Статистика щодо захворюваності на COVID-19 не відображає реальної ситуації – епідеміолог Наталія Виноград

5 червня більшість областей України повертається до звичного життя після жорстких карантинних обмежень, пов'язаних із епідемією коронавірусу. Відновлять свою роботу заклади харчування та обслуговування, клієнтів прийматимуть у приміщеннях, розпочнуть працювати заклади оздоровлення і відпочинку дітей. Таке рішення ухвалив уряд України, опираючись на статистику МОЗ. Чи відображає ця статистика реальну ситуацію із рівнем інфікування людей коронавірусом в Україні? Радіо Свобода дізналося думку епідеміолога Наталії Виноград, а також проаналізувало ситуацію у Львівській області, у якій карантин можуть подовжити через високий рівень захворюваності.

Із послабленням карантину львів’яни почали нехтувати заходами безпеки. Не скрізь у крамницях люди масками закривають рот і ніс, не дотримуються соціальної дистанції, у громадському транспорті більше пасажирів і львів’яни розширили кола спілкування.

Другий день поспіль високий показник виявлених хворих на COVID-19. З 516 ПЛР-досліджень у 85 – позитивний результат (3 червня з 500 обстежень виявили у 96 коронавірус).Середній вік захворюваності в регіоні – 55-60 років.

У Львівській області на сьогодні 1425 людей хворіють коронавірусом. Відколи проводять тестування, 490 осіб одужали і 62 людини померли. Лише за цей тиждень через COVID-19 відійшли у вічний світ 6 жителів. На стаціонарному лікуванні у шпиталях Львова, Стрия, Сокаля, Стебника, Кам’янки-Бузької перебувають 503 хворих. 30 з них – у реанімації, а 8 підключені до апартів штучної вентиляції легень.

Великий спалах захворюваності стався серед футболістів і працівників футбольного клубу «Карпати», а це 26 осіб. Усі почуваються нормально і на амбулаторному лікуванні, інформують у мерії.

Міський голова Львова Андрій Садовий наголошує, що медичні заклади міста дають собі раду з захворюваністю. Хоча у понад 100 медиків виявлений коронавірус, велика кількість медпрацівників – на обсервації.

«Ми протестували на ІФА-тести понад тисячу лікарів і близько 15% мають антитіла. Фактично це золотий резерв, і вони мають меншу ймовірність захворіти, працюючи з хворими. Добре, що кількість тестувань збільшується, а з іншої сторони, ми отримуємо високу статистику. Раніше ми ухвалили рішення, якщо рівень захворюваності буде понад 23%, будемо бити на сполох. Маємо 19%. Межа 11-19% тримається протягом двох тижнів у Львові та регіоні», – говорить міський голова Львова Андрій Садовий.

Пік чи не пік захворюваності?

Результатів лабораторних досліджень у Львівській області доводиться очікувати близько двох тижнів від моменту забору проб для аналізу.

Епідеміолог Львівської обласної інфекційної лікарні Наталія Тімко вважає, що важко оцінити, чи це пік захворюваності в області і у Львові.

«Оскільки більше робиться обстежень людей, то виявляється і більше інфікованих. Така тенденція протягом останнього місяця. Зараз більше обстежують хворих, які потрапили у шпиталь. Чим швидше проводять їм аналізи, тим ймовірніше виявлення вірусу. Змінили пріоритети тестування і надзвичайного нічого не маємо. Виявляються випадки захворювання абсолютно серед різних людей, які незнайомі між собою. Осередків із великою кількістю хворих не зареєстровано. Одна людина, в якої виявлено коронавірус, спілкувалась із 4-5 особами. Ми не знаємо, чи серед них буде виявлено інфікованих», – зауважила Наталія Тімко.

Через зростання чисельності хворих регіональна комісія вирішує не послаблювати карантин в області та Львові. Тобто, не дозволяють відновити роботу громадського транспорту між населеними пунктами, роботу дитячих садочків, спортивних закладів.

Утім, дістатись із Львова в інші міста, хоч і менш комфортно, але можна. Автобуси із табличками «Спеціальні перевезення» із вказаним маршрутом перевозять усіх громадян.

Приватні перевізники пропонують послуги і в міста інших областей. Нелегальні перевезення здійснюються із пункту пропуску у Шегині на українсько-польському кордоні.

