Хаос в Конституційному суді. В інституції, яка може визнати будь-який закон неконституційним, після указів Зеленського утворилось двовладдя. Самі судді досі відмовляються вивчати обставини ймовірного дисциплінарного проступку Олександра Тупицького, а натомість на його місце Офіс президента вже планує оголосити новий конкурс. Що, на думку експертів, може стати «бомбою сповільненої дії», бо посилить правову невизначеність.
«Схеми» проаналізували, що відбувається всередині Конституційного суду, що не так із розподілом справ в цьому суді, як вдалося ухвалити резонансне рішення, пов’язане із заводом Коломойського та НАБУ, і чому питання довіри і легітимності сьогодні уже ставлять не до одного Тупицького, а до усього Конституційного суду і майбутніх ухвалених ним рішень.
Високі моральні якості до судді – вимога закону. Високі зарплати у суддів Конституційного суду мали б стати основою для їхньої незалежності.
Для прикладу, у квітні 2021-го Конституційний суд мав виплатити понад 250 тисяч гривень вихідної допомоги колишньому судді цього суду Михайлу Запорожцю – за рішенням Окружного адмінсуду та апеляційного. Цей суддя вважав, що з ним не повністю розрахувалися після відставки.
При цьому Михайлу Запорожцю вже виплатили більше трьох мільйонів, а мали б, на його думку, ще більше. У рішенні суду йшлося, що рахувати мали б відповідно до законодавства, яке було чинним на момент його призначення. А отже, і нараховувати мали б не лише з окладу, а з усієї винагороди судді.
З чого ж складається винагорода судді? Михайло Запорожець перерахував:
- посадовий оклад – 180 тисяч гривень;
- доплата за науковий ступінь – 27 тисяч гривень;
- доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці – 18 тисяч гривень;
- доплата за вислугу років – 108 тисяч гривень;
- доплата за перебування на адміністративній посаді судді – 9 тисяч гривень.
Усе разом – це 342 тисячі гривень.
Незважаючи на це, законність рішень суддів КСУ останнім часом почали піддавати сумніву.
Тупицький і Касмінін: «чому немає на роботі?»
27 березня цього року Володимир Зеленський скасував укази про призначення суддями Конституційного суду Олександра Тупицького і Олександра Касмініна.
Могло скластися враження, що і Тупицький, і Касмінін припинили бути суддями Конституційного суду, а Тупицький також ще і його головою. Утім, це не так.
Через місяць після згаданого указу журналісти зауважили, що на початку засідання сенату Конституційного суду під час оголошення відсутніх суддів пролунало і прізвище Касмініна.
Ще через місяць, там же, знову перераховували відсутніх суддів КСУ, і знову згадали прізвища Тупицького і Касмініна.
– Підстави ми з'ясуємо після засідання, – відповів головуючий Сергій Головатий.
Як розповідали раніше «Схеми», у судді Олександра Литвинова працювала помічницею Юлія Касмініна, донька чинного судді КСУ Олександра Касмініна.
Наступного разу під час пленарного засідання Конституційного суду суддя Литвинов вкотре зауважив, що Тупицького та Касмініна не пустили до будівлі КСУ: «Тому вважаю за потрібне оголосити перерву у розгляді справи», – сказав Литвинов.
Така невизначеність – чи лишаються вони суддями – кидає тінь не тільки на легітимність та прозорість суду, а й на його рішення.
Приміром, на думку двох політсил «Батьківщини» та ОПЗЖ, відсутність Тупицького та Касмініна в залі Конституційного суду ставить під сумнів його майбутнє рішення щодо закону, який відкриває ринок землі в Україні.
І «Батьківщина», і ОПЗЖ мають схожі позиції щодо цього закону – вони його противники. Суд розглядає їхні подання щодо конституційності цього закону.
«Якщо суддю силоміць не допускають до участі в розгляді справи – це ставить під сумнів легітимність усього складу Конституційного суду», – відзначав представник суб’єкта права на конституційне подання Сергій Власенко.
У той час же, як помітила знімальна група «Схем», перед судом на вулиці перебували Тупицький та Касмінін. Вони хотіли потрапити всередину.
– Пропускають? – спитав журналіст у судді.
