Аналітики в останніх подіях у США, а конкретно в ситуації навколо соцмережі Parler, що стала головною платформою не тільки для спілкування, але й для координації ультраправих і прихильників Трампа, розгледіли ще один «російський слід». ЗМІ повідомили, що він тягнеться зі столиці Татарстану. Журналісти «Idel.Реалії» – регіонального проєкту Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) для жителів Поволжя Російської Федерації, вивчили це питання.
Після того як Twitter заблокував акаунт президента США Дональда Трампа (після штурму Капітолію прихильниками Трампа 6 січня 2021 року), він, як і його численні прихильники, швидко перейшов у мережу Parler, яка позиціонує себе як «найкраща в світі платформа свободи слова».
Parler: що це таке?!
Деякі ЗМІ стверджують, що знайшли непрямий зв'язок цього ресурсу з Росією. Так, один із засновників Parler і його нинішній виконавчий директор Джон Матце одружений на громадянці Росії, святкував весілля у столиці Татарстану – Казані і перебував там деякий час.
Журналісти вказують на те, що Матце запустив Parler відразу після повернення із Росії.
Окрім цього, як наголошують ЗМІ, люди, які підтримують «крайні праві» ресурси, фінансують і Parler.
Facebook і Twitter, як відомо, модерують контент і мають санкції щодо тих, хто, на їхню думку, порушує правила спільноти.
Тому в Parler реєструються ті, кого заблокували за висловлювання в інших соцмережах, зокрема і ультраправі, відзначають ЗМІ.
YouTube став останньою соціальною мережею, яка призупинила права президента Трампа як користувача платформи.
Сервіс, що належить компанії Google, позбавив його акаунт можливості завантажувати нові відео або проводити стрім протягом як мінімум семи днів і заявив, що може продовжити цей період. Компанія повідомила, що канал Трампа порушив правила щодо заборони на підбурювання до насильства.
Деякі аналітики вважають, що Parler – це ідеальне місце для пропагандистів і політтехнологів, зокрема й із російської «фабрики тролів», яку пов'язують із наближеним до Володимира Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним.
Як повідомляє Wall Street Journal, Parler отримує фінансову підтримку від дочки інвестора гедж-фонду (приватний інвестиційний фонд із використанням об'єднаних коштів, який займається керуванням капіталом – ред.) Роберта Мерсера – Ребеки.
Опитаний «Idel.Реалії» американський експерт з протидії дезінформації і старший директор з досліджень і стратегії компанії Zignal Labs Дуван Лі посилається на дані сайту Crunchbase, платформи для пошуку ділової інформації про приватні і державні компанії. У базі сайту є дані про двох інвесторів Parler. Мова про Ребеку Мерсер і Роберта Мерсера.
Parler, звичайно ж, про свободу слова і про те, щоб люди знову відчули, що у них є право голосуДжон Матце
Сама Ребекка Мерсер, яка дотримується консервативних поглядів, як пишуть ЗМІ, також підтвердила в листопаді 2020 року, що вона і її сім'я, зокрема і її батько та інвестор гедж-фонду Роберт Мерсер, надали фінансування соцмережі Parler.
Виявлених фактів безпосередньої взаємодії Джона Матце і Parler із Кремлем немає.
У листопаді Матце дав інтерв'ю Fox news, в якому розповів, що в 2020 році у додатках для соціальних мереж різко зросла кількість користувачів. Він також вказав на причину, зазначивши, що люди «втомилися» від цензури з боку чільних конкурентів Кремнієвої долини (регіон у штаті Каліфорнія, в якому сконцентровані провідні високотехнологічні компанії – ред.).
«Parler, звичайно ж, про свободу слова і про те, щоб люди знову відчули, що у них є право голосу, вкрай необхідне безпосередньо зараз, – заявив Матце тоді. – Але ми набагато більше, ніж просто свобода слова, тому що люди також хочуть свободи від маніпуляторів даними. Вони хочуть змін у соціальних мережах загалом».
Amazon, Apple і Google заборонили доступ до додатку соціальної мережі Parler у своїх сервісах і магазинах додатків після нападу натовпу прихильників Трампа на Капітолій у столиці США.
Ще до нападу на Капітолій Parler ряснів коментарями радикального характеру, а Apple і Google заявляли, що відновлять додаток тільки тоді, коли Parler буде ретельно модерувати контент.
Захисники Parler вважають, що планування дій нападників на американський Капітолій в основному здійснювалося через Facebook. Під одним з постів із таким контраргументом Матце поставив лайк у соцмережі Linkedin.
Сам же Матце стверджує, що відбувається «скоординована атака технологічних гігантів з метою знищення конкуренції на ринку».
Дружина Матце з Татарстану
Припущення про зв'язки Матце з Росією будуються зокрема і на основі інформації про те, що він одружений на росіянці і запустив соцмережу після перебування в Росії.
«Idel.Реалії» вивчили біографію дружини співзасновника Parler.
Аліні Мухутдіновій 1 липня виповниться 30 років. Вона навчалася у казанській гімназії, вищу освіту також отримувала в Татарстані – в Казанському федеральному університеті, де вчилася на юриста.
Дівчина приїжджала в Казань до батьків в останній раз до пандемії, у 2019 році.
Навесні 2016 року вона проводила відпустку в США, ймовірно тоді і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Пост у соцмережі «ВКонтакте» від 26 вересня 2016 року вказує на те, що Мухутдінова була присутня на американському з'їзді програмістів. За Матце, судячи з посту на її ж сторінці, вийшла заміж 12 грудня 2017 року.
