Суди в Криму у справах Єсипенка та Джеляла: «Явно сфальсифіковані обвинувачення»

В окупованому Криму підконтрольний Кремлю Київський районний суд 6 вересня заарештував затриманого у вихідні кримськотатарського активіста Нарімана Джеляла на два місяці, до 4 листопада. Його підозрюють в «пособництві у скоєнні диверсії», а братів Азіза та Асана Ахтемових ‒ у її здійсненні. Їх також заарештували на 60 діб.

Йдеться про пошкодження газогону в Сімферопольському районі Криму, яке нібито мало місце ще 23 серпня. В той день Наріман Джелял був у Києві на установчому саміті «Кримської платформи» й виступав там як представник анексованого Росією півострова.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що переслідування Джеляла ‒ реакція російської влади на успіх «Кримської платформи». 6 вересня в Криму відбулося також судове засідання й у справі фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка, якого російське слідство званувачує в «незаконному виготовленні вибухового пристрою». Радіо Свобода наполягає, що Єсипенка переслідують за його журналістську діяльність, а сам він неодноразово повідомляв про тортури. Про дві ці справи йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Владислав Єсипенко був затриманий у Криму в березні цього року, російська ФСБ звинуватила його в роботі на українські спецслужби та зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою». Сам Єсипенко згодом неодноразово говорив про те, що російські силовики катували його, щоб вибити зізнання. У Службі зовнішньої розвідки України версію ФСБ відкинули й назвали «пропагандистською акцією», а загалом офіційний Київ та правозахисні організації вважають Владислава Єсипенка політичним в'язнем, якого переслідують за професійну журналістську діяльність у Криму.

Адвокат Владислава Єсипенка Дмитро Дінзе розповів Крим.Реалії, що, за версією слідства, за його підзахисним нібито стежили перед затриманням через якусь протизаконну діяльність, але фактаж щодо роботи на українську розвідку фактично у справі не фігурує.

‒ Сьогодні був допитаний оперативний співробітник ФСБ, який розповів, що Єсипенка підозрювали в незаконному обороті вибухових речовин та зброї. Мовляв, їм надійшла якась інформація про те, що він може 10 березня везти з собою якийсь вибуховий пристрій, і тому вони вирішили спланувати операцію затримання. Яка це була інформація, взагалі незрозуміло, адже раніше Єсипенко не був в орбіті правоохоронних органів і ніколи не займався ніякою протизаконною діяльністю. Єдине, що сказав оперативний співробітник ‒ те, що його пов'язували зі Службою зовнішньої розвідки України. Я думаю, це стало основним фактором, чому вони вирішили його якось затримати або нейтралізувати. Це все здогадки та домисли, звичайно, оскільки будь-яких матеріалів, які дійсно встановлюють цю обставину, в кримінальній справі немає.

За словами Дмитра Дінзе, наступне засідання у справі Єсипенка заплановане на 13 вересня.

‒ Будемо далі встановлювати обставини, досліджувати докази, на допит прийдуть чергові свідки. Сам Владислав психологічно пригнічений: він досі вважає, що його життю та здоров'ю загрожує небезпека. Адже співробітники ФСБ сказали йому, якщо він не буде дотримуватися тієї позиції, як коли він дав свідчення, у нього будуть досить серйозні неприємності, великий термін тощо. Він сприймає всі ці погрози як реальні. У п'ятницю я був у Владислава в СІЗО, і він сказав, що в нього досі бувають напади панічних атак, він звертається до психолога. Те, що з ним сталося, не минуло безслідно. У нього через тортури утворюються провали в пам'яті, деякі події він намагається відновлювати за тими матеріалами, які у нього є. Так чи інакше, ми спробуємо довести його непричетність до злочину, в якому його звинувачують.

Дмитро Дінзе нарікає на те, що Військовий слідчий комітет Чорноморського флоту Росії відмовив у порушенні кримінальної справи за заявою Владислава Єсипенка про тортури, незважаючи на явні нестиковки у свідченнях співробітників ФСБ.

‒ Один з них сьогодні розповідав, що Владислава, виявляється, 10 березня після затримання з гранатою та після опитування в будівлі ФСБ нібито відпустили додому, сказавши йому 11-го числа з'явитися для проведення чергових оперативно-розшукових заходів. І Владислав, зі слів співробітників ФСБ, самостійно й добровільно прийшов зранку до них. Пояснити, як це все технічно відбувалося в плані оформлення, оперативник, на жаль, не зміг. Ми подамо клопотання, щоб суд надіслав запит з цього приводу.

Варто зазначити, що після 10 березня 2021 року Владислав Єсипенко упродовж тижня не виходив на зв'язок з рідними, і про місце його перебування не було нічого відомо.

Тим часом адвокат Нарімана Джеляла Еміне Авамілєва в ефірі Радіо Крим.Реалії напередодні суду про обрання запобіжного заходу її підзахисному розповіла з його слів, що співробітники ФСБ чинили на нього психологічний тиск, а саме: що його довго тримали «в наручниках з мішком на голові в підвальному приміщенні».

