Уряд обмежив ціни на газ, потім, частково, ціни на постачання газу – все для того, щоб зменшити платіжки для населення. Втім, є й інший шлях до економії – оптимізація і модернізація будинків. Із вересня 2019 року в Україні працює програма «Енергодім», яка може компенсувати мешканцям значну частину, щонайменше половину, коштів на термомодернізацію. Бюджетні організації можуть також скористатись послугами енергосервісних компаній – модернізацію оплачує інвестор, який потім отримує частину різниці між старим і новим тарифом.
Одеське ОСББ «Говорова-5» стало першим, яке подало заявку та отримало державну компенсацію за термомодернізацію за програмою «Енергодім». Жителі будинку витратили майже три мільйони гривень на покращення енергоефективності будівлі та отримали з державного бюджету компенсацію приблизно 60% своїх витрат. Із підрахунками фахівців із Фонду енергоефективності, завдяки оптимізації платіжки за тепло в ОСББ стануть щонайменше на 25% нижчими.
Всі заходи з термомодернізації обійшлись у 2,9 мільйона гривень. Співвласники ОСББ обрали у програмі «Енергодім» проєкт «А» (Легкий) і отримали від фонду компенсацію 1,76 мільйона. В десятиповерховому будинку на 156 квартир провели такі роботи:
- замінили шість загальнобудинкових котлів та допоміжного обладнання;
- зробили теплоізоляцію трубопроводів систем внутрішнього теплопостачання і гарячого водопостачання в неопалювальних приміщеннях;
- провели гідравлічне балансування системи опалення шляхом встановлення автоматичних (балансувальних) клапанів;
- замінили вікна у місцях загального користування;
- встановили сучасну протипожежну сигналізацію;
- зробили диспетчеризацію котельні – рівень необхідного тепла тепер встановлюється і вимірюється автоматично
До того, як подавати заявку за програмою «Енергодім», ОСББ двічі брало «теплі кредити», говорить Радіо Свобода голова об’єднання Надія Марчук. Але такі кредити не передбачали заміну газових котлів, лише їхню заміну на альтернативне пальне. У фонду таких обмежень немає, каже Марчук, колишній депутат Одеської обласної ради.
«Я дуже вдячна людям, що вони в це повірили. І я, і члени правління спілкувались із людьми, розповідали їм, пояснювали. Все ж таки сума велика – ми взяли два мільйони гривень у кредит. Але люди повірили, я зібрала підписи 70% власників квартир. Всього довелось тричі збирати загальні збори – отримати від людей дозвіл на енергоаудит будинку, потім затвердити його та отримати дозвіл на проєкт, потім затвердити проєкт. І тільки після цього Фонд енергоефективності дасть «зелене світло», – розповідає Марчук.
За її словами, мало хто знає про цю програму, а ті, хто знає, можуть побоюватись великої кількості документів, які потрібно заповнювати.
«З того часу, як я подавала заявку, процес спрощували 6 разів. Але в ОСББ має бути грамотний бухгалтер і має бути бажання це робити, тоді як більшість голів не хочуть цього робити. А прості люди просто не знають, що є така можливість отримати компенсацію», – зауважує вона.
Заяви на компенсацію подало менше від пів тисячі ОСББ – Фонд енергоефективності
Програма «Енергодім» запрацювала у вересні 2019 року, й відтоді по всій Україні подали тільки 341 заявку, каже регіональний радник проєкту IFC з підтримки Фонду Енергоефективності в Одеській області Віктор Мостовой, станом на 19 січня 2021 року. Для того, щоб подати заявку на компенсацію, ОСББ має спочатку провести енергоаудит будинку.
«Люди, які мешкають в багатьох багатоквартирних будинках, доволі часто бачать високе споживання енергоресурсів, ціна на які поступово зростає і рано чи пізно перед ними стає дилема. Або нічого не робити та платити більше по рахунках, або обрати шлях енергозбереження та зменшити свої рахунки. Для другого варіанту потрібно визначити наявні проблеми будинку у частині енергоспоживання і визначити шляхи зменшення споживання енергоресурсів», – говорить Мостовой Радіо Свобода.
Фахівці з енергоаудиту досліджують будинок і пропонують заходи з оптимізації. Ціни на їхні послуги залежать від площі та особливостей конфігурації будинку. ОСББ «Говорова-5» заплатило 24 тисячі гривень, втім, за словами експерта, аудит може бути й дешевшим – мешканці зазвичай платять від 7 до 35 тисяч гривень. Більшість заявок до фонду подають мешканці будинків ще радянських проєктів. Це будинки зі значними тепловтратами, отже мешканці вкрай зацікавлені у зниженні платіжок. Для старих будинків економія може бути ще більшою, аніж 25%, які отримають мешканці «Говорова-5», стверджує радник.
