25 травня до Дня Києва в Музеї Івана Гончара відбудеться Ніч традиційного танцю. Вісім годин живої музики, півсотні танців, що часом свого побутування сягають 100-літньої давнини, 8 автентичних та вторинних гуртів із різних куточків країни та потужна енергія традиційного танцю під травневими зорями.
До цієї події Радіо Свобода вирішило пригадати, чим 100 років тому танець був для українців. Обережно, після проходження тесту можливе повне руйнування шаблонів.
Подію реалізують Музей Івана Гончара спільно з культурно-мистецьким проектом «Рись» за підтримки Українського культурного фонду.
Ні. Хоровод – найстаріший жанр та основа українських танців.
Ні. Хоровод – найстаріший жанр та основа українських танців.
Так. Хоровод – найстаріший жанр та основа українських танців.
Ні. Хоровод – найстаріший жанр та основа українських танців.
Ні. Іноді танцюристи та музиканти намагалися переграти\перетанцювати один одного, виникав, так би мовити, «батл», і танець міг продовжуватися, допоки хтось із них не зупиниться.
Так. Іноді танцюристи та музиканти намагалися переграти\перетанцювати один одного, виникав, так би мовити, «батл», і танець міг продовжуватися, допоки хтось із них не зупиниться.
Ні. Іноді танцюристи та музиканти намагалися переграти\перетанцювати один одного, виникав, так би мовити, «батл», і танець міг продовжуватися, допоки хтось із них не зупиниться.
Ні. Іноді танцюристи та музиканти намагалися переграти\перетанцювати один одного, виникав, так би мовити, «батл», і танець міг продовжуватися, допоки хтось із них не зупиниться.
Ні. Жодна музична капела ХІХ століття не могла обійтися без скрипки. Скрипка виконувала головну, мелодичну функцію. До неї могли додавати інші музичні інструменти в різних варіаціях – другу скрипку, бас (басолю), цимбали, бубон.
Ні. Жодна музична капела ХІХ століття не могла обійтися без скрипки. Скрипка виконувала головну, мелодичну функцію. До неї могли додавати інші музичні інструменти в різних варіаціях – другу скрипку, бас (басолю), цимбали, бубон.
Так. Жодна музична капела ХІХ століття не могла обійтися без скрипки. Скрипка виконувала головну, мелодичну функцію. До неї могли додавати інші музичні інструменти в різних варіаціях – другу скрипку, бас (басолю), цимбали, бубон.
Ні. Жодна музична капела ХІХ століття не могла обійтися без скрипки. Скрипка виконувала головну, мелодичну функцію. До неї могли додавати інші музичні інструменти в різних варіаціях – другу скрипку, бас (басолю), цимбали, бубон.
Ні. Гопак – найхарактерніший український танець. У давнину він був чоловічим танком, про що свідчить характер виконання. Основі танцювальні рухи – присядки, широкі стрибки і кружляння. Але ніяк не акробатичні трюки, які ми звикли бачити на сцені. Сьогодні автентична гопакова танцювальна лексика майже цілковито втрачена.
Ні. Гопак – найхарактерніший український танець. У давнину він був чоловічим танком, про що свідчить характер виконання. Основі танцювальні рухи – присядки, широкі стрибки і кружляння. Але ніяк не акробатичні трюки, які ми звикли бачити на сцені. Сьогодні автентична гопакова танцювальна лексика майже цілковито втрачена.
Ні. Гопак – найхарактерніший український танець. У давнину він був чоловічим танком, про що свідчить характер виконання. Основі танцювальні рухи – присядки, широкі стрибки і кружляння. Але ніяк не акробатичні трюки, які ми звикли бачити на сцені. Сьогодні автентична гопакова танцювальна лексика майже цілковито втрачена.
Так. Гопак – найхарактерніший український танець. У давнину він був чоловічим танком, про що свідчить характер виконання. Основі танцювальні рухи – присядки, широкі стрибки і кружляння. Але ніяк не акробатичні трюки, які ми звикли бачити на сцені. Сьогодні автентична гопакова танцювальна лексика майже цілковито втрачена.
