До кінця цього року суднобудівний завод «Море» на узбережжі затоки Феодосії може повністю зупинити своє виробництво через масив наявних на заводі проблем. Від колись понад тисячного колективу тепер залишилося близько третини. З чим це пов'язано і до чого може призвести – у матеріалі Крим.Реалії.
Загроза ліквідації
«АТ «Суднобудівний завод «Море» через відсутність замовлень опинилося у важкому фінансово-економічному становищі і з кожним роком воно погіршується, зростають борги перед постачальниками, контрагентами, банками, борги з оплати електроенергії, води та інших ресурсів. Виплата заробітної плати працівникам заводу та фінансування поточної діяльності наразі забезпечується практично лише за рахунок позикових коштів. Кредиторська заборгованість перевищила розмір статутного фонду АТ «СЗ «Море». Над підприємством нависла реальна загроза запровадження процедури банкрутства та подальшої ліквідації». Це уривок із листа, який голова російської Міжрегіональної профспілки працівників суднобудування, судноремонту та морської техніки Євген Васильєв відправив голові російського уряду Михайлу Мішустіну ще у квітні цього року.
Ситуацію на заводі Васильєв характеризує як складну.
Голова профспілки порівнює ситуацію на «Морі» до та після анексії Криму: з 2014 року кількість працівників заводу скоротилася втричі, а для тих, хто залишився, немає достатньої роботи. В результаті, зазначає Васильєв, працівники провідних суднобудівних професій (збирачі корпусів та електрозварювальники) змушені залишати завод у пошуках роботи на інших суднобудівних підприємствах.
«До кінця 2022 року навантаження виробничих робітників може скоротитися до критичного рівня, що може призвести до повної зупинки виробництва», – йдеться у листі.
Також Васильєв зазначає, що за останні роки було списано та утилізовано значну кількість верстатного обладнання, суттєва частина якого була імпортною. Тепер воно не може бути заміщене з урахуванням чинних санкцій і через відсутність у заводу оборотних коштів.
За місяць голові профспілки відповіли з міністерства промисловості Росії. Там звернули увагу, що в березні цього року всі акції підприємства були подаровані Об'єднаній суднобудівній корпорації, яка має свою концепцію розвитку «Моря». Також, судячи з відповіді, подальший розвиток і завантаження заводу залежатиме в тому числі й від того, які інвестиції на півострів вдасться залучити.
Після передачі акцій заводу з держкорпорації «Ростех» до Об'єднаної суднобудівної корпорації лунали надії на те, що це підніме підприємство на ноги.
«Безкоштовна передача акцій до складу Об'єднаної суднобудівної корпорації дозволить продовжити модернізацію та розвиток виробничих потужностей», – говорив тоді перший заступник генерального директора «Ростех» Володимир Артяков.
Проте, зважаючи на все, надії не виправдалися.
У липні російська Міжрегіональна профспілка працівників суднобудування та судноремонту запустила акцію солідарності на підтримку заводу «Море». У заяві профспілки сказано, що за три з половиною місяці, що минули після передачі акцій, ситуація не тільки не покращилася, а стала погіршуватися. Зазначається, що відбулось ще одне скорочення робітників – були звільнені 44 особи, а керівництво готує колектив до запровадження 20-годинного робочого тижня.
«При цьому вище керівництво та керівники підрозділів заводу продовжують працювати у повному складі та повний робочий тиждень, що безпосередньо лягає тягарем на завод, а отже, і на заводчан. Від більш ніж тисячного колективу професіоналів, здатних самостійно, без будь-яких посередників, будувати та випускати унікальні кораблі й катери військового та цивільного призначення, залишилося близько 350 осіб. Політика, що проводиться на підприємстві, веде до банкрутства заводу або перетворення його просто на складальний майданчик, на заводі та регіоні зростає соціальна напруженість», – сказано в заяві.
Надія на піратів
Суднобудівний завод «Море» був заснований 1938 року. За свою історію підприємство збудувало понад тисячу суден і кораблів різного призначення. З початком анексії Криму його піддали так званій «націоналізації».
Перше, що сказали росіяни, коли прийшли: відновимо завод, «Море» гудітиме». Крутили, вертіли, але нічого в них не вийшлоСергій Мокренюк
«Перше, що сказали росіяни, коли прийшли: відновимо завод, «Море» гудітиме», – згадує феодосієць, ексначальник управління з питань АРК та Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій України Сергій Мокренюк. – Крутили, вертіли, але нічого в них не вийшло».
На його думку, можливе закриття заводу свідчить про нездатність росіян реально працювати у Криму в умовах санкцій. Проте пересічні феодосійці, вважає Мокренюк, у разі зупинки «Моря» цього навіть не помітять.
«Завод стоїть у Приморському – це 12 км від Феодосії, і про те, що він там є і на ньому люди працюють, знають ті, хто до нього прив’язаний. Те, що порт Феодосії нормально не працює – це людям цікаво. Що Феодосійський оптичний завод чи «Судокомпозит» помирають – це людям болить, бо воно їм муляє очі, бо ці об’єкти стоять у центрі міста і не працюють», – каже Мокренюк у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Скептично щодо майбутнього розвитку «Моря» налаштований український транспортний аналітик Максим Гардус. Він звертає увагу на те, що, незважаючи на обіцянки величезних інвестицій у завод, реальні інвестиції виявилися скромними.
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну верфі, які є в Росії, досить сильно були завантажені замовленнями, були великі держпрограми, говорить Гардус Крим.Реалії. І водночас, стверджує він, ніхто не хотів входити до кримського бізнесу та інтегрувати до загальноросійської системи вкрадені активи – через побоювання можливих наслідків.
«Наприклад, підприємство «Чорноморнафтогаз» не поглинули ні «Роснефть», ні «Газпром». Кримські залізниці не приєднали до РЗ. Виходить, цей бізнес не увійшов до російських великих структур, які вміють лобіювати свої інтереси. Ну, а самостійно, що завод може знайти? Пірат із Сомалі свою шаланду приведе до Криму? Яка країна, що не боїться санкцій, приведе свій флот на ремонт до окупованого Криму? Могутній Придністровський флот? Горді флотилії з Південної Осетії?» – запитує експерт.
Тому Гардус не вірить ні у перспективи суднобудування на «Морі», ні в перспективи судноремонту. На його думку, всі промислові активи в Криму, орієнтовані на взаємодію із зовнішнім світом, а не на внутрішньокримську економіку, перебувають у жалюгідному стані, й далі буде лише гірше.
«Завод «Море» – нещасний і нікому не потрібний. Війна швидше доб'є його, ніж дозволить йому відродитися, оскільки нерозумно будувати щось серйозне там, куди Україна (ЗСУ – ред.) може добити або зможе добити найближчими місяцями», – каже Гардус.
Крим.Реалії звернулися до представників СЗ «Море» з проханням про коментарі та поінформують читачів у разі отримання відповіді.
