«Я не можу бути певна, що мені десь безпечно», – говорить медіаекспертка Інституту масової інформації (ІМІ) Ірина Земляна, яку в Росії заочно засудили до 13 років колонії загального режиму. Аналогічний вирок російський суд виніс і щодо журналіста Олексія Гомона, якого у квітні 2026 року заочно засудили до дев’яти років ув’язнення. Від початку повномасштабної війни під такі переслідування потрапили щонайменше 66 медійників. До Всесвітнього дня свободи преси Радіо Свобода нагадує про ці справи.
В організації «Репортери без кордонів» називають заочні вироки політичним інструментом, який після 2022 року системно використовують для переслідування журналістів.
У березні 2026 року такий вирок, зокрема, винесли медіаекспертці Інституту масової інформації (ІМІ) Ірині Земляній. Російський суд заочно засудив її до 13 років колонії загального режиму за трьома статтями: про «напад на представника іноземної держави», «розпалювання ненависті» та поширення «фейків» про армію РФ.
Ідеться про інцидент 9 травня 2022 року у Варшаві, коли під час акції протесту проти війни група активістів облила російського посла в Польщі червоною рідиною. Російська сторона стверджує, що Земляна брала участь у нападі на посла разом із «невстановленими особами». Водночас сама вона це заперечує і пояснює, що під час акції вилила буряковий сік на себе як символ крові українців, які гинуть у війні.
За словами Земляної, справа є сфабрикованою, а вирок – політично мотивованим і є частиною ширшої кампанії тиску на журналістів. Вона наголошує, що польські правоохоронці не встановили її провини.
Окрім вироку, російські органи оголосили її в розшук і внесли до списку «терористів та екстремістів».
«Поки Росія існує, і навіть якщо ми уявимо, що Україна перемогла, і війна закінчилася, то люди, які мають схожі ситуації , ніколи не будуть в безпеці. Тому що, як ми бачимо, Росія може собі дозволити засудити іноземного громадянина на території іншої держави. Ти просто вийшов виступити проти війни в Україні, і тебе вже хочуть посадити в Росії і роблять вирок. Поки Росія існуватиме і цей вирок існуватиме – безпеки для мене не буде», – сказала Ірина Земляна у коментарі Радіо Свобода.
Росія намагалася домогтися оголошення Ірини Земляної в міжнародний розшук через Інтерпол, однак українські правоохоронці заявили, що контролюють ситуацію.
«Ми фіксуємо та інформуємо партнерів про такі випадки. Зокрема українське бюро Інтерполу добилося, щоб картки про розшук Ірини Земляної не було розміщено в базі Інтерполу за заявкою Росії. Та це системна праця, яка потребує дій як держави, так і громадськості та медіаспільноти в Україні та світі», – пояснив Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Я не можу собі дозволити відкрито казати, що я українкаІрина Земляна
Водночас життя Земляної після інциденту суттєво змінилося. За її словами, вона веде непублічний спосіб життя та дотримується численних безпекових обмежень.
«Найскладніше для мене – це свобода пересування. Я прошу організаторів не оголошувати публічно, що я десь буду. Я оголошую, що виступала на якихось заходах лише після того, як ця подія відбулася і я безпечно повернулася туди, де я живу. Я не можу собі дозволити відкрито казати, що я українка, не можу дозволити собі повісити український прапор в місті, де я живу», – каже вона.
У спільній заяві українські медійні організації засудили вирок Ірині Земляній, наголосивши, що використання статей про «фейки» та «розпалювання ненависті» є «частиною системної цензури».
«Мета – залякати і примусити замовкнути»
15 квітня 2026 року в Росії заочно засудили до дев’яти років позбавлення волі журналіста, колишнього ведучого «Новин» на «UA: Першому» Олексія Гомона.
Обвинувачення проти Олексія Гомона пов’язані з двома інтерв’ю з журналістом Ровшаном Аскеровим, опублікованими у 2023 і 2024 роках на ютуб-каналі Дмитра Гордона. Російське слідство стверджує, що в них містилися заклики до насильства та фінансування тероризму.
Журналіст розповів Радіо Свобода, що напередодні свого дня народження дізнався про оголошення його в міжнародний розшук і передачу справи до російського суду.
«Звинувачення очікувані: «заклики до фінансування тероризму» (дякую всім, хто долучається до наших зборів на підтримку Сил оборони) та «підбурювання до терактів та вбивств військово-політичного керівництва Росії». Тут замість коментаря можна лише ще раз згадати заповітне бажання українців, яке на Різдво озвучив президент – хай вже нарешті сконає!», – відреагував Олексій Гомон.
Росія атакує тих, хто розказує про злочиниЯрослав Юрчишин
Він іронічно зауважує, що від «омріяних» поїздок в Мінськ, Пхеньян чи Тегеран доведеться відмовитись, а серед обмежень, пов’язаних із цим вироком, називає лише обмеження щодо післявоєнних пересувань.
Ярослав Юрчишин наголошує, що Росія, маніпулюючи правосуддям, фальсифікує справи проти українських журналістів.
«Росіяни завжди додають до обвинувачень тероризм або інші тяжкі злочини, сподіваючись, що іноземні правоохоронці не будуть розбиратися і передадуть українців Росії. Мета – залякати і примусити замовкнути. Росія має на меті приховати злочини і тому атакує тих, хто про них розказує», – зазначає народний депутат.
Значно гіршою залишається ситуація з журналістами, яких Росія утримує в ув’язненні. За різними оцінками, йдеться про щонайменше 26–27 медійників. У російському ув’язненні загинула журналістка Вікторія Рощина, яка зазнала жорстоких катувань.
За даними американської організації «Комітет захисту журналістів», після початку повномасштабного вторгнення Росія посилила кримінальне переслідування журналістів, зокрема за статтями про «фейки», тероризм і екстремізм, а правозахисні організації звітують про систематичні випадки катувань українських цивільних на окупованих територіях.
Загалом свобода преси в усьому світі у 2026 році суттєво погіршилася: середній показник серед 180 країн опустився до найнижчого рівня за 25 років, а понад половина держав мають «складну» або «дуже серйозну» ситуацію зі свободою слова.
В Україні є прогрес
Натомість Україна у 2026 році піднялася на сім позицій у світовому рейтингу свободи преси, ідеться у щорічному звіті «Репортерів без кордонів, опублікованому напередодні Всесвітнього дня свободи преси. Попри війну, країна демонструє «певне покращення», хоча медіасектор залишається під сильним тиском через російське вторгнення.
«Цьогоріч Україна показала гарний прогрес: із 62-го місця піднялася на 55-те зі 180 країн. Так, ми досі країна з загрозами для свободи слова, але якщо аналізувати дані індексу, то найбільші проблеми у сфері безпеки. Тобто, якби не російська окупація і війна, ситуація була б ще краща», – зауважує голова парламентського комітету з питань свободи слова, народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин.
Минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який посилив гарантії для медіа, журналістів і доступу громадян до інформації. Крім цього, відкрили роботу парламентських комітетів із онлайн-трансляціями відкритих засідань, що додало прозорості. Міжнародні експерти також позитивно оцінюють роботу незалежних розслідувачів, які притягують владу до відповідальності.
Росія, за даними «Репортерів без кордонів», посіла 172-ге місце.
Форум