Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:
Четверо жителів російської Рязані опинилися в центрі міжнародного скандалу. Вони створили канал, через який до російської армії відправляли іноземців – переважно кубинців і шрі-ланкійців. Людей виманювали оголошеннями про «роботу на будівництві» та обіцянками великих виплат за контракт із Міноборони. Декотрі з цих «працівників», опинившись в окопах, почали помічати, що з їхніх карт зникають гроші, і звернулися до поліції.
«Система» (підрозділ розслідувань Радіо Свобода) вперше розповідає, хто стояв за цим вербувальним бізнесом – і як дві його учасниці зрештою самі опинилися на фронті.
19-річні кубинці Алекс Вега та Андорф Веласкес сидять у тісній кімнаті з казенним освітленням, імовірно, у калінінградському військовому госпіталі, і розповідають, як потрапили на війну проти України. Обидва коротко підстрижені, Вега – у тільнику. Вони кажуть, що приїхали до Росії «на заробітки»: оголошення й контакт їм перекинули знайомі, за вказаним номером вони заповнили анкети та отримали квитки до Москви. Після прильоту їм дали підписати контракт російською мовою та поселили у спортивній школі в Рязані. Зрештою Вега і Веласкес опинилися на навчанні у військовій частині, а невдовзі – у траншеях під обстрілами.
Це інтерв’ю вийшло 31 серпня 2023 року на каналі Алайна Ламберта – американського блогера кубинського походження. Через кілька днів після цього МЗС Куби заявив про викриття «злочинної мережі торгівлі людьми», яка вербувала громадян Куби для участі у війні Росії проти України. Кубинська влада наголосила, що не має жодного стосунку до цієї вербувальної діяльності. Розслідування Politico, El Pais, The Moscow Times, Радіо Свобода та інших світових медіа показали, що з початку повномасштабного вторгнення воювати на боці Росії вирушили сотні – якщо не тисячі – кубинців.
У жовтні 2025 року Держдепартамент США в закритій телеграмі для посольств написав, що Куба стала «найбільшим після Північної Кореї постачальником іноземних військ для російської агресії», а чисельність кубинців, які воюють за Росію, може сягати 5 тисяч осіб. У відповідь кубинське МЗС назвало твердження США про участь Куби у конфлікті «брехливими».
«Наші органи влади не мають точних даних щодо громадян Куби, які з власної ініціативи брали або беруть участь у бойових діях на боці будь-якої зі сторін конфлікту. Безсумнівним є те, що жоден із них не діє за підбуренням, прихильністю чи згодою держави Куба», – йдеться у заяві МЗС від 11 жовтня 2025 року.
Російська влада участь кубинців у війні не коментувала. Дотепер не було відомо, хто саме і як організував цей канал постачання рекрутів.
Веласкес і Вега у своєму інтерв’ю розповіли, що до Росії та на війну їх заманили три жінки: дві росіянки та одна кубинка.
«Система» знайшла цих жінок.
Мама трьох янголят
Олені Смирновій 41 рік, і більшу частину життя вона працювала у сфері туризму. Спершу – у У її трудовій книжці, яка доступна в витоках персональних даних, є записи про роботу в міжнародному туроператорі «Корал Тревел» та московській компанії «Капітал Тур», а останні вісім років – на себе.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олена багато подорожувала – бувала в Об’єднаних Арабських Еміратах, Іспанії, Таїланді та на Кубі. Вона говорить шістьма мовами, зокрема іспанською, португальською та турецькою. Від першого шлюбу має трьох дітей із доволі екзотичними для рідної Рязані іменами: Вівіан, Генрі та Ніколас.
Із кубинцями в Олени були не просто тісні, а буквально сімейні стосунки. Няня її дітей від першого шлюбу була кубинка на ім’я Іксі. Щоб допомогти їй із легалізацією, батько Олени одружився з нянею та офіційно всиновив її дітей. У 2022 році Олена вдруге вийшла заміж – за Санчеса Гомеса Йоанкі, батька дітей тієї самої Іксі, – аби і він отримав російське громадянство.
