Заяву міністра оброни Росії Сергія Шойгу про початок відведення російських військ від українських кордонів відзначили сьогодні (23 квітня) у МЗС України. Але і українське дипвідомство, і опитані Радіо Свобода експерти закликають не поспішати з висновками, що ескалація позаду. Фахівці нагадують досвід 2014 року, коли всупереч більшості прогнозів Росія анексувала Крим і почала гібридну агресію на Донбасі. Тим часом Москва наполягає на мирному характері своєї політики і запропонувала сьогодні Франції та Німеччині обговорити врегулювання на сході України. Експерти не виключають тепер тиску Європи на президента Володимира Зеленського, щоб він пішов на поступки у відповідь на відведення російських військ.
«Заява міністра Шойгу – позитивна подія», – так сьогодні (23 квітня) міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оцінив слова міністра оборони Росії про початок відведення російських військ від українських кордонів. Якщо Росія дійсно відведе від кордону з Україною величезні військові сили, це послабить напруженість. Але сам цей крок не зупиняє в цілому ескалацію, яку Москва посилює вже кілька тижнів, додав Дмитро Кулеба. Москва як і раніше повинна в цілому пояснити Києву, ОБСЄ і міжнародному співтовариству навіщо їй насправді потрібно стягувати таку кількість військ із наступальним озброєнням на кордоні з Україною, наголосив глава МЗС.
Напередодні Сергій Шойгу повідомив: саме від сьогодні (23 квітня) Росія починає відведення підрозділів Південного і Західного військових округів, які проводили навчання в Криму та поблизу кордонів України, в пункти постійної дислокації. Шойгу сказав про це, перебуваючи на анексованому півострові.
Напередодні була кульмінація навчань Південного військового округу і Повітряно-десантних військ ЗС РФ. У них брали участь понад 10 тисяч військових, 1200 одиниць озброєння і військової техніки, а також понад 40 бойових кораблів. Міністр оборони прибув оцінити боєготовність військ і здійснив на вертольоті обліт району маневрів. Їх проводили на полігоні «Опук». Район маневрів: по фронту – 30 кілометрів, завглибшки – 15 кілометрів. Військові експерти звернули увагу, що відпрацьовували саме наступальні дії – десантування військ і подолання оборони противника, висадку до двох батальйонів морської піхоти одночасно, стрілянину по берегових цілях, використовували при цьому авіацію.
Візит Шойгу в анексований Крим анонсувався заздалегідь, але його повідомлення про відведення військ було для багатьох неочікуваним. Хоча за день до заяви Шойгу аналітики Міжнародної кризової групи (ICG) констатували малу ймовірність повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. «Чисельність та розташування військ, хоч і викликають занепокоєння, не відповідають шаблону вторгнення. Це свідчить, таке нарощування може стати основою для протистояння, за якого Україна має обирати між стриманістю перед обличчям регулярних провокацій та діями у відповідь, які Москва може використати як виправдання для подальшої ескалації», – констатували експерти ICG. Вони звернули увагу на концентрацію російських військ не лише у Криму. Ще наприкінці березня вздовж російсько-українського кордону та на окупованих територіях Донбасу і Криму перебувають загалом 28 батальйонних тактичних груп противника – це дані головнокомандувача Збройних сил Руслана Хомчака. За його даними, на окупованому Донбасі були розгорнуті 14 полків російської армії у складі 28 тисяч військових. Ці полки діяли за підтримки російських регулярних військ. Також на сході України діють дві тисячі російських військових радників та інструкторів. У Ростовській області Росії додатково розгортали до 12 батальйонних тактичних груп з терміном готовності 1-2 доби.
Росія наполягала, що скупчення військ є саме навчаннями. Однак розгортання Москвою десантників у підконтрольному їй Криму та створення базового табору у Воронежі, що за п’ять годин їзди від східного кордону України – це не звичайні ротації, зауважили дослідники ICG.
Дежавю 2014-го?
Заява міністра Шойгу – справді є свідченням початку деескалації з боку Росії? Як зауважив Радіо Свобода військовий оглядач, колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, розглядаючи будь-які переміщення російських військ, варто завжди пам’ятати 2014 рік – досвід так званої «русской весны» – анексію півострова і вторгнення російських гібридних сил на Донбас. На його думку, президент Росії Володимир Путін діє стратегічно і його мета – не просто інтеграція ОРДЛО в Україну на вигідних для Москви умовах. Його мета, за оцінкою Селезньова, не тільки розв’язання проблеми дефіциту води в анексованому Криму (не можна виключати російської військової операції з метою захоплення Північно-Кримського каналу). Такі цілі – на Донбасі та у Криму – є тактичними. Однак ключове завдання Путіна, стверджує військовий оглядач, – захоплення України. При цьому необов’язково вона має стати ще одним федеральним округом Російською Федерації. Формальний суверенітет цілком може бути збережений, але Україна має безсумнівно опинитися у сфері впливу Москви. Тобто, будь-які прозахідні зовнішньополітичні кроки – наприклад, спроба вступу до НАТО – повинні виключатися. Саме з цієї точки зору, вважає Владислав Селезньов, слід аналізувати і нинішню нібито деескалацію, про яку говорять після заяви міністра оборони РФ Сергія Шойгу.
