«Платіжна революція»: чи зникне готівка з обігу?

Провідні країни Європи та світу взяли курс на безготівкові розрахунки. У Швеції, наприклад, 90% всіх операцій здійснюються без готівки. У шведів навіть гаманці пристосовані більше для карт, ніж для купюр. Розрахуватися карткою можна навіть на квітковому ринку, а в деяких закладах готівку вже просто не приймають.

Шеф-редактор інформаційного агентства «Фінансовий клуб», фінансовий аналітик Руслан Чорний наводить кілька причин того, чому готівка відходить у минуле:

• Гроші є розповсюдником інфекцій, бактерій, що може призводити до різноманітних захворювань.
• Готівку дорого обслуговувати. Гроші треба інкасувати, постійно замінювати зношені купюри на нові.
• Ненадійність, її легше вкрасти. Та готівка, яка під час кризи вийшла з банківської системи і лягла під матраци, все ж таки повертається в систему, тому що грабіжники ніколи не зникають, що є проблемою, тому безготівка більш надійна.
• Головне: готівка – це тіньовий бізнес, тіньова економіка, це те, на чому працює корупція, торгівля зброєю, наркоторгівля. Безготівкові операції зменшують тіньові обороти у багато разів. Завжди за такими операціями можна через перевірку затребувати документи.

Шахрайства, звісно є, але кількість крадіжок набагато менша, ніж готівкових, зазначає фінансовий аналітик. Банки захищаються, захищають свої платіжні системи і навіть повертають кошти.

«У мене був такий випадок, коли вкрали на заправці картку, я подзвонив у банк, щоб її заблокували, і побачив, що з неї вже пройшли деякі операції. Так банк повернув мені ці кошти відразу», – додає Руслан Чорний.

Щодо розрахунків в інтернеті, то аби не стати жертвою шахраїв, треба здійснювати оплати тільки на тих сайтах, які викликають довіру, є офіційними, перевіреними та з репутацією.

«Зараз більшість банків надають можливість зробити віртуальну картку. Тобто створюєш додатковий рахунок, який діє лише в інтернеті, перед проведенням операції на нього переводиш необхідну суму і з нього розраховуєшся. Тож якщо шахраї вкрадуть дані цієї картки, на ній нічого не буде», – зазначає шеф-редактор інформаційного агентства «Фінансовий клуб».

Проблема є в тому, що в Україні на сьогодні законодавство проти шахраїв, які крадуть з банкоматів чи з карток, занадто ліберальне, вважає Руслан Чорний.

«Навіть коли працівники банку ловлять цих скімерів (це, ті хто краде з банкоматів) і приводять до поліції, то їх відразу відпускають, бо немає за що їх притягнути, а адвокати дуже легко їх «відмазують». Саме тому кількість крадіжок з автоматів чи безготівкових карт не зменшується, але вона і не зростає», – додає він.

Щодо карток – є інші проблеми, пов’язані із технічними збоями. Таке нещодавно було в Європі.

«Це швидко вирішили, бо це була не хакерська атака, а програмний збій», – розповідає Руслан Чорний.

Втім, зокрема, в Швеції влада все ж таки намагається забезпечити використання готівки хоча б на мінімальному рівні, шляхом регулювання цього питання на державному рівні.

«Не може бути перекосу в одну чи в іншу сторону, це ненормально і завжди призводить до якихось колапсів. Тому має лишитися готівка в невеличкому вигляді і безготівкові розрахунки як основний засіб платіжу. Тоді буде баланс», – зауважує фінансовий аналітик.

Зараз майже 60 мільйонів платіжних карток є в Україні на руках, на кожного дорослого українця припадає по 2 картки, додає він.

«Тобто карток в Україні дуже багато, українці обізнані, що є такі безготівкові розрахунки, що таке платіжна картка і як нею користуватися. На сьогодні 77% всіх операції – це безготівкові розрахунки, трохи більше за 30% – це зняття готівки в банкоматі».

Більшість розрахунків припадає на здійснення покупок в торговельних мережах, за сумою більшість покупок припадає на купівлю товарів онлайн в інтернеті.

Із 2017 року діє обмеження, коли за готівку не можна здійснити покупку на суму більшу за 50 тисяч гривень, що стимулювало людей робити крупні покупки за допомогою карток.

«Є дуже великий спротив тому, щоб повністю відмовлятися від готівки. Банкіри – за, для них це зручніше і дешевше. Для банків дорого проводити інкасацію, вони відмовляються від цього або наймають інші компанії, які цим займаються. НБУ відмовився від інкасації 4 роки тому. Постраждає тіньовий бізнес», – зазначає Руслан Чорний.

Інформація про ваші розрахунки може стати доступною податковій за рішенням суду. Все можливо, просто треба вчитися жити прозоро, переконаний фінансовий аналітик.

