Зайнятість в Україні зростає, як і кількість вакансій, а от безробіття – знижується – це звіт Державної служби зайнятості станом на вересень. Найбільший дефіцит – у працівниках найпростіших професій у сфері обслуговування та у майстрах різних напрямків. Водночас, майже половину безробітних складають люди з вищою освітою, яким за 40 років. Більше половини від зареєстрованих безробітних – жінки. Чи існує невідповідність між попитом і пропозицією на ринку праці та як знайти гарну роботу?
Дата публікації: 11.10.2018
Не вистачає працівників робітничих спеціальностей, але втім є висока конкуренція у робітничій сфері, зазначає керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу «HeadHunter Україна» Катерина Криворученко . При цьому кваліфіковані кадри, які уміють працювати з інструментами, все більше «в ціні».
«Зараз сантехніка передають «з рук в руки», з будинка в будинок, і людина ця, на сьогодні, може бути самозайнятою особою – фізичною-особою підприємцем (ФОП). І в нього досить хороший заробіток. Як і в деяких будівельних бригад, що себе зарекомендували, в них вже розписане все наперед. Сказати, що вони легко працюють – ні, однозначно. Але вони заробляють, бо надають якісні послуги», – пояснює експерт.
Не вистачає таких працівників, бо:
– спеціалісти виїжджають за кордон, в пошуках кращих умов;
– питання іміджу професії: батьки навряд чи готують дитину до того, що вона може стати сантехніком через ступінь престижності такої роботи, зазначає Катерина Криворученко.
Наразі, сантехніки можуть заробляти більше, ніж деякі менеджери, додає вона.
Майже 50% безробітних мають вищою освітою, бо свого часу обрали не ту професію для навчання.
Зараз, за словами експерта, найбільше хочуть вчитися на айтішників та філологів. Якщо за айтішників роботодавці конкурують і вони географічно не прив’язані до місцевості, то із філологами ситуація інша.
Хоча якісна філологічна освіта дає можливість працевлаштуватися у багатьох сферах.
«У залежності від наявних навичок у людини, це може бути і digital-маркетологія, і контентна складова продажів», – розповідає керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу.
Аби не помилитися із професійним напрямком в освіті, необхідно:
– обговорити можливе майбутнє на рівні родини;
– подивитися, що відбувається на ринку, який постійно змінюється, зараз рухається в бік штучного інтелекту та цифрових технологій;
– бути готовим, що вчитися треба все життя і це світовий тренд.
Щодо напрямків в освіті, Катерина Криворученко радить наступне:
«ІТ-сфера, медицина, навіть сільськогосподарський сектор, але в зовсім нових форматах, наприклад, генна інженерія. Медицина в контексті догляду за літніми людьми, бо прогнозують, що життя людей буде значно довшим. Це здається дуже футуристично і ніби фантастично, але насправді відбувається тут і зараз».
Якщо порівнювати із минулим роком, то не більше і не менше, стверджує віце-президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Микола Александров. Стали їздити в інші країни.
«В цьому році українці менше шукають роботу в Польщі, згідно статистики на 18%. Це пов’язано з тим, що українці відкрили для себе інші країни Європи – країни Балтії, Чехію, зараз очікують відкриття ринку Німеччини»
Все більше українців перетікає з Росії до Європи, вони вже не бояться так мовного бар’єру, додає він.
95% українців закордоном працюють руками, тобто виконують фізичну працю: в сфері послуг, сільському господарстві, на будівництві. На менеджерських посадах працюють лише близько 1% від тих, хто поїхали закордон, зазначає Микола Александров.
Є іноземці, які хочуть працювати в Україні.
«Дуже часто це можуть бути або носії мови, які тут викладають і були викладачами в себе на батьківщині, інші варіанти – коли відкривають тут свої бізнес-компанії. Також є момент, коли запрошують працівників з офісів інших країн, якщо ми говоримо про компанії з міжнародним капіталом – це можуть бути певні управлінці, які керують тут бізнес-процесами, це може бути і в готельному бізнесі, і в ІТ-сфері», – зазначає керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу «HeadHunter Україна» Катерина Криворученко.
Але є і компанії, які допомагають студентам виїжджати для навчання за кордон для напрацювання досвіду, зокрема в сільськогосподарському секторі.
«Як правило, ці фахівці затребувані в Німеччині, Нідерландах та в Швеції. Потім вони, коли повертаються, не всі, звісно, десь близько 50%, працюють тут вже в іншій якості, можуть йти у великі агрохолдинги на хороші зарплати, або відкривають власний бізнес і реалізують ті знання, які отримали там», – додає вона.
Зв’язки допомагають знайти гарну роботу, але це не означає, що лише так її можна знайти.
«Не йдеться про брат-кум-сват і кровну рідню, а йдеться про нормальну комунікацію, коли радять хороших фахівців. Якщо є така рекомендація, то це перевага. Ви ж не будете рекомендувати своєму знайомому поганого фахівця, ні поганого роботодавця», – пояснює Катерина Криворученко.
