Два роки «безвізу» з ЄС: що з «міграційною кармою» українців?

«Я точно знаю, що це не є заслугою однієї людини, жодними чином. Це заслуга багатьох людей», – наголошує Сергій Гунько.

Він переконаний, що Європейський союз був не менше зацікавлений в наданні Україні безвізового режиму, ніж Україна в отриманні.

«Я можу сказати, хто зробив реформу в міграційній службі, хто розпочав ці процеси, які вже незворотні – скасувати ID-картку, скасувати демографічний реєстр вже неможливо – це заслуга багатьох людей, і приписувати перемогу одній людині – якнайменше небезпечно», – переконаний гість програми «Свобода в деталях».

Те, що стосувалося міграційної служби, було зроблено фактично за 2 роки – 2015-2016 роки, згадує Сергій Гунько:

«План дій з лібералізації візового режиму був ухвалений у 2010 році. Але в 2010 році ще мало хто вірив у можливість безвізового режиму з Європейським союзом. Активна фаза розпочалася у 2015 році, коли активно почали ухвалювати законодавчі акти, активно почали впроваджувати реформи, які ми готували, на які не було ані коштів, а в деяких моментах і політичної волі».

Більшість заходів, які були запропоновані для лібералізації візового режиму – це заходи, які запропоновані українськими органами влади, як він зазначає.

Україна за останні два роки стала лідером за кількістю нелегальних мігрантів, які були виявлені, незаконного перебування чи перебування з порушеннями у країнах ЄС, так само і за кількістю відмов, зауважує гість програми:

«Але в абсолютних цифрах це не є багато: близько 60 тисяч відмов за 2018 рік, з яких більш ніж 40 тисяч – це відмови, пов’язані з тим, що людина не змогла обґрунтувати або мету свого перебування в Європейському союзі, або не змогла надати підтвердження того, що вона має засоби для того, щоб перебувати на території Євросоюзу (кошти, зворотній квиток)».

Такі речі запитує прикордонник будь-якої країни, в тому числі і України, і ці питання не стосуються візового чи безвізового режиму.

«Безвіз» дав поштовх для розробки туристичних та авіаційних програм, розповідає голова Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха:

«З’явилися чартерні програми протягом останніх двох років і в Іспанію, і в Італію, в Болгарію, в Грецію. Вони стали більш доступними. Спростилася робота в тому плані, що не потрібно відкривати візи і до останнього моменту можна продавати подорожі туристам».

Не можна казати, що різко збільшилася кількість людей, які подорожують, але відпочинок став більш доступним і молодь почала подорожувати, додає він.

«На сьогодні ціни на відпочинок в Туреччині конкурують із цінами на відпочинок в Греції. І тут часто вже віддають перевагу Греції. Бо це цікава країна, давно відома українцям з точки зору історії», – розповідає Ігор Голубаха.

Те, чого неможливо робити в Єгипті та Туреччині, – це самостійно планувати свій відпочинок: знімати апартаменти та подорожувати містами, додає Сергій Гунько:

«Європейська культура набагато ближча нам, ніж східна. Якщо ви їдете в Туреччину чи Єгипет, то живете на закритій території готелю, якщо виходите за межі готелю, то це зовсім інша країна вже. І насправді різниця вартості у відпочинку вже потрохи стирається».

Не бачу жодних передумов для того, щоб ми могли говорити про скасування «безвізу», наголошує Сергій Гунько:

«Нас лякають тим, що з 2021 року почнеться електронна реєстрація. Вона не тільки для України почнеться, а для всіх безвізових режимів. Це немає жодного стосунку до візи, а тим більше до скасування безвізового режиму».

Європейський союз зараз переживає суттєве збільшення потоку пасажирів, які прибувають за безвізовим режимом, кажуть фахівці, тому онлайн-реєстрація є більш комфортною.

«60 тисяч українців у 2018 році отримали відмову у 2018 році у в’їзді. Це означає, що людина мала свої плани, оплачену мандрівку, приїхала на кордон, а там прикордонник не пускає. Якщо ми говоримо про онлайн-реєстрацію, за яку треба заплатити аж 7 євро на три роки, то людина заздалегідь зареєструється і буде розуміти, що її пустять – вона не буде змушена розчаровуватися на кордоні», – пояснює експерт з міграційних питань.

Ні. І Сергій Гунько дуже не радить українцям таким чином пробувати легалізуватися в ЄС:

«Коли країна розуміє, що ця процедура була використана з корисливих мотивів, то людина дістане мінус в міграційну карму. В неї потім будуть проблеми із візами, а статус біженця вона точно не отримує».

Для того, щоб отримати статус біженця за Конвенцією 1951 року, треба мати підставу, людині має загрожувати небезпека. Абсолютна більшість території України є безпечною для проживання, зауважує гість програми.

Немає такої вимоги, що треба мати рахунок у банку.

Найголовніше – переконати прикордонника, що маєш засоби для того, щоб перебувати на території країни, пояснює Сергій Гунько:

«Це може бути готівка, банківська картка, це може бути просто телефон близького друга, який може підтвердити, що він все може оплатити. Це також може бути, жодних проблем – скільки є прецедентів, коли літні люди виїжджають до дітей в гості і так далі, зрозуміло, що на кордоні вони можуть не мати тої готівки і тих грошей».

– Роз’яснювали, що «безвіз» не дає можливості працювати за кордоном. Тим не менше все одно люди поїхали в Польщу. Але тут дуже показовою є реакція поляків. Що зробила Польща: вони не почали говорити, що українці масово порушують, не почали з цим якось боротися, а навпаки – спростили процедуру. Бо українці добре працюють і приносять користь.

– До Туреччини можна їздити за ID-карткою, як до Грузії. Тобто не треба оформлювати закордонний паспорт, щоб туди поїхати.

– Дуже важливо ознайомитися із законодавством країни щодо міграційних процесів, бо можуть бути і великі штрафи, і заборони на в’їзд. Я знаю випадки, коли людина потрапила до шпиталю, лікувалася довше. Перетримали її три дні буквально – і тим не менш вона несла відповідальність. А все, що треба було – просто повідомити владу тої країни, що людина лікується. Тобто це не заборонено, але треба виконати ту процедуру. Тому терміни перебування і процедури перебування в країні треба розуміти.