– Ні, – відповів Олександр Тупицький.
– Чому?
– Це треба запитати в охорони.
То хто ж голова?
Так хто ж сьогодні керує Конституційним судом? Чи припинив Тупицький бути його головою після того, як президент Зеленський скасував указ про його призначення суддею цього суду?
«Схеми» запитали про це у самих суддів Конституційного суду – та на пряме запитання вони відповідали не по суті або ухильно.
– Скажіть, хто голова Конституційного суду?
– Ви! – відказав суддя Віктор Кривенко журналісту.
Його колега суддя Василь Лемак також ухилився від прямої відповіді: «Подивіться на сайті».
А суддя Ігор Сліденко відповів так:
– Ви вже ставили мені це запитання. Знаєте, що я подумав тоді? Я подумав: треба відвести журналіста Сергія Андрушка до тієї стели на третьому поверсі, там висять всі портрети. Бачили там портрет Тупицького?
– Отже, хто (голова суду – ред.)? – перепитав журналіст.
– Бачили портрет Тупицького?
– Треба ще раз перевірити.
– Давайте перевіримо. Висить, висить.
Колега Сліденка Володимир Мойсик у відповідь на запитання щодо того, хто ж є головою суду, промовчав.
Позиція судді Сергія Головатого, який за відсутності Тупицького на засіданнях головує замість нього, така:
– Хто зараз голова Конституційного суду? – запитав журналіст «Схем».
– Це питання не до мене.
– А до кого?
– До журналістів – вам визначати.
– У вас хто голова, у суддів?
– Я виконую обов'язки голови суду відповідно до закону у відсутність голови.
– А Касмінін є суддею, на вашу думку?
– А я не можу висловлювати особисту думку, є юридична ситуація, яка вам відома.
Чітку позицію висловив представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський.
– Хто зараз є головою Конституційного суду? – запитали у нього журналісти.
– Це не моя позиція, це вимога закону, повноваження голови Конституційного суду України виконує заступник голови Конституційного суду Сергій Головатий.
– Чи є Тупицький та Касмінін суддями Конституційного суду?
– Касмінін і Тупицький не є суддями КСУ. Це випливає з указу президента про скасування указу президента-втікача Януковича, який призначив Тупицького і Касмініна. Вони самі визнали, що вони не є суддями, оскільки вони оскаржують указ президента, яким цей статус вони втратили.
«Схеми» також звернулись до аналітичного центру – фундації DEJURE і поцікавились думками їхніх експертів.
– Хто сьогодні є головою Конституційного суду України?
– Тупицький, – відповів експерт фундації DEJURE Степан Берко. – Його зняти з цієї посади може лише КСУ двома третинами голосів.
– Ви не зважаєте на укази президента?
– Це укази, які, по-перше, видані поза повноваженнями президента України. По-друге, формулювання, яке використане – це юридичне шахрайство: скасувати указ про призначення. З таким успіхом президент може скасовувати указ про призначення позачергових виборів парламенту – і це буде означати, що у нас не буде парламенту?
Після скасування Зеленським указу про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду на нього продовжили розподілятися судові справи.
Так, 13 квітня 2021 року на нього була розподілена скарга екссудді Дарницького районного суду Євгена Вовка щодо конституційності статей закону про Вищу раду правосуддя.
12 травня 2021 року до Тупицького потрапила конституційна скарга Владислава Дуди щодо конституційності статті Кримінального процесуального кодексу.
Листи високопосадовцям
Сам Тупицький, як з’ясували «Схеми», активно надсилав листи високопосадовцям. Приміром, у лютому, вже після указу президента про його відсторонення, він жалівся прем’єр-міністру Денису Шмигалю, що листи за його підписом повертають без розгляду з Міністерства фінансів.
У той же період Тупицький звертався і до Володимира Зеленського: запрошував президента взяти участь у церемонії складення присяги новим суддею Конституційного суду. На бланку листа зазначено: «голова Конституційного суду».
Таке ж звернення Тупицький направив і голові Верховної Ради Дмитру Разумкову. Утім, лише у листі до Володимира Зеленського було зазначено «з глибокою повагою», а до Разумкова – просто «з повагою».