У відповідь на запит Крим.Реалії призначена російською владою уповноважена з прав людини в Криму Лариса Опанасюк повідомила, що ще не перевіряла інформацію про застосування психологічного тиску до Нарімана Джеляла, зазначивши, що «у нас звернень не було, ми реагуємо тільки на офіційні звернення». При цьому вона ствердно відповіла на запитання, чи буде реагувати на повідомлення про це в ЗМІ, додавши, що «є відповідні органи, які це перевірятимуть».

У громадському об'єднанні «Кримська солідарність» за підсумками засідання 6 вересня так схарактеризували арешт Нарімана Джеляла:

«Сторона звинувачення в особі слідчого Віталія Власова визнала за необхідне взяти Джеляла під варту, адже його підозрюють у скоєнні тяжкого злочину і він може сховатися від правосуддя. Сторона захисту відкинула ці доводи і просила відмовити звинуваченню в клопотанні. У Джеляла є малолітні діти та хворі батьки, які перебувають у нього на утриманні. За його словами, домашній арешт допоміг би йому дотриматися балансу між інтересами правоохоронців та інтересами сім'ї».

Кримськотатарський активіст Заїр Смедля нагадує, що 4 вересня російські силовики відвезли до відділків поліції декілька десятків активістів, які приїхали до будівлі ФСБ у Сімферополі, щоб з'ясувати долю Нарімана Джеляла та інших затриманих напередодні. При цьому, впевнений Смедля, поліцейські припустилися порушення російського законодавства.

‒ Ніхто з присутніх не порушував громадського порядку, не заважав проходу та проїзду, однак силовики спробували звинуватити нас у порушенні режиму надзвичайної ситуації, тобто маскового. Близько 60 осіб Росгвардія та ОМОН повантажили в автобуси й розвезли у районні відділення поліції міста Сімферополя. Десь до 11-ї години ночі опитали й склали протоколи на тих, кого доправили в Залізничне відділення ‒ я був саме там, решта були в Центральному. Одну групу відпустили ближче до півночі, другу протримали години до третьої ночі. У будь-якому випадку це порушення російського законодавства, оскільки для з'ясування особи людей не можуть тримати більше ніж три години, інакше потрібно складати протокол затримання. Нічого подібного зроблено не було.

Щодо звинувачень на адресу Нарімана Джеляла з приводу пособництва у скоєнні диверсії на газогоні, Заїр Смедля вважає їх сфабрикованими.

‒ Це, очевидно, замовна справа. Поштовхом до її порушення послужив виїзд Нарімана Джеляла до Києва для участі в «Кримській платформі». Адже з боку російської влади вже лунали погрози: мовляв, тим, хто в ній візьме участь, буде погано. Справа явно сфальсифікована. Як я розумію, на цих хлопців ‒ Асана та Азіза ‒ дуже впливали фізичними та психологічними методами. Раз вони відмовилися від адвокатів за договором, то, напевно, говоритимуть те, що для них підготує слідчий, і намагатимуться звинуватити Нарімана в організації диверсії або ще чогось.

У свою чергу, кримський адвокат Сафіє Шабанова переконана, що на Азіза та Асана Ахтемових тиснуть співробітники ФСБ.

‒ На суді був державний адвокат за призначенням, адвоката за угодою знову не пустили. Мені вдалося зустрітися з Азізом, але, незважаючи на те, що і родичі їм кричали ‒ мовляв, у вас є адвокати за угодою, не відмовляйтеся від них ‒ вони обидва, видно, дуже залякані. Хлопці не підводять голів, тримають їх опущеними, не йдуть на жодні контакти. Видно, що Асан та Азіз шоковані тим, що відбувається, і тому від нас відмовляються. А слідчий, як цербер, стоїть над ними й питає: мовляв, тобі потрібні адвокати за угодою? Я вважаю, що вони перебувають під якимось якщо не фізичним, так психологічним впливом точно.

Тим часом українська правозахисниця, керівник Центру громадських свобод Олександра Матвійчук вказує на те, що російські силовики раніше вже ініціювали в Криму кримінальні справи за статтею про диверсію, які правозахисники згодом оцінювали як політично мотивовані.

‒ Можна згадати так звану групу Євгенія Панова, справи Олексія Бессарабова, Володимира Дудки та інших. Це дійсно менш поширені кримінальні обвинувачення, про нібито причетність до організації, яка визнана терористичною, але раніше таке траплялося. На жаль, методи швидкого впливу з боку України на перебіг цих справ знайти дуже складно... Вже створений новий майданчик ‒ «Кримська платформа», підписана декларація. Зараз, окрім заяв країн-учасниць із засудженням політично мотивованих переслідувань, було б добре почути їхню консолідовану позицію. Це була б ознака нової якості, тим більше що переслідування самого Нарімана Джеляла якраз пов'язане не тільки з його відомою публічною позицією, а й, очевидно, з участю в саміті «Кримської платформи».

Зокрема, Олександра Матвійчук вважає, що ефективнішого тиску на Росію у зв'язку з політичними процесами в Криму допомогли б досягти санкції не тільки проти пересічних виконавців, а й проти тих, хто фактично ініціює такі переслідування.

(Текст підготував Владислав Ленцев)