Київ – Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.
У Казахстані Жанару Ахметову звинувачували у шахрайстві, суд у 2009 році призначив їй сім років в’язниці, але через півтора роки відтермінував виконання вироку до 2021-го, поки її дитині виповниться чотирнадцять.
Якби я не займалась опозиційною діяльністю, то пробація закінчилася би у вересні 2015-гоЖанара Ахметова
«Шість з половиною років я перебувала під пробаційним наглядом, тобто відбувала покарання умовно. Увесь цей час поліція контролювала мене, і я хочу сказати, що якби я не займалась опозиційною діяльністю, то пробація закінчилася би у вересні 2015-го. Але 2014 року я почала працювати в опозиційній газеті «Трибуна» і стала активним блогером», – розповідає жінка.
Водночас, за тамтешнім законодавством, якщо особа вчиняє три адміністративні правопорушення, це відтермінування анулюється, розповів український адвокат Ахметової Владислав Грищенко. За його словами, перші два протоколи щодо Жанари Ахметової склали у січні та лютому 2017-го через пости у фейсбуці із закликами приходити на суди щодо людей, яких, на її переконання, переслідували незаконно.
«І у березні, оскільки Жанара Ахметова перестала у такий спосіб вести свою активну політичну діяльність, треба було сфабрикувати будь-яке адміністративне правопорушення, аби взяти її під варту. Ми були здивовані – йшлося про перехід через вулицю у недозволеному місці», – каже Грищенко.
Через імовірність арешту Жанара Ахметова разом з сином вирішила тікати з Казахстану в Україну – і майже одразу подали заяву на притулок, а Казахстан, тим часом, подав екстрадиційний запит.
Радіо Свобода писало про цю історію 2017-го: Ахметову заарештували, але пізніше відпустили на поруки депутатки минулого скликання Світлани Заліщук. За словами самої шукачки притулку, тоді їй у статусі біженки відмовили, але потім, коли через суд вдалося домогтися повторного розгляду – відмовили вдруге.
14 січня планується новий апеляційний розгляд.
Радіо Свобода написало запит до Державної міграційної служби, аби підтвердити цю інформацію та з’ясувати причини відмов, але відповідати у ДМС відмовились, заявивши, що таким вони чином розголосять чужі персональні дані.
Відкритий лист правозахисників
Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.
Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари АхметовоїОлександра Матвійчук
«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.
Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).
Затримання соратників, цькування у мережі
У листопаді минулого року близько десяти вихідців із Казахстану в Києві, серед яких і Жанара Ахметова, вийшли до представництва Європейського союзу в Україні з вимогою звернути увагу на репресії на батьківщині.
Вони принесли з собою портрети людей, яких у Казахстані затримали за участь у протестах, а також роздавали перехожим сині кульки – символ опозиційного руху.
Цього року кілька десятків людей мітингували в Алмати, звертаючись до України із закликом не видавати Жанару Ахметову з міркувань її безпеки.
Після цього кількох учасників цієї демонстрації було заарештовано, говорить активістка.
«На сьогодні восьмеро людей покарали за те, що ті висловили мені підтримку публічно», – сказала вона на пресконференції в Києві 13 січня.
Казахська служба Радіо Свобода підтверджує принаймні чотири арешти. Також, за цими даними, кількох активістів оштрафували.
Окрім того, за словами Жанари Ахметової, в соцмережах та на різних сайтах публікують матеріали, в яких всіляко з неї насміхаються.
Коли з’явився наш рух, нам із Мухтаром дали мережеві прізвиська: він – Муха, а я – ЖабаЖанара Ахметова
«Коли з’явився наш рух («Демократичний вибір Казахстану», який два роки тому був визнаний у Казахстані екстремістським – ред.) нам із Мухтаром (колишній банкір і підприємець Мухтар Аблязов, який виїхав до Франції – ред.) дали мережеві прізвиська: він – Муха, а я – Жаба. Спеціально під нас створили канал «Суши болото», і концепція влади полягає у тому, що жаба врешті зжере муху. Малюють карикатури, знімають ролики», – розповідає активістка.
Матеріали із критикою діяльності та запереченням політичної складової переслідувань Ахметової з’являються і на українських медіаресурсах.
Заарештовані активісти у Казахстані говорять про тортури
Ситуація з дотриманням прав людини у Казахстані останніми роками погіршилась, каже президент Італійської федерації з прав людини Антоніо Станго. Як розповідає правозахисник, він раніше працював у цій країні як проектний менеджер міжнародної організації Freedom House.
Владі навіть довелося визнати минулого року, що вона заарештувала 6 тисяч людей тільки за мирні демонстраціїАнтоніо Станго
«Владі навіть довелося визнати минулого року, що вона заарештувала 6 тисяч людей тільки за мирні демонстрації. Дехто був затриманий нібито на шляху на демонстрацію, тобто люди навіть не дійшли туди. Були також випадки минулого року, коли людей затримували тільки за те, що ті мали з собою сині повітряні кульки, бо це – символ опозиції», – каже Станго.
Окрім того, за інформацією італійського правозахисника, є дані про тортури щодо затриманих опозиційних активістів.
«Я відвідував Казахстан останні два роки кілька разів. Я спілкувався і з громадськими активістами, і з представниками влади, оскільки ми намагаємось налагодити діалог із владою. У мене була можливість відвідати окремих активістів у в’язниці. Один із найвідоміших із них – Іскандер Ерімбетов. І я чув на власні вуха, як той розповідав, що його катували», – зауважує він.
Через це, на думку Антоніо Станго, екстрадиція Жанари Ахметової буде означати порушення Україною міжнародних зобов’язань.