Тупицький vs. Головатий: «війна розпоряджень»
У Конституційному суді триває війна розпоряджень: їх одночасно видає і Олександр Тупицький, підписуючись головою Конституційного суду, і Сергій Головатий як виконувач обов’язків голови.
Так, 9 березня Головатий скликав пленарне засідання суддів, щоб розглянути лист від Державного бюро розслідувань. Мета засідання – перенаправити документи від правоохоронців на розгляд комісії з питань регламенту та етики Конституційного суду, яка, в тому числі, готує висновки щодо припинення повноважень суддів КСУ. Це звернення стосувалося «вчинення суддею Тупицьким істотного дисциплінарного проступку, грубого та систематичного нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді».
Таке засідання могло стати першим кроком для легітимного звільнення судді Тупицького. Якщо комісія визнає дисциплінарний проступок у його діях, то остаточне рішення щодо його звільнення уже можуть ухвалити всі судді Конституційного суду.
Того ж дня, коли Головатий скликав засідання, Тупицький його розпорядження скасував. Пояснив тим, що воно було видане з порушеннями, що призвело, на його думку, до перевищення повноважень.
А через кілька днів Тупицький додатково попросив перенаправити йому копію запиту від заступника керівника управління ДБР, де можуть бути і матеріали досудового розслідування щодо нього. Адже, раніше з бюро направили їх Сергію Головатому.
При цьому Тупицький видав одразу нове розпорядження, щоб скликати засідання, утім для того, щоб розглянути невідповідність займаній посаді не його, а Сергія Головатого. Скарга надійшла від партії «Братство» Дмитра Корчинського.
А також ще одне для проведення спецзасідання, але зі зміненим порядком денним. Не щодо надсилання документів ДБР до комісії з питань регламенту та етики для ухвалення рішення з дисциплінарного проступку Тупицького, а тільки щоб обговорити звернення заступника начальника управління Держбюро розслідувань.
Як сказано на сайті Конституційного суду, обидва засідання не відбулися. Причина: бо не допустили до нього Тупицького.
Водночас, за словами судді Ігоря Сліденка, засідання все ж таки провели, але безрезультатно:
– Там ви зібралися і могли відправити на комісію з етики, правильно? – запитав у нього журналіст.
– Я не пам’ятаю, чи ми відправили. Наскільки я пам'ятаю, тоді просто заговорили все це діло, і на цьому все закінчилося.
Виходить, судді просто розглянули звернення від ДБР, так як і пропонував Тупицький.
«Голову Конституційного суду звинувачують у злочині офіційно – є підозра. І КСУ жодним чином на це не реагує взагалі. У демократичних суспільствах, де Конституційний суд – це справді інституція, де судді дорожать своєю репутацією. Навіть публічна інформація подібного типу, навіть не доказана в суді, навіть такої інформації достатньо, щоб судді сказали: давай, піди з цієї посади і доводь свою невинуватість, бо ти кидаєш тінь на всю інституцію», – вважає експерт фундації DEJURE Степан Берко.
Державне бюро розслідувань раніше повідомило Тупицькому про підозру у завідомо неправдивих показаннях та підкупі свідка з метою відмови від дачі показань. Напередодні «Схеми» опублікували розмови голови КСУ, які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.
«Схеми» запитали у Тупицького про мету зустрічі із цим свідком.
«Я зустрічався з ним з метою, щоб він не втручався ні в моє особисте життя, і тим більше, не вмішував мене в ті справи, до яких я не маю ніякого відношення», – сказав Тупицький.
Після останніх зборів суддів минуло близько трьох місяців. Відтоді ані судді, які є членами комісії з питань регламенту та етики, ані судді усього Конституційного суду не зібралися, щоб обговорити ймовірний дисциплінарний проступок Тупицького.
За словами судді Конституційного суду з 2006 по 2015 рік Віктора Шишкіна, вони повинні були це зробити, оскільки їх до цього «змушують норми закону».
– Чому ж судді КСУ цього не зробили? – поцікавилися в нього журналісти.
– Це питання до них, не до мене, – відказав Шишкін.
