У ліванському порту Тріполі помітили судно LAODICEA під сирійським прапором із вантажем українського зерна, яке раніше проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зафіксував у морському порту Феодосії в окупованому Росією українському Криму. На прихід судна у Тріполі відреагували в посольстві України в Лівані: журналісти Крим.Реалії отримали ексклюзивні коментарі від українського дипломатичного відомства. Що тепер буде із судном та вантажем, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Судно LAODICEA помітили біля Феодосійського причалу торговельного порту 15 липня. Як повідомляли Крим.Реалії, судно стояло з відкритими кришками трюмів під навантаженням зерна, ймовірно, з окупованих південних регіонів України.
За спостереженнями кореспондента, перед воротами порту були залишки розсипаного зерна.
Згідно з даними міжнародних сервісів стеження за суднами, спочатку LAODICEA прямувало до Сирії, проте станом на п’ятницю 29 липня воно перебуває в порту Тріполі (Ліван).
Це підтверджують дані автоматичної ідентифікаційної системи AIS (Automatic Identification System), що дозволяє відстежувати судна фактично в режимі реального часу.
Про прибуття до Тріполі сирійського судна з українським зерном на борту повідомляється на сайті Ukraine Gate, де публікують українські новини для країн арабського світу.
Видання повідомляє з посиланням на дані посольства України в Бейруті, що LAODICEA «перевозить 5000 тонн борошна та 5000 тонн ячменю». Видання нагадало, що офіційний Київ звинувачує Росію у розграбуванні зерна та сталі з окупованих російською армією українських територій.
Посол звернув увагу президента на факт заходу 27 липня до морського порту Тріполі сирійського судна, завантаженого в порту Феодосія ячменем, вивезеним з окупованих територій
Посольство України в Лівані повідомило 29 липня, що напередодні надзвичайний і повноважний посол Ігор Осташ зустрівся з президентом Лівану Мішелем Ауном і, зокрема, поінформував його про ситуацію із судном LAODICEA.
«Посол звернув увагу президента на факт заходу 27 липня до морського порту Тріполі сирійського судна, завантаженого в порту Феодосія ячменем, вивезеним з окупованих територій. Висловлено прохання вжити заходів щодо з’ясування обставин його перебування у ліванських територіальних водах. Також було наголошено, що зазначений факт може завдати шкоди двостороннім відносинам», – йдеться у повідомленні дипломатичного відомства.
Крим.Реалії звернулися до посольства України в Лівані за коментарем щодо інформації про вантаж на судні LAODICEA. Посол України в Лівані Ігор Осташ повідомив нашому кореспонденту, що українське посольство оперативно відреагувало на появу судна із зерном у порту Тріполі й наразі домагається експертизи цього зерна.
Ми хочемо взяти зразки цього зерна на експертизу, щоб встановити, чи справді це зерно українського походженняІгор Осташ
«Щодо підтвердження того, що це зерно українське: звісно, для того, щоб це підтвердити, необхідно провести експертизу, а для цього потрібно, відповідно, щоб було судове рішення і судно було заарештоване. Ми вже маємо таке судове рішення і зараз почнемо, скажімо так, судовий процес. І елементом цього, звісно, буде дослідження, експертиза. Ми хочемо взяти зразки цього зерна на експертизу, щоб встановити, чи справді це зерно українського походження. Іншого шляху на сьогодні немає», – повідомив Крим.Реалії Ігор Осташ.
Український посол підкреслив, що судно не може вивантажити зерно і перебуває в порту Тріполі.
«Зараз судно затримали, воно не розвантажується. Також є відповідна реакція посольства США в Лівані, тому що це судно перебуває під санкціями Сполучених Штатів і підпадає під їхній так званий «Закон Цезаря». Тому судно поки що не рухається, залишається в порту, і для нас це дуже важливо, щоб ми мали до нього доступ», – розповів Крим.Реалії Ігор Осташ.
Корабель-привид
Власником суховантажного судна LAODICEA (IMO 9274343, MMSI 468393000), згідно з даними міжнародного сервісу FleetMon, є уряд Сирії.
Під час перебування судна у порту Феодосії, закритому Україною в 2014 році після російської анексії Кримського півострова, система AIS, ймовірно, була відключена. Як раніше розповідали Крим.Реалії, ця практика поширена у капітанів суден, які заходять після 2014 року до портів Криму, порушуючи при цьому міжнародне право.
15 липня, коли суховантажне судно LAODICEA перебувало у Феодосії, дані наземної автоматичної ідентифікаційної системи Marine Traffic свідчили про те, що востаннє місцеперебування судна було зафіксоване в російському порту «Кавказ», куди воно прибуло з Туреччини.
Судно LAODICEA помічали у Криму і раніше. Наприклад, у жовтні 2021 року кореспондент Крим.Реалії помітив суховантаж у морському порту Феодосії.
А 31 січня 2021 року LAODICEA помітили під час заходу в Севастопольську бухту. Як повідомляли Крим.Реалії, на борту судна був ільменіт, призначений для заводу «Кримський титан».
Раніше Крим.Реалії неодноразово повідомляли, як біля зернового терміналу в Севастополі стоять на завантаженні судна.
15 липня Прокуратура Автономної Республіки Крим і Севастополя повідомила про підозру двом капітанам російських суден, які, за повідомленням відомства, були помічені у вивезенні українського зерна з портів Севастополя. В інформації Прокуратури АРК не вказані імена та прізвища підозрюваних, але компетентне джерело у відомстві на правах анонімності повідомило Крим.Реалії, що йдеться про Залізняка Андрія (капітан судна «Михаил Ненашев») та Єлагіна Миколу (капітан судна «Матрос Позынич»).
Крим.Реалії звернулися до Прокуратури АРК із питанням, що відомо відомству про відвідання судном LAODICEA портів анексованого Криму.
Українська влада звинувачує Росію в розкраданні на окупованих територіях щонайменше 400 тисяч тонн зерна. Частину, за даними журналістських розслідувань, потім доставляють до анексованого Криму, а звідти кораблями вивозять до Туреччини, Єгипту та Сирії, часто кораблями, які ходять не під російськими прапорами.
Вивезення Росією українського зерна через окупований Крим до третіх країн розслідує українська прокуратура. Російська влада не коментує заяви Києва, проте підконтрольні Росії представники «адміністрацій» окупованих територій півдня України публічно підтверджували, що вивозять українське зерно до анексованого Криму. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) визнавав, що Росія продає українське зерно.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