Так. Звичайно ж на вечорницях!
Ні. Звичайно ж на вечорницях!
Ні. Звичайно ж на вечорницях!
Ні. Звичайно ж на вечорницях!
Ні. Польку, фокстрот та вальс українці танцювали. Так, це закордонна традиція, але на початку ХІХ століття вона набула поширення в народному середовищі.
Ні. Польку, фокстрот та вальс українці танцювали. Так, це закордонна традиція, але на початку ХІХ століття вона набула поширення в народному середовищі.
Ні. Польку, фокстрот та вальс українці танцювали. Так, це закордонна традиція, але на початку ХІХ століття вона набула поширення в народному середовищі.
Так. Польку, фокстрот та вальс українці танцювали. Так, це закордонна традиція, але на початку ХІХ століття вона набула поширення в народному середовищі.
Так. Цимбали були громіздкими і їх було важко транспортувати через Атлантичний океан. Та з огляду на неповторність звучання цього інструменту в капелі, музиканти, якщо були спроможні, згодом почали робити їх власноруч.
Ні. Цимбали були громіздкими і їх було важко транспортувати через Атлантичний океан. Та з огляду на неповторність звучання цього інструменту в капелі, музиканти, якщо були спроможні, згодом почали робити їх власноруч.
Ні. Цимбали були громіздкими і їх було важко транспортувати через Атлантичний океан. Та з огляду на неповторність звучання цього інструменту в капелі, музиканти, якщо були спроможні, згодом почали робити їх власноруч.
Ні. Цимбали були громіздкими і їх було важко транспортувати через Атлантичний океан. Та з огляду на неповторність звучання цього інструменту в капелі, музиканти, якщо були спроможні, згодом почали робити їх власноруч.
Ні. Коли дуже хотілося танцювати і втриматись вже не було сил, танцювали «під язик», тобто під наспівування мелодії, часто зі словами.
Ні. Коли дуже хотілося танцювати і втриматись вже не було сил, танцювали «під язик», тобто під наспівування мелодії, часто зі словами.
Ні. Коли дуже хотілося танцювати і втриматись вже не було сил, танцювали «під язик», тобто під наспівування мелодії, часто зі словами.
Так. Коли дуже хотілося танцювати і втриматись вже не було сил, танцювали «під язик», тобто під наспівування мелодії, часто зі словами.
Так. Мила настільки любить танці, що «й в калюжі затанцює»!
Ні. Мила настільки любить танці, що «й в калюжі затанцює»!
Ні. Мила настільки любить танці, що «й в калюжі затанцює»!
Ні. Мила настільки любить танці, що «й в калюжі затанцює»!
Так. Коломийка – танець, більш видовищного від якого більше немає в Карпатах.Танцюють коломийку спочатку чоловічим складом, а потім «женяться» – обирають пару і, рухаючись по колу, продовжують нагнітати темп. А коли напруга доходить свого найвищого ступеню – усі учасники утворюють єдине велике коломийкове коло.
Ні. Коломийка – танець, більш видовищного від якого більше немає в Карпатах.Танцюють коломийку спочатку чоловічим складом, а потім «женяться» – обирають пару і, рухаючись по колу, продовжують нагнітати темп. А коли напруга доходить свого найвищого ступеню – усі учасники утворюють єдине велике коломийкове коло.
Ні. Коломийка – танець, більш видовищного від якого більше немає в Карпатах.Танцюють коломийку спочатку чоловічим складом, а потім «женяться» – обирають пару і, рухаючись по колу, продовжують нагнітати темп. А коли напруга доходить свого найвищого ступеню – усі учасники утворюють єдине велике коломийкове коло.
Ні. Коломийка – танець, більш видовищного від якого більше немає в Карпатах.Танцюють коломийку спочатку чоловічим складом, а потім «женяться» – обирають пару і, рухаючись по колу, продовжують нагнітати темп. А коли напруга доходить свого найвищого ступеню – усі учасники утворюють єдине велике коломийкове коло.