У 2023 році туроператорка Олена почала продавати путівки зовсім іншого роду. Вона знаходила громадян Куби та Шрі-Ланки, які мріяли заробити й вирватися зі своїх країн, і зводила їх із військовими, що вручали шукачам великих грошей контракт із російською армією. Умови, які Олена пропонувала іноземцям, виглядали більш ніж привабливо: одноразова виплата, а потім зарплата у 204 тисячі рублів (приблизно $2000) і в перспективі – У 2023 році Путін підписав закон про спрощену натуралізацію для іноземців, які воюють на боці Росії.
Рекрутів Олена шукала у соцмережах. У Facebook та «ВКонтакті» (заборонена в Україні російська соцмережа) вона була зареєстрована під своїм дівочим прізвищем – Шувалова. Саме як Олену Шувалову її знали кубинці, які пізніше розповідали про вербування на війну.
Наприклад, Elena Shuvalova часто розміщувала оголошення у групі Cubanos en Moscú («Кубинці в Москві»). Нині ці пости (як і акаунт Шувалової у Facebook) видалені, але збереглися скриншоти оголошень.
За задумом, схема мала виглядати так. Олена самостійно оплачувала майбутньому контрактнику переліт, дорогу, проживання в Росії та супутні витрати. А найманець повертав їй ці кошти після підписання контракту. Для зручності й за згодою рекрута Олена та її колеги робили копію його банківської картки й знімали з неї першу виплату – у рахунок своїх витрат.
Контракти кубинці та ланкійці підписували у військкоматі Рязані. У 2023 році газета «Рязанські відомості» згадувала в новині про призов «кількох громадян Республіки Куба».
Доволі скоро схема почала давати збої. Частина завербованих просто не повертала Олені гроші. Дехто – як, наприклад, Вега та Веласкес – скаржився, що про війну їх ніхто не попереджав. Вони думали, що їдуть на будівництво, а натомість їх силою та обманом відправили на навчання та в траншеї. Що вони підписали контракт, не знаючи російської мови й не розуміючи, що там написано. Подібну історію розповідав, зокрема, 36-річний Франк Даріо Яроссей, який потрапив в український полон, у інтерв’ю Розслідувальний проєкт Української служби Радіо Свобода.
Деякі кубинці скаржилися, що обіцяні виплати надходили на їхні картки не повністю, і підозрювали, що «вербувальники» знімали частину грошей собі. Один із завербованих розповідав виданню elTOQUE, що переглянув банківську виписку й запідозрив, що деякі суми зі рахунку могли осідати в кишенях вербувальників.
У результаті наприкінці квітня 2024 року кілька кубинців написали заяви до російської поліції. Проти Олени порушили кримінальну справу про крадіжку та відправили її до СІЗО.
Справжнє ім’я Олени, її дата народження та фабула справи стали відомі «Системі» з листа адвоката Олени Сергія Поселягіна на ім’я уповноваженого з прав людини в Росії. Лист «Системі» передав депутат Верховної Ради України Мар’ян Заблоцький, який отримав його зі «своїх джерел». «Система» перевірила достовірність викладених у листі фактів за допомогою відкритих даних, витоків російських баз даних, а також поспілкувалася зі знайомими Олени та іншими учасниками схеми.
Адвокат Олени стверджує в листі, що вона відправила на війну з Україною понад три тисячі іноземців. Приблизно таку ж цифру «Системі» назвала знайома Олени, яка попросила про анонімність. Мар’ян Заблоцький, який присвятив багато часу вивченню кубинців, що воюють проти України, каже, що достовірно знає про понад тисячу кубинців, які підписали контракт із Міноборони РФ із липня 2023 року по лютий 2024-го – і за останні кілька років їхня кількість значно зросла.