Заходи неефективні

Прокоментувати ситуацію із коронавірусом, зокрема на Львівщині, Радіо Свобода попросило професорку, докторку медичних наук, завідувачку кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Наталію Виноград, яка входить у групу реагування експертів ВООЗ на біологічні загрози і працювала у минулому головним епідеміологом МОЗ України:

– Ми дуже мудро зробили, що запровадили карантин. Але це швидше був режим обсервації. Карантин у повному розумінні, як має бути, трагічний взагалі для економіки і всього. А у нас такий був лагідний режимно-обмежувальний захід.

Неефективним, чому і маємо такі показники, у першу чергу було те, що ми не закрили місця високого ризику – це заклади охорони здоров’я. Було зрозуміло, що туди потенційно будуть звертатися хворі і там будуть концентруватися перші великі групи уражених.

Маємо трагічну ситуацію, бо невчасно закриваємо осередки захворювання. Це відбувається тому, що не маємо права піти, згідно з діагнозом хворого, до тих, із ким він контактував, бо потрібне підтвердження захворювання. А на результат тесту треба очікувати 10 днів і більше.

Лабораторії неспроможні виконувати необхідні обсяги роботи – і це основна причина, чому ми не можемо закрити поширення захворюваності в місці локації. Ми просто неправильно працюємо, з точки зору реагування, на ситуацію.

Повинні працювати по первинному діагнозу і в той день, коли тільки є підозра. А цього немає і тому й у лікарні занесли захворювання.

Мала б бути створена додаткова обсервація у відділеннях, де б перебувала людина з ознаками захворювання і чекала на підтвердження тесту. Тоді б інфіковані коронавірусом люди не потрапили у шпиталі.

Це основна причина, чому ми не можемо дати раду поширенню коронавірусу – ми неадекватно закриваємо спалахи захворювання.

Нинішні офіційні показники захворюваності на коронавірус не показують реальної ситуації, вважає фахівець.

Бо статистика свідчить лише про можливості лабораторій дослідити певну кількість зразків.

Пацієнт, який очікує 10 днів на результат дослідження, може заразити інших протягом цього часу.

Приватні лабораторії теж не надають своєчасно інформацію про виявлені випадки захворювання.

Із точки зору адекватного аналізу ситуації необхідно:

• знати, скільки людей взагалі звернулися за медичною допомогою;
• яка частка з них була обстежена;
• коли і на який день у них взяли проби для аналізу.

А далі треба подивитися на те:

• яка частка людей вже перенесла вірус і має антитіла;
• якою є потреба в тестуванні;
• які і яким чином проводять дослідження;
• якими методами, кого і як обстежують.

Для того, щоб відповісти на запитання про реальну ситуацію, потрібно мати об’єктивізовані показники розвитку епідемічного процесу в абсолютно відносних одиницях, потрібно перерахувати на 100 тисяч населення.

Ще дуже важливо не те, скільки підтверджених випадків COVID-19 виявили, а як відстежили контакти кожного хворого, чи обсервували цих людей і як їх протестували. Тобто, чи локалізували цей спалах серед тих, із ким контактувала хвора людина.

Ми не зможемо перейти у режим активного нагляду, коли йдемо від хати до хати, щоб перевірити, як справи.

Частина людей не звертається у медичні заклади з причин відсутності грошей, частина соромиться сусідів.

Відтак постає питання, яка інтенсивність епідеміологічного процесу у Львівській області і в цілому в державі, як можна порівняти між собою ті чи інші показники.

Ті, хто звернувся у лікарні, то айсберг, але не істинна картина.

5 червня обласна комісія знову вирішуватиме, чи послаблювати карантин у Львові та регіоні з огляду на рівень захворюваності, ймовірно, обмежувальні заходи продовжать. Однак до такого рішення вже вдавались кілька разів, але це не зменшило рівень захворюваності в регіоні.

На 4 червня, за даними МОЗ, в Україні зафіксували 25 410 випадків коронавірусної хвороби COVID-19: померли 748 людей, 11 040 – одужали.

Із 5 червня дозволили працювати закладам громадського харчування, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Внутрішні авіаперевезення в Україні відновлюють з 5 червня, повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Із 1 червня «Укрзалізниця» почала відновлювати рух поїздів.

Із 1 червня, зокрема, у Києві почали курсувати міжобласні автобуси і запрацювали дитсадки, спортивні комплекси, фітнес-центри, басейни.

25 травня у Києві, Харкові та Дніпрі відновили роботу метрополітени.

23 травня у столиці (та в інших містах України) відновив роботу наземний громадський транспорт.

На ранок 4 червня у світі було зафіксовано понад 6 мільйонів 432 тисячі випадків зараження COVID-19. Про це свідчать дані інтерактивної карти поширення коронавірусу від Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса. Понад 385 тисяч людей померли, понад 2 мільйони 806 тисяч – одужали.