«Схеми» запитали у судді КСУ Віктора Кривенка:
– Чому ви не збираєтеся щодо розгляду питання по Тупицькому?
– За двері вийдіть – сюди не можна заходити, – відповів суддя.
– В коридор не можна?
– Не можна.
Суддя Сліденко є членом комісії з питань регламенту та етики – каже, особисто збирав голоси, щоб звільнити Станіслава Шевчука, який очолював Конституційний суд з 2018 року по 2019-й.
– Тоді троє суддів – я, Мельник і Сас – написали: давайте скличемо, бо щось таке твориться, що незрозуміло що, – розповів Ігор Сліденко.
– Тоді ви це зробили, а чому зараз щодо Тупицького не хочете зробити? – запитав журналіст «Схем».
– А чого не хочу? Та будь ласка, та просто нема компаньйона.
– Ви зверталися?
– Я звертався.
– До кого? І що – ніхто?
– Поки що – ні.
Наприкінці квітня цього року Сергій Головатий видав розпорядження про зупинення виплати заробітної плати та використання службових автомобілів суддями Тупицьким і Касмініним. Тимчасово – до вирішення справ у судовому порядку.
Того ж дня, за інформацією ЗМІ, Тупицький зупинив дію цього розпорядження і розпочав службову перевірку щодо самого Головатого.
І вже через місяць після цього обміну розпорядженнями «Схеми» зафіксували, як Олександр Тупицький приїхав до Голосіївського суду на службовому авто з літерами «КС».
Так само до цього ж суду в робочий час в інші дні на службових машинах приїжджали судді Сліденко та Завгородня.
Чи можна пояснити відвідування іншого суду, в якому вони не працюють, службовою необхідністю?
«Схеми» запитали про це в самого Олександра Тупицького.
– Чому ви користуєтеся службовим авто, коли приїжджайте на приватну справу в суд?
– Тому що так прийнято, – відповів суддя.
Що всі вони робили в Голосіївському суді?
Там щодо них розглядали справи стосовно ймовірного конфлікту інтересів суддів під час ухвалення резонансного рішення, яким фактично була скасована частина антикорупційної реформи.
Зрештою всіх трьох суддів Голосіївський суд виправдав. Утім, деталі справи, аргументи сторін громадськість не почула. Попри запити «Схем», в тому числі, і до Вищої ради правосуддя, судді Голосіївського суду не дозволили журналістам бути присутніми на цих судових засіданнях в той час, коли там перебували судді Конституційного суду. Хоча усі ці судові справи були відкритими.
Попри журналістські запити щодо організації онлайн-трансляцій засідань, їх так і не організували, крім одного випадку у справі Тупицького.
Конкурс на нових суддів КСУ – «бомба сповільненої дії»?
Навесні 2021 року Офіс президента оголосив про намір обрати нових суддів на місце Тупицького і Касмініна. Чи допоможе це владнати правовий хаос в роботі Конституційного суду?
«Насправді це така «бомба сповільненої дії», тому що у нас буде двоє суддів КСУ, повноваження яких не припиненні указом президента, тому що він не конституційний. І у нас буде нібито двоє осіб, призначені президентом на посади суддів Конституційного суду, яких не існує, цих посад вільних. І питання буде в тому: а в якому складі взагалі Конституційний суд може ухвалювати рішення? Якщо президент піде на такий крок, це заблокує КСУ повністю», – вважає експерт фундації DEJURE Степан Берко.
Представник президента не вбачає ризиків у тому, що може бути два судді на одне крісло.
– Чи є ризик, що в один момент може бути на одне місце по два судді? – запитав журналіст «Схем».
– Я думаю, такого ризику немає, – вважає Федір Веніславський.
– Але ж спір не завершений.
– Нехай суди вирішують це питання. Але механізму наявності двох суддів точно не буде. Якщо новий суддя КСУ буде виконувати повноваження, то механізму ніякого немає, не бачимо жодного ризиків.
Ще 30 квітня минув термін, коли керівник Офісу президента Андрій Єрмак, відповідно до указу Зеленського, мав внести пропозиції щодо персонального складу цієї конкурсної комісії.