Адвокат у листі запевняє, що слідство «перевертає факти», і насправді Олена нічого не крала. За його словами, усі, з ким працювала Олена, були попереджені, що їм доведеться повернути їй гроші з першої виплати після підписання контракту. Свої банківські картки та доступ до рахунків кубинці віддавали Олені самі, бо не володіли російською. І якщо Олена й знімала з карт «клієнтів» трохи більше, ніж витратила на їхню дорогу, то ці гроші потім переводила російським військовим у вигляді гуманітарної допомоги. «За один рік роботи (з березня 2023-го по квітень 2024-го) у зону «СВО» (так в Росії називають війну проти України – ред.) Смирнова О. відправила квадрокоптери, нічні приціли, глушники, бронежилети та ін. на суму близько 50 млн рублів [понад 545 тисяч доларів за курсом на 30 квітня 2024 року]», – запевняє адвокат.
За версією захисника, скарги та кримінальна справа проти Олени з’явилися внаслідок «змови». «Перші кубинці, 300–400 осіб, частково переводили Смірновій О. суми самостійно, проте до липня 2023 року пішли групи по 15–30 осіб, які, домовившись, просто відмовилися повертати гроші», – стверджує адвокат. За його словами, 11 осіб, які поскаржилися на Олену, зробили це «під тиском оперативних співробітників». На запитання «Системи», надіслані електронною поштою, адвокат не відповів.
У витоках російських баз даних «Система» виявила дані про трьох людей, які звернулися до рязанської поліції з заявою на Смирнову. Заяви датовані 25 і 26 квітня 2024 року. Усі заявники – громадяни Куби, зареєстровані за рязанськими адресами. У одного з них, Рене Реяса Флейтаса, є акаунт у Facebook – останнє фото в ньому датоване 11 березня, він стоїть у центрі Москви на тлі Кремля.
Він давно не був онлайн і не відповів на запитання «Системи». Його родичка, однак, написала нам кілька речень іспанською:
«На жаль, мій двоюрідний брат зник безвісти.
Зараз він записався [на війну] вдруге, і його не знайшли. Була група із 12 осіб, і дрон влучив у бункер, залишивши живим лише одного. Вони думають, що це він.
Коли він уперше пішов на війну, якісь жінки його обманули, і він із іншими хлопцями подав заяву, але це ні до чого не призвело».
Із даних про заявників на Смірнову «Система» дізналася ім’я другої жінки, яку кубинці також звинувачували в крадіжці грошей.
Дружина військового
40-річна Ольга Шиляєва познайомилася з Оленою у травні 2023 року біля колишнього «МакДональдза» на Московському шосе в Рязані (зараз – «Вкусно и точка»). Ольга звернула увагу на авто Kia Carnival з невідомим їй прапором і літерою Z – за кермом мікроавтобуса була Олена. Між жінками зав’язалася розмова про паркувальне місце, і тоді Ольга поцікавилася, що це за синьо-білий прапор зі зіркою висить на машині.
Тоді Олена розплакалася і почала розповідати, що допомагає кубинцям пройти через рязанський пункт відбору на війну, що їй дуже важко одній і вона не справляється з обсягом завдань. Ольга запитала, чим може допомогти, і тоді Олена сказала, що їй потрібна допомога у легалізації сімей іноземців, які воюють у складі російських збройних сил.
На той момент Ольга майже не працювала: більшість часу проводила вдома з чотирма дітьми, іноді підробляла стрижкою волосся.
Чоловік Ольги Роман Шиляєв – військовий. Із 2018 року у відкритих джерелах він зазначав місцем роботи військову частину 41495-2 за адресою: Рязань, вулиця Бєлякова, 42. У відкритих джерелах небагето згадок про військову частину з таким номером, але вказана адреса – це сусідня вулиця з військовим аеродромом «Дягілєво». Там базується 43-й Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу і стоять стратегічні бомбардувальники. У 2022 році українські військові повідомляли, що з одного з таких бомбардувальників Ту-22М3 був нанесений авіаудар по Маріуполю. У червні 2025 року сам аеродром став мішенню українських безпілотників.
До цього Шиляєв вказував місцем роботи військову частину 95846, до якої приписаний 117-й військово-транспортний авіаційний полк, що базується в Оренбурзі.
Для Ольги, дружини військовослужбовця, всі питання щодо сімей військових та самої служби були простими й знайомими, і вона погодилася допомогти Олені.