Весілля, як пишуть ЗМІ, відбулося в Казані (на це ж вказують фотографії, опубліковані на сторінці матері Аліни Мухутдінова у «ВКонтакте»). Матце прилетів на весілля зі США, проте повернувся назад через більше ніж пів року – у липні 2018-го.
У цей же період Мухутдінова у соціальних мережах викладала фото з Європи (Німеччина, Італія). У пари є донька.
Одним із перших, хто вказав на родинні зв'язки Матце з Росією, був Дейв Трой, аналітик мереж, фахівець з протидії дезінформації.
Західні ЗМІ повідомляли, що матір Аліни звати Гульнара. Однак, «Idel.Реалії» з'ясували, що правильне ім'я матері – Мухутдінова Гузель Рамазанівна. У неї троє дітей – Аліна (старша дочка), син і молодша дочка Аріна (школярка). Згідно із постам в «Інстаграмі», Гульнарою звуть бабусю Аліни, вона нагороджена званням «заслужений будівельник» за радянських часів. Про це йдеться і на сторінці Гузель Мухутдінової у «ВКонтакте».
Акцент на інвесторах
«Idel.Реалії» звернулися до Бхарата Ганеша з Оксфордського університету, який досліджує цифрову політику, соціальні мережі, мову ворожнечі в інтернеті, ісламофобію.
– Наскільки мені відомо, немає ніяких доказів того, що мережа Parler безпосередньо пов'язана з Росією.
Я не думаю, що громадянства дружини Матце досить для такого твердження. Тим часом ми знаємо, що люди, яких підозрюють у фінансуванні крайніх правих альтернативних ЗМІ, такі як сім'я Мерсер, брали участь у підтримці Parler.
Як і інші платформи «альтернативних технологій» (наприклад, Gab), які призначені спеціально для крайніх правих користувачів, нам слід сприймати Parler як проєкт, який виріс із довгої історії організованого расизму в Сполучених Штатах і використання ультраправими цифрових медіа, що виникли більше трьох десятиліть тому, – зазначив Ганеш.
Однак за словами експерта, відсутність доказів, що підтверджують фінансовий зв'язок Parler із Кремлем, ще не означає, що у Росії немає ніяких зв'язків з правою і ультраправою сценою в США.
– Однак ми знаємо, що Кремль в останні роки підтримував ультраправу політику в Європі і Північній Америці. Це, звичайно, очевидно і в тому втручанні у вибори у США, яке розслідував спецпрокурор Мюллер і в його звітах, а також у численних звітах про зв'язки (особливо в плані дипломатичних відносин та інструментів фінансування) між Кремлем і ультраправими, расистськими політиками і політичними партіями в Західній Європі.
Проте, не можна не наголосити, що крайні праві, расистські та екстремістські організації давно розвиваються у Сполучених Штатах і не потребують ніякої іноземної сили для своєї підтримки.
Я думаю, що агенства подібні до «АИИ» використовують Parler як ще один сайт для поширення дезінформаціїБхарат Ганеш
Я думаю, що агентства, подібні до «АИИ» ( «Агентство інтернет-досліджень» також у пресі та інших джерелах позначається як «фабрика тролів», «пригожинські тролі», «ольгинські тролі», «кремлеботи» – ред.) у Санкт Петербурзі, проти якого висунув обвинувачення Мюллер, використовують Parler як ще один сайт для поширення дезінформації та участі в маніпуляціях у соціальних мережах, – зазначає аналітик.
У період із 2015-го по 2017 рік, як вважає Ганеш, «АИИ» використовувало безліч різних платформ соціальних мереж, щоб отримати послідовників і, за версією Мюллера – «сіяти розбрат» в американському електораті.
– Parler, безумовно, міг бути сайтом, який сприяв би аналогічним видам дезінформаційної діяльності. Фактично, «АИИ» виявилося найбільш ефективним у Facebook з точки зору залучення аудиторії за допомогою крайньої правої, расистської та антиіммігрантської риторики.
Сайти, які надають платформу для расизму, ненависті і нетерпимості, такі як Parler, дозріли для експлуатації такими суб'єктами.
Тепер, коли Parler закритий, я вважаю, що інші платформи, наприклад, Telegram (додаток для обміну зашифрованими повідомленнями) і Gab (ультраправа платформа, схожа на Parler) отримають приріст своєї бази користувачів і залишаться просторами, які, ймовірно, будуть використовуватися певними особами у США і не тільки там (включаючи, крім іншого, і Росію) для дезінформації та маніпуляцій в соціальних мережах, – резюмував дослідник.
Газета The Washington Post ще в жовтні минулого року писала про те, як російська кампанія із дезінформації активно використовувала платформу Parler.
Видання наводить меседжі, які поширювалися у Parler: «голосування поштою рівносильно шахрайству», «ліві активісти якимось чином заразили президента Трампа коронавірусом», «демократ Джо Байден – секс-хижак».
Група осіб, яких підозрювали у втручанні в американські вибори 2016 року, видавала себе за незалежну новинну агенцію. Вони були орієнтовані на користувачів соціальних мереж правих поглядів перед голосуванням у 2020 році, повідомили Reuters двоє фахівців із ФБР.
За словами джерел Reuters, остання операція була зосереджена навколо псевдо-медіа-організації під назвою Newsroom для американських і європейських громадян (NAEBC), якою керували люди, пов'язані зі збудованою у Санкт-Петербурзі «фабрика тролів» «АИИ».
Читайте ще:
