У четвер, 12 листопада, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України презентувало стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб. У міністерстві презентували 7 пріоритетних напрямків, серед яких – забезпечення житлом, освіта, задоволення потреб ВПО. В міністерстві визнають, що не слід очікувати рішення найближчим часом. Який план, і про що говорили на круглому столі у матеріалі Радіо Свобода.
У четвер міністр з питань реінтеграції Ірина Верещук зібрала за круглим столом представників профільних парламентських комітетів, членів команд міжнародних партнерів, а також представників громадські організації, аби публічно обговорити стратегічні цілі міністерства на найближчі три роки.
Державна політика у питанні реінтеграції вимушено переміщених осіб розрахована до 2024 року і складається з семи ключових напрямків: забезпечення житлом, освіта, працевлаштування, соціальний захист, медичне забезпечення, доступ до документів та реінтеграція у територіальних громадах. Першочерговим питанням, вважають у міністерстві, є власне житло для переселенців. З словами Верещук, нині власне житло мають лише 12% переселенців.
«За інформацією звіту національної системи моніторингу ситуації з ВПО, Міжнародної організації з міграції станом на березень 2021 року власне житло мають лише 12% людей. Орендують житло – 60%. Живуть у родичів – 15%. 39% внутрішньо переміщених осіб заявили, що не мають наміру повертатися до міст попереднього проживання. Тобто є 39% людей, які готові проживати в громадах, якщо їм допоможуть з житлом. Давайте разом дійсно візьмемося. Це дуже велика кількість людей, які чекають на наші рішення», – сказала Верещук.
За даними Міністерства реінтеграції в Україні зареєстровано близько півтора мільйона вимушених переселенців. Тож якщо вирішити проблему із житлом, то решта напрямків підуть легше, вважає голова парламентського підкомітету з питань прав людини Тарас Тарасенко.
«І освіта, працевлаштування, медичне забезпечення – вони всі будуть прив’язані до житла. Зараз міністерство активно займається програмами забезпечення житлом. Проте, є бюрократичні процедури, які не дозволяють пришвидшити цей процес. Я би просив дослідити ці процедури, щоб люди могли отримати легше кредити, скористатися європейськими коштами. Ми б за один-два роки могли досягти більш значних результатів ніж ці 12%», – зазначив Тарасенко.
Щоб покрити усі потреби з житлом для ВПО, вважають у міністерстві, потрібно щонайменше 18 років, враховуючи міжнародну підтримку. Представниця Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Лідія Кузьменко вважає, що це питання можна реалізувати й за 8 років.
«Згадувала адресну допомогу, хочу сказати, що 3 мільярди гривень виділяється щороку на цю фінансову допомогу. Це 130 мільйонів доларів США приблизно. Цього ж року на питання житла, на кредити по житлових програмах виділено 130 мільйонів гривень. Я думаю, якби ми якраз оцінили потреби ВПО і дивилися, як можна перерозподілити спрямування коштів на забезпечення поточних маленьких потреб, і переспрямувати ці кошти на довгострокові рішення, на вирішення житлових питань, то можна наростити темп, і не за 18 років, а за, може, 8 років вирішити питання забезпечення житлом», – сказала Кузьменко.
На зустрічі розглядали питання адресної допомоги, як одного з ключових механізмів вирішення проблем переселенців. Під час обговорення стратегічної програми по реінтеграції дійшли думки, що нині бракує системного підходу до задоволення екстрених потреб людей, яким довелося покинути рідний дім. Зрештою, не усі потребують такої допомоги, утім на них іде розподіл бюджетних коштів.
«Важливо пам’ятати, що серед внутрішньо переміщених осіб є дуже багато різних людей з різними потребами. Є люди з високими статками, є люди багатодітні. Є люди з інвалідністю, з дітьми з інвалідністю. І в них потреби можуть бути різні. Тому потрібно говорити про зміну підходів: з однакового до врахування цих потреб», – таку точку зору висловила правозахисниця, членкиня правління Благодійного фонду Восток SOS Олександра Дворецька.
Освіта. З цим є щонайменше дві проблеми для переселенців: як потрапити із окупованих територій на вільні під час пандемії COVID-19 (адже якщо добиратися через Росію, існує ризик штрафу) та визнання освіти в Україні, отриманої на території ОРДЛО.
«Всі європейські країни знімають процедуру нострифікації для громадян України, щоб наші туди виїжджали. А ми для своїх же не можемо подібну процедуру легку зробити. Вони ж не з власної волі залишилися на окупованій території. Там отримали якусь освіту. Хай це буде середня професійна освіта. Але такий порядок можна зробити. І треба зробити», – заявив голова парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубінець.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Київ направить 22 мільйони гривень субвенцій у місцеві бюджети, аби допомогти переселенцям із окупованої частини Донбасу з житлом.
