Визначний договір про ядерні ракетні озброєння, який забороняв цілий клас таких ракет наземного базування, офіційно припинив чинність 2 серпня. І США, і Росія цього дня підтвердили, що виходять із договору, що проіснував 31 рік. При цьому обидві сторони звинуватили одна одну в його зриві. Україна, як і Захід, бачить у цьому вину Росії і у відповідь на припинення дії договору має намір далі активізувати діалог із НАТО.
Двосторонній Договір про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомий за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, заборонив США і тодішньому Радянському Союзові розробляти, виробляти чи розгортати крилаті і балістичні ракети наземного базування з досяжністю від 500 до 5 500 кілометрів. Його підписали 1988 року президенти США Рональд Рейган і СРСР Михайло Горбачов. Критики попереджали, що вихід із цього договору може спричинити нові перегони озброєнь між США і Росією, яка стала в ньому наступницею СРСР.
«США не залишаться стороною договору, який свідомо порушує Росія», – заявив державний секретар США Майк Помпео, повідомляючи 2 серпня про вихід Вашингтону з договору.
«Недотримання Росією цього договору ставить під загрозу найвищі інтереси США, бо розробка і взяття на озброєння ракетної системи, що порушує договір, становить безпосередню загрозу Сполученим Штатам і нашим союзникам і партнерам», – додав Помпео.
«2 лютого 2019 року США дали Росії шість місяців, щоб повернутися до виконання Договору про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності. Росія відмовилася, тому чинність договору завершується сьогодні. США не залишаться стороною договору, коли його порушують інші. Виключну відповідальність за це несе Росія»
США і НАТО бачать у зриві договору вину Росії, Москва не згодна
І США, і союз НАТО звинуватили Росію в тому, що вона порушила договір, розмістивши крилаті ракети 9М729, а за кодуванням НАТО SSC-8. Москва твердить, що досяжність цієї ракети – менш ніж 500 кілометрів, і звинувачує Вашингтон у зриві договору. США ж іще наприкінці 2018 року надали своїм союзникам, зокрема в НАТО, детальну таємну розвідувальну інформацію, яка підтверджувала: ця досяжність значно більша і може становити до 2,5 тисяч кілометрів.
У НАТО тепер звертають увагу, що заклик Кремля і після завершення дії договору запровадити мораторій на розміщення досі заборонених ракет у Європі не вартий довіри – бо ж Росія вже розмістила їх. Іще на початку 2019 року на Заході знали, що Росія вже має на бойовому чергуванні чотири дивізіони з крилатими ракетами 9М729 – порівняно з трьома дивізіонами на кілька місяців раніше. Про появу перших таких ракет США дізналися ще кілька років тому.
«Ця пропозиція не варта довіри, бо Росія вже багато років має ці ракети на чергуванні. До пропозиції мораторію на ракети, які вони вже розміщують, довіра нульова», – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на прес-конференції у Брюсселі після того, як Північноатлантичний союз теж виступив із заявою, що «виключну відповідальність за припинення дії договору несе Росія».
«Сьогодні припиняє існування Договір INF. Виключну відповідальність за припинення дії договору несе Росія. НАТО відповість за це зважено і відповідально і продовжить забезпечувати надійні стримування і оборону – заява НАТО»
(Текст заяви також оприлюднений на сайті НАТО російською мовою)
«У Європі немає нових ракет США, немає нових ракет НАТО, але є все більше і більше нових російських ракет», – додав Столтенберґ.
Він, проте, заявив, що НАТО «не прагне нових перегонів озброєнь», і підтвердив, що Північноатлантичний союз не має планів розміщувати в Європі власні ядерні ракети наземного базування.
Росія ж, яка заперечує порушення нею договору, звинувачує США в його зриві. «2 серпня 2019 року з ініціативи американської сторони припинена чинність Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про ліквідацію їхніх ракет середньої і малої досяжності, підписаного у Вашингтоні 8 грудня 1987 року», – мовиться в офіційному повідомленні Міністерства закордонних справ Росії.
Договір РСМД був однією з двох підвалин режиму контролю за озброєннями, що існує між двома провідними за ядерними озброєннями державами світу. Другим таким договором є Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, або СНО-III – за російським скороченням СНВ-III, а англійською відомий як New START; цей договір між США й Росією, що набув чинності 2011 року, замінив договір START I (СНО-I, СНВ-I) часів Холодної війни. Договір New START завершить чинність на початку 2021 року, якщо США і Росія не вирішать продовжити його.
Україна у відповідь на припинення дії договору має намір далі активізувати діалог із НАТО
Вину Москви у припиненні дії Договору РСМД бачать не тільки в Брюсселі і Вашингтоні, але й у Києві. В Україні розчаровані припиненням дії договору «через ситуацію, що створила навколо нього Росія, і розуміють вимушені дії США», мовиться в заяві Міністерства закордонних справ України.
«Україна розчарована припиненням чинності Договору РСМД внаслідок ситуації навколо нього, спричиненої діями Росії, і повністю розуміє крок США у відповідь на невиконання договору Росією»
«У відповідь на агресивні дії Росії та з огляду на припинення дії Договору про РСМД Україна активізує діалог із НАТО для обговорення можливих шляхів зміцнення обороноздатності усього східного флангу альянсу», – заявили також в МЗС.
Іще після заяв із Вашингтону 2 лютого з попередженням Москві про необхідність повернутися до виконання договору, бо через пів року США вийдуть із нього, і відповіді Росії, що вона теж готова вийти, в Україні заговорили про нові виклики для Києва.
Зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який у ті дні перебував у США, заявляв в інтерв’ю «Голосові Америки»: «В цій ситуації Україні потрібно буде відповідати на нові виклики. І ми маємо відповісти на них гідно, бо в нас є досвід, у нас є відповідний інтелект, і в нас є необхідність захищати нашу країну».
А на запитання, чи можна це вважати заявою про початок виробництва в Україні зброї, що потрапляла під дію договору, міністр сказав: «Ми вже маємо потенціал у сфері ракетної зброї, і які ракети будуть потрібні нам для майбутнього, вирішувати будемо ми».