При цьому, під час зустрічі з послами «Великої сімки» Єрмак наголошував, що президент та його команда «рішуче налаштовані на перезавантаження Конституційного суду». Керівник ОП попросив їх запропонувати фахівців з конституційного права зі світовим ім'ям, які могли б взяти участь у роботі конкурсної комісії. Минуло майже два місяці, але роботу комісія так і не розпочала.
Перевірка Тупицького на причетність до ще двох кримінальних злочинів
«Схеми» вже розповідали, що ДБР розслідує можливу державну зраду та незаконне відчуження ним земельної ділянки. Мова про незадекларовану раніше землю у Криму, власником якої Тупицький став вже після анексії півострову й оформив договір купівлі-продажу за російським законодавством. Згодом, після розголосу, Тупицький вказав цю інформацію в декларації за 2020 рік.
Нині у Бюро повідомили «Схемам» про нові епізоди, на причетність до яких перевіряється суддя: самовільне присвоєння владних повноважень, а також несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем – ймовірно, йдеться про розподіл судових справ.
Представник президента Федір Веніславський звернувся до правоохоронців, бо його, каже, непокоїло це питання.
«Писав заяву про перевірку порядку розподілу справ загалом, але я не стверджував, що я маю інформацію про несанкціоноване втручання в порядок розподілу справ. Просто говорив, що треба з’ясувати наскільки були дотримані вимоги законодавства під час розподілу справ, оскільки є певні сумніви. Через те, що резонансні справи потрапляють до одних і тих же суддів, які є найближчим оточенням Тупицького», – розповів Федір Веніславський.
«Схеми» запитали у Олександра Тупицького, чи знає він про нові статті у справі.
«Я вперше про це чую, це по-перше. По-друге, до розподілу справ голова суду ніякого відношення не має. Там є порядок, і вам вичерпну відповідь надасть керівник секретаріату. Ви подайте письмово, щоб він розписав, як це все робиться», – відказав Тупицький.
Особливості розподілу справ у КСУ
Наскільки справедливий і законний розподіл справ між суддями у Конституційному суді? До цього є чимало запитань у колишніх і нинішніх суддів.
«Здається, (скарга – ред.) по феросплавному (заводу – ред.) тричі (розподілялась – ред.) на Тупицького – такий збіг буває дуже рідко», – відзначив колишній голова КСУ Станіслав Шевчук
«Навіть зараз в суді чинна система щодо розподілу справ, вона створена таким чином, що нею дуже легко маніпулювати при бажанні. Тобі потрібно, щоб справа потрапила якомусь конкретному судді. Приходить там той, що здає ці конверти, не знаю точно, як це все відбувається, з поданням. І він тобі говорить, що сьогодні суддя такий-то, у нього там справа зайде через три справи, і він сидить чекає. Заходить там один, другий з тим конвертом, а він з третім конвертом прийшов, третій конверт зафіксували, от найпростіший спосіб. Цей суд дірявий, як старе відро. Робити це дуже просто», – каже Ігор Сліденко.
Раніше «Схеми» показували, як можна обійти розподіл справ у Конституційному суді. «Запорізький завод феросплавів», пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським, подав до суду два однотипних подання одне за одним – а КСУ їх обидва і зареєстрував. Справи розподіляються за абеткою до прізвищ суддів.
Завдяки цій обставині уже інша справа, яка стосувалася призначення Артема Ситника керівником НАБУ потрапила судді Тупицькому, на якого і раніше розподілялися справи, пов’язані із антикорупційним бюро та згаданим заводом. Пізніше, Конституційний суд визнав указ про призначення Ситника неконституційним.
«Схеми» проаналізували, яким був розподіл між суддями ще в одній справі – за поданням «Запорізького феросплавного заводу», пов'язаного з олігархом Коломойським. У чому суть справи?
У червні 2019 року Конституційний суд став на бік заводу. НАБУ тоді по суті позбавили можливості просити суд визнавати угоди, які були пов’язані з корупцією і фігурували у кримінальних провадженнях, недійсними.
Доповідачем у цій справі став суддя Тупицький. «Схеми» виявили, що ним міг бути не Тупицький, а зовсім інший суддя.
