10 запитань про сенс енергоефективності в Україні: досвід чотирьох років

Почали менше споживати газу, стверджує голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук.

«Якщо в 2014 році Україна по трьох категоріях споживачів: населення, бюджетна сфера і теплокомуненерго споживали 24 мільярди кубічних метрів газу (без окупованих територій), то в 2017 році спожили лише 18 мільярдів кубічних метрів газу. Тобто мінус 6 мільярдів кубічних метрів газу на рік», – зазначає він.

Сергій Савчук розповідає, що це завдяки утепленню будинків за програмою державного співфінансування «Теплі кредити», запуску ЕСКО-законодавства в бюджетній сфері, стимулюючим тарифам для виробництва електричної і теплової енергії для того бізнесу, який вкладає кошти в будівництво котельнь, що виробляють тепло з альтернативних видів палива.

Економія на комунальних послугах – 50-70%, а вартість квартир зростає на 30-50% в тих ОСББ, які утеплилися та вжили заходів з енергоефективності (лічильники, тепловий пункт, освітлення, вікна тощо), пояснює голова Держенергоефективності.

«В нас в Україні більше ніж 80% від всього нашого житлового фонду – це старий житловий фонд, який будувався ще в ті часи, коли газ купували, умовно, за 3 копійки, коли ми були в системі однієї великої держави. Звісно, вони всі потребують комплексної термомодернізації. 100 тисяч багатоповерхових будинків потрібно сьогодні утеплити, аби ще більше скоротити споживання в наявному житловому фонді».

Кошти, які виділив уряд для співфінансування програми «Теплі кредиті», вибрали ще на початку року, це правда, і мова йде про 400 мільйонів гривень, зазначає голова Держенергоефективності.

«За перші 3 місяці цього року ми зробили половину від того, що зробили за попередні три роки з утеплення ОСББ. В цілому нашою допомогою скористалися 2,5 тисячі ОСББ, з них 1200 ОСББ були за перші три місяці цього року», – повідомляє Сергій Савчук.

Попит почав перевищувати пропозицію, бо побачили, що програма працює, додає він.

Втім, кредити і досі можна взяти в банках. А от що стосується співфінансування, то можуть допомогти місцеві програми або програми міжнародних фінансових організацій.

«Сьогодні ми бачимо величезний попит. І працює, на щастя, не одна державна програма, а працює і IQ Energy Європейського банку реконструкції та розвитку. Вони працюють через «ОТП Банк», «Райффайзен Банк», ще через два комерційні банки. І мешканці можуть взяти там кредит за програмою співфінансування (до 3-х тисяч євро), тож можна не чекати, поки запрацює та чи інша державна програма».

Участь в програмі «Теплі кредити» раніше могли брати і окремі квартири, тепер умови дещо змінилися.

«Тоді нам потрібно було розкручувати цю програму, потрібно було якомога більше залучити наших сімей».

Зараз програма вийшла на той рівень, коли не треба всіх переконувати, а навпаки – необхідно відповідати на попит, то підвищились вимоги, зізнається Сергій Савчук.

«По-перше, в багатоповерховому будинку мають вже стояти лічильники, щоб не просто утеплитись або замінити вікно і не знати скільки споживають, або споживати по нормах і не турбуватись про те, чи закрите вікно. Тобто має бути лічильник, індивідуальний тепловий пункт і, крім того, не одна сім’я має поміняти вікно, а ОСББ може ухвалити рішення – зробити проект комплексної термомодернізації, в тому числі поміняти вікна у всіх, хто там проживає. На сьогодні окрема квартира може взяти вікно, але в рамках проекту ОСББ», – пояснює голова Держенергоефективності.

В уряді презентували енергетичний сертифікат для будівель, який тепер можна отримати після замовлення енергоаудиту в атестованих компаній.

«Будь-який власник житла чи жителі багатоповерхівок ОСББ, які замовляють енергетичний сертифікат, в результаті будуть знати, скільки споживає їхнє приміщення і що треба зробити, аби підвищити енергоефективність», – зазначає голова Деренергоефективності.

Енергетичний сертифікат – це інструмент, який дає можливість побачити наявний стан будівлі, а також проаналізувати потенціал щодо зменшення використання енергетичних ресурсів, пояснює Сергій Савчук.

«Коли ви купуєте чи орендуєте квартиру, ви ж знаєте, яку орендну плату ви будете сплачувати за це, а скільки ви будете платити за електрику, за тепло і так далі – ви маєте знати? Чи вам потім принесуть рахунок – і ви здивуєтесь, що треба так багато платити?», – наголошує він.

Обов’язковим енергетичний сертифікат є для:

– бюджетних організацій та адміністративних будівель,

– житлових будинків, які планують брати участь програмах співфінансування з державного чи місцевого бюджетів («Теплі кредити»),

– новобудов.

