Посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд 8 листопада здійснила візит до Києва, де, зокрема, зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським. За її словами, вона висловила Зеленському непохитну підтримку України з боку Сполучених Штатів перед лицем російського вторгнення. Із Томас-Грінфілд поспілкувалася голова Східноєвропейського бюро «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе у Варшаві 9 листопада.
(Інтерв’ю було відредаговано для стислості та ясності)
– Ви щойно приїхали з України, і вперше побували в країні, в якій йде війна, у цьому регіоні. Яке ваше враження – від керівництва, від людей?
– Я відчувала, що для мене було дуже важливо поїхати в Україну, тому що це на нашому порядку денному, майже щотижня, у Раді безпеки ООН, і я хотіла мати можливість говорити з досвіду.
І я можу лише сказати, що для мене це був досвід, який відкрив мені очі – по-перше, побачити силу та мужність українців – від президента до маленьких дітей, яких я зустріла.
А також побачити руйнування, які ця війна несе Україні та народу України. І я поїхала звідти з більшою відданістю робити все можливе, щоб покласти край цій війні.
– Ви зустрічалися з президентом Зеленським. Радник Білого дому з нацбезпеки Салліван зустрівся з президентом Зеленським лише за кілька днів до вас. Точиться чимало дискусій щодо можливого мирного плану, і президент Зеленський виклав свої умови. Як ви бачите розвиток подій щодо можливого мирного плану?
– Звісно, я бачу Україну як лідера у цьому процесі. І те, що президент Зеленський викладає свої умови, я вважаю, створює дуже сильну платформу для будь-яких можливих подальших дискусій щодо миру.
Це вже може закінчитися, якщо Росія виведе свої війська з України
Але, чесно кажучи, це вже може закінчитися, якщо Росія виведе свої війська з України. І не буде потреби в розмовах. Діти можуть повернутися до школи. Українці можуть почати будувати своє життя заново. Вони можуть почати повертатися додому. Це в руках Путіна, і ми повинні продовжувати тиск на президента Путіна.
– Це правда, але, на жаль, не схоже, що він збирається зупинятися. Які виклики та який найгірший сценарій ви бачите в цій війні?
– Наразі найбільша криза – це зима. І я була там, щоб подивитися на програму підготовки до зими. Росія атакує інфраструктуру України. Вони атакують їхню енергетику та електричну мережу. Вони атакують системи водопостачання. І через це людям буде дуже-дуже важко пережити, за прогнозами, дуже холодну зиму.
Отже, я запропонувала поговорити з гуманітарними агентствами про їхні плани на випадок непередбачених ситуацій в умовах зими, на майбутнє, і я також мала ці дискусії тут.
– Сполучені Штати продемонстрували лідерство в координації та організації міжнародної спільноти на підтримку України. Однак деякі країни не підтримують Україну. Які виклики ви бачите в цьому, зокрема перед наступним самітом «Групи двадцяти»?
– Я вважаю, що найбільшим викликом є справді заявити, що це не війна між Росією та Сполученими Штатами, це не між Сходом і Заходом, це напад на Статут ООН. Це замах на суверенітет України, незалежної країни, на цілісність її кордонів.
143 країни засудили спробу Росії анексувати українську територію. Вважаю це великим досягненням
І це те повідомлення, яке ми хочемо донести до G-20. Це повідомлення, над яким ми щодня працюємо в ООН. І я вважаю, що ми досягли великого успіху. Я маю на увазі, що 143 країни засудили спробу Росії анексувати українську територію. Я вважаю це великим досягненням, і ми продовжуватимемо працювати над створенням коаліції країн, які готові дуже публічно засудити дії Росії.
– Ви згадали про Статут ООН, моє наступне запитання стосуватиметься, власне, викликів для Статуту ООН і, зокрема, щодо Росії в Раді безпеки. Якщо вони порушують правила, а вони порушили міжнародні правила – чому вони досі в Раді безпеки ООН?
– Вони кинули виклик Статуту ООН. Вони кинули виклик всьому, у що ми віримо. Ми не вважаємо, що дії Росії в Україні є гідними країни-постійного члена Ради безпеки.
Ми працюємо над тим, щоб ізолювати їх (Росію) у Раді безпеки
Тим не менш, вони є постійним членом, тому ми працюємо над тим, щоб ізолювати їх у Раді безпеки та в ООН. Засудити їх, ізолювати, вигнати з тих структур, звідки ми можемо їх вигнати. Ми змогли відсторонити їх від Ради з прав людини, ми працювали над тим, щоб відсторонити їх і вигнати з інших органів ООН. І ми продовжуватимемо засуджувати їх у Раді безпеки.
– Ви бачите шлях вигнання їх з Ради безпеки?
– Я не бачу такого шляху, але я не думаю, що ми не повинні відмовлятися від такого кроку, якщо виникне можливість.