«Кількість військ, які стягнула Росія в останні тижні до українських кордонів на різних напрямах, викликає почуття «дежавю». Схожа ситуація була наприкінці лютого 2014 року – перед анексією Криму. Тоді російська армія переміщалася під прикриттям легенди гарантування безпеки учасників Олімпіади у Сочі. А зараз ми це все спостерігаємо щодо російських військ нібито у зв’язку з підсумковою їх перевіркою за зимовий період навчання. Дивовижна ситуація! Росія має величезну кількість військових округів, але війська вона зараз концентрує саме у західних кордонів РФ, безпосередньо біля кордонів з Україною. Тобто, концентрацію здійснюють не поблизу кордонів із Білоруссю або державами Балтії. А якраз – неподалік території України. І також в окупованому Криму. Чи означає це, що Путін готовий атакувати Україну? Чи Путін грає м’язами, щоб Захід, США звернули увагу на нього як на гравця світового рівня? Це дискусійне питання. Щоб там не заявляв Шойгу, говорити про деескалацію зарано. Не горами вересень-місяць. Відбудуть навчання «Запад-2021», які запланували на території Росії та Білорусі. Тому українській армії слід бути напоготові. Сьогодні війська Росія начебто відвела, а завтра знову підведе під кордони України. І все це звісно відбуватиметься під акомпанемент пропагандистської кампанії, що Росія діє винятково в інтересах оборони і лише заради захисту «русскоговорящих граждан», – вважає Владислав Селезньов.
Європа тепер хоче поступок від Зеленського?
Тим часом Росія запропонувала сьогодні (23 квітня) Франції та Німеччині (членам «Нормандської четвірки») обговорити мирне врегулювання на Донбасі. Про це інформує РІА Новости, яке посилається на лист Дмитра Козака – заступника глави адміністрації президента Путіна. Козак сподівається «конструктивне, відкрите, чесне» обговорення шляхів врегулювання. При цьому заступник глави офісу Путіна пропонує конкретний дедлайн напрацювання рішень – до 27 квітня нинішнього року. Рівень такої зустрічі Козак не уточнив. Наразі тривають консультації на рівні радників лідерів держав «Нормандської четвірки». Водночас Дмитро Козак знову звинуватив Київ в ухиленні від прямого діалогу і будь-яких контактів «із представниками Донецька і Луганська».
Напередодні Володимир Путін відповів на пропозицію українського керівника Володимира Зеленського особисто зустрітися. Путін не проти зустрічі, але вона має бути присвячена двостороннім відносинам. А «проблеми Донбасу» Зеленському варто обговорювати з керівниками «республік» «ЛДНР», радить господар Кремля. І вже після таких переговорів вирішувати питання з представниками третіх держав, зокрема з Росією.
Голова українського представництва німецької фундації Heinrich-Boell-Foundation Сергій Сумлєнний не виключив Радіо Свобода, що після заяви міністра Шойгу про початок відведення російських військ деякі європейські, зокрема німецькі політики почнуть тиснути на Зеленського. Мовляв, Путін зробив крок назад, показав своє миролюбство. І тепер – черга зробити поступку Володимирові Зеленському. Адже і через сім років розв’язаної Росією війни проти України чимало німецьких політиків, бізнесменів прагнуть відновити відносини з Росією, хочуть продовження спільних проєктів, таких як газогін «Північний потік-2».
«Зараз (після заяви Шойгу – ред.) в Європі, у Німеччині відчувають таку собі релаксацію – ескалація на кордонах України нібито знята, бо війська російські відведені. Наскільки вони відведені та якою є гарантія їх неповернення до кордонів – це питання. Але деякі європейські політики відчувають зняття напруження. І тепер можливий тиск на українську владу, щоб вона пішла на певні додаткові компроміси. Аргументація така: «всі боялися початку масштабної війни, а зараз бачите: Путін – навпаки – відступив. Це хороше вікно можливостей для нових домовленостей. У першу чергу, щоб Україна дала воду в Крим. І взагалі – Крим, Донбас… Уже давно настав час це все закінчити, бо нам слід робити бізнес із таким вигідним партнером як Росія», – наводить думки деяких європейських, німецьких політиків Сергій Сумлєнний.
Натомість лідери Франції та Німеччини заявляли про підтримку України на тлі ескалації з боку Росії. Міжнародне співтовариство повинно визначити «червоні лінії» у відносинах із Москвою і притягувати її до відповідальності, якщо вона ці лінії перейде. Про це заявляв президент Франції Еманюель Макрон в ефірі американської телекомпанії CBS. Макрон підтвердив правильність запровадження санкцій проти Росії у відповідь на агресію проти України.
Тим часом США поки обережно ставляться до заяви російської влади щодо відведення військ від українського кордону. На запит Голосу Америки речник Державного департаменту США Нед Прайс заявив, що заява росіян поки лишається тільки словами.
«Ми чули слова, але чого ми очікуємо, це дії. Сполучені Штати продовжуватимуть спостерігати за ситуацією у тісній координації з українськими та іншими партнерами і союзниками», – сказав речник Держдепу і додав, – «Ми чітко заявили під час контактів із російським урядом, що вони мають утриматися від ескалації і негайно припинити всі агресивні дії навколо та в Україні, включно з нещодавнім нарощенням військ в Криму та на українському кордоні, а також їхніми намірами заблокувати деякі судна у деяких частинах Чорного моря», – зауважив речник Державного департаменту.
Натомість у Кремлі неодноразово наголошували, що Москва не збирається ні на кого нападати. Зокрема, Дмитро Пєсков, речник президента Путіна заявляв, що війни Росії з Україною не буде. Водночас Дмитро Козак зауважував раніше, що Росія буде змушена встати на захист своїх громадян, які мешкають на території Донбасу, «якщо масштаб конфлікту буде відповідним».
