Як запустити стартап в Україні?

Ніхто не може сказати, чи буде конкретний стартап успішним. Це визначає ринок.

«У нас було дуже багато проектів, в які ми дуже сильно вірили, а ринок казав, що не треба. А з іншого боку було багато проектів, на які ми «фукали», а ринок його брав на «ура», – розповідає засновник компанії GrowthUP Group Денис Довгополий.

Коли проект інноваційний, жодні дослідження – добрий продукт чи ні, не допоможуть, його треба фізично створити і запропонувати ринкові. Більшість проектів стикаються з тим, що підприємці вважають, що він дуже потрібен, а насправді – не потрібен, додає Денис Довгополий.

Є кілька методологій, які допомагають мінімізувати ризики, але зовсім прибрати їх неможливо, це, по суті, лотерея. Оцінюється в першу чергу: проблема і команда.

«Жоден із проектів не вийшов на ринок у тому вигляді, в якому був задуманий, тому [важливим є] вміння команди адаптуватися, переорієнтуватися, знайти правильні рішення, зробити кілька спроб», – зазначає гість програми.

В середньому, американський стартап досягає успіху з 14-ї спроби, український – із 17-ї спроби.

«Якщо команда не опускає рук і шукає різні підходи, тоді вона має успіх. Тож один із основних критеріїв у нас – це команда і скільки ітерацій у продукті, концепціях, ідеях вона може зробити за одиницю часу», – зауважує Довгополий.

Ні. Технічний талант не є головним, на відміну від підприємницького таланту.

Середній підприємець на Заході, не кажучи вже про американців, набагато більше підготовлений, зазначає засновник GrowthUP Group.

«У Сполучених Штатах першу презентацію в Power Point діти роблять у віці 5 років в дитячому садочку, будь-яке завдання завершується презентацією. В нас люди зазвичай бачать Power Point ближче до 20, на перших робочих місцях. Так само з навичками публічної презентації, поняттями бізнес-моделі, домашньої економіки і взагалі економіки вони вбирають з дитинства і їм це все значно простіше робити», – зазначає він.

Плюс знання англійської, рівень розуміння і підготовки документів і так далі…

«Ті, хто пробивається, не здається і за роки чомусь навчиться, вони дійсно роблять дуже добрі речі. Якщо подивитися на стартапи у Східній Європі, то після Естонії, я вважаю, Україна – найкращий ринок, який є», – Денис Довгополий.

Насправді, більше – 99,7% стартапів банкротують, запевняє гість програми «Свобода в деталях».

«Виживають лише три з тисячі. Ці три, які злітають, стають «гуглами», «еплами» і так далі».

Всі люди, які просувають нові ідеї, стикаються із спротивом, це головна властивість інновації.

«І в Україні не так все погано, в Швейцарії ще гірше – дуже консервативна країна і дуже низька толерантність до ризику. Тому Україна ще досить добре себе почуває з точки зору сприйняття інновацій», – Денис Довгополий.

«Для того аби запустити проект, треба переговорити із сотнями, а то й тисячами потенційних клієнтів і кожен із них буде казати, що твій проект – лайно. А він не те, щоб лайно, це властивість інновації, що люди не можуть поки уявити як вони будуть це використовувати», – пояснює засновник компанії GrowthUP Group Денис Довгополий.

Це дуже важко: великі ризики, емоційне навантаження, за тобою стоїть команда, а тобі відмовляють усі – від інвесторів до експертів та клієнтів. Ті, хто це все долає, ті частіше досягають успіху, якщо не з цим проектом, так із іншим, додає він.

«На одній із конференцій учасник у промові сказав, що підприємець має бути, як унітаз – у нього нагидили, він злив воду і став чистим. Якщо він не буде зливати воду, а буде накопичувати в собі це все, то він перестане бути привабливим», – наголошує гість програми.

Державна підтримка будь-яких стартапів – це погано, вважає Денис.

«Поганий стартап повинен дуже швидко здохнути, а коли він отримує грантову чи державну підтримку, то… він би здох уже і показав, що бізнес-моделі немає, а на цих милицях він існує і все одно потім здихає, коли ці гроші закінчуються», – засновник компанії GrowthUP Group.