«Ми всі живемо в новій ері. Світ стає більш прозорим і все більше інформація, яка є в одного, може стати доступною багатьом. Говорити про те, що зберігати якусь інформацію буде можливо до кінця віку – це не так», – вважає Руслан Чорний.

Досить багато міфів ходило про те, що з безконтактної картки можуть зчитати інформацію через сумку або кишеню, але підтвердження подібних випадків немає, технічно це неможливо, наголошує гість програми «Свобода в деталях».

В Україні впроваджується чимало фінансових інструментів, яких досі не має в багатьох провідних країнах.

Так, для оплати проїзду в транспорті почали застосовувати безконтактні банківські картки із системою PayPass. Варто прикласти картку до спеціального сканера у київському метро – і з вашого рахунку знімуть 5 гривень за проїзд. В столиці Чехії, для прикладу, подібної системи немає, купити квиток можна лише в автоматі або в кількох спеціальних точках по місту біля найбільших станцій.

В Україні запустили механізм розрахунку за допомогою телефону – систем Google Pay та Apple Pay, коли замість картки покупець прикладає до терміналу телефон і розраховується за товар. Спеціалісти зазначають, що і тут Україна випередила, наприклад, такі країни, як Німеччина та Польща.

Україні є чим пишатися в сфері фінансових інструментів та розрахунків, зазначає Руслан Чорний.

«В Україні гроші з банку в банк можуть йти хвилин 15. Максимум, на що ви можете розраховувати, коли працюєте із банком в робочий день – це три години до повного підтвердження платежу, і це ті банки, в яких не налаштовані між собою кореспондентські платежі», – зауважує експерт.

В Росії такі платежі через банки досі здійснюються протягом 3-х днів, додає він.

«В Європі банківська справа розвинута, вона там має 400-річну традицію, але вона досить консервативна, і новації приходять туди не дуже швидко. Це зрозуміло, бо це традиція – люди довіряють банку, їм з ним зручно працювати, це історія. В Україні інша історія: банки, конкуруючи за клієнтів, вкладаються в технології, щоб сподобатися клієнту, тому дійсно технології в Україні пішли вперед і серед багатьох країн Європи вони все ж таки попереду», – розповідає фінансовий аналітик.

Але тут не йдеться про першість України. Такі країни, як США, Китай, Японія – на кілька голів все ж таки попереду.

Для того, аби Україна стала взірцем у сфері впровадження фінансових технологій, необхідно оновити законодавство, вважає Руслан Чорний, важливо також запровадити електронний підпис, додає він. Каже, що у найближчі 5 років такої перспективи не бачить.

Банки однозначно зміняться, вважає експерт.

Зараз Нацбанк запускає систему «Банк-ID». Це можливість ідентифікації клієнта один раз в якомусь одному банку, а потім вже в іншому банку без ідентифікації йому зможуть надавати будь-які послуги, пояснює Руслан Чорний.

«Заповнити анкету, вказати дані про себе необхідно буде лише один раз. Ці дані будуть вноситися в спільну базу, до якої будуть мати доступ і мобільні оператори. Можна сказати, що мобільні оператори будуть правонаступниками банку – вони так само можуть надавати кредити, спочатку на мобільний зв’язок, а потім і на інші речі, які людині потрібні, в тому числі і на туристичні путівки».

До вересня Нацбанк має завершити всі підготовчі етапи, пояснює фінансовий аналітик і має сподівання, що вже з вересня ця система запрацює.

«В нас була нарада, на якій заступник голови НБУ Катерина Рожкова наголошувала, що через два роки все буде змінено. І якщо не хочете вкладатися в ІТ-технології зараз і не будете готуватись до віртуального банку зараз – через 4 роки вас буде знищено, вас не буде», – згадує Руслан Чорний.

Відбиток пальця – це частина цієї програми із створення «Банк-ID», пояснює гість програми «Свобода в деталях».

Має пройти перший етап – створення єдиної бази даних всіх українців, які можуть бути ідентифіковані, тоді можна буде говорити за ідентифікацію по відбитках пальців і розрахунках за відбитками пальців.

«Проблема є в тому, що в Україні немає суцільної бази даних всіх українців. Виявляється, навіть в податкової її немає – вона застаріла і неперевірена. Якщо говорити про митні бази чи бази МВС – вони ще менш достовірні, їх ніхто не переводить у повністю електронний вигляд», – зазначає фінансовий аналітик.

Щодо безпеки, то Руслан Чорний зазначає, що поламати можна все що завгодно.

«Є факт, що це все дуже зручно. Будуть витрачатися великі кошти на захист цієї інформації, Нацбанк посилено працює над захистом, і я сподіваюсь, що це відбудеться. Але говорити про повну захищеність системи… Такого не буває», – резюмує він.