Така практика працює і коли люди радять один одному доброго лікаря, стоматолога, сантехніка тощо.
Для розбудови таких зв’язків, важливим є формат «нетворкінгу»
«Нетворкінг – це формат взаємодії на профільних заходах, де ви знайомитеся з людьми зі сфери, в якій ви реалізовуєтеся і запитуєте про вакансії, або вам повідомляють, що знайомі шукають такого-то фахівця», – зазначає експерт.
Правильно складене резюме теж є важливим кроком до запрошення на співбесіду, а далі – до отримання бажаної посади.
1. Не треба розсилати одне й те саме резюме на десятки різних вакансій. Під кожну вакансію має буте своє резюме: кожен роботодавець має свої цінності і бажано використовувати в резюме схожі фрази, які прописані у вакансії – це свідчить, що ви знайомилися із вимогами і є зацікавленими.
2. Обережно з творчістю у резюме. В одних випадках креативність вітається, в інших можна виглядати безглуздо. Для того, щоб зрозуміти, який формат є прийнятним, варто дізнатися більше про роботодавця.
3. Фотографії, які долучаєте до резюме, мають відповідати діловому етикету компанії та здоровому глузду.
Не варто чекати, поки відкриється вакансія, можна відправляти резюме і на посаду, яка наразі зайнята.
«Можна подаватися на закриту вакансію, тому що можуть відбутися якісь зміни в компанії – розширили, наприклад, саме цей департамент і треба такого фахівця. Безперечно, якщо вакансія закрита довгий термін, то, можливо, і не варто, але якщо вакансія була нещодавно, то можна відправити своє резюме, щоб воно було у рекрутера або у директора департаменту, як галочка така певна», – роз’яснює керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу.
При цьому можна зателефонувати аби запитати чи отримали в компанії резюме, втім на цьому все – далі надзвонювати спеціалісти не рекомендують.
Якщо ви студент, то про майбутню роботу варто думати ще під час навчання і брати участь в усіх можливих заходах, де можна побудувати професійні зв’язки та зарекомендувати себе.
«Чим активніше студент бере участь у конференціях, профільних заходах, тренінгах, тим більше здобуваєш корисних зв’язків (розбудова нетворкінга), навичок, це все можна вписувати в резюме. Конкуренція зараз серед молодих фахівців достатньо висока: 6-7 осіб на одне робоче місце, тобто треба позмагатися за своє робоче місце, але це можливо», – зауважує гостя програми «Свобода в деталях».
Теперішня молодь є набагато активнішою за ту, яка була ще 5 років тому, зазначає Катерина Криворученко, бо впливає і досвід з-за кордону і все більша відкритість світу для молодих амбітних спеціалістів.
Варто приділити увагу своїм соцмережам, зараз роботодавці звертають на них увагу. Звертають увагу на спільних друзів-фахівців, на які сторінки підписані, в залежності від сфери – про що пишете і який рейтинг в цих дописів.
«І через фотографії в купальниках можуть відмовити в роботі. Треба хоча б виставляти налаштування приватності в таких фотографіях – «лише для друзів», бо бізнес-етикет певних компаній не схвалює подібних світлин на показ», – наголошує експерт.
Роботодавці заявляють про брак професіоналів. Конкуренція за доброго фахівця зростає, тож в першу чергу оцінюють професійні здібності, а не вік, зазначає Катерина Криворученко.
Втім, людям передпенсійного віку, дійсно, важче знайти роботу, бо існує і конкуренція з боку молоді.
«Топ-менеджмент, управлінці – це та сфера в якій вже не один рік тримається досить висока конкуренція – близько 13 людей на одне вакантне місце», – пояснює гості програми Радіо Свобода.
На ринку праці є певні дисбаланси, коли роботодавці не можуть знайти добрих фахівців, а працівники – гарної роботи і тут може бути провал в комунікації, в тому числі на етапі резюме, зауважує експерт.
«Не так давно у Фінляндії робили експеримент в державній службі зайнятості – з резюме прибрали стать, вік і фотографію людини, яка шукає роботу. Значно більше резюме пройшли відбір, а вже на рівні співбесіди очі в очі можна і «продавати» свої навички, і досвід, говорити і домовлятися про якісь моменти. За прикладом Фінляндії, значно більше вдалося реалізувати, коли прибралися певні психологічні бар’єри. Вони пішли таким чином, щоправда, зараз цей експеримент трохи», – розповідає Катерина Криворученко.
Кадровий голод є в певних сферах: не вистачає спеціалістів з логістики, в сільськогосподарському секторі. За айтішників – конкуренція, в юридичній сфері теж конкуренція висока, втім роботодавці говорять, що хорошого фахівця треба ще пошукати, резюмує керівник експертно-аналітичного центру.