Ольга відмовилася спілкуватися з «Системою», але деталі її роботи з вербування іноземців розповіла спільна знайома жінок, яка попросила анонімності з міркувань безпеки.
За словами знайомої, спочатку Ольга займалася лише питаннями сімей найманців, але потім почала опікуватися взагалі всім, включно з військовими контрактами. І Ольга, і Олена практично безперервно сиділи на рязанському пункті підписання контрактів, і на день могли відправляти на війну по 30–40 осіб. У жінок навіть був окремий кабінет у обласному управлінні транспорту, недалеко від пункту відбору.
З оформленням та купівлею квитків і зустріччю майбутніх найманців Ользі та Олені допомагали кубинська няня та чоловік цієї няні (формально чоловік самої Олени).
Знайома Ольги стверджує, що спочатку вона нічого не знала про обман іноземців, і кубинців точно попереджали, що їм доведеться віддати першу виплату «турагентам» – а деякі нібито навіть писали розписку про це російською та іспанською мовами (про це ж у своєму зверненні писав адвокат Олени Смірнової).
Але одного разу перекладачка переказала Ользі підслухану розмову Олени зі своїми клієнтами. З неї випливало, що громадяни Шрі-Ланки, яких вербувала Олена, не знали, що їм доведеться віддати першу виплату «агентам».
Пізніше Ольга дізналася, що їхня «фірма» обманювала не лише ланкійців. За словами її знайомої, щонайменше частина кубинців, приїжджаючи до Росії, не знала, що відправиться на війну – вони думали, що їдуть на будівництво або на іншу подібну роботу, а насправді опинялися на фронті. І це було не наслідком непорозуміння чи мовного бар’єру, а продуманою бізнес-схемою.
«Поки Олена була одна, це була ідея допомогти кубинцям, а коли з’явилася Даяна, уже суто пішли гроші», – розповідає знайома жінок.
Продавчиня сувенірів
37-річна кубинка Даяна Ечемендія Діас – досить відома серед воюючих кубинців жінка. Її номер телефону також згадувався в оголошеннях про вербування на війну, які вона залишала разом з Оленою у соцмережах. Про контакт із жінкою на ім’я Даяна розповідали в першому інтерв’ю кубинці Вега та Веласкес, її згадували й інші рекрути в інтерв’ю ЗМІ. Деякі учасники фейсбук-групи «Кубинцы в Москве» посилають їй прокльони за обман співвітчизників і за те, що відправляє їх гинути на чужу війну.
Даяна переїхала до Росії не пізніше 2021 року. У неї є телеграм-канал «Мильні квіти в Рязані», у якому вона продає квіти, вирізані з мила, свічки та кружки з романтичними фотографіями. Нічого в цьому каналі не натякає на те, що ця мила кубинка також продала своїм співвітчизникам сотні путівок у окопи та на «м’ясні» штурми.
Журналістка «Системи» запитала у Даяни в телеграмі, чи правда, що вона допомагає з працевлаштуванням іноземцям та з контрактами на війну. Даяна відповіла: «Ні».
У Сторінка прив'язана до номера телефону, який був в оголошеннях про найм – фото в кепці з літерою V і російським триколором, на рукаві – нашивка з кубинським прапором. На останньому опублікованому відео – у футболці камуфляжного забарвлення.
Хоча Даяна активно носить військову символіку, сама вона не на фронті. На відміну від своїх колишніх колег – Єлени та Ольги.
На війну з СІЗО
Адвокат Олени Смірнової не просто так писав уповноваженому з прав людини в Росії. За його словами, за місяці, проведені під вартою, турагентка-вербувальниця відчула «порочність і недовіру до об’єктивного розслідування», «прийняла як даність неминучість покарання судом у вигляді позбавлення волі на довгі роки» і написала заяву слідчому з проханням дозволити їй підписати контракт із Міноборони та поїхати воювати – наприклад, у частинах радіорозвідки як перекладачка. Адвокат просив уповноваженого посприяти цьому.