«Він небагато коштує, але нам потрібно знати, які ще заходи необхідно запровадити: встановити індивідуальний тепловий пункт або замінити освітлення. Мова не йде про те, що ми будемо всіх зобов’язувати, бо не стоїть завдання всім продати сертифікати. Сертифікат – це інструмент для отримання державної допомоги на те, щоб утеплити свій будинок», – зауважує Сергій Савчук.

До 2020 року, відповідно до національного плану дій з відновлювальної енергетики, на дорогах України хочуть бачити 100 тисяч електроавтомобілів.

«Критичний імпорт з енергоресурсів – це навіть не газ. В минулому році Україна закупила природного газу на 3 мільярди 700 мільйонів євро. А нафтопродуктів ми закупили на 4,5 мільярди євро», – зауважує Сергій Савчук.

Для того, щоб ринок електрокарів зростав, необхідна інфраструктура, і зараз в Держенергоефективності працюють над нормативними актами, щоб створити або стимулюючий, або зобов’язуючий характер для її розвитку, каже він.

«Це хороший вид бізнесу для малого і середнього бізнесу, не для олігархів. Працюємо над тим, щоб зняти регуляторні проблеми, для того, щоб вони починали, а дехто і продовжував виробляти акумулятори, підзаряджувальні станції, встановлювати їх біля супермаркетів, багатоповерхових будинків, на автомагістралях. Цей напрямок має розвиватися, бо тоді кількість електроавтомобілів буде різко зростати, як наслідок – зменшувати споживання нафтопродуктів і викидів в атмосферу», – додає він.

Щокварталу кількість сонячних панелей, встановлених на дахах будинків, збільшується на 40-50%, повідомляє голова Держенергоефективності.

«Відповідно до нового законодавство, яке було ухвалене в 2015 році, будь-яка сім’я, яка встановила в себе сонячні панелі до 30 кіловат, мають право споживати енергію для себе, а різницю продавати в мережу по 18 євроцентів», – зауважує він.

На першому місці в Україні зі встановлення сонячних панелей на дахах будинків – Тернопільська область.

«Це Західна Україна, ближче до Європи, багато людей там працюють. Вони бачать приклади, приїжджають додому, встановлюють сонячні панелі і використовують приклад Європи. Цей напрямок ми будемо розвивати і далі», – пояснює Сергій Савчук.

У сектор відновлювальної енергетики з 2014 року (енергія сонця, вітру, біомаси, гідро, а також виробництва тепла з інших видів палива) зайшло більш ніж 1,1 мільярда євро інвестицій.

460 мільйонів євро вкладені у створення нових потужностей, які виробляють тепло з альтернативних видів палива, пояснює голова Держенергоефективності і додає, що немає такої області, в якій не був би реалізований подібний проект.

«В Кам’янець-Подільському запущений проект на 60 мегават тепла, з них 15 мегават – це пелети, тріска, міскантус з Хмельниччини і три мегавати – це електрична енергія, яка буде йти в мережу за «зеленим тарифом», за 12,4 євроцента. На сьогодні в Кам’янці-Подільському, де 120 тисяч населення, на 60% споживають тепла, не використовуючи жодного кубометра газу, а лише відходи сільського господарства (деревини, тріски). Такі проекти є у Дніпрі, Харкові, Львові. В Дніпрі австрійська компанія у 2015 році запустила проект на 10 мегават, який виробляє тепло зі звичайних пелет, які йдуть з відходів виробництва соняшникової олії», – розповідає гість програми «Свобода в деталях».

«Зелений тариф» стимулював інвестиції у відновлювальну енергетику, пояснює Савчук.

«В 2016 році, порівняно з попереднім роком, було побудовано в 4 рази більше потужностей – 120 мегават, а в 2017 році – плюс ще 250 мегават, за перше півріччя 2018 року – ще майже 300 мегават нових потужностей – це сонячні електростанції, вітрові електростанції. Інвестори заробляють на цьому та дають при цьому робочі місця, нові технологію та чисту енергію (без викиду СО2)», – зазначає він.

Сергій Савчук переконаний, що це міф. Адже існує механізм субсидій, який компенсує подорожчання для певної категорії людей.

«Тим не менш вже 500 тисяч сімей утеплилися, вони скористалися державною допомогою на «Теплі кредити», – наголошує голова Держенергоефективності.

Активне утеплення будинків відбувається тоді, коли є співфінансування від держави та муніципалітетів. На сьогодні існує 160 місцевих програм співфінансування, зазначає Сергій Савчук і наводить приклад.

«ОСББ «Злагода» в Харківській області. В минулому році взяли індивідуальний тепловий пункт для бгатоповерхівки. Взяли 350 тисяч гривень кредиту в «Укргазбанк». Держенергоефективність відшкодувало їм 40% відразу, міськрада за програмою відшкодувала 50 тисяч гривень і обласна рада також 50 тисяч гривень. І їм всього треба було заплатити банку лише 50 тисяч гривень. А вони за жовтень-листопад зекономили на теплі 50 тисяч гривень, тобто в них окупність становила лише 2 місяці».

Таких прикладів чимало в кожному місті, зауважує голова Держенергоефективності.