Державне бюро розслідувань розслідує провадження незаконного відчуження земель критичної інфраструктури Київської ГЕС з січня 2022 року. Про це на брифінгу 22 січня повідомив директор ДБР Олексій Сухачов, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Слідчі бюро з 2022 року активно включилися в роботу, провели великий об’єм слідчих дій, необхідних експертиз, які дали змогу довести причетність до цієї оборудки не лише місцевих чиновників та посадовців Держгеокадастру Київщини, а й відомих бізнесменів-забудовників», – повідомив Сухачов.
Йдеться про справу, у якій фігурує відомий бізнесмен Ігор Мазепа. Його затримали та минулої п’ятниці обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу.
Очільник ДБР розповідає, що розслідування передали до Бюро від інших правоохоронних органів:
«Нам передали розслідування за фактом заволодіння земель та гідротехнічних споруд на території Київської області, яке з 2014-го року розслідувалося різними органами досудового розслідування».
Читайте також: Директор ДБР: запобіжний захід Роману Гринкевичу обиратимуть сьогодні
А через те, що до схеми причетні, зокрема, «посадовці Держгеокадастру та інші чиновники, які є суб’єктами ДБР», розслідування провадження у підслідності ДБР, пояснив Сухачов.
Також очільник ДБР розповів деталі про суть злочину. Зокрема, сказав він, на території Лебедівської і Хотянівської сільських рад Вишгородського району Київської області розташована лівобережна захисна гребля «Каскаду Київських ГЕС та ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» протяжністю понад 65 кілометрів загальною площею 3000 гектар, яка є гідротехнічною спорудою і належить до об’єкту державної власності, який перебуває у віданні Мінекономіки.
«З цього приводу вже лунають певні заяви з боку політиків. Але підкреслюю, на землях, про які йдеться, можна вести господарську діяльність або використовувати їх для обстеження гідротехнічних споруд, однак вести масштабну забудову заборонено, оскільки це не лише створює ускладнення для працівників ДСНС та ГЕС, але й підвищує ризики техногенної катастрофи», – сказав він.
За словами директора ДБР, наразі документально підтверджена незаконна забудова та приватизація понад 7 гектарів, «але робота не зупиняється ні на хвилину, і на даний час вживаються заходи щодо доведення причетності вказаних осіб до заволодіння близько 300 гектарами землі орієнтовною вартістю 1,1 мільярда гривень», додав Сухачов.
Нині встановлені 12 людей, причетних до оборудки, але це далеко не ввесь список, каже директор ДБР. Він розповів, що серед тих, хто вже отримав підозри – троє відомих бізнесменів, які поділили між собою територію й домовилися з усіма, хто ухвалював потрібні для них рішення.
Також Сухачов детально розповів про те, як була організована схема незаконного відчуження земель.
За даними ДБР, чиновники видавали землю на території Київської ГЕС начебто для ведення господарства, в тому числі, підставним особам, яких підшукували підручні бізнесменів за 1 тисячу гривень. Потім компанії бізнесменів купляли у них ці ділянки за безцінь, розповідає Сухачов.
«Далі відбувалося будівництво елітного житла, яке продавалось за ціною від 500 тисяч доларів США і вище, але при цьому новому власнику продавалась лише земельна ділянка, податки від продажу будинку не нараховувалися та не сплачувалися до державного бюджету. Щоб уникнути встановленої процедури введення житлового будинку в експлуатацію, видавалися довідки, у яких вказувалися завідомо неправдиві дані про те, що будинки побудовані ще до 1991 року», – розповів директор Бюро.
Наразі про підозру повідомили чотирьом фігурантам за статтею 255 (створення та керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією), 233 (незаконна приватизація державного комунального майна), 209 (легалізація, відмивання майна державним одержано-злочинним шляхом Кримінального кодексу України). У п’ятницю, 19 січня, їм обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Сухачов звернув увагу на те, що сума застави «значно менша, ніж та, про яку клопотали слідчі».
Директор ДБР також розповів чому слідчі наполягали на заставі у розмірі 700 мільйонів гривень для директора компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи. Перш за все, він нагадав, що «в межах даного кримінального провадження досліджуються питання причетності вказаних осіб до заволодіння близько 300 гектарів землі орієнтовною вартістю 1,1 мільярда гривень».
Також Сухачов додав, що Мазепу затримали на пункті пропуску, коли він нібито «намагався виїхати за кордон, щоб уникнути певних процесуальних дій».
Читайте також: Справа Мазепи: в Офісі генпрокурора пояснили розмір застави та давність провадження
«ДБР отримало оперативну інформацію про те, що фігурант може покинути територію України з метою переховування від слідства. Розмір застави у такому обсязі визначений органом досудового розслідування з урахуванням майнового стану організатора злочинної організації, здобутих слідчими відомостей про ризики переховування від правосуддя та можливості впливу на інших співучасників злочину, а також процесуальної поведінки підозрюваного. При цьому варто наголосити, що це саме організатор злочину і його роль у провадженні і в цих діях ключова», – зазначив очільник Бюро.
За його словами, у листопаді 2023 року у цьому ж провадженні було повідомлено ще вісім підозр, у тому числі, до відповідальності притягнуто працівників, посадових осіб Держгеокадастру, які приймали незаконні рішення про виділення вказаних земельних ділянок.
Учасникам злочинної організації загрожує покарання до 12 років позбавлення волі та конфіскація майна, підсумував Олексій Сухачов.
Раніше адвокати Ігоря Мазепи розкритикували суд після обрання йому запобіжного заходу, вказавши на, за їхніми словами, порушення під час судового засідання. Вони також анонсували, що будуть оскаржувати запобіжний захід.
Читайте також: У Concorde Capital заявили, що затримання Мазепи пов’язане з його «позицією щодо посилення тиску правоохоронців»
Печерський районний суд 19 січня обрав запобіжний захід директору інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорю Мазепі, взявши його під варту до 27 лютого 2024 року. Підприємець може вийти під заставу в 349 мільйонів гривень.
Раніше суд обрав запобіжні заходи ще двом фігурантам справи із заставами в 20 і 45 мільйонів гривень.
Державне бюро розслідувань заявило про затримання Ігоря Мазепи 18 січня під час спроби виїзду за кордон. У бюро Мазепу назвали організатором оборудки з відчуження земель критичної інфраструктури – Київської ГЕС. Підприємець заперечує свою провину.
У Concorde Capital заявили, що затримання засновника компанії Ігоря Мазепи пов’язане з його «публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на власників українського бізнесу». Також у компанії стверджували, що обшуки проводилися без ухвали суду.
Форум