Коли саме Олена попросилася на війну, точно невідомо: лист адвоката датований 23 жовтня 2024 року.
Можливо, бажання Олени піти воювати було не зовсім щирим. Її колегу Ольгу Шиляєву, наприклад, відправили з СІЗО на війну «обманним шляхом», стверджує сестра Шиляєвої у «ВКонтакте» в коментарі до посту про пошук військових. З цього повідомлення випливає, що Ольга опинилася на війні не пізніше від травня 2025 року.
Судячи з повідомлення сестри, уже в армії Шиляєва опинилася у «тюрмі Зайцево» – так називають підвальну катівню на окупованій частині Луганської області, куди саджають відмовників і військових, які провинилися.
Знайома Шиляєвої та Смірнової підтвердила, що обидві жінки зараз служать у складі штурмової роти «Шторм V» однієї з бригад 1-ї танкової армії.
За словами знайомої, Ольга впевнена, що вся ця історія з кримінальною справою та службою – це помста військових за те, що вона допомагала деяким кубинцям оскаржити У ЗМІ справді з’являлися свідчення про звільнення кубинських рекрутів із російської армії. У травні 2024 року видання elTOQUE опублікувало свідчення кубинців Йоана та Луїса. Йоан розповів, що одного разу офіцер наказав йому повернутися до Росії для легалізації свого статусу. Не знаючи мови, він не розумів, що відбувається, і раптово дізнався про своє звільнення. Луїс розповідав, що «підписав якийсь документ», у якому нічого не зрозумів, а потім дізнався, що це був наказ про звільнення з російських військ.
Ольга та Олена не відповіли на повідомлення «Системи» в соцмережах. Колишній чоловік Олени відмовився відповідати на запитання. На прохання допомогти зв’язатися з Оленою він відповів, що «не буде в цьому брати участі». Знайома Олени передала, що та не хоче спілкуватися з журналістами.
«Олег Рязань Овочі»
Ім’я ще одного важливого учасника цієї схеми – Олега Ковешникова – раніше не з’являлося в відкритих джерелах. Його «Системі» назвала знайома співробітників «фірми», стверджуючи, що Ковешников із самого початку працював із Оленою Смірновою. За словами тієї ж співрозмовниці, Ковешников і зараз продовжує залучати іноземців до російської армії та заробляти на цьому.
Журналістка «Системи» написала Олегу Ковешникову в телеграм – так, як міг би написати будь-який охочий укласти контракт із російською армією. Ковешников не став заперечувати свою причетність до військових контрактів і залученню найманців. Його цікавило, де перебуває співрозмовник, яка його національність і легальний статус у Росії. Він попросив надіслати фото паспорта та дані реєстрації – за його словами, ця інформація потрібна для перевірки майбутнього найманця, зокрема через ФСБ. Не отримавши копії документів, Ковешников відмовився розповідати подробиці роботи.
Олегу Ковешникову 56 років, він також із Рязані. За словами знайомої Олени Смірнової, вона знала його вже багато років. Офіційно він працює в компанії ТОВ «Агро універсал», яку очолює його донька. Галузь компанії – «вирощування овочів, баштанних, коренеплодів і клубнеплодів, грибів та трюфелів». За даними Показує, як номер людини записаний у телефонних книжках інших користувачів, один із його номерів у когось записаний як «Олег Рязань Овочі».
До роботи з овочами в житті Олега Ковешникова була охорона: з 2002 по 2017 роки він працював у ПОПах. В останні роки Ковешников брав багато кредитів і не всі повертав вчасно. Судячи з даних реєстру ФССП, він фігурує в десятках виконавчих проваджень за прострочення виплат кредитів на загальну суму понад 1,2 млн рублів (близько $15 тисяч). Його офіційний дохід у овочевій компанії становив 15 тисяч рублів на місяць (близько $200) станом на 2021 рік.
«Система» знайшла кілька фотографій Ковешникова, які можуть свідчити про його колишню причетність до силових структур. На цих групових фото він тримає прапор Асоціації ветеранів бойових дій органів внутрішніх справ Росії – простіше кажучи, профспілки ветеранів спецназу та поліції.