Відповідно до закону, суддя-доповідач у справі визначається шляхом розподілу звернень до суду між суддями почергово, в алфавітному порядку з урахуванням прізвища, імені та по-батькові, за датою надходження та номером реєстрації. Всі подання реєструються Конституційним судом. Секретаріат цього суду, каже закон, може повернути подання, якщо воно не відповідає вимогам.
Тупицькому за абеткою розподіляють справи відразу після судді Сліденка. Але тоді були зареєстровані дві скарги, які, схоже, так і не були розподілені між суддями.
Тобто, виходить, якщо б ці два подання були включені до розподілу, то скарга феросплавного заводу щодо НАБУ не змогла би потрапити на суддю Тупицького.
Чому ж вони не були включені? «Схеми» звернулися до Конституційного суду за роз'ясненнями.
«За результатами попередньої перевірки конституційні скарги (...) за формою не відповідали вимогам Закону та були повернуті скаржникам з відповідними роз’ясненнями; конституційна скарга Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за формою відповідала вимогам Закону та була розподілена судді-доповідачу у справі Тупицькому О. М.», – відповіли у пресслужбі КСУ.
У згаданій справі щодо «Запорізького заводу феросплавів» і НАБУ, яка зв’язала руки детективам, журналісти виявили ще один факт.
Її розглядав сенат Конституційного суду – це приблизно половина від складу усіх суддів. Відсутність одного з них під час фінального розгляду вплинула на остаточне рішення. Адже це змінило кворум і зменшило кількість суддів необхідних для вердикту. І таким чином рішення було ухвалено на користь заводу, пов’язаного з олігархом Ігорем Коломойським.
«Якщо б я був на цьому засіданні, то рішення ще могло б бути не прийнято, тому що не вистачало голосів. Я голосував тоді проти», – сказав суддя Ігор Сліденко.
Відповідно до закону, рішення у справі за конституційною скаргою є ухваленим, якщо за це проголосували щонайменше дві третини суддів Конституційного Суду, які розглядають справу в сенаті.
«Якщо присутні дві третини суддів, які беруть участь у розгляді справ. І Тупицький інтерпретує це положення так: якщо суддя вийшов у туалет або на день захворів, він не бере участі у справі. Хоч малося інше законодавцем», – стверджує колишній голова Конституційного суду Станіслав Шевчук.
– Це очевидний факт, що мене не було, кворум став менший, і очевидно потрібна була менша кількість голосів, щоб прийняти це рішення, а що тут – це ж очевидний факт, – каже суддя Ігор Сліденко.
– Виходить, ви наче трохи підіграли? – запитав журналіст «Схем».
– При бажанні, якщо можна поставити питання так, то міг і підіграти, дуже часто це і використовується, для того, щоб приймати рішення.
– Тобто ви це зробили навмисно?
– Знущаєтесь?
– Взяли відпустку, щоб кворум зменшився?
– Ви знущаєтесь? Я ще раз говорю – я лікувався.
Про долю справи за поданням феросплавного заводу «Схеми» поцікавились і в самого Тупицького.
– Чому там було так мало суддів?
– Рішення візьміть та почитайте, – відповів суддя.
«Закон каже: це має бути дві третини суддів, які розглядали справу. Що це означає – невідомо: чи це дві третини суддів, які розглядали справу на цьому засіданні, де ухвалюється рішення, чи це дві третини суддів, які взагалі в будь-який момент, коли були всі засідання, розглядали справу. Відповіді на це немає», – каже експерт фундації DEJURE Степан Берко.
Розподіл справ у сумнівний спосіб і його наслідки, бойкотування зборів суддів, жонглювання розпорядженнями через невизначеність «хто ж насправді керує зараз Конституційним судом?» – з усіх цих пазлів складається загальна картина того, що відбувається сьогодні з однією з ключових інституцій країни.
Судді Конституційного суду кілька місяців зберігають мовчання і відмовляються розглядати звернення від правоохоронців щодо Олександра Тупицького, що могло б стати першим кроком до його законного звільнення.
Разом зі скасуванням президентом указів про призначення двох суддів та намірів оголосити конкурс на їхні місця, питання довіри і легітимності сьогодні уже ставлять не до одного Тупицького, а до усього Конституційного суду і майбутніх ухвалених ним рішень.
