Після довгих спроб змусити месенджер Telegram замовкнути, Росія таки здалася, а Білорусь визнала, що не в змозі перекрити доступ до цієї платформи вільного обміну думками. Разом із тим, зростання кількості користувачів платформи у таких закритих для вільних медіа країн як Іран та Китай, також викликає занепокоєння через те, що через Telegram може поширюватися і екстремістський контент.
У рік, що відзначився посиленими обмеженнями й заворушеннями, Telegram направив чітке повідомлення авторитарним урядам, які намагалися це приховати. Програма заслужила репутацію платформи для вільного вираження думок. Однак, поширюючись в Ірані та Китаї, її популярність зростає і серед тих, хто використовує месенджери для поширення контенту насильства та ненависті.
Telegram став важливим інструментом опозиційних рухів у таких країнах, як Білорусь та Іран, і здобув величезну перемогу, коли російська влада відмовилася від своїх спроб заборонити програму після двох безрезультатних років, протягом яких вищі посадові особи продовжували користуватися нею.
Але протестувальники та незалежні ЗМІ не єдині, хто має можливість висловитися і поширити інформацію через такий інструменті, як Telegram. Терористи, групи ненависті та постачальники зброї масового ураження також бачать переваги зашифрованих групових чатів, які можуть охопити велику аудиторію без цензури.
Не під вашою владою
У 2020 році ніде не був більш помітним вплив Telegram, як у Білорусі, де активісти та опозиційні політики покладались на платформу для протидії спробам влади контролювати медійні наративи у вирішальний рік виборів.
Напередодні голосування 9 серпня, коли авторитарний президент Олександр Лукашенко усіма способами блокував опозиційних кандидатів, білоруська влада зробила все можливе, щоб залякати адміністраторів аматорських Telegram-каналів.
Коли в червні 2020-го року у Білорусі заарештували трьох опозиційних блогерів, які використовували Telegram, правозахисна організація Amnesty International зробила заяву про тиск на альтернативні джерела інформації в країні.
«Білоруська влада проводить повномасштабне придушення свободи слова, використовуючи репресивні закони, щоб придушити критику перед виборами», – заявила Айша Юнг, старший учасник кампанії Amnesty International щодо Білорусі.
Після того, як Лукашенко заявив, що він виграв шостий раз поспіль президентські вибори і це викликало хвилю протестів попри жорстокі дії міліції, влада продовжувалася скаржитися на Telegram.
«Розумієте: у неділю в добре відомому каналі намалювали площу – їдьте туди. Вони поїхали. Вони стояли на цій площі», – сказав Лукашенко після того, як спроби заблокувати вебсайти незалежних видань спрямували прихильників опозиції до Telegram.
«Вони намалювали ще одну – їдьте туди, а потім вирушайте до Палацу Незалежності. Ось так вони управляються», – казав Лукашенко.
У листопаді Державний слідчий комітет Білорусі звинуватив творців інформаційного каналу Nexta, чия редакція розміщена в Польщі, в організації «масових заворушень». До кінця місяця творці цього інформаційного ресурсу були додані до списку «осіб, причетних до терористичної діяльності» Комітету державної безпеки.
Стверджуючи, що до 15% жителів Мінська використовували Telegram і щодня генерували від 50 000 до 100 000 повідомлень для координації дій через 1000 каналів, заступник глави адміністрації президента Білорусі сказав, що «це величезні цифри, і ми не маємо права закривати на це очі».
Але до того часу навіть Лукашенко вже давно прийняв реальність влади Telegram, використовуючи нещодавно створений державний канал Telegram, щоб у серпні розміщувати на ньому відео, на якому він розмахує автоматом АК-47 і викрикує накази силовим структурам зі свого гелікоптера.
«Як ви можете зупинити ці канали Telegram? Чи можете ви їх заблокувати? Ні. Ніхто не може», – констатував у вересні авторитарний лідер.
«Якщо не можеш побороти їх…»
У 2021 році авторитарна влада Білорусі була не єдиною, яка програла у битві з Telegram. Росія теж після дворічної боротьби за заборону програми застосувала підхід «якщо не можете перемогти їх, приєднайтесь до них».
«Роскомнагляд відмовляється від вимог обмежити доступ до месенджера Telegram за погодженням з Генеральною прокуратурою Росії», – заявив регулятор зв'язку Росії в червні.
Незабаром після цього Міністерство зв'язку РФ визнало, що заблокувати програму обміну повідомленнями «технічно неможливо».
Заборонити Telegram намагалися після того, як компанія відмовилася виконати вимогу Росії «передати ключі шифрування для боротьби з тероризмом». Врешті запровадити цю заборону так і не змогли.
Попри зусилля влади щодо блокування месенджера Telegram – суди, політичні важковаговики та навіть МЗС Росії продовжували користуватися платформою.
Більше того, за словами засновника Telegram Павла Дурова, використання програми зросло вдвічі після заборони: 30% із 400 мільйонів активних користувачів прийшли з Росії.
Російський підприємець мав певний досвід у протидії Кремлю, адже він створив і очолював соціальну мережу VK, перш ніж його звільнили з посади генерального директора в 2014 році після відмови заблокувати сторінку російського опозиціонера Олексія Навального та передавати інформацію про протестуючих на Майдані в Україні.
Після розблокування Telegram Дуров пояснив, що «протягом останніх двох років нам довелося регулярно вдосконалювати технологію «розблокування», щоб випереджати цензуру».
Стратегія передбачала формування руху «Цифровий спротив» із використанням ротаційних проксі-серверів та інших засобів приховування трафіку, щоб обійти цензуру.
«Простіше кажучи, заборона не спрацювала», – сказав Дуров.