Однак знайома Смірнової стверджує, що наразі Ковешников не має жодних зв’язків із силовиками, а досвід роботи в охороні – це все, що в нього за плечима. Тим не менш, другий номер телефону Ковешникова в сервісі Numbuster визначається як «Олег ФСБ». На запитання в телеграмі, чи є він співробітником ФСБ, Ковешников заперечив.
Бізнес чи держпрограма?
Головне питання цієї історії, яке залишається без відповіді, – чи були ці вербувальники просто ділками, що побачили можливість заробити на торгівлі людьми. Або ж усе це – контора-прикриття для великої міждержавної програми вербування латиноамериканців і ланкійців на війну Росії проти України.
«Система» на сьогодні не виявила даних, що свідчать про прямий зв’язок Олени Смірнової, Ольги Шиляєвої, Даяни Діас чи Олега Ковешникова з російськими спецслужбами або військовими – якщо не рахувати чоловіка Шиляєвої, кадрового офіцера. У листі адвоката Смірнової зазначено, що їй свого часу «надходили пропозиції» щодо організації перельотів і підписання контрактів іноземців – але від кого саме були ці пропозиції, у документі не уточнюється. Знайома Шиляєвої стверджує, що ані Міноборони, ані регіональні влади не мали відношення до роботи «фірми».
Мар’ян Заблоцький, який досліджував кубинських найманців і їхню роль у російській військовій агресії та розповідав про це в Конгресі США, переконаний, що туроператорка Смірнова – це банальний посередник для спецслужб.
«Туроператори традиційно були прикриттям ворога у побудові логістики. Конкретно на прикладі Куби вони не принципові. Ми бачимо вербування від агентів ФСБ і ГРУ, дані про яких достовірно відомі. Те, що один із них має туроператора, зовсім не дивує», – каже Заблоцький.
Попри те, що Куба – давній стратегічний партнер Росії, а президент Куби навіть побажав Путіну успіху «у спецоперації», офіційна Гавана всіляко підкреслювала, що не має жодного стосунку до відправки кількох тисяч кубинців на війну проти України. Офіційно Гавана навіть заявляла про арешт 17 осіб на Кубі, ймовірно причетних до цієї схеми. У заяві кубинського МЗС від 11 жовтня 2025 року зазначено, що у 2023–2025 роках кубинські суди провели дев’ять кримінальних процесів за обвинуваченням у найманстві щодо сорока осіб, і за п’ятьма з них уже були винесені обвинувальні вироки. Заболоцький же стверджує, що жодних реальних наслідків ці кримінальні справи не мали: «Жодних розслідувань чи зупинки процесу режим Гавани не проводив. Просто змінив комунікаційну стратегію, щоб не накликати на себе додаткові санкції».
Влада Шрі-Ланки також офіційно заявляла, що не має стосунку до масового вербування своїх громадян на війну проти України. Вона порахувала, що за військовими контрактами поїхали близько 300 осіб, і МЗС країни навіть офіційно запитував у Росії компенсацію за загиблих шрі-ланкійців.
Українська розвідка стверджує, що вербування кубинців на війну не лише не припинилося, а й продовжується з більш високими темпами. 19 вересня представник ГУР Андрій Юсов надав членам Конгресу США дані про те, що невдовзі на боці Росії можуть воювати до 25 тисяч кубинців.
Держдепартамент США у своїй закритій телеграмі повідомляв послам, що слід закликати уряди країн голосувати проти резолюції ООН, яка закликає зняти багаторічну блокаду Куби. Згідно з документом, який цитує Reuters, посли мають пояснювати урядам, що Куба активно бере участь у російській військовій агресії, а отже, пом’якшувати багаторічні санкції не слід.
Російська влада жодного разу не коментувала участь кубинців та шрі-ланкійців у війні проти України. Представник МЗС Росії, отримавши запитання від «Системи», запропонував звернутися за коментарями до Міноборони. У військовому відомстві на запит «Системи» не відповіли.
