основі багатостороннього міжнародного договору між державами. Станом на сьогодні до коаліції країн (так званої Core Group), що разом із Україною предметно працюють над параметрами майбутнього Трибуналу, входять представники 34 держав, у тому числі дві – латиноамериканські, Гватемала та Коста-Ріка.

Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич пояснює: «Core Group є дискусійним майданчиком для обговорення позиції юристів різних держав, представників міністерств закордонних справ тощо. Цілком природно, що кожна держава має своє бачення стосовно нового судового органу».

«На сьогодні немає в світі суду, який міг би судити за початок окупації Криму. Юрисдикція щодо злочину агресії дозволяє це зробити, адже агресія Російської Федерації проти України розпочалась в лютому 2014 року», – додав він.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Все має завершитись у трибуналі» – Зеленський про воєнні злочини РФ