Європа зіпсувала собі інноваційний ринок грантовими програмами і фінансуванням із боку держав, муніципалітетів, єврокомісій, переконаний експерт:

«Ця підтримка працює добре лише з точки зору того, що в підприємців є можливість проекспериментувати і потренуватися за чужі кошти».

Більшість українських стартапів працюють у вигляді американських компаній. Через те, що в Америці це робити простіше, зрозуміліше, корпоративне право зрозуміле, там суди працюють.

Та сама проблема є в Польщі, країнах Балтії, Європи, пояснює Денис Довгополий.

«Тобто є декілька юрисдикцій, де це робити добре, а в усіх інших юрисдикціях це робити важко. Наприклад, у Франції ти не можеш звільнити співробітника, а стартап повинен мати можливість у будь-який момент це зробити; в Німеччині все дуже сильно забюрократизовано і так далі. Тому стартап – це частіш за все компанія, організована за американським законодавством, під американською юрисдикцією, а де вона територіально перебуває – вже інше питання», – пояснює він.

Ще протягом найближчих 10 років українські стартапи, на думку гостя програми, не будуть розглядати українську юрисдикцію як базову для інкорпорування.

«Я проти того, щоб читати біографії. Є традиційна помилка тих, що вижили. В кожного стартапу є якась річ, яка стала фактором успіху (визначна зустріч, наприклад), повторити це неможливо. Але більшість стартапів здихає, бо припускаються якихось помилок і ці помилки дуже загальні», – зазначає гість програми.

Варто слідкувати не за успішними історіями, а за тими помилками, які не варто повторювати на шляху до фактора, який може стати складовою успіху.

Мотиваційні книги із серії «Будь як Стів Джобс», «Будь як Ілон Маск» не потрібно читати. Проте варто читати інтерв’ю всіх збанкрутілих стартапів – чому в них не вийшло, де припустились помилки і не повторити її, радить засновник GrowthUP Group.

Якщо тренд видно, то застрибати в нього запізно.

«Якщо ти бачиш, що в галузь вливають десятки мільйонів доларів, це означає, що стартапи, які піднімають ці гроші, були засновані 5 років тому і тоді їх всі пригноблювали, витирали ними ноги, і так далі. Неможна слухати експертів на тему, що буде перспективним – вони завжди помиляються, я завжди помиляюся», – Денис Довгополий.

Треба обирати галузь, де ти маєш компетенцію, де є проблема і там щось робити. Вийде чи ні – інше питання, але слідування трендам частіше за все приносить невдачу, наголошує він.

Реалізація стартапу спершу приносить величезні збитки і потребує зовнішнього фінансування, часто на десятки, а то й на сотні мільйонів доларів. А гроші отримуєш у самому кінці, до якого ще треба доповзти і якось дістати ці гроші.

«Чим вищий ризик, тим вища дохідність. Ті стартапи, які вистрілюють, приносять дуже великий дохід, який компенсує ті збитки, що були понесені. Ти вкладаєшся в 10 проектів, дев’ять із яких умирають, а один приносить дохід 1:40», – розповідає засновник GrowthUP Group.

Бізнес-план не впливає на успіх бізнесу.

Кожен тиждень роботи приносить результати діяльності, які перекреслюють усе, що було до того.

«Якщо ти вкладаєш 40 годин роботи в написання бізнес-плану, а потім за три години його перекреслюєш, то звісно – ні (він не впливає на успіх – ред.). Основний документ стартапу – це або 10-ти сторінкова презентація (pitch deck), або executive summary (резюме ред.) на одній сторінці, і воно міняється на льоту щодня, можливо, і декілька разів на день. Коли до мене приходить людина із бізнес-планом, то я розумію, що вона взагалі не уявляє, в яку гру грає», – наголошує гість програм.

1. Неправильна команда

2. Негнучкість

«Частіше за все я втрачав гроші на людях. У будь-якого інвестора є свій список внутрішніх вимог, яку команду він хотів би бачити і, частіше за все, це люди, які знайомі між собою більше 5 років, які мали спільні проекти, які мали до того конфлікти, що вирішилися», – зізнається Денис Довгополий.

Частіше за все проекти вмирають через погану команду, яка або розсварилася, або не змогла знайти ефективні рішення проблеми, з якою стикнулася, а проблем буде чимало.

«Одна справа працювати в стресі тиждень, два, місяць, а інша справа – роки», – додає він.