Фонд компенсує ОСББ до 70% витрат, які пов’язані із підготовкою і реалізацією проєкту, а за будівельні роботи – від 40% до 50%, в залежності від пакету співробітництва. Окрему компенсацію отримують перші 500 учасників програми – ще 20% бюджету. Також до кінця року діють спеціальні умови щодо компенсації – мешканці можуть домовитись із підрядником, щоб той виконав всі роботи та звернутись за компенсацією до Фонду ще до того, як буде сплачено за всі роботи.
Спочатку треба виміряти тепло, потім відрегулювати, потім шукати шляхи економії
У першу чергу, потрібно вимірювати тепло, яке споживає будинок, і отримати можливість його регулювати, говорить Радіо Свобода Олександр Лужанський – управляючий будинками та фахівець із енергоефективності. Тому перший крок – встановлення приладу обліку тепла, який покаже, скільки «заходить» в будинок з системи центрального теплопостачання.
«Також можна встановити індивідуальний тепловий пункт із погодним регулюванням – він автоматично встановлює кількість тепла, в залежності від вуличної температури. Електроніка тут працює стабільніше, аніж людина. Після того, як встановили прилад обліку і погодне регулювання, а також оптимально налаштували графіки подачі тепла, можна аналізувати й шукати шляхи економії», – пояснює Лужанський.
Економити тепло – це не завжди означає менше споживати, потрібно шукати, якими шляхами тепло йде з будинку. Простіше за все модернізувати склопакети, наприклад встановити вікна з інертним газом всередині – він зберігає тепло в будинку, розповідає експерт. Дуже корисно ставити регулювання тепла в кожній квартирі.
«Дуже важливо, щоб люди бачили зв’язок між економією та меншими платіжками за тепло. Прикрутив батарею – заплатив менше. До цього потрібно прагнути, тому що тоді люди будуть бачити власну економію», – впевнений Лужанський.
Інвестиційні компанії чекають на зміни в законодавстві
Бюджетні організації можуть скористатися послугами інвесторів – енергосервісні компанії модернізують старі будівлі шкіл, лікарень, дитячих садків та інших комунальних установ, а потім отримають різницю між старим і новим тарифами на опалення. Інвестувати в багатоквартирні будинки компанії не ризикують, каже Радіо Свобода керівник напряму енергосервіс компанії «Гідромонтаж» Віталій Савич.
«Компанія приходить і каже: зараз у вас тариф 100 гривень. Ми модернізуємо обладнання і ваш тариф складатиме 50 гривень. І протягом 5-6 років ми будемо забирати собі частину цієї різниці між тарифами, а потім передаємо це обладнання вам», – пояснює він інвестиційну схему.
Компанія «КиївЕСКО» підписали подібний контракт з одним зі столичних ОСББ – встановили індивідуальний тепловий пункт для ЖБК «Політехнік». Це стало можливим в рамках проєкту «Створення енергетичних агентств в Україні» завдяки підтримці Федерального міністерства довкілля, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини.
В інших випадках із багатоквартирними будинками енергосервісним компаніям працювати невигідно – отримати компенсацію від Фонду енергоефективності в рамках проєкту «Енергодім» приватна компанія не може, а без цього приватна інвестиція буде окуповуватись 5-10 років. «Простіше покласти гроші в банк. Люди платять за енергоресурси, але неохоче платять за економію. Отже, в інвестора немає гарантій», – говорить Савич.
Компанія, де він працює зараз, готова експериментувати, розповідає експерт, але допоки енергосервісні компанії не зможуть отримувати компенсації в рамках програми «Енергодім», подібні проєкти малоймовірні.
Програма «Енергодім» діє у співпраці між Фондом енергоефективності, діяльність якого фінансується із державного бюджету та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), яка адмініструє Мультивалютний донорський трастовий фонд (МДТФ). Зокрема донорами МДТФ є Європейський союз та уряд Німеччини.
Сьогодні статутний капітал Фонду енергоефективності становить 2,7 мільярда гривень, ще 100 мільйонів передбачено у Державному бюджеті на 2021 рік. Також європейські донори передбачили грантову допомогу в розмірі 100 мільйонів євро. За даними фонду, цих коштів вистачить, щоб реалізувати близько півтори тисячі проєктів повної або часткової термомодернізації багатоквартирних будинків.