Кроки вжиті, але їх недостатньо
Варто віддати належне Росії, яка назвала зусилля по боротьбі з тероризмом як причину для введення заборони, зважаючи на те, що її початковий запит до Telegram про ключі шифрування базувався нібито на бажанні розшифрувати коментарі щодо стрілка, який вбив 15 людей у Санкт-Петербурзі у 2017 році.
І у 2020 році Telegram все ще стикався з подібною критикою, зокрема, щодо недостатніх зусиль у перешкоджанні екстремістським угрупованням, таким як Ісламська держава, розповсюджувати свій контент.
Серед кроків, здійснених Telegram, було запровадження функції «ISIS Watch», яка щодня публікує оновлення переліку забороненого терористичного контенту та заохочує користувачів повідомляти про екстремістський контент.
Європол навіть схвалив дії Telegram, заявивши в кінці 2019 року, що «Telegram не є місцем для насильства, злочинної діяльності та зловживань. Компанія доклала значних зусиль, щоб викорінити зловмисників з платформи, одночасно зміцнивши свої технічні можливості у протидії шкідливому контенту і встановлення тісних партнерських відносин з міжнародними організаціями, такими як Європол».
Ці зусилля, а також роль Telegram як маяка державних служб під час пандемії коронавірусу, схоже, врахували при скасуванні цифрової блокади.
Але критика того, що небезпечні для суспільства люди все ще експлуатують можливості програми, продовжувала звучати.
Стрілянина на расовому підґрунті в лютому, в результаті якої загинуло дев'ять людей під Франкфуртом у Німеччині, викликала нові занепокоєння. Протягом кількох годин після нападу маніфест злочинця поширювався правими екстремістськими угрупованнями через Telegram.
Десятки білих націоналістичних груп, згідно з аналізом Vice News, перейшли у Telegram після того, як їх почали блокувати у Facebook та Twitter.
«Telegram є корисним для цих груп: додаток дозволяє користувачам завантажувати необмежену кількість відео, зображень, аудіокліпів та інших файлів, і його засновник неодноразово підтверджував свою прихильність захисту даних користувачів від третіх сторін – включаючи уряди», – написали аналітики Vice.
Проєкт «Протидія екстремізму», міжнародна організація, створена для боротьби зі чимраз більшою загрозою з боку екстремістських ідеологій, повідомила у травні, що все ще знаходить пропаганду «Ісламської держави» в Telegram.
Крім того, дослідники проєкту кажуть, що в Telegram було знайдено «численні групи білих шовіністів та неонацистів», які вітали розстріл у США беззбройного темношкірого чоловіка, а також заохочують масові розстріли та насильство проти афроамериканців.
Що я щойно побачив?
Навіть побіжне вивчення деяких найжорстокіших відкритих каналів Telegram показує, що це місце для насильства, злочинної діяльності та зловживань.
На кількох каналах розміщуються повнометражні відео без цензури, на яких показано, як винуватець стрілянини в мечеті Крайстчерч у Новій Зеландії у 2019 році готується та здійснює напади, в яких загинула 51 особа, а 40 людей було поранено.
Численні відео шкільних розстрілів, так само як і повні відеозаписи, на яких звичайних людей вбивають ножем, розстрілюють, б'ють або калічать, є усюди.
Компрометуючі секс-відео російських знаменитостей і політиків доступні для перегляду, як і нещодавній смертельний інцидент, в якому популярний влогер заробляв гроші, під час стріму, вигнавши свою вагітну подругу роздягненою на мороз, від чого вона померла.
На тлі недавніх боїв між Азербайджаном та Вірменією за спірну територію Нагірного Карабаху, відео, очевидно зроблені азербайджанськими солдатами тарозповсюджені в Telegram, показують страти, включаючи відсікання голови, а також інші злочини проти військовополонених. Відео викликало розслідування Ради Європи, найвищого європейського органу з прав людини.
«Цифровий спротив» ще побореться
Боротьба за Telegram триває і розширюється.
У Білорусі влада продовжує переслідувати блогерів Telegram, яких вони звинувачують у розпалюванні заворушень, що виникли через недовіру до результатів президентських виборів. Серед них – Ігор Лосик, адміністратор Telegram-каналу «Білорусь головного мозку» і консультант Радіо Свобода.
15 грудня 2020 року Лосик відмовився від їжі на знак протесту проти звинувачень у підготовці до участі в заворушеннях, і голодував 40 діб.
В Ірані страта активіста та журналіста Рухолли Зама викликала міжнародне обурення. Зама, який очолював канал AmadNews, котрий був заблокований у Telegram у 2018 році за публікацію інформації про коктейлі Молотова, але був відроджений під іншою назвою, приписували допомогу в організації антиурядових протестів у 2017 році.
А в Китаї, де Telegram заборонено, додаток зафіксував сплеск приходу мільйонів нових користувачів, оскільки інші платформи обміну повідомленнями зазнали збоїв.
І Іран, і Китай в останні роки потрапляють у поле зору борців за свободу слова, включаючи зусилля з розробки таких технологій, як Signal та Tor, які дозволяють людям отримувати доступ до Інтернету та спілкуватися приватно.
«Ми не хочемо, щоб ця технологія стала іржавою та застарілою. Саме тому ми вирішили спрямувати наші антицензурні ресурси в інші місця, де Telegram все ще заборонений урядами – такі місця, як Іран та Китай», - написав Дуров у своєму особистому каналі після того, як Росія розблокувала Telegram. «Ми просимо адміністраторів колишніх проксі-серверів для російських користувачів зосередити свої зусилля на цих країнах».
«Рух «Цифровий спротив» не закінчується примиренням в Росії, –писав Дуров у червні. – Він лише починається –і стає глобальним».
